Рішення

від 13.12.2022 по справі 280/7497/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2022 року м. Київ № 280/7497/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпраці у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича багатопрофільна фірма «Будівельно-шляхове підприємство» про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Держпраці у Запорізькій області (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича багатопрофільна фірма «Будівельно-шляхове підприємство» (далі - відповідач), у якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича багатопрофільна фірма «Будівельно-шляхове підприємство», а саме: заборонити видобування монцонітів, придатних для виробництва блоків на Драгунському родовищу без Акту гірничого відводу, за відсутністю обов`язкової маркшейдерської документації, без погодженого у встановленому діючим законодавством порядку Річного плану гірничих робіт на 2020 рік - до усунення порушень.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення перевірки підприємства відповідача були встановлені порушення нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров`ю працюючих з устаткуванням підвищеної небезпеки.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.10.2020 позовну заяву Головного управління Держпраці у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича багатопрофільна фірма «Будівельно-шляхове підприємство» про застосування заходів реагування передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

За результатом автоматизованого розподілу, справу (позовну заяву) №280/7497/20 передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2020 прийнято до провадження адміністративну справу № 280/7497/20; відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до суду клопотання про розгляд справи із повідомленням сторін. Також зазначив, що в ході проведення перевірки перевіряючими не було звернуто увагу на наявність окремих документів, що свідчать на часткове виконання вимог припису.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи № 640/17753/20 у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлені статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 5 вказаної статті, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частиною 7 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін, відповідач у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Враховуючи, що будь-яких вагомих підстав для розгляду справи у судовому засіданні відповідач не зазначив, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича багатопрофільна фірма «Будівельно-шляхове підприємство» (ідентифікаційний код 19276012, місцезнаходження: 02232, м. Київ, Деснянський район, вул. Маяковського, будинок 68, офіс 233) зареєстровано в якості юридичної особи 13.05.1993, про що свідчить інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

У період з 22.09.2020 по 30.09.2020 посадовими особами Головного управління Держпраці у Запорізькій області було проведено планову перевірку ТОВ «Виробнича багатопрофільна фірма «Будівельно-шляхове підприємство», 02232, м. Київ, Деснянський район, проспект Маяковського, будинок 68, офіс 233, код ЄДРПОУ 19276012, КВЕД 08.11, фактична адреса: Запорізька обл., Більмацький р-н, с. Зразкове частині дотримання законодавчих вимог та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, а також ведення робіт, пов`язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини.

За результатами перевірки складений акт від 30.09.2020 № 1-09 (далі - акт перевірки), у якому зафіксовані порушення нормативно-правових актів, які створюють які створюють загрозу життя працюючих, зокрема:

- ст. 13 ЗУ №2694, ст. 24 ЗУ №1127, ст. 19 КУ №132/94-ВР, а саме відповідно до ст.19 Кодексу України про надра №132/94-ВР від 27.07.1994 надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Підприємством не отримано акт гірничого відводу у встановленому законодавством порядку, але ведуться видобувні роботи, порушено п.1.2, гл. 1, р. IV «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом», затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 18.03.2010 № 61, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 3 червня 2010 р. за № 356/17651, НПАОП 0.00-1.24-10;

- ст. 13 ЗУ №2694, ст. 53 КУ №132/94-ВР - на підприємстві не ведеться та відсутня передбачена п.1.12 Інструкції з виконання маркшейдерських робіт (НПАОП 0.00-1.01-85) обов`язкова маркшейдерська документація, що складається з журналів вимірювань, обчислювальної та графічної документації, порушено: п.1.2, гл. 1, р. IV «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом», НПАОП 0.00-1.24-10;

- ст. 13 ЗУ №2694, ст.ст. 19, 24 ЗУ №1127, ст. ст. 53 КУ №132/94-ВР - підприємством не погоджено з ГУ Держпраці у Запорізькій області, у встановленому діючим законодавством порядку Річний план гірничих робіт на 2020 рік; порушено: п.1.2, гл. 1, р. IV «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом», НПАОП 0.00-1.24-10.

