Рішення

від 02.12.2022 по справі 751/3023/22

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Рішення

Іменем України

02 грудня 2022 року місто Чернігів

Справа № 751/3023/22

Провадження № 2/751/1056/22

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Ченцової С. М.

при секретарі Мороз М. В.

учасники справи:

представник позивача - Водолагін С.М.

представник відповідача - Антоненко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована будівельна компанія - Комфорт» до ОСОБА_2 , третя особа - Приватне підприємство «Сіверпродукт» про визнання недійсною додаткову угоду до договору оренди,

встановив :

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ТОВ «Спеціалізована будівельна компанія - Комфорт» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсною додаткової угоди № 2 від 09.05.2022 року до договору оренди № 1/18 від 01.01.2018 року про дострокове розірвання договору оренди № 1/18 від 01.01.2018 року, укладеної між ОСОБА_2 та ПП «Сіверпродукт».

Позов обґрунтовано тим, що між ОСОБА_2 та ПП «Сіверпродукт» 01.01.2018 року укладений договір оренди № 1/18, відповідно до якого відповідач здав в оренду третій особі нежитлові приміщення для розміщення офісних приміщень та складу продовольчих та непродовольчих товарів, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1200 кв.м.

01 квiтня 2020 року укладено додаткову угоду, відповідно до якої в договір оренди № 1/18 від 01.01.2018 року додали пункт 4.1.6 такого змісту: «Орендар має право передавати Об`єкт оренди або його частину в суборенду третім особам без згоди орендодавця».

На підставі договору оренди № 1/18 від 01.01.2018 року третя особа уклала з Товариством з обмеженою вiдповiдальнiстю «Спеціалізована будiвельна компанiя - Комфорт» договір суборенди № 19 від 01.06.2020 року, відповідно до якого передано в суборенду частину нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 600 кв.м.

ПП « Сіверпродукт» та ТОВ « Спеціалізована будiвельна компанiя - Комфорт» складено акт приймання-передачі нежитлового приміщення в суборенду від 01.06.2020 року до договору суборенди № 19 від 01.06.2020 року, згідно якого приватне підприємство передало, а позивач прийняв у суборенду нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 600 кв. м.

Також, між ПП« Сіверпродукт» та ТОВ « Спеціалізована будiвельна компанiя - Комфорт» 01.06.2020 року було укладено додаткову угоду №1 суборенди № 19 від 01.06.2020 року, якою позивачу надано право передавати у подальшу суборенду частину нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 600 кв. м.

Оскільки ПП «Сіверпродукт» 17.12.2021 року в односторонньому порядку відмовилось від виконання умов договору суборенди № 19 від 01.06.2020 року, то позивач звернувся з відповідним позовом до Господарського суду Чернігівської області про зобов`язання підприємства усунути перешкоди в користуванні орендованим майном згідно договору суборенди № 19 від 01.06.2020 року. Під час розгляду справи № 927/273/22 позивач дізнався, що мiж ОСОБА_2 та ПП «Сіверпродукт»

09.05. 2022 року укладено додаткову угоду № 2 до договору оренди № 1/18 вiд 01.01.2018 року про дострокове розірвання договору оренди № 1/18 вiд 01.01.2018 року. Також, 09.05.2022 року між ними укладено акт прийому передачі об`єкту оренди до договору оренди № 1/18 від 01.01.2018 року.

Позивач вважає, що додаткова угода № 2 від 09.05.2022 року до договору оренди № 1/18 від 01.01.2018 року про дострокове розірвання договору оренди № 1/18 вiд 01.01.2018 року порушує права позивача, оскільки оскаржувана угоди створює йому перепони в користуваннi орендованим майном, переданим за актом приймання-передачі нежитлового приміщення в суборенду вiд 01.06.2020 року до договору суборенди № 19 вiд 01.06.2020 року.

Зазначає, що судовим рішенням вiд 08.07.2022 року у справі №927/273/22 за позовом позивача до ПП «Сіверпродукт» про усунення перешкод в користуванні орендованим майном за договором суборенди № 19 вiд 01.06.2020 року було встановлено, що вказаний договір суборенди пролонгований на новий термiн, i дiє до 31.12.2022 року.

17.10.2022 року від представника відповідача - адвоката Антоненко Л.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник зазначає, що позов вважає необґрунтованим та просить відмовити у його задоволенні у повному обсязі (а.с.39-43).

