Рішення

від 12.12.2022 по справі 320/8395/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2022 року м.Київ № 320/8395/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Транспортне агентство "Ікарус" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Транспортне агентство "Ікарус" з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просить:

- визнати протиправними і скасувати постанови №344287 від 30 серпня 2022 року і № 344288 від 30 серпня 2022 року Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Київській області про застосування адміністративно-господарського штрафу і стягнення з приватного підприємства «Транспортне агентство «Ікарус» адміністративно-господарського штрафу у розмірі по 17 000 грн по кожній постанові відповідно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів №344287, 344288 від 30.08.2022 складені із суттєвими порушеннями вимог Порядку проведення рейдових перевірок, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 №1567, а тому підлягають скасуванню у судовому порядку.

Суд ухвалою від 16.09.2022 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив про те, що інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Київській області відповідно до направлення від 30.06.2022 №000343 на рейдову перевірку, на окремо визначених ділянках дороги, правомірно діяли у межах та на підставі наданих законом повноважень, відтак підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Також, відповідач наголосив, що він завчасно повідомляв позивача про час та місце розгляду справ про адміністративне правопорушення, проте він не скористався право надати пояснення чи бути присутнім при розгляді цих справ.

Позивач, не погоджуючись з позицією відповідача, надав відповідь на відзив, у якому зазначив про те, що відповідач не навів жодного доказу на спростування наведених у позовній заяві порушень порядку проведення рейдових перевірок і порядку складання акту про результати рейдової перевірки. Також, відповідач не врахував, що ПП "Ікарус" діяв у стані крайньої необхідності через не оголошення конкурсу на визначення перевізника за маршрутами "Біла Церква - Олійникова Слобода" і "Біла Церква - Чмирівка" та дозволила підприємству здійснювати пасажирські перевезення без укладання відповідних договорів, за відсутністю яких неможливо розробити документи, на відсутність яких вказує відповідач.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Транспортне агентство "Ікарус" є суб`єктом господарювання та здійснює господарську діяльність у сфері "Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення" (КВЕД 49.31).

06.07.2022 працівниками відділу державного нагляду (контролю) Державної служби України з безпеки на транспорті, на підставі направлення на перевірку №000343 від 30.06.2022 проведено перевірку транспортного засобу Mercedes-Benz з реєстраційним номером НОМЕР_1 та транспортного засобу Volkswagen з реєстраційним номером НОМЕР_2 , власником яких є позивач відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та використовувалися позивачем для здійснення регулярних пасажирських перевезень за автобусними маршрутами "м. Біла - Церква - Олійнікова Слобода" та №63 "Біла Церква - Чмирівка" відповідно.

За результатами перевірки складено акти №332350, 332341 від 16.07.2022 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Під час перевірок виявлено відсутність у водіїв транспортних засобів Mercedes-Benz та Volkswagen схеми маршруту, розкладів руху.

На підставі висновків актів перевірки працівниками відповідача складено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №344287, 344288 від 30.08.2022 за порушення ст. 39 Закону України Про автомобільний транспорт, відповідальність, за які передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 17000 грн.

Не погоджуючись з вказаними постановами, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Відповідно до пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001, відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства. Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

На виконання вимог статті 6 Закону № 2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок № 1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до статті 29 Закону №2344-ІІІ автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 3 Порядку №1567 визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону № 2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку №1567.

Згідно з пунктом 22 Порядку №1567 у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Суд зазначає, що перелік документів, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення, визначений статтею 39 Закону №2344-III.

Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Згідно із частиною другою 39 Закону №2344-III, документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Відсутність у перевізника або незабезпечення водія автобуса переліченими документами, є підставою для застосування до перевізника штрафних санкцій відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що підставою для складання актів від 06.07.2022 стало те, що в ході перевірки транспортного засобу, на момент перевірки були відсутні документи передбачені статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: розклади руху та схема маршруту.

З цього приводу водії, які здійснювали перевезення, в акті зауважень не зазначив.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.05.2010 №278, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 червня 2010 року за №408/17703, затверджений Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту (далі - Порядок №278).

Згідно з пунктом 1.3 Порядку №278 автомобільний перевізник повинен забезпечити: водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

У паспорті маршруту зазначають назву маршруту, яка складається з назв початкового та кінцевого пунктів маршруту (зупинок), а для приміських, міжміських автобусних маршрутів загального користування - з назв автостанцій, у разі їх відсутності - з назв зупинок, передбачених розкладом руху.

