Постанова

від 13.12.2022 по справі 420/2289/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/2289/21

Категорія: 1110100000Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту: 20.07.2022 р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінбізнесгруп" до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області та Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, третя особа: приватне підприємство "Південьдортех", про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Фінбізнесгруп" звернулося до суду із позовом до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області та Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, третя особа: приватне підприємство (далі ПП) "Південьдортех", про:

-визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №221394 від 19 жовтня 2020 року, прийнятої Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, про стягнення з позивача адміністративно-господарського штрафу.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував про те, що транспортний засіб, габаритно-ваговий контроль якого проведено відповідачем, дійсно належить на праві приватної власності ТОВ "Фінбізнесгруп", однак під час здійснення відповідного перевезення позивач не виступав автомобільним перевізником, адже транспортний засіб переданий в оренду ПП "Південьдортех".

На переконання позивача, у відповідача були відсутні належні підстави для прийняття рішення про застосування адміністративно-господарського штрафу, оскільки акти перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані постанови, містять відомості про виявлене порушення у вигляді перевищення вагових норм. Однак, відповідачем у кожному з трьох випадків не надано: жодного документа (чека або талона зважування, квитанції, тощо), на підставі якого було визначено вагу транспортних засобів та навантаження на осі; довідку про здійснення габаритно-вагового контролю; відсутній Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунок плати за проїзд. Без вказаних документів неможливо встановити наявність порушення та факт перевищення вагових параметрів.

Позивач звертав увагу на те, що відповідачем не надано до суду поштового повідомлення на вручення уповноваженому представникові ТОВ "Фінбізнесгруп" запорошення про розгляд справи, не надано також і доказів вручення відповідного запрошення під розписку. Таким чином, справу про порушення позивачем ч.1 абз.15 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III) Управління Укртрансбезпеки в Одеській області було розглянуто без участі позивача, що позбавило ТОВ "Фінбізнесгруп" права вирішити суперечку у досудовому порядку, надати відповідні пояснення та документи, у тому числі договір оренди транспортних засобів та механізмів.

Позивач наголошував на тому, що відповідно до п.12 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 (далі Порядок №879), ст. 8 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" Управління Укртрансбезпеки не надало свідоцтво про перевірку ваг чи свідоцтво про їх державну метрологічну атестацію, чим унеможливила перевірку відповідності стану вимірювального і зважувального обладнання, за допомогою якого проводилася перевірка, метрологічним вимогам. З наявних документів, а саме: актів про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів які оскаржуються, неможливо встановити на яких вагах (якої, моделі, з якими характеристиками, можливими чи допустимими похибками) проводилося зважування та чи були вони взагалі у робочому стані. Таким чином, достовірність та правильність результатів вимірювань при здійсненні зважування транспортного засобу та визначенні навантажень на осі транспортного засобу та його загальної ваги підлягає сумніву.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року позов ТОВ "Фінбізнесгруп" до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, третя особа: ПП "Південьдортех", про визнання протиправною та скасування постанови задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області №221394 від 19 жовтня 2020 року про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Фінбізнесгруп" суму судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

В апеляційній скарзі Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Доводи апеляційної скарги:

-південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки згідно з наказом від 23 грудня 2021 року №2440 реорганізовано, а наказом від 30 грудня 2021 року №1046 "Про введення в дію структури та штатного розпису Державної служби України з безпеки на транспорту" утворено Відділ державного нагляду (контролю) в Одеській області;

-під час рейдової перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки жодних документів про те, що позивач є неналежним перевізником надано не було, тому не є достовірним та допустимим доказом того, що позивач не був автомобільним перевізником під час перевезення вантажу, при перевірці перевезення яких складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20 вересня 2020 року №225529;

-під час перевірки транспортного засобу товаро-транспортна накладна не була пред`явлена (про що було зазначено у відзиві), її було надано третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача безпосередньо в ході судового розгляду справи;

-судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні неправильно застосовано положення Закону №2344-ІІІ, Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 (далі Порядку №1388) та Інструкції №379, оскільки позивач не є автомобільним перевізником за відсутності тимчасового реєстраційного талону на транспортний засіб, який передано в тимчасове законе користування іншим особам (постанова Верховного Суду від 20 грудня 2018 року у справі №804/8740/16);

-апелянт наголошує на тому, що норма абз.16 ст. 60 Закону №2344-ІІІ передбачала накладання штрафу саме за фактом правопорушення перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу за відсутності відповідного дозволу безвідносно типу вантажу подільний/неподільний. Причини ж відсутності такого дозволу, як то неможливість його отримання у зв`язку із прямою забороною на рух, не можуть слугувати підставою для звільнення від відповідальності.

