Ухвала

від 13.12.2022 по справі 380/17749/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/17749/22

УХВАЛА

про відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі

13 грудня 2022 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Коморний О.І., одержав позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон констракшн" про визнання протиправними дій Головного управління ДПС у Львівській області та зобов`язання вчинити дії.

Встановив:

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Самсон констракшн" з позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області від 23.12.2021 року за № 3563121/41260117 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 16.11.2021 року складеної ТОВ «САМСОН КОНСТРАКШН» у Єдиному реєстрі податкових накладних та Рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області від 23.12.2021 року за № 3563122/41260117 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 1 від 09.12.2021 року складеного ТОВ «САМСОН КОНСТРАКШН»;

- зобов`язати Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області зареєструвати податкову накладну № 1 від 16.11.2021 року складену ТОВ «САМСОН КОНСТРАКШН» та розрахунок коригування № 1 від 09.12.2021 складеного ТОВ «САМСОН КОНСТРАКШН» у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем згідно п. 3 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» справляється судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022» встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481,00 грн.

Розмір судового збору за подання даної позовної заяви складає 4962,00 грн (2481,00 грн + 2481,00 грн).

Позивачем до матеріалів позовної заяви долучено платіжні доручення № 48 та №51 від 29.09.2022 на суму по 2841,00 грн.

Однак, згідно довідки від 08.12.2022 складеної Львівським окружним адміністративним судом, при внесенні даних стосовно сплати судового збору за подання позовної заяви по справі №380/17749/22 за позовом ТзОВ «Самсон Констракшн» до Головного управління ДПС у Львівській області програмою «Діловодство спеціалізованого суду» надано інформацію про те, що «Номер платіжного документа вже внесений до бази даних» по справі № 380/14483/22 судді Хома О.П.

Суддею встановлено, що ухвалою суду від 31.10.2022 у справі №380/14483/22 (суддя Хома О.П.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САМСОН КОНСТРАКШН» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії повернуто позивачу, більше того ухвалено : повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «САМСОН КОНСТРАКШН» (вул. Костюшко, буд. 8, кв. 10, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 41260117) судовий збір на загальну суму 4 962 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві) грн., сплаченого згідно з платіжними дорученнями від 29.09.2022 №48 та №51.

Таким чином, враховуючи виявлені обставини, долучені до позовної заяви платіжні доручення слід розцінювати як неналежні документи про сплату судового збору за подання цього позову, оскільки вона не містить доказів зарахування сплаченої суми судового збору у сумі 4962,00 грн до державного бюджету і є уже використаними в іншій справі, а тому така не приймається судом, як доказ сплати судового збору за звернення позивача до суду з означеним позовом.

Відтак, позивачу слід сплатити судовий збір за подання означеного позову в межах даної адміністративної справи в сумі 4962,00 грн.

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

За змістом частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, зазначена норма встановлює строки звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 12.02.2021 у справі № 380/5397/20, від 23.04.2021 у справі № 380/10006/20, зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18. статті 56 ПК України можливість оскаржити "інше рішення контролюючого органу" у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду, ухваленою у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18.

Верховним Судом у постанові від 02 липня 2020 року у справі № 1.380.2019.006119 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців.

Разом з цим, з урахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, суд вважає, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження), становить три місяці.

Подібного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 12.07.2021 у справі № 120/2226/21-а.

З матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує рішення від 23.12.2021 за № 3563121/41260117 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 16.11.2021 складеної ТОВ «САМСОН КОНСТРАКШН» у Єдиному реєстрі податкових накладних та рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області від 23.12.2021 за № 3563122/41260117 про відмову у реєстрації розрахунку коригування № 1 від 09.12.2021 складеного ТОВ «САМСОН КОНСТРАКШН».

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження відповідного рішення та звертався зі скаргою від 04.01.2021 та 06.01.2021 до ДПС України.

Рішеннями №1225/41260117/2 від 12.01.2022 та №1722/41260117/2 від 13.01.2022 ДПС України залишено скарги без задоволення.

Відтак до спірних правовідносин застосовується строк звернення до суду становить три місяці.

Таким чином, очевидним є недотримання у даному випадку встановленого законом трьох місячного строку звернення до суду.

Суд зауважує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18.

Згідно з пп. 3, 5 ч. 1 ст. 171 КАС України після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, вищезазначені недоліки позовної заяви перешкоджають можливості відкриття провадження у справі та дають підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу 10-денного строку для подання до суду клопотання (заяви) про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску.

Якщо ж позивач вважає, що він не порушив строку звернення до суду з цим позовом, протягом зазначеного 10-денного строку позивач повинен навести обґрунтовані письмові пояснення в цій частині, з наданням суду доказів на їх підтримку.

Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу необхідно надати певний строк для усунення вказаних недоліків та приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, шляхом подання суду доказів сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-

постановив:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду:

- документа про сплату судового збору в сумі 4962,00 грн;

- клопотання (заяви) про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності його пропуску.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України повертає позовну заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Коморний О.І.