Рішення

від 13.12.2022 по справі 640/6924/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2022 року м. Київ № 640/6924/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Київського міського соціального гуртожитку для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) з позовом до Київського міського соціального гуртожитку для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - відповідач), у якому позивач просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень Київського міського соціального гуртожитку для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, код ЄДРПОУ: 42735012, розташованого за адресою: просп. Василя Порика, 13-Б у Подільському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом зобов`язання Київського міського соціального гуртожитку для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відключити електроживлення та накласти печатки на електрощити гуртожитку;

- обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки Київського міського соціального гуртожитку для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що розташований за адресою: м. Київ, просп. Порика Василя, буд. 13-Б, було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації вказаного об`єкта до усунення відповідних порушень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог зазначив, що Київським міським соціальним гуртожитком для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування виконуються заходи щодо усунення виявлених порушень, встановлених контролюючим органом в акті від 02.02.2021 №41.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З 01.02.2021 по 02.02.2021 на підставі наказу Головного управління ДСНС України у м. Києві від 29.01.2021 № 86, посвідчення про проведення планового заходу державного нагляду (контролю) від 29.01.2021 № 246, посадовими особами Головного управління було проведено позапланову перевірку Київського міського соціального гуртожитку для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки складений акт від 02.02.2021 №41 (далі - акт перевірки) у якому зафіксовані порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

1. п. 1.6. глави 1 розділу IV ППБУ З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в з`єднувальних коробках всього закладу, не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

2. п. 1.7 глави 1 розділу IVППБУ електророзподільні коробки, в підвальному та підсобних приміщеннях другого поверху, експлуатуються без захисних кришок з негорючого або важкогорючого матеріалу;

3. п. 1.12. глави 1 розділу IV ППБУ не надані акти проведення прихованих робіт на проводи, які прокладені приховано під підвісними стелями закладу;

4. п. 1.9 глави 1 розділу IV ППБУ в складських (підсобних) приміщеннях закладу, горючі матеріали складуються на відстані менше 1 метра від електричного обладнання;

5. п. 1.15 глави 1 розділу IV ППБУ для загального відключення силових та освітлювальних мереж в середині складських (підсобних) приміщеннях закладу встановлені апарати відключення (вимикачі);

6. п. 1.10 глави 1 розділу IV ППБУ в складському (підсобному) приміщенні, на другому поверсі закладу, складуються горючі предмети та матеріали (встановлені конструкції та конструктивні елементами стелажів з горючих матеріалів) на відстані менше 0,5 м. до світильника;

7. п. 2.26 глави 2 розділу IV ППБУ лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів, в приміщеннях закладу, не забезпечені автономними пристроями електричного захисту;

8. п. 1.2., глави 1, розділу V ППБУ не надано підтверджуючі документи щодо відповідності системи протипожежного захисту (системи автоматичної пожежної сигналізації), в порушення ДБН В.2.5-56;

9. п. 1.2. глави 1 розділу V ППБУ не наданий договір на технічне обслуговування існуючої системи автоматичної пожежної сигналізації;

10. п. 1.2. глави 1 розділу V ППБУ сигнал від контрольно-приймального приладу існуючої системи автоматичної пожежної сигналізації не виведений на пульт централізованого пожежного спостереження;

11. п. 1.2. глави 1 розділу V ППБУ приміщення закладу не обладнані системою оповіщення та управління евакуюванням людей, в порушення ДБН В.2.5-56;

12. п. 9.1. глави 9 розділу VI ППБУ складське приміщення розташоване в підвальному поверсі не забезпечене вікнами розміром 0,9 х 1,2 з приямками (для випускання диму в разі пожежі) або не обладнане спеціальною системою димовидалення відповідно до ДБН В 2.5-56;

13. п. 2.31 глави 2 розділу III ППБУ сходова клітка та коридор закладу не забезпечені аварійним (евакуаційним) освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей, відповідно до ДБН В.1.1-7 та ДБН В.2.5-56;

14. п. 2.12, глави 2, розділу III ППБУ допускається захаращення сторонніми горючими предметами приміщень підвального поверху закладу;

15. п. 2.23 глави 2 розділу III ППБУ з приміщень другого поверху будівлі закладу не передбачено розосередженого другого евакуаційного виходу, в порушення ДБН В. 1.1 -7;

16. п. 2.23., глави 2, розділу III ППБУ двері приміщень, що відчиняються в загальний коридор з обох боків, на 2-му поверсі закладу, не перенавішені з урахуванням їх відчинення таким чином, щоб не перешкоджали вільній евакуації та не зменшували нормативну ширину коридору, в порушення ДБН В. 1.1 -7;

