Постанова

від 07.12.2022 по справі 917/1275/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року м. Харків Справа № 917/1275/17

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя:Зубченко І.В. (доповідач),судді:Радіонова О.О., Чернота Л.Ф. при секретарі судового засідання: Ламанова А.В.за участю представників: від позивача:не з`явився від відповідача:не з`явивсявід третьої особи:не з`явивсявід ДВС:не з`явивсярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, в особі Регіональної філії "Одеська залізниця", м.Одеса (вх.№972 П/3 від 16.09.2022р.)на ухвалу господарського суду Полтавської областіпостановлену05.07.2022р. (повний текст складено та підписано 07.07.2022р. у м.Полтава)за результатами розгляду скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, в особі Регіональної філії "Одеська залізниця", м.Одесана діїВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), м.Полтавапри виконанні рішення господарського суду Полтавської областіухваленого12.10.2017р. (повний текст складено та підписано 13.10.2017р.)у справі№917/1275/17 (суддя Тимощенко О.М.)за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, в особі Регіональної філії "Одеська залізниця", м.Одесадо Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод", м.Полтава

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут "Техностандарт", м.Харківпровитребування тепловозів з незаконного володіння

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.10.2017р. (повний текст складено та підписано 13.10.2017р.) у справі №917/1275/17 задоволено повністю позов Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, в особі Регіональної філії "Одеська залізниця", м.Одеса, (нині - Акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ, в особі Регіональної філії "Одеська залізниця", м.Одеса) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод", м.Полтава, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Науково-дослідний інститут "Техностандарт", м.Харків. Витребувано тепловози ЧМЕЗ №5720, ЧМЕЗ №1938, ЧМЕЗ №1613, ЧМЕЗ №2772 та ЧМЕЗ №3143 з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" 174.963,00грн. витрат по сплаті судового збору.

31.10.2017р. на виконання вказаного рішення суду, яке набрало законної сили 24.10.2017р., видано відповідні накази.

У провадженні Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), м.Полтава, (далі - Відділ примусового виконання рішень) перебувало виконавче провадження №61547536 з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 31.10.2017р. №917/1275/17 про витребування тепловозів ЧМЕЗ №5720, ЧМЕЗ №1938, ЧМЕЗ №1613, ЧМЕЗ №2772 та ЧМЕЗ №3143.

16.06.2020р. при виїзді державного виконавця Відділу примусового виконання рішень за місцем реєстрації боржника, що підтверджується актом з технічного огляду локомотивів, встановлено наявність наступного майна:

- замість переданого тепловозу серії ЧМЕЗ №1938 у стані згідно Акту №04 від 10.01.2013р. наявний модернізований тепловоз серії ЧМЕ-ЗМ №1938 відповідно до конструкторської документації ЧМЕ-ЗМ.00.00.000 Адаптація проекту комплексної модернізації тепловозів серії ЧМЕЗ;

- замість переданого тепловозу серії ЧМЕЗ №1613 у стані згідно Акту №03 від 10.01.2013р. наявний модернізований тепловоз серії ЧМЕ-ЗМ №1613 відповідно до конструкторської документації ЧМЕ-ЗМ.00.00.000 Адаптація проекту комплексної модернізації тепловозів серії ЧМЕЗ;

- замість переданого тепловозу серії ЧМЕЗ №5720 згідно Акту №02 від 10.01.2013р. наявне відремонтоване та модернізоване обладнання тепловозу відповідно до конструкторської документації ЧМЕ-ЗМ.00.00.000 Адаптація проекту комплексної модернізації" тепловозів серії ЧМЕЗ та ремонтом тягових електродвигунів у обсязі КР-2 з класом ізоляції Н;

- замість переданого тепловозу серії ЧМЕЗ №2772 згідно Акту №70-42.32.1 від 14.08.2013р. наявне відремонтоване та модернізоване обладнання тепловозу відповідно до конструкторської документації ЧМЕ-ЗМ.00.00.000 Адаптація проекту комплексної модернізації тепловозів серії ЧМЕЗ, та ремонтом тягових електродвигунів в обсязі КР-2 з класом ізоляції Н;

- замість переданого тепловозу серії ЧМЕЗ №3143 згідно Акту №70-42.31.1 від 14.08.2013р. наявне відремонтоване та модернізоване обладнання тепловозу відповідно до конструкторської документації ЧМЕ-ЗМ.00.00.000 Адаптація проекту комплексної модернізації тепловозів серії ЧМЕЗ. Колісні пари та тягові електродвигуни в наявності та потребують ремонту.

