Рішення

від 13.12.2022 по справі 420/14669/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/14669/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом керівника Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльність щодо невжиття заходів щодо забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 13 жовтня 2022 року надійшов адміністративний позов керівника Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області щодо невжиття заходів із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Великомихайлівської об`єднаної територіальної громади Роздільнянського району Одеської області, за 0,5 км від населеного пункту смт. Велика Михайлівка Роздільнянського району за координатами 47°3'37.15" п.ш. 29°5Г26.21", орієнтовною площею 0,58 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї;

- зобов`язати Великомихайлівську селищну раду Роздільнянського району Одеської області вжити заходи із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Великомихайлівської об`єднаної територіальної громади Роздільнянського району Одеської області, за 0,5 км від населеного пункту смт. Велика Михайлівка Роздільнянського району за координатами 47°3'37.15" п.ш. 29°5Г26.21", орієнтовною площею 0,58 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що Роздільнянською окружною прокуратурою в ході реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді проведено вивчення стану законності у сфері забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів та екологічної безпеки поводження з

відходами на території Великомихайлівської об`єднаної територіальної громади

Роздільнянського району Одеської області.

За результатами опрацювання матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді встановлено, що на території Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району розташовано діюче місце видалення твердих побутових відходів за межами смт. Велика Михайлівка - орієнтовною площею 0,58 га.

З інформації Великомихайлівської селищної ради №1081/02-13 від 26.07.2022 року вбачається, що на вказане сміттєзвалище, що розташоване за межами смт. Велика Михайлівка Роздільнянського району розроблено паспорт №51216181 від 25.11.2004 року.

Згідно вищевказаного паспорту місця видалення відходів, сміттєзвалище експлуатується з 1998 року, воно знаходиться на земельній ділянці площею 0.58 га, за 0,5 км від населеного пункту смт. Велика Михайлівка за координатами 47°3'37.15" п.ш. 29°5Г26.21".

Разом з тим, земельна ділянка, на якій розташовано вищевказане місце видалення твердих побутових відходів не сформована, кадастровий номер не присвоєно, межі в натурі на місцевості не винесені та речове право на неї не зареєстроване.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Згідно частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» статтею 33 повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, пунктом 7 визначено території для розміщення відходів. Згідно до статті 33 Закону України «Про відходи» встановлено, що на кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається паспорт, відповідно до паспорта місця видалення відходів (МВВ) реєстраційний номер №51216181 дата реєстрації 25.11.2004 року сформована земельна ділянка загальною площею 0,58 га за межами Великомихайлівської

селищної ради Роздільнянського району Одеської області.

Земельна ділянка як об`єкт цивільних прав передбачає її формування з визначенням площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. З Витягу Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в загальних відомостях про земельну ділянку зазначено: кадастровий номер - 5121655100:01:001:0096: місце розташування Одеська область, Роздільнянський район (Великомихайлівський), (за межами населеного пункту), категорії земель - землі лісогосподарського призначення, площа земельної ділянки 71,7854.

На теперішній час Великомихайлівська селищна рада направила клопотання про надання згоди на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 27.10.2022 року №1582/0213 до Одеської обласної військової адміністрації. Враховуючи викладене Великомихайлівська селищна відповідно до ст.25 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.19 Закону України «Про землеустрій», здійснює організацію землеустрою, проведення інвентаризації земель та

земельних ділянок.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст.262 КАС України.

31 жовтня 2022 року від відповідача до суду надійшов відзив на адміністративний позов (вхід. № 33699/22).

Станом на 13 грудня 2022 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиція позивача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Роздільнянською окружною прокуратурою в ході реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді проведено вивчення стану законності у сфері забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів та екологічної безпеки поводження з відходами на території Великомихайлівської об`єднаної територіальної громади Роздільнянського району Одеської області.

За результатами опрацювання матеріалів щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді встановлено, що на території Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району розташовано діюче місце видалення твердих побутових відходів за межами смт. Велика Михайлівка - орієнтовною площею 0,58 га.

