Рішення

від 14.12.2022 по справі 142/874/19

ПІЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальнийномер 142/874/19

Номер провадження 2/142/26/22

РІШЕННЯ

іменем України

14 грудня 2022 року смт. Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Гринишиної А.А.,

з участю

секретаря судового засідання Курасевич В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Піщанка Вінницької області цивільну справу за позовом

сільськогосподарського виробничого кооперативу пайовиків «Колос» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «ЕЛІТ АГРО», про визнання дійсним договору найму (оренди), -

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2019 року сільськогосподарський виробничий кооператив пайовиків «Колос» (далі по тексту СВКП «Колос») звернувся до Піщанського районного суду Вінницької області позовом до тридцяти трьох відповідачів - власників земельних ділянок, орендодавців, серед яких відповідач по справі ОСОБА_1 , з вимогою про визнання поновленим на той самий строк та на тих самих умовах, які передбачені договором оренди землі № 103 від 30 березня 2012 року який укладений між орендарем СВКП «КОЛОС» та орендодавцем ОСОБА_1 , держреєстрація 26 липня 2012 року №2445 строком на 7 років, дією до 26 липня 2026 року, Єдиний унікальний номер справи 142/652/19.

В позовній заяві СВКП «Колос» зазначив, що ним були укладено договір оренди земельної ділянок з ОСОБА_1 , яка є власником земельної ділянки площею 1,7044 га, яка розташована у Піщанському районі Вінницької області Болганська сільська рада, кадастровий номер 0523280300:01:001:0126), договір оренди № 103 укладено 30 березня 2012 року, держреєстрація 26 липня 2012 року № 2445 строком на 7 років, дією до 26 липня 2019 року). Кожному з відповідачів, в тому числі ОСОБА_1 , орендар завчасно, не пізніше, ніж за 60 календарних днів згідно договорів оренди, надіслав листи - повідомлення про наміри скористатися переважним правом на пролонгацію договору оренди землі та запропонував розглянути проект Додаткової угоди до Договору оренди землі та продовжити термін дії укладеного договору оренди землі на новий строк шляхом підписання запропонованої Додаткової угоди, таким чином виконавши всі вимоги реалізації ст.33 Закону України «Про оренду землі» в частині належного виконання обов`язків орендаря згідно з умовами договору, зокрема сплати орендної плати; повідомлення орендодавця не пізніше, ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору, про намір укласти договір оренди землі на новий строк; надало проект додаткової угоди до договору на тих самих умовах і на той самий строк. Зволікання орендодавця з підписанням договорів оренди землі на новий строк та на тих самих умовах змусило орендаря звернутися до суду із зазначеним позовом.

19 серпня 2019 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі. 05 серпня 2019 року ухвалою суду у справі № 142/650/19 до пред`явлення позову було вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо спірних земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Болганської сільської ради Піщанського району Вінницької області, в тому числі щодо земельних ділянок, які належать відповідачу.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2019 року позовні вимоги СВКП «Колос» до 33 відповідачів в справі з ЄУН 142/652/19, провадження № 2/142/394/19, були роз`єднані, позовні вимоги щодо кожного відповідача, з ОСОБА_1 включно, виділені в самостійні провадження.

Відповідач через свого представника, адвоката Аваєву Н.В., скористався правом на подання відзиву, надіслав його до суду електронною поштою 13 листопада 2019 року та зазначив у ньому про те, що він є власником спірної земельної ділянки, ним було укладено договір оренди № 103 із позивачем 30 березня 2012 року строком на 7 років. На виконання вимог договору та ст.33 Закону України «Про оренду землі» ним було надіслано на адресу позивача заяву-повідомлення про відсутність наміру поновлювати дію спірних договорів оренди, договори оренди припинили свою дію за закінченням строку, на який вони були укладені, відповідач отримав кращу пропозицію по оренді від ТОВ «СП ЕЛІТ АГРО», позивач належним чином не виконував умов договорів оренди, відтак переважне право орендаря припиняється, якщо сторони не домовилися про нові умови договору, а тому просив в задоволенні позову відмовити та залучити до участі в справі ТОВ «СП ЕЛІТ АГРО» в я кості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача. Відповідь на відзив не надходила.