У зв`язку із тим, що у державного виконавця відсутні спеціальні знання в галузі «Дослідження технічного стану рухомого складу залізничного транспорту», а також у зв`язку із неможливістю однозначної деталізації тепловозів, які підлягають витребуванню, державним виконавцем вирішено призначити експерта із спеціальними знаннями у вищезазначеній галузі для проведення інженерно-технічної експертизи по виконавчому провадженню.

Постановою державного виконавця від 02.10.2020р. було призначено експерта та суб`єкта оціночної діяльності Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз для участі у виконавчому провадженні №61547536 з виконання наказу №917/1275/17 від 31.10.2017р. господарського суду Полтавської області.

На вирішення експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз було поставлено наступні питання:

1. Чи є технічна можливість привести у Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод" модернізовані тепловози серії ЧМЕ3М №5720, ЧМЕ3М №1938, ЧME3M №1613, ЧМЕ3М №2772 та ЧME3M №3143 до стану, у якому вони були передані замовником відповідно до Актів прийому-передачі:

- ЗРУ-1 №02 від 10.01.2013р.;

- ЗРУ №03 від 10.01.2013р. та Акту №70-42/1.1 від 24.02.2011р.;

- ЗРУ-1 №04 від 10.01.2013р. та Акту №70-42/8.1 від 24.02.2011р.;

- ЗРУ-1 №70-42.31.1 від 14.08.2013р.;

- ЗРУ-1 №70-42.32.1 від 14.08.2013р.

2.Яка вартість на момент проведення дослідження тепловозів ЧМЕ3М №5720, ЧМЕ3М №1938, ЧМЕ3М №1613, ЧМЕ3М №2772 та ЧME3M №3143 з урахуванням їх технічного стану на момент передачі замовником у модернізацію згідно Актів прийому-передачі:

- ЗРУ-1 №02 від 10.01.2013р.;

- ЗРУ № 03 від 10.01.2013р. та Акту №70-42/1.1 від 24.02.2011р.;

- ЗРУ-1 №04 від 10.01.2013р. та Акту №70-42/8.1 від 24.02.2011р.;

- ЗРУ-1 №70-42.31.1 від 14.08.2013р.;

- ЗРУ-1 №70-42.32.1 від 14.08.2013р.

Проведення експертизи доручено провідному науковому співробітнику лабораторії залізнично-транспортних досліджень, кандидату технічних наук Болжеларському Ярославу Володимировичу, який має повну вищу технічну освіту за спеціальністю «Рухомий склад та спеціальна техніка залізничного транспорту» та кваліфікацію судового експерта з правом виконання судових експертиз за спеціальністю 10.11 «Дослідження обставин залізнично-транспортної пригоди», свідоцтво №1205 на право проведення судових залізнично-транспортних експертиз від 29.02.2008р., видане ЦЕКК Міністерства юстиції України, дійсне безстроково, та за спеціальністю 10.12 «Дослідження технічного стану рухомого складу залізничного транспорту», свідоцтво №1205 на право проведення судових залізнично-транспортних експертиз від 29.02.2008р., видане ЦЕКК Міністерства юстиції України, дійсне безстроково, стаж експертної роботи з 2005р.

За результатами проведення інженерно-технічної експертизи по виконавчому провадженню №61547536 Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз складено висновок експерта №6425 від 19.01.2021р. Зі змісту резолютивної частини названого висновку убачається наступне:

- технічної можливості привести у Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод" модернізовані тепловози серії ЧМЕ3М №5720, ЧME3M №1938, ЧME3M №1613, ЧМЕ3М №2772 та ЧME3M №3143 до стану, у якому вони були передані замовником відповідно до Актів прийому-передачі, немає;

- питання друге виходить за межі компетенції експерта.

Крім того, як було встановлено у постанові Східного апеляційного господарського суду від 29.06.2021р. (повний текст складено та підписано 06.07.2021р.) у справі №917/1275/17, що в силу приписів ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не підлягає повторному встановленню, державним виконавцем постановою від 27.10.2020р. призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні - Приватне підприємство "Центр незалежної оцінки та експертизи" для визначення вартості на момент проведення дослідження тепловозів ЧМЕЗМ №5720, ЧМЕЗМ №1938, ЧМЕЗМ №1613, ЧМЕЗМ №2772 та ЧME3M №3143 з урахуванням їх технічного стану на момент передачі замовником у модернізацію згідно з Актами прийому-передачі:

- ЗРУ-1 №02 від 10.01.2013р.;

- ЗРУ №03 від 10.01.2013р. та Акту №70-42/1.1 від 24.02.2011р.;

- ЗРУ-1 №04 від 10.01.2013р. та Акту №70-42/8.1 від 24.02.2011р.;

- ЗРУ-1 №70-42.31.1 від 14.08.2013р.;

- ЗРУ-1 №70-42.32.1 від 14.08.2013р.