З інформації Великомихайлівської селищної ради № 1081/02-13 від 26.07.2022 року вбачається, що на вказане сміттєзвалище, що розташоване за межами смт. Велика Михайлівка Роздільнянського району розроблено паспорт №51216181 від 25.11.2004 року.

Згідно вищевказаного паспорту місця видалення відходів, сміттєзвалище експлуатується з 1998 року, воно знаходиться на земельній ділянці площею 0.58 га, за 0,5 км від населеного пункту смт. Велика Михайлівка за координатами 47°3'37.15" п.ш. 29°5Г26.21".

Разом з тим, земельна ділянка, на якій розташовано вищевказане місце видалення твердих побутових відходів не сформована, кадастровий номер не присвоєно, межі в натурі на місцевості не винесені та речове право на неї не зареєстроване.

Джерела права та висновки суду

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про відходи»:

відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення;

зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об`єктах (до їх утилізації чи видалення);

відведені місця чи об`єкти - місця чи об`єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами;

розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об`єктах;

власник відходів - фізична або юридична особа, яка відповідно до закону володіє, користується і розпоряджається відходами.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про відходи» встановлено, що суб`єктами права власності на відходи є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, Автономна Республіка Крим і держава. Територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об`єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).

Статтею 21 Закону України «Про відходи» передбачено те, що органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують: виконання вимог законодавства про відходи; розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів; затвердження місцевих і регіональних програм поводження з відходами та контроль за їх виконанням.

Частинами 2, 3, 4 статті 33 Закону України «Про відходи» встановлено, що на кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об`єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об`єктів. Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов`язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про відходи» державному обліку та паспортизації підлягають в обов`язковому порядку всі відходи, що утворюються на території України і на які поширюється дія цього Закону. Державний облік та паспортизація відходів здійснюються у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Система і форми звітності, порядок надання і використання відповідної інформації про відходи, а також порядок перегляду їх номенклатури розробляються на основі державного класифікатора відходів і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади.

Відповідно до п. 9 «Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.1999 року №2034 передбачено, що паспортизація відходів передбачає складення і ведення паспортів відходів, паспортів місць видалення відходів, реєстрованих карт об`єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до державного класифікатора ДК 005-96 "Класифікатор відходів" та номенклатури відходів. Форми паспортів відходів та інструкції щодо їх ведення розробляються Мінекоенерго за участю інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади і затверджуються ним за погодженням з МОЗ.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про відходи» встановлено, що на кожне місце чи об`єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт. Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства.

Законодавством України можуть передбачатися й інші спеціальні заходи щодо обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров`я людини.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних та екологічних норм.

Так, за правилами ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об`єктів, у тому числі місць чи об`єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію.

Статтею 30 вказаного Закону чітко передбачено те, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо вирішення питань поводження з побутовими відходами.

Згідно статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження з визначення території для розміщення відходів відповідно до законодавства.

Статтею 2 Земельного кодексу України встановлено, суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Згідно із пунктом "д" частини 1 статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, окрім іншого, організація землеустрою та вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно до статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема як землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

У статті 79 Земельного кодексу України зазначено, що земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно статті 1 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 року № 858-IVпроект землеустрою сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом;цільове призначення земельної ділянки-використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Статтею 2 Закону України «Про землеустрій» визначено, що землеустрій забезпечує, зокрема, встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.

Відповідно ст.19 Закону України «Про землеустрій» до повноважень сільських, селищних, міських рад у сфері землеустрою на території сіл, селищ, міст належать: а) організація та здійснення землеустрою, проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності; б) здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою; в) координація здійснення землеустрою та контролю за використанням і охороною земель комунальної власності; г) інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм; ґ) вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.

Згідно ст. 20 Закону України «Про землеустрій» землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі, зокрема, встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про землеустрій» землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень.

