Ухвала

від 13.12.2022 по справі 826/5028/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 826/5028/18

адміністративне провадження № К/990/34195/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Колективного підприємства «Будова» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2022 у справі №826/5028/18 за позовом Державної авіаційної служби України до Колективного підприємства «Будова», Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рей-Україна», Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Одеса», Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, про зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними бездіяльності та дій, скасування декларацій про початок будівельних робіт та змін до них, повідомлення про початок будівельних робіт, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки та сертифікату, -

В С Т А Н О В И В:

Державна авіаційна служба України звернулася з позовом до Колективного підприємства «Будова», Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рей-Україна», Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Одеса», Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, в якому просила (з урахуванням ухвали суду від 15.04.2019 про прийняття до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, ухвали суду від 22.05.2019 про залучення до участі у справі третіх осіб та ухвали суду від 11.06.2019 про залучення до участі у справі співвідповідача, від 20.12.2021 про заміну назви відповідача):

- зобов`язати Колективне підприємство «Будова» виконати рішення позивача від 13.02.2018 № 89;

- визнати протиправною бездіяльність Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради в частині непогодження об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 135, з позивачем та зобов`язати вчинити дії щодо погодження вищезазначеного будівництва;

- визнати протиправними дії Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради щодо видачі:

1) декларації про початок будівельних робіт № ОД 083132600696 по об`єкту будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 135, та скасувати її;

2) декларації про початок будівельних робіт № ОД 083132600685 по об`єкту будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 135, та скасувати її;

3) зміни даних у декларації про початок будівельних робіт № ОД 103163280635 по об`єкту будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 135, та скасувати їх;

4) зміни даних у декларації про початок будівельних робіт № ОД 103163280616 по об`єкту будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 135, та скасувати їх;

5) повідомлення про початок будівельних робіт № ОД 061182461885 по об`єкту будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 135, та скасувати його;

- визнати протиправними дії Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об`єкту будівництва за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Толбухіна, діл. 135, та скасувати їх: від 17.05.2017 № 93, від 18.05.2017 № 97, від 19.05.2017 № 98;

- визнати протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо видачі сертифікату № ІУ 165132811205 по об`єкту будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 135, та скасувати його;

- зобов`язати Колективне підприємство «Будова» знести самочинне будівництво за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 135, та привести ділянку в попередній стан.

Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 позов задоволено частково.

Зобов`язано Колективне підприємство «Будова» виконати рішення Державної авіаційної служби України від 13.02.2018 № 89.

Визнано протиправною бездіяльність Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради в частині непогодження об`єкта будівництва за адресою: м. Одеса, вул. Толбухіна, 135, з Державною авіаційною службою України.

Визнано протиправними дії Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо видачі містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки по об`єкту будівництва за адресою: м. Одеса, Київський район, вул. Толбухіна, діл. 135, від 17.05.2017 № 93, від 18.05.2017 № 97, від 19.05.2017 № 98.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2022 скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 в частині висновку про задоволення позовних вимог до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні позову у цій частині позовних вимог. Решту рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 - залишено без змін.

На адресу Верховного Суду 05.12.2022 надійшла касаційна скарга Колективного підприємства «Будова» (направлена поштовим зв`язком 29.11.2021), в якій скаржник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2021, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.10.202 (в частині зобов`язання Колективного підприємства «Будова» виконати рішення позивача від 13.02.2018 № 89), та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позові в цій частині.

Відповідно до частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини 4 статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2, 3 статті 353 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2, 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

При цьому касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини 4 статті 328 КАС України.

Стосовно ж посилання ж скаржника на наявність підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України, варто зауважити, що таке є необґрунтованим, оскільки Верховний Суд вже викладав правовий висновок у подібних правовідносинах у постанові від 22.07.2022 у справі №826/4889/18.

Ба більше, у згаданій справі співвідповідачем також виступало Колективне підприємство «Будова». Зокрема, у постанові від 22.07.2022 Верховний Суд зазначив:

«… 43. Отже, за встановлених у справі обставин, на думку колегії суддів, на ТОВ «Навітранс» та КП «Будова» поширюються загальні обмеження ведення господарської діяльності, запровадженні для приаеродромних територій. Тобто, здійснюючи будівництво на приаеродромній території, вказані суб`єкти господарювання є суб`єктами, на яких поширюється обов`язок відповідно до статті 69 ПК України, Положення № 401 та Порядку № 721 отримання відповідного погодження у компетентних органів, наведених вище.».

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 242 КАС України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх громадян перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Такий визначений законодавцем підхід до роботи Верховного Суду (формування в окремих справах конкретних правових висновків, що є обов`язковим для всіх судів та суб`єктів владних повноважень) є особливо актуальним у світлі положень частини 5 статті 125 Конституції України, згідно з якою адміністративні суди діють з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин.

У підсумку, Верховний Суд зауважує, що враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Варто зазначити, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісно реалізувати належне їм право на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретний пункт (пункти) частини 4 статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, а також посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Колективного підприємства «Будова» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.10.2022 у справі №826/5028/18 за позовом Державної авіаційної служби України до Колективного підприємства «Будова», Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Рей-Україна», Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Одеса», Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, про зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними бездіяльності та дій, скасування декларацій про початок будівельних робіт та змін до них, повідомлення про початок будівельних робіт, містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки та сертифікату - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяВ.М. Шарапа