За результатами проведення дослідження Приватним підприємством "Центр незалежної оцінки та експертизи" складено звіт №174 про незалежну оцінку майна тепловозів серії ЧМЕЗ №3143, ЧМЕЗ №1613, ЧМЕЗ №1938, ЧМЕЗ №2772, ЧМЕЗ №5720 з урахуванням їх стану на момент передачі в модернізацію згідно з відповідними актами прийому-передачі.

При цьому у названому звіті встановлено, що в серпні 2013р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський тепловозоремонтний завод» поступили на модернізацію тепловози ЧМЕЗ у розукомплектованому стані. Після огляду (про що складено відповідний акт, який міститься в додатках до даного звіту) та повернення брухту металів, який утворився в процесі підготовки тепловозів до модернізації (про що складено відповідний акт, який міститься в додатках до даного звіту), об`єкти оцінки фактично представляли собою наступне обладнання в стані, не придатному для подальшого використання:

- тепловоз серії ЧМЕЗ №5720: рама кузова 1 од.; рама візка 2 од.; тяговий електродвигун - 6 од.; колісна пара - 6 од.;

- тепловоз серії ЧМЕЗ №1938: рама кузова - 1 од.; рама візка - 2 од.; тяговий електродвигун - 6 од.; колісна пара - 6 од.;

- тепловоз серії ЧМЕЗ №1613: рама кузова - 1 од.; рама візка - 2 од.; тяговий електродвигун - 6 од.; колісна пара - 6 од.;

- тепловоз серії ЧМЕЗ №3143: рама кузова - 1 од.; рама візка - 2 од.; тяговий електродвигун - 6 од.; колісна пара - 6 од.;

- тепловоз серії ЧМЕЗ №2772: рама кузова - 1 од.; рама візка - 2 од.; тяговий електродвигун - 6 од.; колісна пара - 6 од.

Згідно з висновками (додатками до звіту) тепловози серії ЧМЕ3 №3143, ЧМЕ3 №1613, ЧМЕ3 №1938, ЧМЕ3 №2772 та ЧМЕ3 №5720 з огляду на їх технічний стан та строк служби "не придатні до виконання їм ремонту (модернізації) та подальшої експлуатації та мають бути комісійно, відповідно до п.5-7 Інструкції про порядок виключення з інвентарю залізниць тягового рухомого складу №ЦТ-0002, виключені з інвентарю. Виходячи з вищезгаданого найкращим та найбільш ефективним використанням об`єктів оцінки в даному випадку буде їх розгляд як брухту чорного та кольорових металів, що має утворитися в результаті їх подальшого розбирання.

На переконання Відділу примусового виконання рішень, вищевикладені обставини унеможливлюють виконання рішення господарського суду Полтавської області від 12.10.2017р. (повний текст складено та підписано 13.10.2017р.) у справі №917/1275/17, оскільки первісне майно, що підлягає поверненню, у боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод" відсутнє, а наявні тепловози модернізовані і повернути їх у первісний стан технічно неможливо.

Враховуючи зазначене, Відділ примусового виконання рішень звернувся до господарського суду Полтавської області із заявою про зміну способу виконання рішення від 12.10.2017р. у справі №917/1275/17 шляхом стягнення з відповідача (боржника) на користь позивача (стягувача) майна, що підлягає витребуванню відповідно до висновку суб`єкта оціночної діяльності, у вигляді металобрухту.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.04.2021р. (повний текст складено та підписано 26.04.2021р.) у справі №917/1275/17, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.06.2021р. (повний текст складено та підписано 06.07.2021р.), відмовлено у задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень про зміну способу виконання рішення від 12.10.2017р. у справі №917/1275/17. В основу судового рішення покладено висновки про те, що позивачем заявлено саме віндикаційний позов, задоволення якого унеможливлює зміну способу та порядку виконання рішення, оскільки таким чином змінюється суть рішення та спосіб захисту, з яким звертався позивач у даній справі. Разом з тим зауважено, що зазначене призведе до неможливості у подальшому повернути у власність Aкціонерного товариства Укрзалізниця тепловози, які перебувають у володінні відповідача та які можуть бути відчужені виключно відповідно до Порядку розпорядження майном акціонерного товариства Українська залізниця (постанова Кабінету Міністрів України №1054 від 22.11.2017р.).