18 грудня 2019 року позивач подав заяву про зміну предмету позову, в якій просив визнати поновленим договір оренди землі № 103 від 30 березня 2012 року, що укладений між орендарем СВКП «Колос» та орендарем ОСОБА_2 (зареєстрований в Відділі Дердкомзему у Піщанського району за № 052320004002445, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05.09.2017 року за № 22203157) вважаючи укладеною додаткову угоду про поновлення договору на той самий строк та на тих самих умовах.

04 березня 2020 року, у зв`язку з надісланням додатків до позовної заяви, встановленням судом строку 15 днів з дня вручення ухвали з урахуванням надісланих додатків, якими відповідач раніше не володів, зміною предмету позову позивачем, відповідач подав відзив, в яком зазначає про те, що дія договору оренди між сторонами почалася з 30 березня 2012 року - дати укладання, а не дати реєстрації договору 26 липня 2012 року; позивач втратив першочергове право на поновлення договору оренди, оскільки відповідач висловив неодноразово та письмово свою незгоду з продовженням дії договору на той самий строк на тих самих умовах; позивач неодноразово порушував свої зобов`язання за договорами оренди; знову зазначив про наявність більш привабливої пропозиції по оренді землі від ТОВ «СП ЕЛІТ АГРО», договір оренди припинився по закінченню строку, на який його було укладено, в цілому повторив зміст відзиву, поданого 13 листопада 2019 року.

13 травня 2020 року представником позивача адвокатом Гурбою М.В. подано заяву про зміну предмета позову, якою позивач просить визнати поновленим договір оренди землі № 103 від 30 березня 2012 року, що укладений між орендарем Сільськогосподарським виробничим кооперативом пайовиків «Колос» та орендодавцем ОСОБА_1 (зареєстрований в Відділі Дердкомзему у Піщанського району за №052320004002445, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05.09.2017 року за № 22203157) шляхом визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 103 від 30 березня 2012 року, що укладений між орендарем Сільськогосподарським виробничим кооперативом пайовиків «Колос» та орендодавцем ОСОБА_1 в наступній редакції ( подано текст додаткової угоди).

Ухвалою суду від 12 серпня 2020 року прийнято до розгляду заяву представника позивача адвоката Гурби М.В. про зміну предмета позову, та ухвалою суду від 03 липня 2022 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «ЕЛІТ АГРО». Ухвалою суду від 21 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження в справі. 30 серпня 2021 року представник відповідача адвокат Аваєва Н.В. надала суду заяву про припинення повноважень представника відповідача.

Представник позивача адвокат Гурба М.В. в судове засідання не з`явився, подав на адресу суду заяву в якій просив провести без участі позивача СВКП «Колос» та його представника судовий розгляд у справі № 142/874/19 за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу пайовиків «Колос» до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору найму (оренди) землі. Задовольнити в повному обсязі позовні вимоги сільськогосподарського виробничого кооперативу пайовиків «Колос» в редакції викладеній в заяві про зміну предмету позову.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, після припинення представництва його інтересів адвокатом Аваєвою Н.В., неодноразово викликалась до суду судовими повістками, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, однак причин своєї неявки суду не повідомила, будь-яких заяв, клопотань суду не надала, у зв`язку з чим суд, на підставі ч.1, ч.3 п.1 ст.223 ЦПК України, розглянув справу у відсутність відповідача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, адвокат Пинзар І.В. в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, будь яких інших пояснень суду не надав.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, то суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов наступного висновку.

За приписами ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Судом встановлено, що 30 березня 2012 року між сторонами було укладено договір оренди землі №103, зареєстрований у Державному підприємстві «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 липня 2012 року № 2445. За цим договором ОСОБА_1 передала в оренду СВКП «Колос» належну їй на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення на території Болганської сільської ради, державний акт на право власності на земельну ділянку ЯД № 406002, загальною площею 1,7044 га, терміном на сім років (а.с.12-15 т.1). Відповідно до п.8 договору, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. За п.46 цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

09 серпня 2019 року за вихідним № 53 СВКП «Колос» надіслав ОСОБА_1 лист-повідомлення, в якому запропонував розглянути проект Додаткової угоди до Договору оренди землі та продовжити термін дії укладеного договору оренди землі на строк, який обговорюється та узгоджується шляхом підписання запропонованої Додаткової угоди. Також у листі зазначено про надання орендодавцеві проекту Додаткової угоди до Договору оренди землі, який запропоновано розглянути. Даного листа ОСОБА_1 отримала 08 листопада 2018 року власноручно, про що свідчить її власний підпис - а.с.28 т.1, оригінал листа досліджено в судовому засіданні.