Згідно до вимог ст. 25 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, а також технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є одним з видів документації із землеустрою.

Стаття 26 Закону України «Про землеустрій» визначає, що замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об`єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи (ст.50 Закону України «Про землеустрій»).

Згідно до вимог ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

При цьому, ст. 125 Земельного кодексу України передбачає, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно вимог ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно ч.ч.1, 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначеним цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Разом з тим, в порушення вищевказаних норм чинного земельного законодавства Великомихайлівською селищною радою Роздільнянського району Одеської області не забезпечено виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Великомихайлівської селищної ради за 0,5 км від населеного пункту смт. Велика Михайлівка за координатами 47°3 37.15 п.ш. 29°51'26.21, орієнтовною площею 0,58 га, для розміщення об`єкту зберігання та видалення відходів - сміттєзвалища

твердих побутових відходів, винесення в натурі та встановлення (на

місцевосці) її меж, речові права на таку земельну ділянку не зареєстровані.

Водночас, відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку під сміттєзвалище створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеною земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування сміттєзвалища, що може призвести до негативного впливу на навколишнє природне середовище, а також погіршення стану здоров`я та санітарного благополуччя населення.

Вказана земельна ділянка належить до земель комунальної форми власності, використовується під сміттєзвалище, а тому її використання повинне здійснюватися у суворій відповідності з вимогами чинного земельного та природоохоронного законодавства, із дотриманням певних обмежень щодо використання земель комунальної форми власності на яких розташовані сміттєзвалища.

В даному випадку використання цієї земельної ділянки комунальної форми власності здійснюється із порушенням вимог чинного законодавства, а саме шляхом її використання без правовстановлюючих документів, без державної реєстрації відповідного речового права.

Згідно із ст. 67 Закону України «Про землеустрій», фінансування робіт із землеустрою здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів юридичних осіб, громадян та інших джерел, не заборонених законом.

Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища за правилами ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Крім того, згідно п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального

фонду місцевих бюджетів належать, зокрема, 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків.

Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи заходи для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

Суд погоджується з доводами керівника прокуратури, що в даному випадку відповідач - Великомихайлівська селищна рада Роздільнянського району вчиняє протиправну бездіяльність, при тому, що вищевказані обов`язки покладені законом на неї як на орган місцевого самоврядування, в імперативному порядку.

Судом встановлено, що згідно інформації Великомихайлівської селищної ради від 26.07.2022 року, землевпорядна документація на земельну ділянку, на якій розташовано

вищевказане місце видалення відходів відсутня.

Відповідно до інформації селищної ради від 02.09.2022 року селищною радою лише перевірено наявність проектів щодо землеустрою земельних ділянок під місця видалення відходів та визначено перелік земельних ділянок під місця видалення відходів.

Крім того, вказаний факт підтверджено проведеною у лютому 2021 року (повторно у липні 2021 року) Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) плановою (у липні - позаплановою) перевіркою щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства Великомихайлівською селищною радою Роздільнянського району Одеської області.

Так, судом встановлено, що у період з 26.01.2021 року по 05.02.2021 року, на підставі наказу «Про проведення перевірки» від 26.01.2021 року № 62 та направлення на проведення планової перевірки № 34 пр від 26.01.2021 року, посадовими особами Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) проведено планову перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства Великомихайлівською селищною радою Роздільнянського району.

В ході проведення перевірки посадовими особами Інспекції встановлено ряд порушень вимог природоохоронного законодавства, які зафіксовані в акті № 01 від 05.02.2021 року перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, у тому числі щодо порушень в сфері поводження з відходами.

З метою усунення порушень, виявлених за результатом планового заходу державного нагляду (контролю), державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища селищному голові Великомихайлівської селищної ради Чебан Л.А. видано припис №20 від 11.02.2021 року, який не оскаржено.

