Рішення

від 13.12.2022 по справі 914/1975/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2022 Справа № 914/1975/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Лазаренко С. В., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лембергбуд», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Орро», м.Львів

про стягнення заборгованості. Ціна позову 300602,11грн.

За участю представників:

від позивача Марочкович Василь Миколайович представник;

від відповідача: не з`явились.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лембергбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орро» про стягнення заборгованості в сумі 300602,11грн., з якої 229332,13грн. основний борг, 36116,38грн. пеня, 4586,64грн. штраф, 6314,48грн. 3% річних, 18752,48грн. інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 25.08.2022р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « Лембергбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орро» про стягнення заборгованості залишено без руху. 09.09.2022р. від позивача через канцелярію суду подано заяву за вх.№18732/22 від 09.09.2022р. про усунення недоліків з доданими до неї документами, яка надіслана до суду згідно відмітки підприємства поштового зв`язку на поштовому конверті 07.09.2022р. Ухвалою суду від 14.09.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 11.10.2022. Підготовче засідання, призначене на 11.10.2022не відбулося, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги. Ухвалою суду від 11.10.2022р. розгляд справи відкладено на 08.11.2022р. Ухвалою суду від 08.11.2022р. розгляд справи відкладено до 29.11.2022р. Ухвалою суду від 29.11.2022р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.12.2022р.

В судове засідання 13.12.2022р. представник позивача явку забезпечив, надав пояснення у справі, позовні вимоги підтримав.

В судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано. Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов`язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, за адресою зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та у позовній заяві, на електронні адреси та ухвали внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до частин третьої та сьомої ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17 отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема відповідачу надіслано ухвали Господарського суду Львівської області поштовою рекомендованою кореспонденцією на адресу, зазначену у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на електронні адреси, та ухвали внесено в . Отже, судом виконані всі необхідні та можливі заходи, щодо сповіщення усіх учасників справи про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного виконання обов`язку суду щодо повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, та те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи вимоги ст. 202 ГПК України, та строки розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін та за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.07.2019р. сторонами було укладено договір поставки № 24/0372019, відповідно до умов якого позивач зобов`язувався передати у власність відповідача товар згідно рахунку на передоплату та супровідної накладної, а відповідач зобов`язувався прийняти даний товар і сплатити ціну, визначену у рахунку на передоплату відповідно до кожної поставки товару.

Однак, відповідач у порушення умов договору поставки № 24/0372019 за поставлений товар видатковими накладними № 2578 від 01.09.2021 на суму 30773,88 грн., № 2694 від 08.09.2021 на суму 15386,94 грн, № 2792 від 22.09.2021 на суму 30694,81 грн, № 2907 від 23.09.2021 на суму 113334,68 грн., № 2916 від 23.09.2021 на суму 23611,39 грн., № 2937 від 29.09.2021 на суму 11805,70 грн., № 3135 від 11.10.2021 на суму 26562,82 грн. та № 3151 від 12.10.2021 на суму 20659,96 грн. оплату не здійснив в повному обсязі, тому просить суд стягнути з відповідача 229332,13 грн. основного боргу, 36116,38 грн. пені, 4586,64 грн. штрафу, 18752,48 грн інфляційних втрат, 6314,48 грн 3% річних та 5500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано.

Обставини, встановлені судом.

03 липня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Лембергбуд» (Продавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРРО» (Покупець, Відповідач) було укладено договір поставки № 24/0372019, відповідно до п.1.1. якого продавець зобов`язувався передати у власність покупця товар згідно рахунку на передоплату та супровідної накладної, а покупець зобов`язувався прийняти даний товар і сплатити ціну, визначену у рахунку на передоплату відповідно до кожної поставки товару.

На підставі пункту 2.1. Договору покупець зобов`язаний провести передоплату за партію товару в розмірі 100 (ста) відсотків його вартості протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання рахунку на передоплату.

Відповідно до пункту 2.2. Договору розрахунок за придбаний товар здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок продавця.

Згідно з п. 3.2 договору передача товару продавцем і прийняття його покупцем оформляється відповідними бухгалтерськими документами (видаткові Накладні, акти прийому-передачі, товаро-транспортні накладні, тощо), які підписуються повноважними представниками сторін договору.

Пунктами 5.3.1 договору сторони погодили, що за порушення строків розрахунків, встановлених цим договором, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом простроченого періоду, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Відповідно до п 5.3.2 договору, якщо є протермінування оплати за поставлений товар більш як 80 календарних днів з моменту одержання товару, то покупець сплачує на користь постачальника штраф у розмірі 2% від суми заборгованості.

Пунктом 8.1 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2019р. включно, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно з п. 8.2 договору в разі, якщо жодна із сторін не пізніше як за десять днів до закінчення терміну дії цього договору не заявить про небажання продовжувати співпрацю, дія договору буде продовжена на наступний календарний рік без обмеження кількості таких продовжень. Доказів в підтвердження надіслання заяв про припинення дії договору суду не надано.

Судом встановлено, що ТОВ «Лембергбуд» відповідно до видаткових накладних від 01.09.2021 № 2578, від 08.09.2021 № 2694, від 22.09.2021 № 2792, від 23.09.2021 № 2907, від 23.09.2021 № 2916, від 29.09.2021 № 2937, від 11.10.2021 № 3135, від 12.10.2021 № 3151 було поставлено (відвантажено) відповідачу товар на загальну суму 272830,18 грн.

