Рішення

від 12.12.2022 по справі 420/13998/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13998/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК-ТАЕРС» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «МПК-ТАЕРС» з позовною заявою до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2022/000189/1 від 02.04.2022 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2022/000259 від 02.04.2022 року.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Позов обґрунтований позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що в поданих позивачем до митного оформлення документах містилися розбіжності, зокрема, документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв`язку із чим відповідачем прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

25 серпня 2020 року між компанією «TIRELINK CO., LTD» (Китай) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МПК-ТАЕРС» (покупець) укладений контракт №20МРК-TRS, за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити шини, які іменуються в подальшому товар. Кількість, номенклатура, асортимент та ціни продукції, що поставляється визначається окремими інвойсами до даного контракту. Сума контракту дорівнює сумі інвойсів на поставку кожної партії. Ціни на продукцію вказуються в інвойсах до даного контракту (аркуші справи 25-26 ).

З метою митного оформлення товару за вказаним контрактом від 25 серпня 2020 року №20МРК-TRS декларантом до «ВМО №1 м/п «Одеса» Одеської митниці Державної митної служби України подана митна декларація від 01.04.2022 року №UA500020/2022/006952, в якій митна вартість визначена за основним методом за ціною контракту від 25 серпня 2020 року №20МРК-TRS та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема, контракт від 25 серпня 2020 року №20МРК-TRS, сертифікат відповідності №UA.46А (b).1051-00 від 31.03.2022 року, пакувальний лист б/н від 25.11.2021 року, рахунок-фактуру (інвойс) №22HFMPK001A-TBR від 25.11.2021 року, коносамент №COSU6320071460 від 05.12.2021 року, навантажувальний документ №80418 від 31.01.2022 року, сертифікат про походження товару №21С3705В0820/00792 від 01.12.2021 року, комерційну пропозицію від 24.11.2021 року, видаткову накладну від 26.01.2022 року, прейскурант (прайс-лист) б/н від 25.11.2021 року, висновок про вартісні характеристику товару №20-16/03-2022 від 31.03.2022 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору 31 від 01.11.2021 року, №1 від 25.11.2021 року, договір про надання послуг митного брокера №65/08-19 від 01.08.2019 року, сертифікат типу №UA.46A (b).105 від 05.10.2021 року, рішення про відстрочення грошового зобов`язання б/н від 31.03.2022 року, лист ТОВ «МПК ТАЕРС» №2511/1 від 25.11.2021 року, копію митної декларації №43502021000009717 від 25.11.2021 року, №435020210000097177 від 25.11.2021 року.

Проте, за результатами розгляду декларації від 01.04.2022 року №UA500020/2022/006952 та доданих до неї документів, Одеською митницею Державної митної служби України складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вартості товарів №UA500020/2022/000259 (аркуш справи 32).

Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.

Під час здійснення Одеською митницею Державної митної служби України контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за вищезазначеною митною декларацією встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) відповідно до п.5.3 контракту передплата за поставлений товар здійснюється частинами, проте ні в інвойсі та інших супровідних документах не зазначено інформацію про умови оплати за товар (передплата/післяплата). Таким чином, у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про умови здійснення оплати за товар, при цьому жодного платіжного документу декларантом не надано; 2) у наданому до митного оформлення прайс-листі зазначено ціни на умовах поставки FOB, а відповідно до поданої ЕМД товари постачається на умовах поставки CFR; 3) відповідно до наданої до митного оформлення специфікації поставка товару здійснюється на умовах CFR Odessa. Документи, що підтверджують вартість фрахту та транспортні витрати до митного оформлення не надавались; 4) у наданій до митного оформлення комерційній пропозиції зазначено ціни на умовах поставки FOB, а відповідно до поданої ЕМД товари постачається на умовах поставки CFR. Крім того, не зазначено період, на який дійсна дана пропозиція.

З огляду на вищевикладене, декларанту запропоновано відповідно до п. 3 ст. 53 Митного кодексу України протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; каталоги виробника товару; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову відповідно до ст. 254 МКУ.

Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Оскільки, на думку митних органів, подані позивачем разом з митною декларацією документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею Державної митної служби України складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом, які позивачем оскаржені до суду в цій справі.

Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки за ціною договору, неправомірними, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення такими, що підлягають скасуванню, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

Так, декларантом наданий до митних органів договір (контракт), в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, надані інвойси, які містять дані щодо найменування, кількості, ціни товару, умов поставки, що відповідає даним митних декларацій та не суперечить умовам контракту, дані прайс-листів, пакувальних листів не суперечать один одному та відповідають даним інвойсів щодо ціни, кількості, умов поставки товару, тощо.

Щодо тверджень митного органу про те, що відповідно до п.5.3 контракту передплата за поставлений товар здійснюється частинами, проте ні в інвойсі та інших супровідних документах не зазначено інформацію про умови оплати за товар (передплата/післяплата). Таким чином, у наданих до митного оформлення документах відсутні точні відомості про умови здійснення оплати за товар, при цьому жодного платіжного документу декларантом не надано, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 5.3 контракту від 25 серпня 2020 року №20МРК-TRS передплата партії за поставлений товар здійснюється покупцем частинами.