17. п. 2.28 глави 2 розділу III ППБУ не надані результати іспитів зразків коврового покриття, прокладеного на шляхах евакуації закладу, щодо токсичності продуктів горіння та помірної димоутворювальної здатності (за ГОСТ 12.1.044-89) та відповідності групам поширення полум`я РП1, РП2 (за ДСТУ Б В.2.7-70-98 «будівельні матеріали. Метод випробування на розповсюдження полум`я»);

18. п. 3.6. глави 3 розділу V ППБУ приміщення не забезпечені нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками);

19. п.21. розділу 2 ППБУ перепланування приміщень закладу здійснено без проектної документації, яка повинна бути затверджена у встановленому порядку, що в свою чергу знижує рівень пожежної безпеки;

20. п. 2.3. глави 2 розділу III ППБУ двері складських (підсобних) приміщень, на першому та другому поверхах закладу, не виконані протипожежними з межею вогнестійкості 30 хвилин та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО;

21. п. 2.12., глави 2, розділу III ППБУ на дверях підвального приміщення не вивішена табличка з в казанням місця знаходження ключів;

22. п. 2 частини першої статті 20 КЦЗУ обслуговуючий персонал закладу не забезпечений засобами індивідуального захисту органів дихання для само рятування людей під час пожежі;

23. ст. 91 КЦЗУ не пройдено навчання з питань цивільного захисту керівником або уповноваженою особою на виконання функцій цивільного захисту на територіальних курсах;

24. п.5. розділу II ППБУ один раз на півроку не проводяться практичні тренування всіх задіяних працівників щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей;

25. ст. 57 Кодексу цивільного захисту України не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки в установленому законодавством порядку.

З огляду на встановлені порушення, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень Київського міського соціального гуртожитку для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, код ЄДРПОУ: 42735012, розташованого за адресою: просп. Василя Порика, 13-Б у Подільському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом зобов`язання Київського міського соціального гуртожитку для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, відключити електроживлення та накласти печатки на електрощити гуртожитку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Як встановлено частиною першою статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до пп. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України в разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено: підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами (пункт 1 частини 1); повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 затверджено "Правила пожежної безпеки в Україні", які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок, тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, тощо.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Наведений правовий висновок відображено у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18.

Відповідно до п. 26 ст. 2 КЦЗ України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Як уже зазначалось, під час проведення позивачем позапланової перевірки відповідача, встановлені порушення вимог Кодексу цивільного захисту України та "Правил пожежної безпеки в Україні", про що складено акт та слугувало підставою для подання позову.

У рамках проведеної перевірки було встановлено 25 (двадцять п`ять) порушень.

В подальшому було проведено повторну перевірку об`єкта відповідача, за результатами якої складено акт від 22.06.2020 № 391? відповідно до якого залишилось 9 (дев`ять) порушень, які не усунуто відповідачем.

В контексті викладеного слід зауважити, що порушення, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, Законом № 877-V не визначені, отже віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб`єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб`єкт владних повноважень має визначати, чи створюють виявлені порушення дійсну реальну загрозу життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Натомість, відповідачем не доведено, що установлені порушення є формальними чи не необхідними для дотримання справедливого балансу між інтересами особи та суспільства.

Не зайвим буде зауважити, що за приписами ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією.

Отже, виявлені порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає на забезпечення безпеки в будинках.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону № 877-V повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону № 877-V у разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.

За приписами ч. 7 ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Тобто, застосування заходу реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

В свою чергу, суд звертає увагу на те, що проведена позивачем перевірка, за наслідками якої був складений акт перевірки, стосувалась виключно приміщень загального користування вказаного гуртожитку, і не стосувалась кімнат мешканців цього гуртожитку, при цьому, позивач просить зупинити експлуатацію приміщень електрощитових гуртожитку, що у свою чергу відключить від джерел електропостачання увесь гуртожиток, тобто і всі кімнати цього гуртожитку, а не лише приміщення загального користування, але такий захід реагування є явно неспівмірним, оскільки в ході проведеної позивачем перевірки порушення в сфері техногенної та пожежної безпеки в конкретних кімнатах вказаного гуртожитку не виявлялись і не фіксувались.

Проаналізувавши наведені положення законодавства та дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне застосувати заходи реагування шляхом застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень Київського міського соціального гуртожитку для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, код ЄДРПОУ: 42735012, розташованого за адресою: просп. Василя Порика, 13-Б у Подільському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення електроживлення приміщень загального користування.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем під час розгляду справи не здійснювалось.

Керуючись ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити частково.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень Київського міського соціального гуртожитку для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, код ЄДРПОУ: 42735012, розташованого за адресою: просп. Василя Порика, 13-Б у Подільському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення електроживлення приміщень загального користування.

3. Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

4. Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Т.П. Балась