18 лютого 2019 року за вихідним № 50 СВКП «Колос» повторно надіслав ОСОБА_3 лист-повідомлення, в якому запропонував розглянути проект Додаткової угоди до Договору оренди землі та продовжити термін дії укладеного договору оренди землі на строк, який обговорюється та узгоджується шляхом підписання запропонованої Додаткової угоди. Також у листі зазначено про надання орендодавцеві проекту Додаткової угоди до Договору оренди землі, який запропоновано розглянути, та про публікацію даного листа в пресі, що вважатиметься публічним оголошенням для мешканців с. Болган Піщанського району Вінницької області та належним повідомленням Орендаря про намір продовжити дію договору на новий строк. Даного листа ОСОБА_1 отримала поштовим рекомендованим листом, про що свідчить її власний підпис у зворотному повідомленні про вручення на а.с.30 т.1. Текст додаткової угоди, запропонований орендодавцеві як додаток до листів-повідомлень, наявний на а.с.33, 34 т.1.

11 жовтня 2019 року відповідач надав суду для долучення та використання під час розгляду справи копію заяви - повідомлення від 04 лютого 2019 року, відповідно до якого він не має наміру поновлювати дію договору оренди, укладеного з позивачем, або поновлювати його на новий строк на будь-яких умовах, запропонованих позивачем, та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу 07 лютого 2019 року (а.с.76-80 т.1).

18 грудня 2019 року позивач надав суду пояснення та заяву про зміну предмету позову, до яких додав хронологію взаємовідносин сторін у виді таблиці по укладенню договорів, їх державній реєстрації, повідомлення про пролонгацію та отримання заперечень, відомості про належне виконання обов`язків орендаря з виплати орендної плати, обробітку землі та сплати податків у виді податкових розрахунків сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, звітів про посівні площі сільськогосподарських культур, звітів про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду, відомостей про виплату орендної плати за земельний пай, звітів про використання та запаси палива та свідоцтва про державну реєстрацію транспортних засобів, задіяних на виробництві на а.с. 142-185 т.1. Також позивачем додатково надано суду листа на а.с.173 т.1, адресовані СВКП «Колос» ОСОБА_1 , якими позивач вказує відповідачеві, що ним були отримані листи-повідомлення щодо пролонгування договорів оренди землі, на які орендодавець не надав заперечень. Зважаючи на те, що СВКП «Колос» користується земельними ділянками більше одного місяця з моменту закінчення договору та, оскільки, заперечення ОСОБА_1 відсутні, це свідчить, стверджує позивач, про мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору оренди землі № 103 від 30 березня 2012 року. На підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі» СВКП «Колос» повторно надсилає проект додаткової угоди до укладеного договору оренди землі для підписання. Дані листи надіслано відповідачеві рекомендованим листом - а.с.174 т.1.

До відзиву на позовну заяву відповідач надав суду копію заяви-повідомлення на адресу СВКП «Колос» від 04 лютого 2019 року, якими повідомляє орендаря про припинення дії договорів з 30березня 2019 року за закінченням строку, на який їх було укладено, про небажання поновлювати їх дію на будь-яких умовах, вимагає повернути земельні ділянки - а.с.14 т.2, які СВКП «Колос» отримав 07 лютого 2019 року - а.с.13 т.2. Також відповідач надав суду листи - повідомлення про припинення психологічного тиску, про відмову в поновленні договору оренди, про повернення земельної ділянки та виплату неустойки, датовані вереснем 2019 року на а.с.14 т.2, вважаючи, що зверненням позивача до суду із зазначеним позовом він чинить неправомірний тиск на нього, спонукаючи до укладення договору на невигідних умовах.

Третя особа ТОВ « СП ЕЛІТ АГРО», обґрунтовуючи доцільність своє участі у справі, надало суду проекти договору оренди землі № 145 від 31 березня 2019 року, які мало на меті укласти з ОСОБА_1 , однак не в змозі їх зареєструвати через вжиті заходи забезпечення позову - а.с.26-29 т.2.

