Рішення

від 12.12.2022 по справі 440/8224/22

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 12 грудня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/8224/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Диканської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Диканської селищної ради, у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення двадцять восьмої позачергової сесії восьмого скликання Диканської селищної ради в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 3,04 га у власність за межами населених пунктів Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області за рахунок земельної ділянки, яка використовується ФГ "БІДНИЙ" для ведення фермерського господарства площею 19,9994 га, кадастровий номер 5321055100:00:005:0138;

- зобов`язати Диканську селищну ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) орієнтовною площею 3,04 га для передачі безоплатно у власність із земельної ділянки кадастровий номер 5321055100:00:005:0138, загальною площею 19,9994 га (рілля), що використовується Фермерським господарством "БІДНИЙ" відповідно до договору оренди землі від 16 травня 2014 року, укладеного між Головним управлінням Держземагентсва у Полтавській області та громадянином ОСОБА_2 терміном на 20 років (додаткова угода до договору оренди від 18.03.2021), що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 13.10.2014, номер запису про інше речове право 7308020, що знаходиться за межами населених пунктів на території Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області;

- визнати протиправним та скасувати рішення двадцять восьмої позачергової сесії восьмого скликання Диканської селищної ради в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га у власність за межами населених пунктів Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області за рахунок земельної ділянки, яка використовується ФГ "БІДНИЙ" для ведення фермерського господарства площею 19,9994 га, кадастровий номер 5321055100:00:005:0138;

- зобов`язати Диканську селищну ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га для передачі безоплатно у власність із земельної ділянки кадастровий номер 5321055100:00:005:0138, загальною площею 19,9994 га (рілля), що використовується Фермерським господарством "БІДНИЙ" відповідно до договору оренди землі від 16 травня 2014 року, укладеного між Головним управлінням Держземагентсва у Полтавській області та громадянином ОСОБА_2 терміном на 20 років (додаткова угода до договору оренди від 18.03.2021), що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 13.10.2014, номер запису про інше речове право 7308020, що знаходиться за межами населених пунктів на території Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що пункти 11 та 14 рішення Диканської сільської ради про відмову позивачу у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою є протиправними, оскільки в них не наведено жодної з підстав для відмови, перелік яких визначений частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 03.10.2022 позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Диканської селищної ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду позовної заяви та її копії, оформленої відповідно до вимог частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням в якості відповідача Диканської селищної ради (зазначити повне найменування управління, його місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, його офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти).

07.10.2022 до суду від позивача надійшли позовна заява та її копія, оформлені відповідно до вимог частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням в якості відповідача Диканської селищної ради та усіх її реквізитів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/8224/22 за позовом ОСОБА_1 до Диканської селищної ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

08.12.2022 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти позову заперечував, зазначаючи, що позивачу правомірно відмовлено у наданні дозволів на виготовлення проектів землеустрою, оскільки, відповідно до договору оренди землі від 16.05.2014, укладеного між ГУ Держземагентства у Полтавській області та гр. ОСОБА_2 , обрані позивачем для відведення земельні ділянки знаходяться в межах земельної ділянки, що перебуває в оренді ФГ "Бідний", а тому в силу вимог статті 116 Земельного кодексу України земельні ділянки можуть передатись у власність чи користування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

16.05.2014 між ГУ Держземагентства у Полтавській області (орендодавець) та гр. ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди землі, яким орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 5321055100:00:005:0138 загальною площею 19,9994 га, у тому числі пасовища 19,9994 га, яка знаходиться на території Диканської селищної ради, за межами населених пунктів. Договір укладено на 20 років.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (далі - Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) земельна ділянка за кадастровим номером 5321055100:00:005:0138 перебуває на правах оренди у ОСОБА_2 з 13.10.2014.

Позивач звернулася до відповідача з клопотаннями від 28.01.2022 про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельних ділянок для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) орієнтовною площею 3,04 га та для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5321055100:00:005:0138, що використовується ФГ "Бідний" на підставі договору оренди землі від 16.05.2014.

До клопотань приєднано: графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки; копію документа, що посвідчує особу; копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера; копію статуту ФГ "Бідний"; копію виписки з ЄДР щодо ФГ "Бідний", нотаріально засвідчену копію рішення засновника землекористувача (письмова згода ФГ "Бідний" на вилучення частини земельної ділянки з кадастровим номером 5321055100:00:005:0138), копію договору оренди землі від 16.05.2014, копію додаткової угоди до зазначеного договору та копію витягу з реєстру речових прав, копію витягу з ДЗК щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5321055100:00:005:0138, копію трудової книжки позивача.

Пунктами 11 та 14 рішення двадцять восьмої позачергової сесії восьмого скликання Диканської селищної ради від 10.05.2022 №13 позивачу відмовлено в задоволенні її клопотань про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) орієнтовною площею 3,04 га та для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5321055100:00:005:0138, що використовується ФГ "Бідний" на підставі договору оренди землі від 16.05.2014, на підставі пункту 5 статті 116 Земельного кодексу України у зв`язку з тим, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Вважаючи зазначене рішення в частині протиправним, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та аргументам учасників справи, вказаним у заявах по суті, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ /далі - ЗК України/.

Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частинами першою та другою статті 59 цього Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частиною п`ятою статті 116 ЗК України зазначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частини друга третя статті 116 ЗК України).

За змістом статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Суд зауважує, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме, відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб`єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об`єкта вимогам, зазначеним у Земельному кодексі Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відмова у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність позивача, що оформлена спірним рішенням двадцять восьмої позачергової сесії восьмого скликання Диканської селищної ради від 10.05.2022 №13, обґрунтована перебуванням обраних для відведення земельних ділянок в оренді ФГ "Бідний".

Втім, вказана підстава для відмови у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою є необґрунтованою та не передбачена приписами частини сьомої статті 118 ЗК України.

