Ухвала

від 14.12.2022 по справі 751/4211/21

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року місто Чернігів

Справа №751/4211/21

Провадження №2-др/751/18/22

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

секретаря судового засідання Пилипович А. Я.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧСЕУ №430»

представник позивача Кузнецов Володимир Володимирович

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Чернігова заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧСЕУ №430» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримання розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди,

Встановив:

Новозаводський районний суд м. Чернігова рішенням від 21.11.2022 задовольнив частково позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧСЕУ №430» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримання розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди.

24.11.2022 позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, в сумі 40 000 грн.

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 30 листопада 2022 року призначив справу до судового розгляду з повідомленням учасників справи про дату, час і місце судового засідання, але без їх виклику в судове засідання.

Від представника відповідача надійшли заперечення (т.2 а.с.99-100), згідно яких просив відмовити в ухваленні додаткового рішення. Вказав, що рішенням суду було вирішено питання щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 14 075,00 грн. У заяві від 24.11.2022 позивач просить стягнути 40 000,00 грн, проте жодних чеків, платіжних доручень не надав. Також вказані витрати не відповідають критеріям дійсності, необхідності та розумності їх розміру, всі процесуальні документи підписані до суду та подані самим позивачем, а жодного документа за підписом адвоката в матеріалах справи немає. Крім того, адвокат у більшості судових засідань участі не брав, подавав клопотання про розгляд справи без його участі. Витрати на проїзд з міста Рівне в місто Чернігів не є правовою допомогою та не підтверджені, судові засідання проводились в режимі відеоконференції. Тому вказані витрати не є співмірними зі складністю справи.

Сторони про день, час та місце розгляду справи повідомлялися в установленому порядку.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Новозаводський районний суд м. Чернігова рішенням від 21.11.2022 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково: стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧСЕУ №430» на користь ОСОБА_1 48 203 (сорок вісім тисяч двісті три) грн 39 коп заборгованості з виплати заробітної плати (сума визначена без урахування обов`язкових відрахувань до бюджету і державних цільових фондів), 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (сума визначена без урахування обов`язкових відрахувань до бюджету і державних цільових фондів) та 3 000 (три тисячі) грн 00 коп моральної шкоди, а також 694 (шістсот дев`яносто чотири) грн 25 коп судового збору, 2 250 (дві тисячі двісті п`ятдесят) грн 24 коп витрат за проведення експертизи (т.2 а.с.58-69).

Під час розгляду указаної справи у судовому засіданні представником позивача повідомлено про подачу, у межах визначених ЦПК строків, доказів на підтвердження понесених витрат (т.2 а.с.50-54).

Протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду 24.11.2022 позивачем подано докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

З приписів ч. 1 ст. 133 ЦПК України вбачається, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 викладений висновок, що для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Тобто, Верховний Суд сформулював висновок про те, які документи можуть бути подані для підтвердження складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. Цей перелік не є вичерпним. Питання оцінки достатності доказів, поданих у підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу чи тих, які будуть понесені, перебуває у межах дискреції суду (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.12.2021 у справі № 755/7943/20-ц, провадження № 61-15441св21).

Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання правової допомоги від 01.07.2021 року, укладеного з Адвокатським об`єднанням «ВЕРІТАС» в особі голови Ільїна В.А. (т.2 а.с.80-81), доручення на ведення цивільної справи №751/4211/21 адвокатом Кузнецовим В.В. від 01.07.2021 (т.2 а.с.83) та ордеру (т.2 а.с.86).

На підтвердження витрат за надання правничої допомоги у розмірі 40 000,00 грн позивач надає розрахунок вартості та видів правничої допомоги від 01.07.2021 (т.2 а.с.82) та акт виконаних робіт від 24.11.2021на суму 40 000,00 грн (т.2 а.с.84).

Разом з тим, позивачем не додано документи, які свідчать про оплату гонорару у розмірі 40 000,00 грн (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

За таких обставин, враховуючи відсутність у матеріалах справи документів, які свідчать про сплату позивачем 40 000,00 грн за надання правової допомоги (квитанції до прибуткового касового ордера, платіжного доручення з відміткою банку або іншого банківського документу, касового чеку тощо),у задоволенні заяви позивача про стягнення з відповідача 40 000 грн витрат на правничу допомогу слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 76, 77, 81, 137, 141, 246, 259, 260, 268, 270, 353, 354 ЦПК України, суд

Ухвалив:

У задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 40 000 грн витрат на правничу допомогу відмовити повністю.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 14.12.2022.

Суддя Н. В. Маслюк