Правовідносини щодо оренди земельних ділянок, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються насамперед Законом України «Про оренду землі», Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Статтями 6, 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору, насамперед, передбачає неприпустимість примусу щодо вступу у договірні відносини та можливість вільного вибору особою, яка бажає укласти договір, майбутнього контрагента, а також можливість сторін вільно визначати умови (зміст) договору, який вони укладають.

Відповідно до вимог ч.1 ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Частиною 2 ст. 792 Цивільного кодексу України також встановлено, що відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди, можуть бути оскаржені в суді.

Відповідно до ст.777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект договору; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст.3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Як встановлено судом, 30березня 2012 року між сторонами було укладено договір оренди землі №103, зареєстрований у Державному підприємстві «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 липня 2012 року № 2445. За цим договором ОСОБА_1 передала в оренду СВКП «Колос» належну їй на праві власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення на території Болганської сільської ради, державний акт на право власності на земельну ділянку ЯД № 406002, загальною площею 1,7044 га, терміном на сім років. Відповідно до п.8 договорів, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. За п.46 цих договорів, вони набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації.

09 серпня 2018 року за вихідними № 53 СВКП «Колос» надіслав ОСОБА_1 лист-повідомлення, в яких запропонував розглянути проект Додаткової угоди до Договору оренди землі та продовжити термін дії укладеного договору оренди землі на строк, який обговорюється та узгоджується шляхом підписання запропонованої Додаткової угоди. Також у листі зазначено про надання орендодавцеві проекту Додаткової угоди до Договору оренди землі, який запропоновано розглянути. Даного листа ОСОБА_1 отримала 08листопада 2018 року власноручно, про що свідчить його власний підпис. Дана обставина не знайшла заперечень чи спростувань зі сторони відповідача під час розгляду справи. Свої заперечення щодо надіслання проекту додаткового договору відповідачеві мав лише представник третьої особи, що оцінюється судом критично з причини того, що процесуальні правомочності третьої особи в судовому засіданні та її правомочності як можливого наступного орендаря спірних земельних ділянок не можуть поширюватись на існуючі між сторонами правовідносини, які склалися ще з 2012 року, мали свою реалізацію згідно умов договору, включаючи початок процедури пролонгації договору в серпні 2018 року та з подальшим розв`язанням спору в суді.

Як встановлено вище, із заявою про продовження строку договору оренди позивач звернувся до відповідача вперше 09 серпня 2018 року. До заяви позивачем було надано всі передбачені Законом України «Про оренду землі» та Земельним кодексом України документи, в тому числі додаткову угоду, що не заперечувалось відповідачем та діючими в справі його представниками. Змістом договорів оренди визначається про повідомлення орендаря орендодавцеві про намір пролонгації договору і таке повідомлення може, і цього буде достатньо, бути зроблено один раз, що, звісно, не забороняє орендареві його робити повторно чи більше разів. Досліджене судом листування сторін щодо наміру чи небажання продовжувати договірні стосунки мало місце з лютого 2019 року та продовжувалась вже під час судового провадження, що вимагає від суду також критичної оцінки діям обох сторін з метою демонстрації суду власної правомірної поведінки в суворій відповідності умовам договорів та вимогам закону та, відповідно, недобросовісності іншої сторони. Однак,на переконання суду, позивачем дотримано вимоги умов договорів оренди землі від 30 березня 2012 року в частині зобов`язання повідомити орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. Відповідач не надав жодних заперечень щодо поновлення договору оренди землі орендарю, тож він продовжував користуватись орендованою земельною ділянкою та користується нею по даний час, належним чином виконуючи всі свої договірні зобов`язання як зі сплати орендної плати, так і в інших частинах, що доводиться наведеною вище та дослідженою в судовому засіданні господарською документацією позивача. Позивач, враховуючи зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, скористався правом оскарження в суді.

Судом встановлено, що заяву від 09 серпня 2018 року відповідач отримав особисто 08листопада 2018 року, однак рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки не прийняв, виказавши тим самим свою мовчазну згоду на продовження співпраці з орендарем СВКП «Колос». Крім того, земельну ділянку у встановленому законом порядку, включаючи судовий захист, не витребував та продовжував отримувати орендну плату до часу завершення розгляду справи.