Крім того, за фактом порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами, та за фактом порушення режиму експлуатації полігонів для зберігання чи захоронення побутових відходів, державним інспектором 01.02.2021 року складено протоколи про адміністративне правопорушення №000018 за ст. 82-1 КУпАП та № 000019 за 82-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Постановами про накладення адміністративного стягнення від 03.02.2021 року №000018 та 05.02.2021 року №000019 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення.

У подальшому, з 07.07.2021 року по 09.07.2021 року, на підставі направлення на проведення позапланової перевірки №732 пр від 06.07.2021 року, посадовими особами Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу Миколаївська та Одеська області) проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині виконання припису Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу Миколаївська та Одеська області) від 11.02.2021 року №20, наданого

Великомихайлівській селищній раді Роздільнянського району.

В ході проведення перевірки посадовими особами Інспекції також було встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства, які зафіксовані в акті №43 від 09.07.2021 року перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.

З огляду на невиконання законних вимог посадових осіб Інспекції, з метою усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час проведення заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства (в частині виконання припису від 11.02.2021 року №20), державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища селищному голові видано припис №307 від 09.07.2021 року.

Пунктом 13 припису №307 зазначено вимоги: скласти реєстр МВВ; здійснити перегляд і оновлення даних паспортів МВВ з погодженням в Департаменті екології та природних ресурсів Одеської ОДА (у т.ч. паспорти МВВ, розміщених на території Новопетрівського старостинського округу (реєстраційний номер № 51216194), Великокомарівського старостинського округу (реєстраційний номер № 51216188), біля смт. Велика Михайлівка реєстраційний номер №51216181), Гребеніківського старостинського округу реєстраційний номер №51216190). Скласти проекти землеустрою земельних ділянок під МВВ.

За фактом невиконання пунктів 1-6, 8-16, 18-22 припису від 11.02.2021 року №20, 08.07.2021 року відносно селищного голови Великомихайлівської селищної ради складено протокол про адміністративне правопорушення №001742 за ст. 188-5 КУпАП.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 09.07.2021 року

№001742 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення.

Однак, як встановлено судом, на момент розгляду справи, землевпорядна документація на земельну ділянку орієнтовною площею 0,58 га, за 0,5 км від населеного пункту смт. Велика Михайлівка за координатами 47°3'37.15" п.ш. 29°5Г26.2Г, на якій розташовано місце видалення відходів - відсутня.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 року Справа «РуїзТоріха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги керівника Роздільнянської окружної прокуратури підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи, що позивачем понесені судові витрати лише зі сплати судового збору, відтак підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов керівника Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльність щодо невжиття заходів щодо забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Великомихайлівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області щодо невжиття заходів із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Великомихайлівської об`єднаної територіальної громади Роздільнянського району Одеської області, за 0,5 км від населеного пункту смт. Велика Михайлівка Роздільнянського району за координатами 47°3'37.15" п.ш. 29°5Г26.21", орієнтовною площею 0,58 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї.

Зобов`язати Великомихайлівську селищну раду Роздільнянського району Одеської області вжити заходи із забезпечення розроблення та затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Великомихайлівської об`єднаної територіальної громади Роздільнянського району Одеської області, за 0,5 км від населеного пункту смт. Велика Михайлівка Роздільнянського району за координатами 47°3'37.15" п.ш. 29°5Г26.21", орієнтовною площею 0,58 га, з розташованим на ній місцем видалення відходів, винесення в натурі та встановлення (на місцевості) її меж, а також здійснення державної реєстрації прав на неї.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Керівник Роздільнянської окружної прокуратури (вул. Ярослава Мудрого, 8, м. Роздільна, Одеська область, 67400, код ЄДРПОУ 03528552).

Відповідач: Великомихайлівська селищна рада Роздільнянського району Одеської області (вул. Центральна, 123, смт. Велика Михайлівка, Роздільнянський район, Одеська область, 67100, код ЄДРПОУ 04379367).

Суддя С.О. Cтефанов