Постановою Заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 18.02.2022р. ВП №61547536 повернуто виконавчий документ (наказ господарського суду Полтавської області від 31.10.2017р. №917/1275/17) стягувачу у зв`язку із відсутністю у боржника визначеного виконавчим документом майна, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" звернулося до господарського суду Полтавської області зі скаргою на постанову від 18.02.2022р. ВП №61546536 про повернення виконавчого документа стягувачу, за змістом якої просило суд (з урахуванням заяви про уточнення вимог скарги, яка прийнята до розгляду протокольною ухвалою місцевого господарського суду від 02.06.2022р.):

- визнати неправомірною (незаконною) постанову заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмасло М.М. про повернення виконавчого документа стягувачу від 18.02.2022р. ВП №61547536;

- зобов`язати заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмасло М.М. відновити виконавче провадження №61547536 з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 31.10.2017р. по справі №917/1275/17 про витребування тепловозів ЧМЕЗ №5720, ЧМЕЗ №1938, ЧМЕЗ №1613, ЧМЕЗ №2772 та ЧМЕЗ №3143 з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.07.2022р. (повний текст складено та підписано 07.07.2022р.) у справі №917/1275/17 у задоволенні скарги відмовлено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з резолютивною частиною якої просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 05.07.2022р. у справі №917/1275/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» на дії Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про:

- визнання неправомірною (незаконною) постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 18.02.2022р. ВП №61547536;

- зобов`язання відновити виконавче провадження №61547536 з виконання наказу господарського суду Полтавської області від 31.10.2017р. у справі №917/1275/17 про витребування тепловозів ЧМЕЗ №5720, ЧМЕЗ №1938, ЧМЕЗ №1613, ЧМЕЗ №2772 та ЧМЕЗ №3143 з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавський тепловозоремонтний завод» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця».

На переконання апелянта, оскаржувана ухвала постановлена з порушенням приписів ст.ст.73, 75, 76, 236 ГПК України та з неправильним застосуванням положень ст.ст.390, 1212, 1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та наявним у справі доказам, у зв`язку з наступним:

- зі змісту постанови Відділу примусового виконання рішень про повернення виконавчого документа стягувачу від 18.02.2022р. ВП №61547536 убачається, що висновок про відсутність визначеного виконавчим документом майна, яке відповідач (боржник) за виконавчим документом повинен передати позивачу в натурі, здійснений на підставі висновку судового експерта №6425 від 19.01.2021р. за результатами проведення інженерно-технічної експертизи по виконавчому провадженню. Однак, висновки Відділу примусового виконання рішень та судового експерта про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод" майна, яке зазначене в судовому рішенні та наказі №917/1275/17, не відповідають фактичним обставинам та спростовуються іншими наявними в матеріалах справи та матеріалах виконавчого провадження доказами. Так, з аналізу акту з технічного огляду локомотивів від 16.06.2020р. убачається, що майно, яке підлягає передачі позивачу за рішенням суду, перебуває у відповідача в іншому стані, ніж на момент передачі тепловозів для проведення модернізації, а зміна його стану відбулася внаслідок проведення відповідачем робіт з його модернізації (ремонту);

- постановляючи ухвалу від 05.07.2022р. суд першої інстанції здійснив переоцінку доказів та обставин, які вже були оцінені та встановлені судом першої інстанції під час ухвалення рішення від 12.10.2017р. і постановлення ухвали від 19.04.2021р., а також Східним апеляційним господарським судом під час прийняття постанови від 29.06.2021р., що є порушенням ст.75 ГПК України;

- роблячи висновок про те, що передача стягувачу на виконання рішення суду не тепловозів ЧМЕЗ, а комплектуючих частин тепловозів чи тепловозів іншої модифікації (ЧМЕ-ЗМ), які наявні у боржника, по своїй суті буде зміною способу виконання рішення суду, яка є неможливою у віндикаційному позові, суд першої інстанції неправильно застосував положення ст.ст.390, 1212, 1213 ЦК України, оскільки безпідставно набуте майно підлягає поверненню потерпілому в натурі, незалежно від його стану на момент повернення. При цьому, якщо тепловози або їх окреме індивідуально визначене обладнання було поліпшене (модернізоване, відремонтоване), боржник має право на відшкодування здійснених витрат позивачем, так само відшкодуванню підлягають здійснені витрати на придбання та встановлення нового обладнання, якщо таке обладнання не може бути демонтоване (відокремлене).