Заперечення обґрунтовані тим, що всі додаткові угоди до договору оренди є його невід`ємною частиною. Договір суборенди нежитлового приміщення №19 від 01.06.2020 року розірвано 13.12.2021 року через систематичну несплату відповідачем орендної плати та комунальних послуг, фактично позивач звільнив приміщення 15.12.2021 року. Відповідні обставини встановлені у рішенні Господарського суду Чернігівської області по справі №927/124/22, яке набрало законної сили. На момент укладання оспорюваної Додаткової угоди ПП «Сіверпродукт» в жодних договірних відносинах із позивачем не перебувало.

09.05.2022 року, відповідно до додаткової угоди №2 розірвано договір оренди №1/18 від 01.01.2018 року між ОСОБА_2 та ПП «Сіверпродукт» .

Посилання позивача на рішення Господарського суду Чернігівської області по справі №927/273/22 не заслуговують на увагу, оскільки вказане рішення не набрало законної сили, справа перебуває на розгляді Північного апеляційного господарського суду.

Позивачем не надано доказів, яким чином оспорюваний договір порушує його права. Також, не зрозуміло чому позивач зазначив ОСОБА_2 відповідачем, яка немає жодних договірних відносин та жодних зобов`язань перед ТОВ «СБК-Комфорт». Договірні відносини у позивача існували лише з ПП «Сіверпродукт», договір суборенди з яким, на момент подачі цього позову, розірвано.

ОСОБА_2 не надавала згоди ПП «Сіверпродукт» на надання згоди суборендарю ТОВ «СБК-Комфорт» на наступну суборенду належного їй майна. Відповідач вважає додаткову угоду сфальсифікованою, оскільки ПП «Сіверпродукт» такої додаткової угоди не укладало.

21.10.2022 року від представника позивача Водолагіна С.М. надійшла відповідь на відзив ( 83-85) .

Позивач не погоджується з позицією відповідача, зазначає що предметом розгляду у справі №927/124/22 було стягнення заборгованості по орендній платі, підстава договір суборенди №19 від 01.06.2020 року, питання щодо дострокового розірвання вказаного договору суборенди та добровільного звільнення суборендарем орендованого приміщення не досліджувалося. Звертає увагу, що дійсно рішення у справі №927/273/22 не набуло законної сили, але будь-яке рішення Північного апеляційного господарського суду не доведе правомірність дій відповідача та третьої особи по даній справі, щодо укладання оспорюваного правочину. Якщо суд апеляційної задовольнить апеляційну скаргу позивача та скасує рішення першої інстанції у вищевказаній справі, то тим самим підтвердить, що договір суборенди №19 від 01.06.2020 року не припинив своєї дії та продовжений до 31.12.2022 року, та зобов`яже третю особу надати доступ позивачу до орендованого приміщення.

Договір суборенди нежитлового приміщення №19 від 01.06.2020 року не припиняв свою дію станом на 14.12.2021 року, тобто на день не допуску представника позивача до орендованого приміщення. На теперішній час, між позивачем та третьою особою не оформлено відповідних документів (актів), що підтверджують повернення наймачем предмета договору найму, оскільки договір суборенди не припинив свою дію. Відповідачем не спростовано та не доведено того факту, що договір суборенди припинив свою дію на момент укладення додаткової угоди №2 від 09.05.2022 року про розірвання договору оренди №1/18 від 01.01.2018 оренди нежитлового приміщення, тому оскаржувана угода є незаконною.

Звертає увагу, що у зв`язку з тим, що відповідач та третя особа не допускала представника позивача до орендованого приміщення, було подано заяву до правоохоронних органів, по якій проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021275440003094 від 18.12.2021 року, за ч.1 ст.357 КК України. Позивач вважає, що рішенням Господарського суду у справі №927/123/22 не буде повністю відновлено право позивача, оскільки третя особа вже не володіє майном, яке було здане позивачу у суборенду.

Заявлена відповідачем сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката є необґрунтованою, а саме: у договорі про надання правової допомоги від 12.10.2022 року, укладеного між відповідачем та адвокатом Антоненко Л.А. не встановлено суму гонорару адвокату за надану правову допомогу у справі №751/3023/22.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 21.09.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

У вступному слові представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини викладені у позові, відповіді на відзив, та наявних у справі доказах. Пояснив, що

Представник відповідача у вступному слові позовні вимоги не визнала, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позов. Додатково пояснила, що договір оренди розірвано 13.12.2021 року. Позивачу було відомо, що Договір оренди буде розриватись, він не сплачував заборгованість по оренді. Крім того, ОСОБА_2 не є належним відповідачем у справі.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 01.01.2018 року між ОСОБА_2 , як орендодавцем та ПП «Сіверпродукт», як орендарем був укладений Договір оренди № 1/18, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне тимчасове користування нежитлове приміщення для розміщення офісних приміщень та складу продовольчих та непродовольчих товарів, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1200,00 кв.м

(а.с.8-10).