При цьому, відповідно до додаткової угоди №1 від 01.11.2021 року до контракту від 25 серпня 2020 року №20МРК-TRS п. 6.2 контракту від 25 серпня 2020 року №20МРК-TRS викладений у наступній редакції: виробництво продукції запускається продавцем з моменту прибуття передоплати на рахунок продавця. Доставка продукції здійснюється продавцем одразу після оплати повної суми контракту. Продукція повинна бути виготовлена та підготовлена до відправки покупцю протягом не більше 25 днів з дати надходження передоплати на рахунок продавця. За згодою сторін товар може бути виготовлений та відправлений покупцеві без здійснення повної оплати суми. В такому разі оплата здійснюється покупцем після поставки, але не пізніше 120 днів з дати виставлення продавцем рахунку на відвантажений товар.

Таким чином умови оплати за товар визначені сторонами у зовнішньоекономічному договорі.

При цьому, відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Щодо зауважень митного органу про те, що у наданому до митного оформлення прайс-листі зазначено ціни на умовах поставки FOB, а відповідно до поданої ЕМД товари постачається на умовах поставки CFR.

Згідно пункту п. 4.1 контракту від 25 серпня 2020 року №20МРК-TRS умови поставки згідно Інкотермс 2010 визначаються у специфікації до кожної партії товару.

Умови поставки товару за контрактом від 25 серпня 2020 року №20МРК-TRS зазначені CFR визначені у специфікації №1 від 25.11.2021 року до інвойсу №22HFMPK001A-TBR від 25.11.2021 року, в інвойсі №22HFMPK001A-TBR від 25.11.2021 року, митних деклараціях країни відправлення №43502021000009717 від 25.11.2021 року, №435020210000097177 від 25.11.2021 року.

При цьому, вказані документи були надані позивачем до відповідача, ціна товару у вказаних документах спочатку була розрахована продавцем за умовами поставки FOB у розмірі 203549 дол. США, а до загальної ціни були додані витрати на транспортування за умовами поставки CFR 18900 дол. США.

Крім того, суд звертає увагу, що прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару, оскільки здійснення оплати за придбаний товар підтверджується відповідними платіжними дорученнями та інвойсом. Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом.

Отже, доводи митного органу в цій частині також не можуть бути покладені в основу рішення про коригування митної вартості товарів.

Щодо тверджень митного органу про те, що відповідно до наданої до митного оформлення специфікації поставка товару здійснюється на умовах CFR Odessa. Документи, що підтверджують вартість фрахту та транспортні витрати до митного оформлення не надавались суд зазначає наступне.

Так, в наданих до митного оформлення рахунку-фактурі (інвойсі) зазначено що поставка здійснюється на умовах CFR- Одеса.

Поставка товару на умовах СFR Одеса (вартість і фрахт) «Інкотермс 2010» передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт).

Тобто, у разі міжнародних перевезень за умовами CFR на продавця покладається також обов`язок митного оформлення товару для експорту. Вважається, що продавець виконав постачання, коли товар перетнув борт судна в порту відвантаження.

За умовами даного виду поставки обов`язок по сплаті фрахту покладається на продавця і не є межею компетенції покупця.

Враховуючи вказані положення, у розумінні «Інкотермс 2010» термін «Фрахт» включає в себе всі витрати, які необхідні для доставки товару до порту призначення, в тому числі витрати на упаковку та пакування, по навантаженню товару на борт судна, перевезення товару до порту призначення та будь-які збори в зв`язку з вивантаженням товару у порту призначення, які покладаються на продавця, що не враховано митним органом.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження відповідача про не зазначення періоду дії комерційної пропозиції, а ціни вказані на умовах FOB, оскільки , ціна товару у прайс-листі від 25.11.20221 року, інвойсі №22HFMPK001A-TBR від 25.11.2021 року, специфікації №1 від 25.11.2021 року до інвойсу №22HFMPK001A-TBR від 25.11.2021 року спочатку була розрахована продавцем за умовами поставки FOB, а до загальної ціни були додані витрати на транспортування за умовами поставки CFR.

Ціна товару, що визначена у комерційній пропозиції розрахована за умовами поставки FOB без урахування витрат на транспортування за умовами поставки CFR.

При цьому, комерційна пропозиція не є документом, який підтверджує митну вартість товару у відповідності до Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є не правомірною, оскаржувані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК ТАЕРС» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.

Щодо заяви позивача про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 10000 грн., суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем наданий до суду договір про надання правової допомоги №35 від 08.02.2022 року; додаткову угоду №4 від 02.09.2022 року до договору про надання правової допомоги №35 від 08.02.2022 року, рахунок на оплату №73 від 02.09.2022 року на суму 10000 грн., роз шифровка до рахунку на оплату №73 від 02.09.2022, виписка з карткового рахунку за період з 16.09.2022 року по 16.09.2022 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Суд звертає увагу, що ця справа є справою незначної складності, яка розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, вона не містить великої кількості документів, які потребують вивчення та їх аналізу.

Виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 2000 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 134, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК ТАЕРС» (Столичне шосе, буд. 98, м. Київ, 03045, код ЄДРПОУ 42430532) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2022/000189/1 від 02.04.2022 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2022/000259 від 02.04.2022 року задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500020/2022/000189/1 від 02.04.2022 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500020/2022/000259 від 02.04.2022 року.

Стягнути з Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК ТАЕРС» (Столичне шосе, буд. 98, м. Київ, 03045, код ЄДРПОУ 42430532) сплачений судовий збір у розмірі 15742,56 грн.

Стягнути з Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МПК ТАЕРС» (Столичне шосе, буд. 98, м. Київ, 03045, код ЄДРПОУ 42430532) витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 2000 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Свида