Рішення

від 07.12.2022 по справі 910/8498/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.12.2022Справа № 910/8498/22

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого - судді Лиськова М.О.,

при секретарі судового засідання Петрук Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Приватного підприємства "ЛАГУНА-РМ"

вул. Васильківська/Стельмаха 11/11/В, літ А, м. Київ, 03040

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМА" (Общество с ограниченной ответственностью "ЭКСИМА")

вул.Червоноармійська128,оф.201,м.брянськ,російська федерація, 241050

про 1 660 860,00 російських рублів, що еквівалентно 993 925,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ЛАГУНА-РМ" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМА" (Общество с ограниченной ответственностью "ЭКСИМА") (далі-відповідач) про стягнення 1 660 860,00 російських рублів, що еквівалентно 993 925,06 грн.

Ухвалою суду від 07.09.2022 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків.

16.09.2022 від позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 07.09.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2022 відкрито провадження у справі №910/8498/22, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.10.2022.

У підготовче засідання 20.10.2022. відповідач свого повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином у спосіб та порядок, встановлений в ухвалі від 23.09.2022. про відкриття провадження у справі №910/8498/22.

Протокольною ухвалою суду від 20.10.2022 розгляд справи відкладено на 09.11.2022.

Представник позивача у підготовчому засіданні 09.11.2022 зазначив про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Оскільки судом під час підготовчого провадження, та зокрема, у підготовчому засіданні, було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.12.2022.

У судовому засіданні 07.12.2022 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач свого повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив.

При цьому суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду даної справи, виходячи з наступного.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.22. введено в Україні воєнний стан.

Відповідно до частини 1 статті 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

За зверненням Мін`юсту Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно з листом Міністерства юстиції України "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.22. з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами російської федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку росії та введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 25.02.22. припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з російською федерацією та республікою білорусь.

Відтак, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України суд не здійснює повідомлення відповідача про розгляд даної справи засобами поштового зв`язку та не звертається до суду російської федерації з судовим дорученням про вручення документів.

За таких обставин повідомлення відповідача про розгляд даної справи належним чином здійснено шляхом розміщення відповідних ухвал суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 07.12.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

15 жовтня 2020 року між юридичною особою за законодавством України - ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ЛАГУНА-РМ» (далі по тексту - ПП «ЛАГУНА-РМ», Позивач, Продавець) та юридичною особою за законодавством Російської Федерації - ОБЩЕСТВОМ С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ «ЭКСИМА» (далі по тексту - ООО «Эксима», Відповідач, Покупець) було укладено Контракт № 7/10 (далі по тексту - Контракт), за умовами п. 1.1. якого ПП «ЛАГУНА-РМ» (Продавець: зобов`язався продати, а ООО «Эксима» (Покупець) купити Товар партіями у відповідності до Специфікацій, які є невід`ємними частинами даного Контракту.

Відповідно до п. 2.1. валютою Контракту є російським рубль.

Згідно з п. 2.3. Контракту ціни на Товар, його найменування, кількість і повна вартість кожної поставки вказуються по позиціям в Специфікаціях, як: є невід`ємними частинами даного Контракту.

У подальшому на підставі Контракту та додатків до нього Продавець здійснив поставку товару Покупцю відповідно до наступних Інвойсів: Інвойс № 1 від 16.10.2020 р. всього на суму 329 500,00 російських рублів, Інвойс № 2 від 12.11.2020 р. всього на суму 844 800,00 російських рублів. Інвойс № 3 від 17.11.2020 р. всього на суму 515 300,00 російських рублів, Інвойс № 4 від 16.12.2020 р. всього на суму 275 904,00 російських рублів та Інвойс № 5 від 23.02.2021 р. всього на суму 1 660 860,00 російських рублів.

Загальна сума товару, який Продавцем було поставлено Покупцю з: Контрактом складає 3 626 364,00 російських рублів (329 500,00 + 844 800.0 + 515 300,00 + 275 904,00 + 1 660 860,00).

За твердженням Позивача, котре належними та допустимим доказами не спростоване Відповідачем, Товар було прийнято Покупцем у повному обсязі. Жодних претензій від Покупця щодо товару, поставленого Продавцем за Контрактом не надходило.

Покупець сплатив Продавцю лише частину суми за поставлений товар відповідно до Контракту та Інвойсів № 1 від 16.10.2020 р., № 2 від 12.1 1.2020 р., № 3 від 17.11.2020 р. та № 4 від 16.12.2020 р. у розмірі 1 965 504,00 російських рублів, що підтверджується випискою з банківського рахунку Продавця.

Оплата товару за Інвойсом № 5 від 23.02.2021 р. у розмірі 1 660 860,00 російських рублів Продавцем не отримана.

Таким чином, станом на 10 серпня 2022 р. Покупець здійснив оплату поставленого товару частково у розмірі 1 965 504,00 російських рублів. Відповідно, заборгованість Покупця перед Продавцем за Контрактом та Інвойсом № 5 від 23.02.2021 р. складає 1 660 860,00 російських рублів (різниця між поставленим за Контрактом товаром на суму 3 626 364,00 російських рублів та частковою оплатою поставленого товару у розмірі 1 965 504,00 російських рублів).

Отже, спір у справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за Контракт № 7/10 від 15.10.2022, в результаті чого у останнього утворилася заборгованість перед позивачем на суму 1 660 860,00 російських рублів.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає Контракт № 7/10 від 15.10.2022 як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За своїм змістом та правовою природою укладений сторонами Договір є договором купівлі - продажу, який підпадає під правове регулювання норм статті 655 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та Розділів 2,3,4 Контракту № 7/10 від 15.10.2022 станом на час розгляду справи строк виконання відповідачем грошових зобов`язань, щодо яких заявлено позов, настав.

Доказів оплати відповідачем заборгованості у розмірі 1 660 860,00 російських рублів, яку заявлено позивачем до стягнення, матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як вбачається із матеріалів справи, загальна вартість поставленого Товару відповідачу склала 3 626 364,00 російських рублів, а сума не сплаченої заборгованості становить 1 660 860,00 російських рублів. Відповідач жодним чином не заперечив наявність у нього заборгованості перед позивачем.

За висновками суду, на час розгляду спору в господарському суді відповідачем за позовом не заперечено факт отримання товару за спірним Контракту № 7/10 від 15.10.2022 на загальну суму 3 626 364,00 російських рублів, а також те, що сума не сплаченої заборгованості становить 1 660 860,00 російських рублів, не надано доказів повної оплати на суму розмірі 3 626 364,00 російських рублів, окрім того всупереч викладеним вище нормам закону, відповідачем не було спростовано наданих позивачем доказів, зокрема, не надано до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів погашення заборгованості в розмірі 1 660 860,00 російських рублів. Обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, суду також не наведено, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за спірним Контракту №7/10 від 15.10.2022 у розмірі 1 660 860,00 російських рублів підлягає задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, відповідач суду не надав, жодного заперечення проти позову не навів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМА" (Общество с ограниченной ответственностью "ЭКСИМА") (вул. Червоноармійська 128, оф. 201, м. брянськ, російська федерація, 241050; ИНН 3250516121/КПП 325701001) на користь Приватного підприємства "ЛАГУНА-РМ" (вул. Васильківська/Стельмаха 11/11/В, літ А, м. Київ, 03040; ідентифікаційний код 31482227) 1 660 860,00 російських рублів - заборгованості та 14 908,88 грн. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 14.12.2022

Суддя М.О. Лиськов