Рішення

від 14.12.2022 по справі 904/3516/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2022м. ДніпроСправа № 904/3516/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Запорізький асфальтобетонний завод", м.Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Аракс", м. Дніпро

про стягнення 197 927,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Запорізький асфальтобетонний завод" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Аракс" заборгованості у сумі 197927,84 грн, з яких: 126610,00 грн - основний борг, 56593,86 грн - інфляційні втрати, 14723,98 грн - 3% річних.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2968,92 грн та витрати на професійну правничу допомогу за попереднім розрахунком у сумі 20000,00 грн позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків оплати товару (асфальтобетон) за видатковими накладними № 716 від 14.11.2018 на суму 374700,00 грн, № 726 від 17.11.2018 на суму 34500,00 грн.

Ухвалою суд від 19.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання цієї ухвали.

Того ж дня ухвала суду від 19.10.2022 надіслана судом на електронну адресу відповідача - bk.araks.dnepr@gmail.com, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Викладене підтверджується довідкою про доставку електронного листа, сформованою системою діловодства "ДСС" та свідчить про обізнаність відповідача з наявністю судового провадження у справі (а.с. 36).

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву в установлений судом строк та на час ухвалення цього рішення не скористався.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач поставив відповідачу товар (асфальтобетон. АСГ.Др.Щ.Б.НП.І.БНД ДСТУ Б В.2.7-119:2011) у кількості 699,4 тн за ціною 2500,00 грн (без ПДВ) на загальну суму 2098200,00 грн, що підтверджується видатковими накладними:

№ 676 від 31.10.2018 на суму 499200,00 грн;

№ 686 від 01.11.2018 на суму 562500,00 грн;

№ 697 від 05.11.2018 на суму 375300,00 грн;

№ 700 від 06.11.2018 на суму 187200,00 грн;

№ 706 від 10.11.2018 на суму 64800,00 грн;

№ 716 від 14.11.2018 на суму 374700,00 грн;

№ 726 від 17.11.2018 на суму 34500,00 грн (а.с. 12 - 18).

Товар отриманий представником Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Аракс" Морозовою В.Ю. за довіреностями № 1 від 31.10.2018 та № 2 від 09.11.2018.

Згідно з платіжними дорученнями № 42 від 29.10.2018 на суму 500000,00 грн, № 48 від 05.11.2018 на суму 500000,00 грн, № 50 від 16.11.2018 на суму 821590,00 грн, № 84 від 13.12.2018 на суму 150000,00 грн відповідач здійснив часткову оплату поставленого йому товару на загальну суму 1 971 590,00 грн (а.с. 21 - 24).

Решта вартості отриманого товару на суму 126610,00 грн відповідачем не оплачена та, зважаючи на хронологію здійснених позивачем поставок товару й черговість проведених відповідачем платежів, відноситься до таких видаткових накладних:

№ 716 від 14.11.2018 - 92110,00 грн із 374700,00 грн;

№ 726 від 17.11.2018 - 34500,00 грн (далі - спірні видаткові накладні).

З метою досудового врегулювання спору позивачем 04.08.2022 на адресу відповідача було направлено вимогу № 04/08-2 від 04.08.2022 щодо термінового погашення заборгованості в сумі 126610,00 грн разом із інфляційними втратами та 3% річних (а.с. 25 - 28).

Відповідач на заявлену вимогу не відреагував, що й стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини, пов`язані із здійсненням позивачем поставки товару на адресу відповідача та виконанням/невиконанням останнім зобов`язання з оплати цього товару.

Частинами першою, четвертою статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частин першої, третьої статті 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України).

За частинами першою, другою статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

За змістом пункту 2 частини першої статті 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом (ч. 1 ст. 218 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене та надані позивачем докази між сторонами виникли правовідносини, які характерні для договору поставки, що укладений ними у спрощений спосіб.

Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Положення аналогічного змісту викладені в частині першій статті 712 Цивільного кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За приписом частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Оскільки, докази погодження сторонами строків оплати за спірними видатковими накладними відсутні, відповідач повинен був оплатити товар відповідно до приписів частини першої статті 692 Цивільного кодексу України у такі строки: за видатковою накладною № 716 від 14.11.2018 - не пізніше 14.11.2018; за видатковою накладною № 726 від 17.11.2018 - не пізніше 17.11.2018.