Відповідно до п.2.1. даного Договору, передача об`єкта оренди орендодавцем, прийняття його орендарем і повернення об`єкта оренди, при припиненні або розірванні даного договору, оформлюються актами прийому-передачі, підписаними сторонами.

Пунктом 4.1.5. Договору оренди передбачено, що орендар має переважне право перед іншими особами на продовження стороку договору оренди у випадку відсутності з його сторони порушень договору під час його дії.

Договір вступає в силу з моменту його підписання, та діє до 31.12.2018 року, а у випадку відсутності повідомлення будь-якої із сторін про припинення договору, дія його продовжується на наступний календарний рік. Всі додаткові угоди до цього договору є його невід`ємною частиною. Договір може бути розірваний у випадках передбачених чинним законодавством України, а також за згодою сторін. Даний договір припиняється на підставі ст.781 ЦК України.

01.04.2020 року між ОСОБА_2 та ПП «Сіверпродукт» укладено додаткову угоду №1 до договору оренди № 1/18 від 01.01.2018 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди внести зміни до Договору, а саме : додали пункт 4.1.6 такого змісту: «Орендар має право передавати Об`єкт оренди або його частину в суборенду третім особам без згоди орендодавця» (а.с.12).

01.06.2020 року між ПП «Сіверпродукт» та Товариством з обмеженою вiдповiдальнiстю «СБК - Комфорт» був укладений договір суборенди не житлового приміщення № 19 (а.с.15). За умовами договору орендар передає, а суборендар приймає в суборенду, тобто у строкове платне користування, частину об`єкта незавершеного будівництва, нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , площею 600 кв.м. Договір діє з 01.06.2020 року до 31.12.2020 року включно. У випадку відсутності повідомлення будь-якої із сторін про припинення договору, дія його продовжується на наступний рік.

Відповідно до п.37 Договору, дія даного договору може бути достроково припинена: в односторонньому порядку - у випадку, коли одна із сторін порушує умови, цього договору. У такому разі сторона, яка є ініціатором розірвання договору, зобов`язана в письмовій формі повідомити іншу сторону за 15 календарних днів до ймовірної дати припинення договору.

01.06.2020 року було укладено додаткову угоду №1 до Договору суборенди нежитлового приміщення № 19 від 01.06.2020 року, відповідно до якої орендар передав, а суборендар прийняв, на підставі Договору суборенди нежитлового приміщення № 19 від 01.06.2020 року, у строкове платне тимчасове користування нежитлове приміщення для здійснення підприємницької діяльності, розташоване за адресою : АДРЕСА_1 , загальною площею 600 кв.м, та Орендар дає згоду для подальшої суборенди Суборендатору (а.с.17).

Відповідно до листа №156 від 28.10.2021 року ПП «Сіверпродукт» попереджало директора ТОВ «СБК-Комфорт» ОСОБА_3 , що у зв`язку з невиконанням п.29 Договору суборенди нежитлового приміщення №19 від 01.06.2020 року даний договір буде розірвано та просило терміново погасити заборгованість по договору (а.с.45).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 22.06.2022 року у справі №927/124/22 позовні вимоги ПП «Сіверпродукт» задоволено частково, стягнуто з ТОВ «СБК - Комфорт» борг за оренду нежитлового приміщення (а.с.46-52).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 08.07.2022 року у справі №927/273/22 за позовом ТОВ «Спеціалізована будiвельна компанiя - Комфорт» до ПП «Сіверпродукт» про усунення перешкод в користуванні орендованим майном, шляхом зобов`язання відповідача надати доступ до орендованого майна, у задоволенні позову відмовлено повністю. (а.с.18-25).

09 травня 2022 року між ОСОБА_2 та ПП «Сіверпродукт» укладено додаткову угоду №2 про розірвання договору оренди № 1/18 від 01.01.2018 року оренди нежитлового приміщення за згодою сторін (а.с.13).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За нормами ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно із ст.761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до ч.3 ст.774 ЦК України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму (оренди).

Статтею 795 ЦК України передбачено передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ч.3 ст.653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також передбачені у статті 764 Цивільного кодексу України, якою визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Наведена норма визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.

У контексті наведених норм заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин.

Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини третьої статті 202 ЦК України.

