Ухвала

від 08.12.2022 по справі 761/27022/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/27022/22

Провадження № 1-кс/761/15040/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020100000000470 від 16.10.2020 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувсядо слідчогосудді зклопотанням про накладення арешту на нерухоме майно, що на праві власності належить ТОВ «ФІКСМОЛ» (код 30981085) (стара назва ТОВ «ГОЛУБА НИВА), а саме на нерухоме майно, яке розташовано за адресою: м. Одеса, вулиця Цветаєва Генерала, будинок 3/5, загальною площею (кв.м): 304,7, реєстраційний номер майна:17253156.

Заборонити будь-яким особам розпоряджатися та користуватися нерухомим майном, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вулиця Цветаєва Генерала, будинок 3/5, загальною площею (кв.м): 304,7, реєстраційний номер майна: 17253156, що на праві власності належить ТОВ «ФІКСМОЛ» (код 30981085) (стара назва ТОВ «ГОЛУБА НИВА»).

Мотивуючи клопотанняпрокурор зазначає,що другим відділом детективів підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020100000000470 від 16.10.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 5 ст. 191, ч. 3ст. 212 КК України та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою з не встановленою слідством особою, на протязі 2020-2021 роках, на території

м. Києва, вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації (переєстрації) юридичних осіб, завідомо неправдиві відомості, підписав такі документи, та передав їх для подачі до державних реєстраторів та зареєстрував на своє ім`я наступні підприємства, а саме:ТОВ «СМАРТІ НЕТ» (код 44109884), ТОВ «ХЕДЛІ ПРАЙМ» (код 42731547), ТОВ «ЕКСПРЕС ФЛАЙ ГРУП» (код 42446830), ТОВ «ІГРОЛЕНД» (код 41743373), ТОВ «НВФ «ЕФЕКТ ГРУП» (код 42193843),

ТОВ «ЄВРОАВТОМАТИК» (код 41934116), ТОВ «ЕКОБУДМЕХАНІЗАЦІЯ» (код 39921862), ТОВ «КАРАМ+» (код 43549991), ТОВ «ТРІНТ ЛТД» (код 42901480), ТОВ «АНАЛЕЙКС» (код 42711837), ТОВ «ВІБА» (код 42331749), ТОВ «ТАМПЛАШИТ» (код 39885374), ТОВ «КОСМЕТІКС ГРУП» (код 39713842), ТОВ «ЦЕНТРАЛ-НЕТ» (код 44098223), ТОВ «ІНТЕГРАПРОМ СТАЙЛ» (код 37757207), ТОВ «КОМУНАЛ СЕРВІС» (код 40876310),

ТОВ «ЛІС-БУДПРОЕКТ» (код 39188110), ТОВ «ЗЕР ГУД» (код 42142170),

ТОВ «КІРТЛАЙ» (код 32102655), ТОВ «ФІКСМОЛ» (код 30981085),

ТОВ «АРІО-ЛТД» (код 38857037), ТОВ «АВТОЛЮКС ТРАНС» (код 41977851), ТОВ «ПРОМГОРПОСТАЧ» (код 42208571), ТОВ «ПРОМКАПІТАЛ 2015» (код 39800154), ТОВ «БУДІВЕЛЬНО ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ - 16» (код 40572567), ТОВ «ТАВРІЙСЬКА ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ ПІВДЕННИЙ БЕРЕГ» (код 32992146), ТОВ «АЛЬБАТРОС СЕКЬЮРІТІЗ» (код 39493409) реквізити яких в подальшому використовували та використовують у своїй злочинній схемі спрямованій на незаконне формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат підприємствам реального сектору економіки, що призвело до ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.

08.11.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у внесенні завідомо неправдивих відомостей в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Постановою детектива Бюро економічної безпеки від 31 серпня 2022 року визнано речовими доказами нежилі приміщення за адресою: м. Одеса, вулиця Цветаєва Генерала, будинок 3/5, загальною площею (кв.м): 304,7, реєстраційний номер майна:17253156, які перебувають у власності ТОВ «ФІКСМОЛ».

Необхідність накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «ФІКСМОЛ» обґрунтовується тим, що не застосування цього заходу надасть змогу невстановленим слідством особам вчинити дії по державній перереєстрації зазначеного товариства на іншу особу - номінального учасника та директора, яка не має наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність, а буде використана виключно з виведення з власності нерухомого майна.

Іншим способом, ніж накласти арешт нежилі приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею (кв.м): 304,7, реєстраційний номер майна:17253156, неможливо досягти завдань кримінального провадження. Незастосування даного виду заходу забезпечення суттєво зашкодить кримінальному провадженню, призведе до втрати та зникнення речових доказів.

Прокурор в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України розгляд клопотання здійснюється без виклику власників майна, оскільки це необхідно з метою забезпечення арешту майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

З матеріалів клопотання вбачається, що другим відділом детективів підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020100000000470 від 16.10.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так, в силу ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

Постановою старшого детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту фінансів у бюджетній сфері та міжнародної технічної допомоги Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_5 від 31 серпня 2022 визнано речовими доказами нежилі приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею (кв.м): 304,7, реєстраційний номер майна:17253156, які перебувають у власності ТОВ «ФІКСМОЛ».

Відповідно до отриманої інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що ТОВ «ФІКСМОЛ» має у власності нежилі приміщення за адресою: м. Одеса, вулиця Цветаєва Генерала, будинок 3/5, загальною площею (кв.м): 304,7, реєстраційний номер майна:17253156.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положеннями ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

08.11.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205-1 КК України в рамках кримінального провадження № 42020100000000470 від 16.10.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205-1,ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вказане майно може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, а накладення арешту на вказане майно є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.

Разом з тим, в силу вимог ч. 5 ст. 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, зокрема, заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Згідно з вимогами ч. 11 ст. 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Таким чином, необхідним та достатнім для запобігання вказаним ризикам є визначення виду обмеження у вигляді заборони розпоряджатися майном.

Однак, прокурором не доведено існування обставин що незастосування заборони користуватися майном може призвести до наслідків, передбачених ч.11 ст. 170 КПК України, а тому в цій частині необхідно відмовити у задоволенні клопотання.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши додані до матеріалів клопотання докази, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково, оскільки вказане майно має значення для кримінального провадження та містить ознаки речових доказів, зазначених в ст. 98 КПК України.

Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно, що на праві власності належить ТОВ «ФІКСМОЛ» (код 30981085) (стара назва ТОВ «ГОЛУБА НИВА), а саме на нерухоме майно, яке розташовано за адресою: м. Одеса, вулиця Цветаєва Генерала, будинок 3/5, загальною площею (кв.м): 304,7, реєстраційний номер майна:17253156, із забороною розпоряджатися зазначеним майном.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_6 ОСОБА_7