За час розгляду справи в суді відповідне законодавство зазнало нововведень, а саме були прийняті доповнення Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» №340-IX від 05 грудня 2019 року Закону України «Про оренду землі» статтею 32-2 та Земельного кодексу України статтею 126-1, які визначають порядок поновлення договорів оренди землі, які набрали чинності 16 липня 2020 року. За даними змінами, норма ст. 33 Закону України «Про оренду землі», яка передбачала, що, у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, з 16 січня 2020 року втратила чинність. Проте суд застосовує до даних правовідносин правила Закону України «Про оренду землі» в попередній редакції, оскільки абзацом 4 розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» встановлено, що правила, визначені статтею 126-1 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».

Щодо зміни предмету позову та обрання способу захисту позивачем у виді визнання поновленими договорів оренди, суд вважає його вірним та зазначає, що після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», яким були внесені зміни до Закону України «Про оренду землі», в законодавстві щодо оренди землі були розмежовані поняття «поновлення договору оренди землі» та «продовження договору оренди землі на новий строк». Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у п.29 постанови від 31 серпня 2021 року у справі №903/1030/19 (провадження №12-4гс21) констатувала, що враховуючи, зокрема, внесені згідно із Законом № 340-IX зміни до Закону N161-XIV (доповнення його статтею 32-2 «Поновлення договорів оренди землі» та викладення статті 33 у новій редакції з назвою «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк») і до Земельного кодексу України (далі - ЗК України; доповнення його статтею 126-1 «Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови»), вважає, що відсутні вагомі підстави для відступу від її висновку стосовно застосування частини шостої статті 33 Закону №161-XIV у редакції, яка існувала до її зміни згідно із Законом № 340-IX. Процедура поновлення договору оренди землі та процедура укладення такого договору на новий строк справді мали би відрізнятися, причому у разі поновлення договору мав би існувати спеціальний порядок державної реєстрації права оренди на новий строк. Але стаття 33 Закону №161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом №340-IX вимагала від орендаря саме для поновлення договору оренди землі завчасно надіслати орендодавцеві повідомлення про таке поновлення з проєктом відповідної додаткової угоди, а спеціального порядку державної реєстрації права оренди на новий строк законодавство не передбачало.

Стосовно доводів представника відповідача про те, що договори припинили свою дію за закінченням строку, на який вони були укладені, та направлення повідомлення, яке позивач отримав 07 лютого 2019 року, про відсутність наміру поновлювати дію спірного договору оренди суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ст.3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є одними із фундаментальних засад цивільного права, спрямованими, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків.

Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі», добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Наявність в даному випадку завчасного письмового повідомлення орендарем про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, свідчить про добросовісність орендаря та завчасну обізнаність орендодавця про такий факт, натомість небажання орендодавця продовжувати договірні відносини щодо оренди землі, потребувало від нього направлення орендареві листа-повідомлення про таке рішення.

Тобто, при поновленні договору оренди з підстав, визначених ст.33 Закону України «Про оренду землі», в обов`язковому порядку має бути висловлена беззаперечна згода орендодавця на поновлення договору оренди. Переважне право орендаря може бути реалізоване за умови дотримання процедури, передбаченої вказаною нормою, й лише за наявності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди землі.

Інакше кажучи, відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі на заяви орендаря від 09 серпня 2018 року, які орендодавець отримав власноруч 08 листопада 2018 року та жодного разу не заперечив цю обставину, посилаючись виключно на листи, датовані в період з лютого 2019 року та надалі під часу розгляду справи, можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18). Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 у справі №126/2527/19 (провадження №61-10973св21).

Судом враховується, що після направлення відповідачу заяви 09 серпня 2018 року з додатковою угодою про намір скористатися переважним правом оренди, відповідач у місячний термін не розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди та не вчиняв будь-які дії, які свідчили б про виявлення орендодавцем незгоди у поновленні договору оренди.

Враховуючи наведені вище обставини, на думку суду, переважне право на укладення договору оренди землі у СВКП «Колос» не припинилося, оскільки орендодавець у місячний строк не розглянув надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіривши його на відповідність вимогам закону, не узгодив з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, в разі відсутності заперечень, не уклав договір оренди.

При вирішенні спірних правовідносин щодо поновлення договору оренди шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків на новий строк, обов`язковість укладення якої передбачена положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі», належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною додаткової угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення.

Наведений висновок викладено в Постанові Верховного Суду від 01 вересня 2021 справа № 548/1244/18.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18 (провадження № 12-136гс19), від 29 травня 2020 року у справі № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс20) і від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (провадження № 12-4гс21).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що переважне право позивача порушено і воно підлягає відновленню в обраний ним спосіб з урахуванням вимог ст. 13 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 13, 158, 258-259, 263-265, 279, 352, 354 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов сільськогосподарського виробничого кооперативу пайовиків «Колос» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «ЕЛІТ АГРО», про визнання дійсним договору найму (оренди), задовольнити.

Визнати поновленим договір оренди землі № 103 від 30 березня 2012 року, що укладений між орендарем Сільськогосподарським виробничим кооперативом пайовиків Колос та орендодавцем ОСОБА_1 (зареєстрований в Відділі Держкомзему у Піщанському районі за № 052320004002445, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 05.09.2017 року за № 22203157) шляхом визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 103 від 30 березня 2012 року, що укладений між орендарем Сільськогосподарським виробничим кооперативом пайовиків «Колос» та орендодавцем ОСОБА_1 в такій редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до ДОГОВОРУ оренди землі № 103 від 30 березня 2012 року

с. Болган, Піщанського району «____»

---

2019 року

Вінницької області

ОРЕНДОДАВЕЦЬ: ОСОБА_1 , з одного боку, та

ОРЕНДАР: СВКП «Колос», в особі виконавчого директора Довганюка Олександра Івановича, з другого боку, (далі - Сторони), уклали, цю Додаткову угоду до Договору оренди землі № 103 від 30 березня 2012 року (далі по тексту - Договір), керуючись ст.33 Закону України «Про оренду землі», про наступне:

Сторони дійшли згоди про поновлення договору оренди землі № 103 від 30 березня 2012 року (держреєстрація 26 липня 2012 року за № 052320004002445 строком на 7 років, дією до 26 липня 2019 р.) укладений між ОСОБА_1 та СВКП «Колос» на тих самих умовах та на той самий строк (7 років).

ЮРИДИЧНА АДРЕСА ТА РЕКВІЗИТИ СТОРІН:

ОРЕНДОДАВЕЦЬ Редько Марія Петрівна Паспорт НОМЕР_1 виданий Піщанським РВ УМВС України у Вінницькій обл. 11 липня 2003 р. номер платника податків НОМЕР_2 Адреса: Вінницька область, Піщанський район, с. Болган. Підпис

---

ОРЕНДАР СВКП «Колос» код ЄДРПОУ 03731170 Адреса: 24712, Вінницька обл., Піщанський район, с. Болган, вул.Коцюбинського, 3 Р/р: НОМЕР_3 в ПАТ КБ Приватбанк, МФО 302689 св-во ПДВ 200090081 ІПН 037311702160 Тел./факс: (063) 192 41 65 Виконавчий Директор

---

/ Довганюк О.І.

Заходи забезпечення позову, застосовані відповідно до ухвали Піщанського районного суду Вінницької області від 05 серпня 2019 року по справі № 142/650/19, провадження № 2-з/142/4/19, в частині заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки кадастровий номер 0523280300:01:001:0126, площею 1,7044 га., власником якої є ОСОБА_1 , після набрання вказаним рішенням суду законної сили,- скасувати.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач: сільськогосподарський виробничий кооператив пайовиків «Колос», місцезнаходження: 24712, с. Болган Тульчинського району Вінницької області, вул. Коцюбинського, 3, код ЄДРПОУ 03731170;

представник позивача: - адвокат Гурба Михайло Васильович, повноваження якого підтверджуються ордером серії АВ № 1004057 від 21 квітня 2021 року.

відповідач: ОСОБА_1 , адреса проживання с. Болган Тульчинського району Вінницької області,РНОКПП НОМЕР_2 ;

представник третьоїособи - адвокат Пинзар Ігор Віталійович, повноваження якого підтверджуються ордером серії АВ № 1032909 від 09 червня 2022 року.

Суддя