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді заборони видобування монцонітів, придатних для виробництва блоків на Драгунському родовищу без акту гірничого відводу, за відсутністю обов`язкової маркшейдерської документації, без погодженого у встановленому діючим законодавством порядку Річного плану гірничих робіт на 2020 рік - до усунення порушень, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 №2694-ХІІ державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною першою статті 1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною першою статті 6 Закону №877 підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Частиною 5 статті 4 Закону №877 передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

При цьому передумовою прийняття такого рішення є встановлення факту (фактів) виконання робіт (надання послуг) суб`єктами господарювання та порушень вимог законодавства під час їх виконання.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 26.06.2019 року у справі №819/348/17.

Як зазначено вище, за результатами планової перевірки ТОВ «Виробнича багатопрофільна фірма «Будівельно-шляхове підприємство» позивачем було встановлено, зокрема, три окремі порушень відповідачем вимог законодавства у сфері охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Щодо порушень відповідачем ст. 13 ЗУ №2694, ст. 24 ЗУ №1127-XIV, ст. 19 КУ №132/94-ВР, п.1.2, гл. 1, р. IV НПАОП 0.00-1.24-10 - підприємством не отримано акт гірничого відводу у встановленому законодавством порядку, але ведуться видобувні роботи.

Відповідно до статті 13 Закону №2694 роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

- створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

- розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

- впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів;

- розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

- здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

- організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

- вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог..

Статтею 24 Гірничого закону України №1127-XIV передбачено, що гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати:

спеціальний дозвіл на користування надрами;

акт про надання гірничого відводу (крім користувачів нафтогазоносними та бурштиноносними надрами);

технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку;

геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).

Вся технічна документація повинна вестися відповідно до вимог правил безпеки, правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах та інших нормативно-правових актів.

Згідно з частиною першою статті 19 Кодексу України про надра установлено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Відповідно до пункту п.1.2, гл. 1, р. IV «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом», затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 18.03.2010 № 61, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 3 червня 2010 р. за № 356/17651, НПАОП 0.00-1.24-10, гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт відповідно до Гірничого Закону України повинно мати: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу; технічний проект розробки родовища корисних копалин, затверджений і погоджений в установленому порядку; геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).

Стосовно порушення відповідачем ст. 13 ЗУ №2694, ст. 53 КУ №132/94-ВР.1.2, гл. 1, р. IV «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом», НПАОП 0.00-1.24-10 - на підприємстві не ведеться та відсутня передбачена п.1.12 Інструкції з виконання маркшейдерських робіт (НПАОП 0.00-1.01-85) обов`язкова маркшейдерська документація, що складається з журналів вимірювань, обчислювальної та графічної документації.

Відповідно до статті 53 Кодексу України про надра при розробці родовищ корисних копалин повинні забезпечуватися:

1) застосування раціональних, екологічно безпечних технологій видобування корисних копалин і вилучення наявних у них компонентів, що мають промислове значення, недопущення наднормативних втрат і погіршення якості корисних копалин, а також вибіркового відпрацювання багатих ділянок родовищ, що призводить до втрат запасів корисних копалин;

2) здійснення дорозвідки родовищ корисних копалин та інших геологічних робіт, проведення маркшейдерських робіт, ведення технічної документації;

3) облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності;

4) недопущення псування розроблюваних і сусідніх з ними родовищ корисних копалин в результаті проведення гірничих робіт, а також збереження запасів корисних копалин родовищ, що консервуються;

5) складування, збереження та облік корисних копалин, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються;

6) раціональне використання розкривних порід і відходів виробництва;

7) безпечне для людей, майна і навколишнього природного середовища ведення робіт.

Згідно з пунктом п.1.2, гл. 1, р. IV «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом», затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 18.03.2010 № 61, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 3 червня 2010 р. за № 356/17651, НПАОП 0.00-1.24-10, гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт відповідно до Гірничого Закону України повинно мати: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу; технічний проект розробки родовища корисних копалин, затверджений і погоджений в установленому порядку; геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).

