Рішення

від 19.12.2006 по справі 16/281

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/281

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

19.12.2006                                                                                                  Справа № 16/281

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Юнсон”, м.Полтава

до видавництва “Артполіграфсервіс”, м.Полтава

про  стягнення   3 349  грн. 68 коп.

                                                     Суддя   Тимощенко Оксана Миколаївна

Представники :

від позивача  –Максімова М.Є., дов.  від 04.10.06 р.

від відповідача –не з'явився  

          Розглядається позовна заява про стягнення 3349,68 грн., в т.ч. 2436 грн., перерахованих на виконання договору № 57 від 10.06.05 р. про надання рекламно-інформаційних послуг, 714,27 грн. пені та 172,41 грн. штрафу.

Відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався, відзиву на позов не надав, в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце його проведення (повідомлення про вручення ухвал суду в матеріалах справи). Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

10 червня 2005 року між видавництвом „Артполіграфсервіс" та ТОВ „Юнсон" був укладений договір про надання рекламно-інформаційних послуг № 57 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач поручив, а відповідач узяв на себе зобов'язання підготувати та розташувати рекламно-інформаційні матеріали позивача у виданні „Альманах пошани й визнання Полтавщини".

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору , а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язання сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

На виконання пунктів 2.1. та 2.4. Договору ТОВ „Юнсон" платіжними дорученнями № 1883 від 21.06.2005 року та № 2169 від 28.09.05 року перерахував видавництву “Артполіграфсервіс”   2 436 грн.

Відповідач відповідно до умов Договору повинен був до 31.12.2005 року підготувати та розташувати рекламно-інформаційні матеріали ТОВ „Юнсон" у виданні „Альманах пошани й визнання Полтавщини", але всупереч узятим на себе зобов'язанням умови Договору не виконав, і рекламно-інформаційні матеріали ТОВ „Юнсон" не були розташовані у виданні „Альманах пошани й визнання Полтавщини" в 2005 році.

В результаті бездіяльності відповідача ТОВ „Юнсон" втратило інтерес до розміщення рекламно-інформаційні матеріалів у виданні „Альманах пошани й визнання Полтавщини".

Відповідно до ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України в разі якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Обов'язок учасника господарських відносин,  який порушив господарське зобов'язання  або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено, передбачений і статтею 224 Господарського кодексу України.

Під  збитками  розуміються  витрати,  зроблені  управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання   зобов'язання   або   додержання   правил    здійснення господарської діяльності другою стороною.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення 2436 грн., сплачених позивачем в рахунок надання йому рекламно-інформаційних послуг, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Позивач також нарахував та заявив до стягнення 714,27 грн. пені та 172,41 грн. штрафу на підставі п. 4.1 Договору та ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

У пункті 4.1. Договору зазначено, що сторони за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачені види забезпечення  виконання зобов'язання, до яких зокрема належить неустойка (штраф, пеня).

Відповідно до  ст. ст. 547-549 ЦК України  правочин   щодо   забезпечення   виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин   щодо забезпечення   виконання   зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Виконання зобов'язання  забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Договором, укладеним між сторонами, не передбачено забезпечення виконання зобов'язання виконавцем (відповідачем) у вигляді стягнення штрафу або пені.

Посилання позивача в обґрунтування вимоги про стягнення з відповідача пені та штрафу на ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України є неправомірним і не може бути підставою для задоволення позову в цій частині, оскільки зазначеною нормою визначається відповідальність за порушення господарського зобов'язання,  в якому хоча б одна сторона є суб'єктом  господарювання,  що  належить  до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту,  або виконання зобов'язання фінансується  за рахунок  Державного  бюджету  України  чи  за  рахунок  державного кредиту.

Таким чином, позов в частині стягнення 714,27 грн. пені та 172,41 грн. штрафу необґрунтований і задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49,  82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з видавництва “Артполіграфсервіс” (36000, м.Полтава, вул. Червоноармійська, 3, офіс 215,  ідентифікаційний код 30829828, інші відомості: р/р 26002060036909 в ПРУ КБ ”Приватбанк”, МФО 331401) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Юнсон” (36014, м.Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 13, ідентифікаційний код 210045544, інші відомості: р/р 260039801359 в Полтавській облфілії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 331014) 2 436 грн. заборгованості, 102 грн.  витрат по оплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3.          В іншій частині позовних вимог –в позові відмовити.

            Суддя                                                                  О.М. Тимощенко