В підтвердження часткової оплати відповідача до матеріалів справи долучено копію платіжного доручення № 445 від 30.12.2021р. на суму 40000,00грн. з призначенням платежу «Оплата за матеріали згідно договору у сумі 33333,33 грн., ПДВ 20% 6666,67 грн.» та копію платіжного доручення № 451 від 10.02.2022р. на суму 20000,00 грн. з призначенням платежу «Оплата за будівельні матеріали згідно договору у сумі 16666,67 грн., ПДВ 20% 3333,33 грн.». Як зазначає позивач у розрахунку заявленої до стягнення загальної суми заборгованості, долученому до заяви про усунення недоліків позовної заяви за вх. № 18732/22, оплата за платіжним дорученням № 445 від 30.12.2021р. частково, в сумі 23498,05 грн. була зарахована, як сплата за накладною № 2792 від 22.09.2021р. Оплата за платіжним дорученням № 451 від 10.02.2022 була зарахована позивачем частково, на суму 7196,76 грн як сплата залишку заборгованості за накладною № 2792 від 22.09.2021р. і на суму 12803,24грн, як часткова сплата заборгованості за накладною № 2907 від 23.09.2021р. Дані обставини, часткове зарахування оплат за попередніми грошовими зобов`язаннями, наявність інших господарських зобов`язань сторін, також підтверджуються актом звіряння взаєморозрахунків сторін, складеним позивачем. Доказів в спростування даних обставин не долучено. Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем складає 229332,13грн.

Позивач надіслав відповідачу претензію № 1 від 18.07.2022р., що підтверджується описом вкладення, який скріплено поштовим штемпелем від 19.07.22р. в якій просив відповідача сплатити заборгованість, із врахуванням часткових оплат, на суму 229332,13 грн. Вказана претензія відповідачем була залишена без відповіді та задоволення.

Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів оплати заборгованості суду не надав.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 229332,13грн.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Враховуючи прострочення відповідачем оплат поставленого товару позивачем на підставі п. 5.3.1 договору за період з 01.09.21р по 01.03.22р. нараховано пеню в розмірі 36116,38грн.

Перевіривши проведені розрахунки, судом встановлено, що позивач припустився помилки в обрахунку пені, оскільки провів нарахування не врахувавши положення ст. ч.6 ст.232 ГК України, не врахувавши проведених відповідачем та зарахованих позивачем часткових оплат зокрема згідно видаткової накладної №2792 від 22.09.21р, про які позивачем зазначено у долученому до заяви про усунення недоліків вх.№18732 розрахунку заявленої до стягнення суми заборгованості, а також припустившись арифметичної помилки при обрахунку. Відтак, провівши перерахунок із врахуванням вищезазначених обставин підставиними є вимоги щодо стягнення пені в розмірі 23293,51 грн. Тому, врешті позовних вимог, щодо стягнення пені належить відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлення.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в сумі 18752,48грн. за період з листопада 2021 р. по червень 2022 р. на суму 229332,13 грн. (із врахуванням часткових оплат). Розрахунки долучено до матеріалів справи та перевірено судом. та 3% річних в сумі 6314,48 грн. на суму основного боргу 229332,13 грн. (із врахуванням часткових оплат) за період з 01.10.2021р. по 01.08.2022р. Перевіривши правильність такого розрахунку, встановлено що позивач припустився помилки при обрахунку, відтак в перерахунку підставною до стягнення є сума 6086,56 грн. Тому, врешті позовних вимог, щодо стягнення 3% річних належить відмовити у зв`язку із безпідставністю заявлення.

Згідно із п. 5.3.2 договору №24/0372019 від 03.07.2019р., позивач провів нарахування на загальну суму заборгованості відповідачу 2% штрафу за протермінування оплати за поставлений товар більш як 80 календарних днів з моменту одержання товару в розмірі 4 586,64грн. Розрахунок долучено до матеріалів справи та перевірено судом.

Доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості за договором поставки відповідачем не представлено.

Позивачем в позовній заяві визначено попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5500,00грн., та вказану суму позивач у прохальній частині позовної заяви просить стягнути з відповідача.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В підтвердження обсягу надання послуг з правової допомоги, долучено: договір № 14/07/22 від 14.07.2022р. про надання адвокатом правової допомоги, акт здачі-приймання виконаних послуг по договору про надання адвокатом правової допомоги від 01.08.2022р. (додаток до договору № 14/07/22 від 14.07.2022р. про надання адвокатом правової допомоги), копію платіжного доручення № 3187 від 14.07.2022р. на суму 5500,00грн., копію свідоцтва про надання права на заняття адвокатською діяльністю № 022 від 31.10.2013р. та ордер ВС № 1154895 від 15.08.2022р., долучено позивачем до позовної заяви. Заперечень стосовно розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило.

Враховуючи вищевикладене, керуючись приписами ст.ст126,129 ГПК України, оцінивши відповідність обсягу роботи адвоката з представництва інтересів позивача розміру гонорару, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи, господарський суд дійшов висновку про обґрунтування заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5500,00грн., які підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 229332,13грн. основного боргу, 23293,51 грн. пені, 6086,56 грн. 3% річних, 18752,48грн. інфляційних втрат та 4 586,64грн. штрафу є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. Врешті позовних вимог належить відмовити у зв"язку із безпідставністю заявлення та недоведеністю.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають відшкодуванню судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Орро» (79069, м. Львів, вул. Шевченка, 323-Б, ідентифікаційний код 41966022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лембергбуд» (79066, м. Львів, вул. Грунтова, 5, ідентифікаційний код 40248785) 229332,13грн. основний борг, 23293,51 грн. пені, 6086,56 грн. 3% річних, 18752,48грн. інфляційних втрат та 4586,64грн. штрафу, 5160,58грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 4230,77грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 14.12.22р.

Суддя Іванчук С.В.