Щодо порушення відповідачем ст. 13 ЗУ №2694, ст.ст. 19, 24 ЗУ №1127, ст. ст. 53 КУ №132/94-ВР - підприємством не погоджено з ГУ Держпраці у Запорізькій області, у встановленому діючим законодавством порядку Річний план гірничих робіт на 2020 рік.

Відповідно до статті 19 Гірничого закону України гірничі роботи проводяться за спеціальним дозволом (ліцензією) на користування надрами, який видається згідно з законодавством.

Проведення гірничих робіт здійснюється відповідно до проектів і паспортів, розроблених і затверджених згідно з правилами безпеки, правилами технічної експлуатації, єдиними правилами безпеки при підривних роботах. Проекти та паспорти повинні мати розділ "Протиаварійний захист".

У разі фактичних чи прогнозованих змін гірничо-геологічних (виробничих) умов гірничі роботи припиняються до коригування та перезатвердження в установленому порядку проектів і паспортів.

Проекти та паспорти доводяться до відома працівників гірничих підприємств у порядку, передбаченому правилами безпеки.

План розвитку гірничих робіт підприємства щорічно розглядається та погоджується з органами гірничого нагляду.

Згідно зі статтею 24 Гірничого закону України гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати:

спеціальний дозвіл на користування надрами;

акт про надання гірничого відводу (крім користувачів нафтогазоносними та бурштиноносними надрами);

технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку;

геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).

Згідно з пунктом п.1.2, гл. 1, р. IV «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом», затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 18.03.2010 № 61, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 3 червня 2010 р. за № 356/17651, НПАОП 0.00-1.24-10, гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт відповідно до Гірничого Закону України повинно мати: спеціальний дозвіл на користування надрами; акт про надання гірничого відводу; технічний проект розробки родовища корисних копалин, затверджений і погоджений в установленому порядку; геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).

Суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження усунення ТОВ «Виробнича багатопрофільна фірма «Будівельно-шляхове підприємство» вказаних порушень законодавства у сфері охорони праці.

У той же час, відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть загрозу життю та здоров`ю людей у разі виникнення надзвичайної ситуації.

Так, видобування корисних копалин - монцонітів без акту гірничого відводу, за відсутністю обов`язкової маркшейдерської документації, без погодженого у встановленому діючим законодавством порядку Річного плану гірничих робіт може призвести до завдання шкоди здоров`ю та життю працівників ТОВ «Виробнича багатопрофільна фірма «Будівельно-шляхове підприємство».

Отже, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

Враховуючи, що відповідачем не надано доказів усунення порушень, виявлених в ході проведення перевірки, і ті порушення, які на теперішній час продовжують існувати, створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді заборонити видобування монцонітів, придатних для виробництва блоків на Драгунському родовищу без Акту гірничого відводу, за відсутністю обов`язкової маркшейдерської документації, без погодженого у встановленому діючим законодавством порядку Річного плану гірничих робіт на 2020 рік - до усунення порушень.

При цьому, суд наголошує на тому, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.

Верховний Суд у постанові від 08.04.2020 у справі №420/3577/19 зазначив, що такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань охорони праці, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю працівників.

Враховуючи вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрат, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 194, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Держпраці у Запорізькій області задовольнити.

2. Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича багатопрофільна фірма «Будівельно-шляхове підприємство» (ідентифікаційний код 19276012, місцезнаходження: 02232, м. Київ, Деснянський район, вул. Маяковського, будинок 68, офіс 233), а саме: заборонити видобування монцонітів, придатних для виробництва блоків на Драгунському родовищу без Акту гірничого відводу, за відсутністю обов`язкової маркшейдерської документації, без погодженого у встановленому діючим законодавством порядку Річного плану гірничих робіт - до усунення порушень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Т.П. Балась