Чинне законодавство не містить спеціальних вказівок щодо того, коли орендар вважається повідомленим чи способів такого повідомлення; у договорі сторони також не передбачили будь-які домовленості щодо того, коли вважається здійсненим повідомлення сторони про припинення чи зміну договору.

Пунктом 6 статті 3 ЦК України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори.

Правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин, наведене у статті 764 ЦК України, спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця як власника майна володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов`язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.

Подібний правовий висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі №910/719/19.

Сторони у п. 37 Договору суборенди передбачили такий порядок дострокового припинення Договору: в односторонньому порядку - у випадку, коли одна із сторін порушує умови, цього договору. У такому разі сторона, яка є ініціатором розірвання договору, зобов`язана в письмовій формі повідомити іншу сторону за 15 календарних днів до ймовірної дати припинення договору.

Відповідно до листа №156 від 28.10.2021 року ПП «Сіверпродукт» попереджало директора ТОВ «СБК-Комфорт» ОСОБА_3, що у зв`язку з невиконанням п.29 Договору суборенди нежитлового приміщення №19 від 01.06.2020 року даний договір буде розірвано та просило терміново погасити заборгованість по договору (а.с.45).

Відповідно до рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.06.2022 року у справі №927/124/22, яке залишено без змін згідно із постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 року, позовні вимоги ПП «Сіверпродукт» задоволено частково, стягнуто з ТОВ «СБК - Комфорт» 240000 гривень боргу за оренду нежитлового приміщення, 1190 гривень13 копійок пені та 18072 гривні інфляційних втрат.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що укладений між ТОВ «СБК - Комфорт» та ПП «Сіверпродукт» Договір суборенди припинив свою дію достроково, тобто до закінчення продовженого строку дії Договору, 31.12.2022 року.

Підставою для звернення позивача до суду із цим позовом є укладення між ОСОБА_2 та ПП «Сіверпродукт» додаткової угоди № 2 від 09.05.2022 року до договору оренди № 1/18 від 01.01.2018 року про дострокове розірвання договору оренди № 1/18 від 01.01.2018 року та визнання її недійсною.

Однак, позивач не є стороною Договору оренди № 1/18 від 01.01.2018 року, який укладений між ОСОБА_2 та ПП «Сіверпродукт», які уклали між собою Додаткову угоду № 2 від 09.05.2022 року про дострокове розірвання Договору оренди № 1/18 від 01.01.2018 року.

Також, позивач просить визнати Додаткову угоду № 2 від 09.05.2022 року про дострокове розірвання Договору оренди № 1/18 від 01.01.2018 року, яка укладена між ОСОБА_2 та ПП «Сіверпродукт», однак ПП «Сіверпродукт» не є відповідачем у справі.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність юридичних підстав для задоволення позову ТОВ «СБК - Комфорт» до ОСОБА_2 про визнання недійсною додаткову угоду №2 від 09.05.2022 року до договору оренди № 1/18 від 01.01.2018 року про дострокове розірвання договору оренди № 1/18 від 01.01.2018 року, укладену між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Сіверпродукт».

V. Розподіл судових витрат

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частин 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Із матеріалів справи вбачається, що правнича допомога відповідача надавалася на підставі договору від 12.10.2022 року про надання правової допомоги адвокатом Антоненко Л.А.

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, клопотання представника позивача про зменшення витрат на правову допомогу, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати не співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 гривень.

Керуючись статтями 13, 43, 76-81, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

Вирішив:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована будівельена компанія - Комфорт» до ОСОБА_2 , третя особа - Приватне підприємство «Сіверпродукт» про визнання недійсною додаткову угоду №2 від 09.05.2022 року до договору оренди № 1/18 від 01.01.2018 року про дострокове розірвання договору оренди № 1/18 від 01.01.2018 року, укладену між ОСОБА_2 та Приватним підприємством «Сіверпродукт» - відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована будівельена компанія - Комфорт» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу, надані адвокатом Антоненко Людмилою Анатоліївною на підставі договору про надання правової допомоги від 12.10.2022 року у розмірі 10000 гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 08 грудня 2022 року.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована будівельна компанія - Комфорт» (місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 5, код ЄДРПОУ - 43433382)

Відповідач: ОСОБА_2 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 )

Третя особа: Приватне підприємство «Сіверпродукт» (місцезнаходження: 14001, м. Чернігів, вул. Індустріальна, 11А , код ЄДРПОУ - 38709479)

Суддя С. М. Ченцова