Ухвала

від 09.12.2022 по справі 140/4047/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про продовження процесуального строку

09 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/4047/22 пров. № А/857/13823/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Гуляка В. В.суддів -Довгополова О. М. Ільчишин Н. В.

розглянувши клопотання Волинської митниці про відстрочення сплати судового збору та/або продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі № 140/4047/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІАЛ ПРАЙМ" до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді-доповідача Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року апеляційну скаргу Волинської митниці залишено без руху, у зв`язку з тим, що до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаного недоліку .

Копію зазначеної ухвали скаржник отримав 15 листопада 2022 року до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд" vn.post@customs.gov.ua , що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.

24 листопада 2022 року на адресу суду надійшло клопотання Волинської митниці про про відстрочення сплати судового збору та/або продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Його доводи полягають в тому, що в умовах воєнного стану в Україні, з метою збільшення обсягу видатків резервного фонду державного бюджету постановами Кабінету Міністрів України від 10 березня 2022 року № 245 та від 01 квітня 2022 № 401 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» Державній митній службі України в цілому зменшено бюджетні призначення, зокрема, які виділені на сплату судового збору на 8 010,5 тис. грн. Це 43,9% від затвердженої суми на сплату судового збору. У зв`язку із змінами до плану асигнувань, про що свідчить довідка про зміни до плану асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2022 рік №30/1 від 18.04.2022р., по КЕКВ 2800 «Інші видатки» на оплату судового збору Волинській митниці зменшено видатки на 235 000 грн. Тобто залишок коштів на сплату судового збору склав 285 100 грн. За період з 01.01.2022 по 24.11.2022 року було поновлено 58505,37 грн. (разом 343 605,37 грн.). Проте зазначає, що станом на 24.11.2022 року на реєстраційному рахунку митниці, згідно із наданою випискою, залишок коштів по КЕКВ 2800 «Інші видатки» (в тому числі на сплату судового збору) складає 0 грн. 0 коп., що унеможливлює сплату визначеного розміру судового збору у справі №140/4047/22 у передбачений ухвалою строк. Водночас звертає увагу суду на те, що митницею вживаються всі можливі заходи для збільшення обсягу коштів по КЕКВ 2800 «Інші видатки» для подальшої сплати судового збору, що підтверджується листом №7.3-22/11679 від 27.10.2022 року. Разом з тим, вказана справа має важливе значення для Волинської митниці, адже результати її розгляду, мають вплив на дохідну частину бюджету.

Вирішуючи подане клопотання, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Статтею 133 КАС Українипередбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Вказане дає підстави дійти висновку, що заявлене клопотання щодо відстрочення сплати судового збору безпідставне, оскільки Законом України "Про судовий збір"не передбачено такої умови як відстрочення сплати судового збору у зв`язку із з відсутністю асигнувань чи недостатнім фінасуванням за відповідним кодом економічної класифікації.

Варто зазначити, що фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

Таким чином, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про відстрочення сплати судового збору.

Також судом враховується, що законодавством надано прерогативу застосування положень ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" у справах щодо звернення із такими клопотаннями фізичними особами, а не органами державної влади.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини 2 статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до пункту 11 Рекомендацій щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, що прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи, прийняття до судочинства не повинно обумовлюватися сплатою стороною державі будь-якої грошової суми, розміри якої нерозумні стосовно до даної справи; у тій мірі, в якій судові витрати є явною перешкодою для доступу до правосуддя, їх слід, по можливості, скоротити або анулювати.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини, за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

У справі "Шишков проти Росії" (Shishkov v. Russia, заява № 26746/05, п. 108-112) Суд нагадує, право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб (Ashingdane v. the United Kingdom, 8225/78, п. 57).

Разом з тим, Європейський Суд вважає, що встановлюючи таке регулювання, Договірні держави користуються певною свободою розсуду; застосовані обмеження не повинні обмежувати доступ, що залишається індивідууму таким чином або в такій мірі, що сутність права порушується; обмеження не буде сумісним з пунктом 1 статті 6, якщо воно не переслідує законної мети і якщо не існує розумного співвідношення пропорційності між використаними засобами та метою, яку потрібно досягти; національні суди надають звільнення від судових зборів тим заявникам, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію (Marina v. Latvia, № 46040/07, п. 50, 52); такі особливості, як здатність заявника сплатити судові збори, та стадія розгляду справи, враховуються при оцінці того, чи був порушений доступ до суду (Paykar Yev Haghtanak Ltd v. Armenia, № 21638/03, п. 48); обмеження суто фінансового характеру, які абсолютно не пов`язані з перспективами успішності позову, повинні бути предметом особливо суворого розгляду з точки зору інтересів правосуддя (Podbielski and PPU Polpure v. Poland, № 39199/98, п. 65).

Зазначена позиція збігається з висновками Верховного Суду, викладеними в його ухвалі від 17 квітня 2019 року у справі №0240/3680/18-а.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про неможливість задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі .

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, щодо неможливості усунення недоліку апеляційної скарги в межах наданого суддею-доповідачем строку, суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 15 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Керуючись статтею 121, 133 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити Волинської митниці у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі.

Продовжити строк для усунення Волинської митниці недоліку апеляційної скарги на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі № 140/4047/22, зазначених в ухвалі судді-доповідача Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2022 року, на 15 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. В. Гуляк судді О. М. Довгополов Н. В. Ільчишин