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2022р. для розгляду вищевказаної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.09.2022р. витребувано матеріали справи №917/1275/17 у господарського суду Полтавської області та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду.

Після надходження на адресу суду матеріалів оскарження ухвали, ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.10.2022р. вищевказану апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" залишено без руху.

Після отримання на поштову адресу суду від скаржника на виконання ухвали суду від 18.10.2022р. заяви про усунення недоліків, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2022р. поновлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" пропущений процесуальний строк для подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Полтавської області від 05.07.2022р. (повний текст складено та підписано 07.07.2022р.) у справі №917/1275/17 та відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою. Встановлено Відділу примусового виконання рішень, відповідачу та третій особі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу по 01.12.2022р. Названою ухвалою, разом з іншим, з метою своєчасного повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, призначено розгляд справи №917/1275/17 на 07.12.2022р. об 11:15год.

Учасники справи своїм правом, наданим статтею 263 ГПК України, не скористались, відзивів на апеляційну скаргу не надали.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2022р. задоволено отриману через систему «Електронний суд» заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів представника.

Крім того, ухвалою суду апеляційної інстанції від 07.12.2022р. відмовлено у задоволенні отриманих на електронну адресу суду клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод про участь у судовому засіданні 07.12.2022р. об 11:15год. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з викладених в ухвалі підстав.

У судове засідання 07.12.2022р. учасники справи повноважних представників не направили, встановити зв`язок у режимі відеоконференції з представником Акціонерного товариства "Українська залізниця" не виявилося за можливе.

07.12.2022р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод" на електронну адресу суду надійшла заява (з накладенням кваліфікованого електронного підпису), за змістом якої відповідач, враховуючи критичну ситуацію з енергопостачанням та можливі технічні проблеми зі зв`язком, не заперечує щодо розгляду справи без його участі. При цьому просить урахувати заперечення, викладені під час розгляду справи в суді першої інстанції; апеляційну скаргу - залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін.

Інші учасники справи про наявність поважних причин неявки повноважних представників суд завчасно не повідомили. Належне повідомлення останніх про дату, час та місце судового засідання підтверджене матеріалами оскарження ухвали.

Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Колегія суддів зазначає, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточних, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України", "Смірнова проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції" та інші).

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що явка представників учасників справи судом обов`язковою не визнавалась, приймаючи до уваги обмеженість нормами процесуального права строку розгляду апеляційної скарги, а також те, що у контексті приписів ч.5 ст.197 ГПК України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду несе учасник справи, який подав відповідну заяву, колегія суддів апеляційного господарського суду визнала за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи за наявними матеріалами оскарження ухвали.

Відповідно до ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.269 ГПК України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації не здійснювався, складено протокол.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 07.12.2022р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали оскарження ухвали, апеляційну скаргу, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про відмову у задоволенні скарги на дії Відділу примусового виконання рішень.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.1 ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон України) унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З аналізу положень названого Закону України вбачається, що метою виконавчого провадження є примусове виконання рішень.

У контексті приписів ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.18 Закону України виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Приписами п.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною 1 ст.13 Закону України визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень п.6 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

Як зазначалося вище за текстом постанови, 18.02.2022р. заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Лукмасло Миколою Миколайовичем винесено постанову ВП №61547536 про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.6 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку із відсутністю у боржника визначеного виконавчим документом майна, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

Зі змісту постанови вбачається, що відповідний висновок був зроблений державним виконавцем на підставі висновку судового експерта №6425 від 19.01.2021р. Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України за результатами проведення інженерно-технічної експертизи по виконавчому провадженню №61547536 з виконання наказу №917/1275/17 від 31.10.2017р. господарського суду Полтавської області. У названому висновку судового експерта (ст.16) зазначено: «фактично у ТОВ «ПТРЗ» перебувають тепловози серії ЧМЕ-3М та модернізоване обладнання тепловозів відповідно до конструкторської документації ЧМЕ-3М 00.00.000 "Адаптація проекту комплексної модернізації тепловозів серії ЧМЕЗ". Майно, зокрема тепловози серії ЧМЕ3, яке зазначене в судовому рішенні та наказі №917/1275/17, у ТОВ "ПТРЗ" відсутнє».