Згідно із приписами статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у статті 126 ЗК України.

Аналіз положень статей 116, 118 ЗК України дає підстави стверджувати, що правові наслідки отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є тотожними наслідкам передачі вказаної земельної ділянки у власність, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.

Суд зазначає, що письмова згода землевласника (землекористувача), засвідчена нотаріально є лише необхідною частиною документації, що включається до проекту землеустрою. Проте, передачі у власність чи користування підлягають земельні ділянки, що не обтяжені іншими речовими правами на неї, тобто є вільними.

Відтак, на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення певної земельної ділянки, достатнім є долучення до клопотання заявника письмової згоди землевласника (землекористувача), засвідченої нотаріально. Проте, на стадії затвердження проекту землеустрою та передачі її у власність чи користування, бажана до відведення земельна ділянка має бути вільною.

Вказані висновки суду відповідають правовій позиції висловленої Верховним Судом у постановах від 15.06.2021 у справі №823/106/18, від 04.05.2020 у справі №816/1331/17, від 01.10.2020 у справі №120/4116/19-а.

Таким чином, зважаючи на долучення позивачем до своїх клопотань, зокрема, нотаріально посвідчених рішень засновника від 20.01.2022 №01/01/2022 та №02/01/2022 про надання відповідної згоди, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати пункти 11 та 14 рішення двадцять восьмої позачергової сесії восьмого скликання Диканської селищної ради від 10.05.2022 №13 в частині відмови позивачу в наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) орієнтовною площею 3,04 га та для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5321055100:00:005:0138, що використовується ФГ "Бідний" на підставі договору оренди землі від 16.05.2014.

Водночас, суд вважає за доцільне зауважити, що у зв`язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та який триває до теперішнього часу.

Законом України №2119-IX від 15.03.2022 затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", згідно з пунктом 1 якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

21.04.2022 Верховна Рада прийняла Закон України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 19.04.2022 № 7300, за яким воєнний стан в Україні продовжено з 05:30 25.04.2022 строком на 30 діб, - до 25.05.2022.

Тобто, на дату ухвалення відповідачем спірного рішення в Україні діяв воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII.

Законом України від 24.03.2022 №2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема до Земельного кодексу України.

Вказаним Законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності, на надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, а також на розроблення відповідної документації.

Разом з тим, при прийнятті спірного рішення відповідачем не надавалася оцінка вказаній обставині.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача надати позивачу дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) орієнтовною площею 3,04 га та для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 5321055100:00:005:0138, що використовується ФГ "Бідний" на підставі договору оренди землі від 16.05.2014, суд виходить з наступного.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи повноваження суду та предмет доказування у цій справі, спірне рішення перевіряється судом на предмет правомірності, виходячи лише із тих мотивів, які покладалися відповідачем в основу його винесення.

За таких обставин, належним способом захисту та відновлення прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 28.01.2022 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) орієнтовною площею 3,04 га та для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га для передачі безоплатно у власність із земельної ділянки кадастровий номер 5321055100:00:005:0138 з урахуванням висновків суду.

Така позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.12.2019 у справі № 806/2540/17 та у постанові Великої Палати від 06.11.2019 у справі №509/1350/17.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн суд виходить з таких міркувань.

У силу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, як визначено частиною дев`ятою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, документально підтверджені судові витрати належить компенсувати стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 04.08.2020 у справі №810/3213/16.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Нестеренко Н.М. у цій справі надані копії договору від 01.08.2022 №04/08/22-Н про надання правничої (правової) допомоги, акту наданих послуг та виконаних робіт від 21.09.2022, банківської квитанції про оплату коштів в сумі 2500,00 грн та ордер про надання правничої (правової) допомоги серія ВІ №1104838.

Дослідивши надані представником позивача документи, суд враховує такі обставини.

Так, за змістом акту наданих послуг та виконаних робіт від 21.09.2022 загальна кількість витрачених адвокатом годин на надання позивачу послуг (формування правової позиції у справі, написання адвокатського запиту, написання та підготовка для подачі до суду позовної заяви) становить 13 год. При цьому, загальна вартість наданих правничих послуг сторонами визначена у сумі 2500,00 грн.

За викладених обставин, суд визнає документально підтвердженими витрати за надані адвокатом Нестеренко Н.М. послуги з правової допомоги на суму 2500,00 грн.

Разом з тим, суд, оцінивши надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, а також врахувавши часткове задоволення позову, дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у розмірі 1250,00 грн.

Керуючись статтями 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Диканської селищної ради (вул. Незалежності, 133, смт. Диканька, Полтавський район, Полтавська область, 38500, ідентифікаційний код 21046503) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 11 рішення двадцять восьмої позачергової сесії восьмого скликання Диканської селищної ради від 10.05.2022 №13 в частині відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га у власність за межами населених пунктів Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області за рахунок земельної ділянки, яка використовується ФГ "БІДНИЙ" для ведення фермерського господарства площею 19,9994 га, кадастровий номер 5321055100:00:005:0138.

Визнати протиправним та скасувати пункт 14 рішення двадцять восьмої позачергової сесії восьмого скликання Диканської селищної ради від 10.05.2022 №13 в частині відмови ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 3,04 га у власність за межами населених пунктів Диканської селищної ради Полтавського району Полтавської області за рахунок земельної ділянки, яка використовується ФГ "БІДНИЙ" для ведення фермерського господарства площею 19,9994 га, кадастровий номер 5321055100:00:005:0138.

Зобов`язати Диканську селищну раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 28.01.2022 про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га та для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) орієнтовною площею 3,04 га за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 5321055100:00:005:0138 з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору загальному розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 1250,00 грн (одна тисяча двісті п`ятдесят гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Диканської селищної ради.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава