Постанова

від 29.11.2022 по справі 910/2085/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2022 р. Справа№ 910/2085/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Алданової С.О.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Овчинніковій Я.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Кубрак О.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярославський 7/9"

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 року (повний текст складено 26.07.2022)

у справі №910/2085/22 (суддя Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бюро зовнішньоекономічної діяльності корпорації "Укрреставрація"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярославський 7/9"

про зобов`язання усунення перешкод в користуванні нерухомим майном,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро зовнішньоекономічної діяльності корпорації «Укрреставрація» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ярославський 7/9» про зобов`язання ОСББ «Ярославський 7/9» усунути перешкоди у користування ТОВ «БЗДК «Укрреставрація» приміщеннями загального користування будинку № 7/9 по пров. Ярославському, а саме проходами від ліфту до коридору загального користування на усіх поверхах будинку в під`їзді № 4, шляхом надання ключів від дверей до цих приміщень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що обмеження будь-якого власника у доступі до спільного майна багатоквартирного будинку порушує вимоги закону та його права як співвласника. Крім того, ОСББ не має права вибірково обмежувати співвласників у доступі до майна загального користування як забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем надано належне мотивування обмеження користування позивачу спільним майном. Отже, таке обмеження суперечить нормам чинного законодавства та порушує права Товариства.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ярославський 7/9» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 року у справі №910/2085/22 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази створення позивачу перешкод у користуванні приміщенням саме відповідачем, зокрема, до позову не надавалися документи, які підтверджували, що позивач звертався до відповідача з проханням надати йому ключі від прохідних дверей від ліфту до сходів, саме відповідачем вчинялися перешкоди позивачу у користуванні приміщеннями. За твердженням апелянта, він не отримував від позивача жодних листів з приводу наявності будь-яких перешкод у користуванні ліфтами з 2020 року. Апелянт наголошує, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до розгляду докази, подані 09.06.2022, не переконавшись, що такі докази були отримані відповідачем. Крім того, апелянт вказав, що позивач використовує свої нежитлові приміщення для здачі в оренду орендарям, які за допомогою ліфтів добираються до офісних приміщень на 9 поверсі, фактично створюючи незручності мешканцям квартир, які проживають в будинку, що ймовірно і змусило їх обмежити прохід через свої квартири.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/2085/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М.А. - головуюча суддя; судді - Алданова С.О., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою суду від 04.10.2022 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 08.11.2022.

Засідання суду, призначене на 08.11.2022 року, не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючої судді Барсук М.А. у відрядженні до Національної школи суддів України.

Ухвалою суду від 14.11.2022 розгляд апеляційної скарги призначено на 29.11.2022.

Явка представників сторін

У судове засідання 29.11.2022 представник позивача не з`явився, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи з підстав неможливості бути присутнім у судовому засіданні за станом здоров`я.

29.11.2022 колегія суддів ухвалила у задоволені клопотання про відкладення розгляду справи відмовити з наступних підстав.

Статтею 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

В матеріалах справи наявні відомості про належне повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання. Крім того, заявником у клопотанні підтверджено обізнаність про розгляд апеляційної скарги 29.11.2022.

Колегія суддів зазначає, що в клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначено обставин, з яких судом апеляційної інстанції не можливо розглянути справу без участі позивача. Явка представників сторін у судове засідання також не визнавалась судом апеляційної інстанції обов`язковою.

Слід зазначити, що згідно з статтею 197 Господарського процесуального кодексу України передбачено право сторін на участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, зокрема, з використанням власних технічних засобів.

На виконання Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" та відповідно до пункту 10 частини 1 статті 152, частини 5 статті 153 Закону України "Про судоустрій і статус судів" Державна судова адміністрація України наказом № 169 від 08.04.2020 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду (з подальшими змінами).

Тобто, позивач (або його уповноважений представник), бажаючи взяти участь у судовому засіданні 29.11.2022 року відповідно до приписів статті 197 Господарського процесуального кодексу України мав право взяти участь у цьому судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Проте відповідного клопотання позивачем заявлено не було.

Колегією суддів під час розгляду даної справи враховано, що на підставі указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 (зі змінами від 14.03.2022, від 18.04.2022, від 17.05.2022), Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача у судовому засіданні 29.11.2022.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Товариство є власником на праві приватної власності нежилих приміщень мансардного поверху (II рівня) в літ. «А» загальною площею 609, 2 кв. м, які розташовані по провулку Ярославському, буд, 7/9, м. Київ, що підтверджується Реєстраційним посвідченням № НОМЕР_1 , що видане Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

У будинку 7/9 по провулку Ярославському було створено ОСББ «Ярославський 7/9».

Як зазначає позивач та не заперечено відповідачем, доступ до групи приміщень №91 в під`їзді 4 провулку Ярославського 7/9 на 9 поверсі, які належать на праві власності Товариству, можливий з восьмого поверху сходами (до восьмого поверху використовується ліфт). Дана схема доступу передбачена проектом, розробленим і погодженим усіма відповідними службами м. Києва.

На кожному поверсі під`їзду №4 по провулку Ярославському 7/9 розташовані двері, які розділяють прохід з ліфту до коридору загального користування, в якому розташовані двері квартир.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, 31.03.2021 директором позивача ОСОБА_1 виявлено, що при виході з ліфту, двері на 5-8 поверхах були зачинені, у зв`язку із цим, ОСОБА_1 був змушений спуститися ліфтом на перший поверх, а потім пішки піднятися на восьмий поверх.

За твердженнями позивача, з 31.03.2021 орендатори приміщення не мали нормального доступу до нього з використанням ліфту. На дверях першого поверху було розміщено заяву такого змісту:

«У зв`язку із карантином та обмеженням контактів і пересувань двері до тамбурів перед ліфтами зачинені. До офісів підійматися сходами!».

У свою чергу, в самому ліфті знаходилась об`ява такого змісту:

«Шановні орендарі!

Відповідно до Рішення Правління ОСББ Ярославський 7/9 від 06 березня 2020 року в будинку діють обмежувальні заходи. Графік роботи ваших підприємств (організацій) повинен бути узгоджений з наведеним вище Рішенням.

Вимагаємо від вас дотримання графіку роботи ваших організацій з 9.00 до 19.00 у робочі дні. Будь-яка діяльність та знаходження персоналу в ваших приміщеннях у вихідні та святкові дні забороняється.

Витяг з Рішення правління ОСББ Ярославський 7/9

Пункт 4. Правління ОСББ Ярославський 7/9 керуючий Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-12» пропонує керівникам організацій всіх форм власності, що здійснюють свою діяльність в офісних приміщеннях будинку, доступ до яких проходить через місця загального користування житлового фонду (сходові клітини під`їздів, ліфти) максимально обмежити підприємницьку діяльність на робочих місцях, скерувати її у разі необхідності у дистанційний формат. У разі неможливості дистанційного ведення бізнесу доступ до приміщення дозволити виключено керівнику організації та (або) 1-2 відповідальній особі з обов`язковим дотриманням протиепідемічних рекомендацій МОЗ України.

У разі порушення посадовими особами суб`єктів господарювання вимог зазначеного Протоколу Правління мешканці будинку мають право на свій розсуд викликати наряд патрульної поліції з фіксацією порушення карантинних заходів.

Правління ОСББ Ярославський 7/9».

Позивач зазначає, що двері до тамбурів перед ліфтами були зачинені відповідачем, без попереднього повідомлення позивача, що призвело до обмеження прав останнього у користуванні спільним майном багатоквартирного будинку.

Товариство 05.04.2021 зверталося до Подільського УП ГУНП у місті Києві із відповідною заявою.

З цих підстав позивачем також було складено акт від 08.06.2022, підписаний директором позивача та двома свідками.

Позивачем направлялась вимога до відповідача з проханням усунути перешкоди у користуванні спільним майном багатоквартирного будинку, а також надати належним чином завірену копію рішення співвласників щодо обмеження використання спільного майна мешканців багатоквартирного будинку 7/9 по провулку Ярославському.

Звертаючись з даним позовом, позивач вказує, що ним щомісяця сплачуються на рахунок ОСББ 6 043,26 грн на утримання будинку та місць загального користування, до яких відносяться ліфтові холи і самі ліфти; йому не відомо про жодне прийняте рішення (протокол) правління ОСББ; жодною угодою, договором або будь-яким іншим документом чи чинним законодавством України не передбачено право ОСББ блокувати доступ та користування власників квартир багатоквартирного будинку спільним майном такого будинку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом ст.15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом статей 317, 318 ЦК власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Здійснення власником свого права власності передусім полягає в безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.

Згідно з частинами першою та другою статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини другої статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно зі статтею 391 ЦК власник майна має право звернутися до суду з вимогою про захист права власності, вимагаючи усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Негаторний позов подається у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьої особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.

Предметом негаторного позову є вимога власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися та розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом. Підставою для звернення з негаторним позовом є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання негаторного позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне чинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Отже, встановлення саме зазначених обставин входить до предмета доказування у справах за такими позовами.

Як вже було зазначено вище, у позивача на праві власності перебувають нежилі приміщення мансардного поверху (II рівня) в літ. «А» загальною площею 609, 2 кв. м, які розташовані в багатоквартирному будинку 7/9 по провулку Ярославському, м. Київ, а тому позивач наділений правом сумісної власності щодо спільного майна багатоквартирного будинку.

Щодо іншої умови необхідної для задоволення негаторного позову - доведеності протиправного вчинення відповідачем перешкод у реалізації позивачем повноважень користування майном, слід вказати наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у будинку 7/9 по провулку Ярославському було створено ОСББ «Ярославський 7/9».

Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, на дверях першого поверху будинку 7/9 по провулку Ярославському 7 було розміщено заяву такого змісту:

«У зв`язку із карантином та обмеженням контактів і пересувань двері до тамбурів перед ліфтами зачинені. До офісів підійматися сходами!».

У свою чергу, в самому ліфті знаходилась об`ява такого змісту:

«Шановні орендарі!

Відповідно до Рішення Правління ОСББ Ярославський 7/9 від 06 березня 2020 року в будинку діють обмежувальні заходи. Графік роботи ваших підприємств (організацій) повинен бути узгоджений з наведеним вище Рішенням.

Вимагаємо від вас дотримання графіку роботи ваших організацій з 9.00 до 19.00 у робочі дні. Будь-яка діяльність та знаходження персоналу в ваших приміщеннях у вихідні та святкові дні забороняється.

Витяг з Рішення правління ОСББ Ярославський 7/9

Пункт 4. Правління ОСББ Ярославський 7/9 керуючий Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-12» пропонує керівникам організацій всіх форм власності, що здійснюють свою діяльність в офісних приміщеннях будинку, доступ до яких проходить через місця загального користування житлового фонду (сходові клітини під`їздів, ліфти) максимально обмежити підприємницьку діяльність на робочих місцях, скерувати її у разі необхідності у дистанційний формат. У разі неможливості дистанційного ведення бізнесу доступ до приміщення дозволити виключено керівнику організації та (або) 1-2 відповідальній особі з обов`язковим дотриманням протиепідемічних рекомендацій МОЗ України.

У разі порушення посадовими особами суб`єктів господарювання вимог зазначеного Протоколу Правління мешканці будинку мають право на свій розсуд викликати наряд патрульної поліції з фіксацією порушення карантинних заходів.

Правління ОСББ Ярославський 7/9».

Згідно із статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон) допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, грища, підвали, шахти і машинні відділення ліфті, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); спільне майно багатоквартирного будинку - це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче- огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічна та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Частина друга статті 382 ЦК України визначає правовий режим допоміжних приміщень і приміщень загального користування житлового будинку у дво- або багатоквартирному будинку. Зокрема, за власниками квартир у таких будинках на праві спільної сумісної власності закріплюються приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше ніж одну квартиру. Ця норма спрямована на врегулювання порядку користування мешканцями квартир зазначеними приміщеннями та обладнанням.

Усі зазначені об`єкти становлять єдине ціле з квартирами і житловим будинком, призначені вони для постійного обслуговування і забезпечення відповідної експлуатації всього будинку.

Частина друга статті 5 Закону передбачає, що спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ст. 6 Закону співвласники мають право, зокрема, вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.

В той же час, як вбачається з акту огляду від 08.06.2022, складеного директором позивача ОСОБА_1 та двома свідками - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , 08.06.2022 директор позивача мав намір потрапити до приміщення № 91 в підїзді 4 буд. 7/9 по пров. Ярославський у м. Києві на 9 поверсі, однак останнім було виявлено, що двері на 8 поверсі, через які можна потрапити з ліфту, зачинені.

Вказане також підтверджується зазначеним вище оголошенням про обмеження використання приміщень загального користування орендарями спірних нежитлових приміщень, яке було розміщене на першому поверсі та у самому ліфті, фотокопія кого наявна в матеріалах справи.

09.06.2022 позивач звернувся до відповідача з вимогою про усунення перешкод у користуванні спільним майном багатоквартирного будинку. В той же час, в матеріалах справи відсутні докази реагування відповідача на дану вимогу.

В той же час, відповідачем не було надано власних доказів на спростування фактів, які були зазначені у акті огляду від 08.06.2022, викладеній вимозі та фотокопії оголошення про обмеження використання приміщень загального користування.

Твердження апелянта, що суд першої інстанції необґрунтовано прийняв подані позивачем разом із заявою про доручення доказів від 09.06.2022 копії акту від 08.06.2022 та листа про усунення перешкоди у користуванні майном, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

В ухвалі про відкриття провадження у даній справі від 11.02.2022 суд визначив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч.3 ст.12 ГПК України).

Відповідно до п.п.2,3,6 частини 1 статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: з`ясування, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішення питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішення питання про витребування додаткових доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання (частина 2 статті 177 ГПК України).

Відповідно до ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Дійсно, позивачем відповідні докази разом з позовом подано не було. Такі докази були надані позивачем разом з клопотанням про їх долучення у судовому засіданні 09.06.2022.

У даному контексті колегія суддів враховує вимоги ч. 10 ст. 80 ГПК України, якими передбачено, що докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Колегією суддів також враховано, що відповідні докази подані позивачем під час підготовчого провадження, завданням якого, зокрема, є з`ясування чи надали сторони докази, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

У рішенні від 03.01.2018 «Віктор Назаренко проти України» (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що суд нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають «справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (див. рішення у справі «Беер проти Австрії» (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17, 18, від 06 лютого 2001 року)

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

А тому, з огляду на те, що докази, долучені до клопотання від 09.06.2022, подані позивачем під час підготовчого засідання в порядку ч. 10 ст. 80 ГПК України, колегія суддів дійшла до висновку про правомірність їх прийняття судом першої інстанції до розгляду задля сприяння учасникам судового процесу в реалізації їх прав, визначених ГПК України, та прийняття законного та обґрунтованого рішення, з встановленням всіх обставин справи.

Доводи апелянта, що він не отримував вимогу позивача про усунення перешкод у використанні спільним майном колегія суддів відхиляє, оскільки відповідна вимога була направлена на юридичну адресу відповідача. Доводи апелянта, що доставка поштової кореспонденції АТ «Укрпошта» відповідачу з невідомих причин припинилась, не спростовують доказів направлення відповідної вимоги позивачем.

Твердження апелянта, що позивачем не надано рішення правління ОСББ «Ярославський 7/9» від 06.03.2020, на яке позивач посилається у позовних вимогах, колегія суддів відхиляє, оскільки предметом розгляду у даному спорі не рішення правління ОСББ «Ярославський 7/9» від 06.03.2020, а є саме вчинення відповідачем дій, які перешкоджають позивачу користуватись спільним майном багатоквартирного будинку.

Доводи апелянта, що позивачем з 2020 року не направлялось будь-яких вимог з приводу наявності перешкод у користуванні ліфтами та сходами, колегія суддів відхиляє, так як ст. 391 ЦК України визначає право власника вимагати будь-яких усунень порушень його права власності від будь-яких осіб будь-яким шляхом в будь-який час, який власник вважає прийнятним.

Твердження апелянта, що він не є належним відповідачем у даній справі, оскільки доказів того, що перешкоди вчинялись саме ОСББ, а не мешканцями квартир у будинку 7/9 по провулку Ярославському 7, матеріали справи не містять, колегія суддів також відхиляє з огляду на наступне.

Стаття 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Відповідно до ст. 15 даного Закону співвласник зобов`язаний, зокрема, використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників.

Стаття 17 Закону передбачає права об`єднання щодо забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків, відповідно до яких об`єднання має право, зокрема, робити співвласникам попередження про порушення ними статутних або інших законних вимог і вимагати їх дотримання.

До обов`язків об`єднання відповідно до ст. 18 Закону належать, зокрема, забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, припиняти дії третіх осіб, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження спільним майном співвласниками.

А тому, з огляду на мету створення ОСББ, права та обов`язки даного об`єднання відповідно до Закону, колегія суддів дійшла до висновку, що ОСББ «Ярославський 7/9» у даному випадку є належним відповідачем у даній справі, оскільки саме на нього законодавством покладений обов`язок із забезпечення та захисту прав співвласників, зокрема щодо належного використання спільного майна, припинення дій, що утруднюють або перешкоджають реалізації прав володіння, користування і розпорядження спільним майном співвласниками.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявними в матеріалах справи доказами в сукупності підтверджується створення відповідачем, як об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку № 7/9 по пров. Ярославській, перешкод у використанні позивачем приміщеннями загального користування будинку № 7/9 по пров. Ярославському, а саме проходами від ліфту до коридору загального користування на усіх поверхах будинку в під`їзді № 4, у зв`язку з чим суд правомірно задовольнив позовні вимоги.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 року у справі № 910/2085/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ярославський 7/9" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 року у справі № 910/2085/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 року у справі № 910/2085/22 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 910/2085/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 07.12.2022

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді С.О. Алданова

Є.Ю. Пономаренко