ТОВ "Фінбізнесгруп", Управління Укртрансбезпеки в Одеській області та Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки та ПП "Південьдортех" своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Колегія суддів не вбачає підстав для замінити відповідача у справі №420/2289/21 Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки на правонаступника Відділ державного нагляду (контролю) в Одеській області, оскільки міжрегіональні територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, які реорганізуються продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам, що утворюються.

Окрім того, резолютивною частиною оскаржуваного рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року будь-яких зобов`язань не покладено на Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, що підтверджує безпідставність у здійсненні такої заміни.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції:

20 вересня 2020 року об 11 год. 07 хв. посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укратрансбезпеки проведено перевірку:

місце перевірки: 203 км + 500 м а/д М14 Одеса Мелітополь Новоазовськ;

транспортного засобу: Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 ;

водій: ОСОБА_1 ;

документ, що посвідчує особу водія: п.в. НОМЕР_2 ;

що належить: ТОВ "Фінбізнесгруп", м. Одеса, вул. Висоцького, 23, 162.

За результатами проведеної перевірки складено Акт №225529 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.14).

У даному акті зазначено, що під час перевірки виявлено порушення: п.22.5 ПДР України, а саме: водій здійснював перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень. Загальна маса склала 43 550. Навантаження на здвоєну вісь 29 050 кг, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону №2344-ІІІ: абз.16 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу. Навантаження склало 81,56%.

Акт перевірки підписаний водієм, із зазначенням: "Так завантажили на заводі".

19 жовтня 2020 року в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки в Одеській області О. Гончар, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ "Фінбізнесгруп", місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Церковна, 29/1, оф. 302, код згідно з ЄДРПОУ 43115478, ураховуючи те, що ТОВ "Фінбізнесгруп" допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт 20 вересня 2020 року, Херсонська обл. (Підстава: Акт від 20 вересня 2020 року №225529), відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.16 ст. 60 Закону №2344-ІІІ, прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №221394 (а.с.13), якою постановлено стягнути з ТОВ "Фінбізнесгруп" адміністративно-господарський штраф у сумі 34 000 грн.

Не погоджуючись із постановою Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №221394 від 19 жовтня 2020 року, позивач оскаржив її у судовому порядку.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються вимоги, позивачем також надано копії, зокрема (а.с.27-35, 113-114):

-договору оренди №05/О-20 транспортних засобів та механізмів від 01 вересня 2020 року, укладеного між ТОВ "Фінбізнесгруп", як Орендодавцем, та ПП "Південьдортех", як Орендарем, про те, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендареві у платне користування транспортні засоби за Актом приймання-передачі, а саме: вантажний сідловий тягач Mercedes-Benz ACTROS 4141, державний номер НОМЕР_1 ;

-акту приймання-передачі транспортних засобів та механізмів від 01 вересня 2020 року, відповідно до якого, в порядку на умовах, визначених Договором оренди транспортних засобів та механізмів №05/О-20 від 01 вересня 2020 року Орендодавець передає Орендареві, а Орендар прийняв у платне користування наступні транспортні засоби та механізми: вантажний сідловий тягач Mercedes-Benz ACTROS 4141, державний номер НОМЕР_1 ;

-витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача;

-документів щодо виконання договору оренди №05/О-20 транспортних засобів та механізмів від 01 вересня 2020 року: акту №SPP-0000207 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30 вересня 2020 року, рахунку-фактури №SPP-000533 від 30 вересня 2020 року, договору №30/09-07ЗВ від 30 вересня 2020 року про зарахування зустрічних однорідних вимог.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються пояснення, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача суду також надано копії, зокрема (а.с.116(зв.бік)-118):

-відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо третьої особи;

-товарно-транспортної накладної №145 від 20 вересня 2020 року, Форма №1-ТН, згідно з якою, зокрема:

-автомобіль: Mercedes-Benz ACTROS 4141, НОМЕР_1 ;

-автомобільний перевізник: ПП "Південьдортех";

-водій: ОСОБА_1 ;

-найменування вантажу: асфальтна суміш;

-вид пакування: насип;

-маса брутто, т: 33.000.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, представником відповідачів також надано копії, зокрема (а.с.89-95):

- Акту №040384 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 20 вересня 2020 року, згідно з яким, зокрема:

- автомобіль (тягач): Mercedes-Benz ACTROS 4141, НОМЕР_1 ;

- суб`єкт, що перевіряється: ТОВ "Фінбізнесгруп", м. Одеса, вул. Висоцького, 23, 162;

- водій ОСОБА_1 ;

- найменування та вид вантажу, в тому числі небезпечного: асфальт;

- повна маса тон: нормативно допустима 40,0, фактична 43,55;

- Довідки №024378 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 20 вересня 2020 року;

- талону зважування транспортного засобу;

- розрахунку від 20 вересня 2020 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, згідно акту від 20 вересня 2020 року №040384;

- Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , НОМЕР_1 ;

- посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 ;

- запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення №76856/32/24-20 від 05 жовтня 2020 року, яким запрошено прибути 19 жовтня 2020 року до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області по актам проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в тому числі №225529 від 20 вересня 2020 року;

- доказів надіслання запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення №76856/32/24-20 від 05 жовтня 2020 року позивачу направлено поштою 08 жовтня 2020 року рекомендованим листом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем на виконання вимог ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України не наведено та не надано жодних належних доказів, в тому числі на виконання ухвали суду щодо витребування доказів-підстав (фактичних і юридичних) правомірності прийняття оскаржуваної постанови, згідно з вимогами ч.2 ст. 2 КАС України, на підставі яких при прийнятті оскаржуваної постанови здійснено висновок, що саме позивач є перевізником у спірних правовідносинах.

Суд першої інстанції наголосив на тому, що чинним (на час винесення спірних правовідносин) законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість та/або необхідність отримання перевізником відповідного дозволу. Таким чином, на особу не може бути накладений штраф відповідно до абзацу 16 ч.1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ за відсутності такого дозволу.

При цьому, суд першої інстанції вважав, що відповідачем правильно проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, вказавши, що за змістом ст.ст. 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353-ХІІ (далі Закон №3353-ХІІ), ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08 вересня 2005 року №2862-IV (далі Закон №2862-IV) визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач.

Більш того, суд встановив факт направлення ТОВ "Фінбізнесгруп" рекомендованим листом запрошення на розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення №76856/32/24-20 від 05 жовтня 2020 року, що згідно п.26 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі Порядок №1567), є належним повідомленням.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст.ст. 2, 6 18, 34, 48, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги".

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону №2344-ІІІ законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", ";Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

За визначеннями, що міститься у ст. 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний транспорт - галузь транспорту, яка забезпечує задоволення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами.

Автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

За приписами ст. 6 Закону №2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, прийняті в межах його компетенції, обов`язкові до виконання на території України.

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Керуючись ст. 18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Згідно ст. 34 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

На виконання ст. 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що перелік необхідних документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним, оскільки статтею 48 цього Закону визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

Частина 4 ст. 48 Закону №2344-III встановлює, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

За приписами ст. 33 Закону №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30 березня 1994 року перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

На виконання п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Пункт 22.5 Правил дорожнього руху, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року встановлює, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком №1567.

На виконання п.п.14-16, 19, 21, 22 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, які провели перевірку, складається акт за формою згідно із додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акту) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акту перевірки суб`єкта господарювання або акту перевірки транспортного засобу посадові особи, які провели перевірку, роблять про це запис.

На виконання вказаних повноважень посадовими особами управління Укртрансбезпеки проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу Mercedes-Benz ACTROS 4141, НОМЕР_1 .

Керуючись абз.15-16 ч.1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зважаючи на вказані норми, колегія суддів приходить до висновку, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм покладається виключно на автомобільних перевізників.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у поставові від 09 серпня 2019 року у справі №806/1450/16.

Матеріалами справи підтверджено, що вказаний транспортний засіб на праві власності належать ТОВ "Фінбізнесгруп".

Проте, відповідно до Договору оренди транспортних засобів та механізмів №05/О-20 від 01 вересня 2020 року, Акту приймання-передачі транспортних засобів та механізмів від 01 вересня 2020 року, документів щодо виконання договору оренди №05/О-20 транспортних засобів та механізмів від 01 вересня 2020 року: акту №SPP-0000207 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30 вересня 2020 року; рахунку-фактури №SPP-000533 від 30 вересня 2020 року; договору №30/09-07ЗВ від 30 вересня 2020 року, транспортний засіб Mercedes-Benz ACTROS 4141, НОМЕР_1 переданий в оренду ПП "Південьдортех".