На час ухвалення рішення відповідачем не надано суду доказів сплати залишку заборгованості за отриманий товар у сумі 126610,00 грн. Строк оплати є таким, що настав.

Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 126610,00 грн є законними та обґрунтованими.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані нормами статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у загальній сумі 14723,98 грн розраховані: у сумі 10720,09 грн за період з 15.11.2018 по 30.09.2022 (1416 днів) із залишку заборгованості у сумі 92110,00 грн за видатковою накладною № 716 від 14.11.2018 та у сумі 4003,89 грн за період з 19.11.2018 по 30.09.2022 (1412 днів) із заборгованості в сумі 34500,00 грн за видатковою накладною № 726 від 17.11.2018.

За результатом перевірки, з урахуванням меж позовних вимог, фактичний розмір 3% річних становить 14713,57 грн, з яких:

10712,52 грн - із заборгованості в сумі 92110,00 грн за видатковою накладною № 716 від 14.11.2018 за період з 15.11.2018 по 30.09.2022;

4001,05 грн - із заборгованості в сумі 34500,00 грн за видатковою накладною № 726 від 17.11.2018 за період з 19.11.2018 по 30.09.2022.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у загальній сумі 56593,86 грн розраховані: у сумі 41675,91 грн за період з листопада 2018 року по липень 2022 року із залишку заборгованості в сумі 92110,00 грн за видатковою накладною № 716 від 14.11.2018 та у сумі 14917,95 грн за період з грудня 2018 року по липень 2022 року із заборгованості в сумі 34500,00 грн за видатковою накладною № 726 від 17.11.2018.

Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Дослідивши наданий розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що позивач при визначенні інфляційних втрат не врахував, що показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері статистики, та публікуються в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих). Отже, застосування у розрахунку індексу інфляції (сукупного індексу інфляції) із округленням до сотих, тисячних і т.і. є неправомірним.

За наслідком здійсненого судом перерахунку, з урахуванням меж позовних вимог, інфляційні втрати за період з листопада 2018 року по липень 2022 року із залишку заборгованості в сумі 92110,00 грн за видатковою накладною № 716 від 14.11.2018 (з урахуванням сукупного індексу інфляції у розмірі 145,2%) становлять 41633,72 грн, а із заборгованості в сумі 34500,00 грн за видатковою накладною № 726 від 17.11.2018 за період з грудня 2018 року по липень 2022 року (з урахуванням сукупного індексу інфляції у розмірі 143,2%) - 14904,00 грн.

Усього - 56537,72 грн (41633,72 + 14904,00 = 56537,72).

Отже, заявлена до стягнення сума інфляційних втрат підлягає зменшенню на 56,14 грн (56593,86 - 56537,72 = 56,14).

За таких обставин законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 197861,29 грн, з яких: 126610,00 грн - основний борг, 14713,57 грн - 3% річних, 56537,72 грн - інфляційні втрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 2967,92 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам (197861,29 х 2968,92/197927,84 = 2967,92).

Заявляючи у позові про відшкодування судових витрат, позивач лише попередньо визначив розмір витрат на професійну правничу допомогу, проте інших необхідних для цього дій, передбачених статтями 126, 128 Господарського процесуального кодексу України, не вчинив. Відтак, на час ухвалення рішення витрати на професійну правничу допомогу між сторонами не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Запорізький асфальтобетонний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Аракс" про стягнення заборгованості в сумі 197927,84 грн, з яких: 126610,00 грн - основний борг, 56593,86 грн - інфляційні втрати, 14723,98 грн - 3% річних - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Аракс" (ідентифікаційний код: 41954829; місцезнаходження: 49033, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 29Б) на користь Приватного акціонерного товариства "Запорізький асфальтобетонний завод" (ідентифікаційний код: 03327144, місцезнаходження: 69095, м. Запоріжжя, вул. Гончарова, буд. 20) основний борг у сумі 126610,00 грн, 3% річних у сумі 14713,57 грн, інфляційні втрати в сумі 56537,72 грн, судовий збір у сумі 2967,92 грн.

У решті позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 14.12.2022.

Суддя І.І. Колісник