Крім того, як вірно зауважено господарським судом Полтавської області, у вищевказаному висновку судового експерта (ст.16) містяться наступні твердження: «…згідно Актів передачі металобрухту, Одеській залізниці було повернуто брухт металу, який утворився під час модернізації тепловозів (копії актів додаються); згідно залізничної накладної від 30.12.2013р., на адресу локомотивного депо Одеса-Сортувальна було відправлено дві рами тепловозу ЧМЕ-3 загальною вагою 46 тон (копія накладної додається)».

Отже, державним виконавцем обґрунтовано встановлено відсутність у боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський тепловозоремонтний завод" майна, яке він повинен передати стягувачу - Акціонерному товариству "Українська залізниця", у натурі. Матеріали справи не містять доказів наявності у боржника спірних тепловозів модифікації ЧМЕ3, апелянтом відповідних доказів також не надано.

За змістом апеляційної скарги Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" наголошує на хибності висновку господарського суду Полтавської області про те, що передача стягувачу на виконання рішення суду не тепловозів ЧМЕЗ, а комплектуючих частин тепловозів чи тепловозів іншої модифікації (ЧМЕ-ЗМ), які наявні у боржника, по своїй суті буде зміною способу виконання рішення суду, яка є неможливою у віндикаційному позові. На переконання скаржника, безпідставно набуте майно підлягає поверненню потерпілому в натурі, незалежно від його стану на момент повернення. При цьому, апелянт стверджує, якщо тепловози або їх окреме індивідуально визначене обладнання було поліпшене (модернізоване, відремонтоване), боржник має право на відшкодування здійснених витрат позивачем, так само відшкодуванню підлягають здійснені витрати на придбання та встановлення нового обладнання, якщо таке обладнання не може бути демонтоване (відокремлене).

У свою чергу, Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду Полтавської області про те, що передача стягувачу (позивачу) на виконання рішення суду у справі №917/1275/17 не тепловозів ЧМЕЗ №5720, ЧМЕЗ №1938, ЧМЕЗ №1613, ЧМЕЗ №2772 та ЧМЕЗ №3143, а комплектуючих частин тепловозів чи тепловозів іншої модифікації (ЧМ3М), які наявні у боржника (відповідача), по своїй суті буде зміною способу виконання рішення суду, яка є неможливою у віндикаційному позові, оскільки змінить саму суть рішення.

Аналогічних висновків дійшов господарський суд Полтавської області в ухвалі від 19.04.2021р. у справі №917/1275/17, залишеній без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.06.2021р.

При цьому, усупереч твердженням апелянта, судова колегія наголошує, що витребування майна, яке по своїй суті є іншим майном (а відтак і предметом позовних вимог), є недопустимим на стадії виконання судового рішення. Витребування модернізованого/відремонтованого майна замість повернення визначеного рішенням суду майна в натурі замінить обраний раніше позивачем спосіб захисту його порушених прав та змінить по суті рішення господарського суду Полтавської області від 12.10.2017р. у справі №917/1275/17.

Інші доводи апеляційної скарги відхиляються судовою колегією як такі, що спростовані викладеними вище висновками Східного апеляційного господарського суду та не доводять наявності правових підстав для задоволення скарги на дії Відділу примусового виконання рішень.

З огляду на положення ч.3 ст.343 ГПК України, приймаючи до уваги, що оскаржуване рішення Відділу примусового виконання рішень у вигляді постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 18.02.2022р. ВП №61547536 прийняте відповідно до закону, у межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушене, Східний апеляційний господарський суд вважає обґрунтованою оскаржувану ухвалу господарського суду Полтавської області про відмову в задоволенні скарги стягувача (позивача).

При цьому, як вірно звернуто увагу стягувача місцевим господарським судом, у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу від 18.02.2022р. ВП №61547536 роз`яснено право стягувача на повторне пред`явлення наказу для виконання у строк до 18.02.2025р.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали господарського суду Полтавської області від 05.07.2022р. (повний текст складено та підписано 07.07.2022р.) у справі №917/1275/17 та задоволення вимог апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" за наведеними в ній мотивами.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ, в особі Регіональної філії "Одеська залізниця", м.Одеса, на ухвалу господарського суду Полтавської області від 05.07.2022р. (повний текст складено та підписано 07.07.2022р.) у справі №917/1275/17 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 05.07.2022р. (повний текст складено та підписано 07.07.2022р.) у справі №917/1275/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 07.12.2022р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 13.12.2022р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Суддя О.О. Радіонова

Суддя Л.Ф. Чернота