Згідно з пунктом 4.1 Порядку №278 паспорт автобусного маршруту регулярних спеціальних перевезень оформлюється на строк дії договору про перевезення пасажирів між замовником послуг та перевізником.

Пунктом 4.2 Порядку №278 передбачено, що у разі продовження строку дії договору про перевезення паспорт маршруту регулярних спеціальних перевезень переглядається комісією, зазначеною в пункті 2.9 розділу II цього Порядку, на відповідність умовам перевезень. За результатами перегляду комісія складає акт про можливість подальшого застосування паспорта, який підшивається до паспорта маршруту.

Відповідно до пункту 5.1 Порядку паспорт маршруту регулярних перевезень перевізника, який за результатами конкурсу не отримав права на обслуговування маршруту або з яким розірвано договір про організацію перевезень чи анульовано дозвіл на перевезення пасажирів, є нечинним.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на той факт, що на прохання голови Білоцерківської РДА приватне підприємство "Транспортне агентство "Ікарус" продовжувало перевезення пасажирів на вищевказаному маршруті до проведення конкурсів з метою недопущення соціальної напруги та запобігання надходження скарг від жителів району, оскільки аналіз наведених норм свідчить про те, що перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування здійснюється ліцензованим перевізником, який визначається на конкурсних засадах. Відносини між перевізником та замовником (організатором) перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування регулюються строковим договором.

Згідно з абзацом 4 частини першої статті 1 Закону України від 06 вересня 2005 року № 2806-IV "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Таким чином, дозвіл на перевезення пасажирів є документом дозвільного характеру, за відсутності якого позивач не має права здійснювати господарську діяльність з надання послуг перевезення пасажирів на міжміському міжобласному маршруті загального користування.

Разом з тим, сторонами не заперечується той факт, що позивач є перевізником в розумінні статті 29 Закону України "Про автомобільний транспорт".

У свою чергу, умови перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, а саме, маршрут руху, розклад руху, вартість проїзду визначаються у паспорті автобусного маршруту загального користування, який розробляється перевізником і затверджується замовником (організатором) після укладення відповідного договору.

Паспорт автобусного маршруту, елементами якого є схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду, є похідним документом від договору про організацію перевезень на автобусному маршруті загального користування, що визначає умови (режим) перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування.

Враховуючи, що документи, відсутність яких слугувала складенню акту є тими документами, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення і які водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, застосування адміністративно-господарського штрафу за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення таких документів, є правомірним.

Щодо посилання позивача на те, що відповідач позбавив його законного права бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення, то суд зазначає наступне.

Згідно з п. 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Пунктом 26 Порядку №1567 передбачено, що про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Порядок оформлення матеріалів та розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, уповноваженими на те посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів (далі - уповноважені посадові особи) встановлює інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті, затверджена наказом Міністерства інфраструктури України 24.04.2013 №254 (далі - Інструкція №254).

Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 розділу ІІІ Інструкції №254 при розгляді справи про адміністративне правопорушення особа, уповноважена розглядати справи про адміністративне правопорушення, зобов`язана дотримуватися вимог статті 38 Кодексу, відповідно до якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а у разі триваючого правопорушення - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення. Справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливий лише у випадках, коли є підтвердження про належне повідомлення цієї особи про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Системний аналіз вищенаведених положень свідчить, що на орган державного контролю покладено обов`язок належного повідомлення суб`єкта господарювання про місце і час розгляду справи про порушення шляхом вручення суб`єкту господарювання такого повідомлення під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Із матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем 21.07.2022 повідомленням від 12.07.2022 №20481/30/24-22, яке було направлено перевізнику рекомендованим листом із штрих - кодовим ідентифікатором №0308301411787, викликано позивача для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 30.08.2022.

Вказане повідомлення, згідно інформації про відстеження пересилання поштових відправлень на Офіційному сайті «Укрпошта» було отримано позивачем 23.07.2022, проте останній не скористався правом бути присутнім при розгляді справ про адміністративне правопорушення та надати письмові пояснення щодо обставин правопорушень.

Враховуючи ту обставину, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо розгляду 30.08.2022 справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт за відсутності позивача або його уповноваженої особи.

Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Висновки відповідача, на думку суду, підтверджуються належними доказами, є обґрунтованими та такими що, відображають дійсність обставин справи.

На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.