Вказані обставини підтверджує також товарно-транспортна накладна №145 від 20 вересня 2020 року, Форма №1-ТН, в якій зазначено:

- автомобіль: Mercedes-Benz ACTROS 4141, НОМЕР_1 ;

- автомобільний перевізник: ПП «Південьдортех»;

- найменування вантажу: асфальтна суміш;

- вид пакування: насип;

- маса брутто, т: 33.000.

Тобто, з вказаної товарно-транспортної накладної вбачається, зокрема, що:

1) автомобільним перевізником вантажу у спірних правовідносинах є ПП "Південьдортех";

2) перевозився подільний вантаж.

Колегія суддів наголошує, що згідно вказаних норм до відповідальності за порушення правил перевезень може бути притягнутий саме перевізник, а не власник транспортного засобу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що відповідачем на виконання вимог ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України не наведено та не надано жодних належних доказів, в тому числі на виконання ухвали суду щодо витребування доказів-підстав (фактичних і юридичних) правомірності прийняття оскаржуваної постанови, згідно з вимогами ч.2 ст. 2 КАС України, на підставі яких при прийнятті оскаржуваної постанови здійснено висновок, що саме позивач є перевізником у спірних правовідносинах.

Колегія суддів наголошує, що сам факт того, що під час перевірки транспортного засобу товаро-транспортна накладна не була пред`явлена відповідачу не спростовує того, що згідно вказаних норм до відповідальності за порушення правил перевезень може бути притягнутий лише перевізник, а не власник транспортного засобу.

Колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції, що чинним (на час винесення спірних правовідносин) законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість та/або необхідність отримання перевізником відповідного дозволу. Таким чином, на особу не може бути накладений штраф відповідно до абз.16 ч.1 ст.60 Закону №2344-ІІІ за відсутності такого дозволу.

Редакція абз.16 ч.1 ст. 60 Закону №2344-III (в редакції Закону №1534-IX від 03 червня 2021 року), відповідно до якої за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, набрала чинності 01 жовтня 2021 року, тобто після прийняття оскаржуваної постанови (19 жовтня 2020 року).

При цьому, зі змісту наведеної редакції абз.16 ч.1 ст. 60 Закону №2344-III вбачається, що для застосування відповідальності за цією нормою за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 відсотків, але не більше 30 відсотків при перевезенні подільного вантажу дозвіл не вимагається.

Отже, подальшими змінами у законодавстві, які регулюють спірні правовідносини, фактично, узгоджено нормативно-правові вимоги, зокрема, абз.16 ч.1 ст. 60 Закону №2344-III та абз.3 п.22.5 Правил №1306.

У відзиві на позов, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, базуючись на висновках Верховного Суду, викладених в постанові від 20 грудня 2018 року у справі №804/8740/16, зазначає про необхідність, у випадку передачі транспортного засобу в оренду, мати тимчасовий реєстраційний талон.

Так, колегія суддів звертає увагу, що Законом України від 05 липня 2011 року №3565-VI, який набрав чинності з 13 серпня 2011 року та яким підкориговано низку "дорожніх" законодавчих актів, у відповідність до таких змін було приведено і Правила дорожнього руху, у п.2.1 розд.2 яких сьогодні передбачається, що водій повинен мати при собі, зокрема, посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії (тобто права) та реєстраційний документ на транспортний засіб (тобто свідоцтво про реєстрацію техпаспорт). При цьому, як уточнюється далі в п.2.2 розд.2 Правил дорожнього руху, власник транспортного засобу може передавати керування транспортним засобом іншій особі, яка має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передаючи також при цьому реєстраційний документ на такий транспортний засіб.

Таким чином, передаючи автомобіль у керування іншій (яка має права) особі, власнику автотранспорту на сьогодні досить передати разом із ним лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (техпаспорт). А от тимчасовий реєстраційний талон оформляти в такому разі не обов`язково.

Проте, цей документ все ж може бути оформлений за бажанням сторін. Таку можливість надає п.16 Порядку №1388, яким передбачено, що за бажанням власника транспортного засобу тимчасовий реєстраційний талон видається сервісним центром МВС.

Тобто, оформлення вказаного талона, з урахуванням приписів чинного законодавства, не є обов`язковим, а тому довід скаржника про те, що позивач не є автомобільним перевізником за відсутності тимчасового реєстраційного талону на транспортний засіб, який передано в тимчасове законе користування іншим особам, є спростованим абз.4 пункту 16 Порядку №1388.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ТОВ "Фінбізнесгруп".

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 13 грудня 2022 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.