Рішення

від 13.12.2022 по справі 455/1715/21

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/1715/21

Провадження № 2-о/455/12/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

13 грудня 2022 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

в складі головуючого судді - Пошивака Ю.П.,

секретар судового засідання - Бобельська Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду - в залі судових засідань, цивільну справу №455/1715/21 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хирівська міська рада Самбірського району Львівської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

02.11.2021 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Джох Р.В. звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, в якій посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .

На час смерті спадкодавець ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина, що відкрилась після його смерті складається із земельної ділянки, площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд, яка розташована в с.Скелівка Самбірського району Львівської області.

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку від 21.12.2012 року, виданого Управлінням Держкомзему у Старосамбірському районі Львівської області, вищезазначена земельна ділянка зареєстрована за ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_2 залишив заповіт від 31.01.1997 року, посвідчений секретарем сільської ради Копцюх Н.О., відповідно до якого заповів житловий будинок та господарські будівлі в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .

08.03.2019 року приватним нотаріусом Старосамбірського районного нотаріального округу Львівської області, Ридзак Л.К., було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яке посвідчує, що спадкоємцем зазначеного в заповіті майна (житлового будинку та господарських будівель) є ОСОБА_1 .

Видати свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_1 , нотаріус не змогла, оскільки зазначена земельна ділянка не включена до заповіту. ОСОБА_1 , зобов`язана подати нотаріусу оригінали документів, які б підтверджували родинні відносини спадкоємця із спадкодавцем. Жодних документів не було представлено, відповідно нотаріус не має підстав для видачі свідоцтва на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 0,25 га, призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд.

08.03.2019 року приватним нотаріусом Старосамбірського районного нотаріального округу Львівської області Ридзак Л.К. було винесено постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії та було порекомендовано звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою заяви, є доведення факту постійного проживання спадкодавця ОСОБА_2 разом із спадкоємцем ОСОБА_1 на час відкриття спадщини для подальшого вчинення передбачених законом дій для прийняття спадщини.

Просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 зі ОСОБА_2 , з 01.04.2005 року до дня смерті ОСОБА_2 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2021 року справу передано для розгляду судді Пошиваку Ю.П.

Ухвалою судді від 08.11.2021 року справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 12 годину 00 хвилин 08.04.2022 року.

Ухвалою суду від 08.04.2022 року підготовче засідання відкладено на 10 годину 00 20.09.2022 року.

Ухвалою суду від 20.09.2022 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 09 годину 00 хвилин 13.12.2022 року.

Заявниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Джох Р.В. в судовому засіданні вимоги заяви підтримали, посилаючись на обставини, викладені у заяві та просили її задовольнити.

Представник заінтересованої особи, Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області в підготовче засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. 06.04.2022 року від представника Хирівської міської ради Самбірського району Львівської області Королюк М.І. на електронну адресу суду надійшла заява, в якій вона просить судові засідання проводити у відсутності їхнього представника, щодо вирішення справи покладаються на розсуд суду.

Заслухавши заявницю, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлені такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

З свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого 09.04.2015 року Виконавчим комітетом Скелівської сільської ради Старосамбірського району Львівської області відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .

31.01.1997 року ОСОБА_2 склав заповіт, згідно якого зробив таке розпорядження: належний йому на праві особистої власності житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться в АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_1 .

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯН №432170, ОСОБА_2 , житель с.Скелівка Старосамбірського району Львівської області на підставі рішення Скелівської сільської ради 9 сесії 6 скликання №133 від 27.09.2012 року є власником земельної ділянки, площею 0,2500 га у межах згідно з планом, розташованої в АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд (а.с.11).

Постановою приватного нотаріуса Старосамбірського районного нотаріального округу Ридзак Л.К. від 08.03.2019 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, та зазначено, що з метою отримання свідоцтва на спадщину за законом на земельну ділянку та грошові заощодження, які не включені до заповіту, ОСОБА_1 зобов`язана подати нотаріусу оригінали документів, які би підтверджували родинні відносини спадкоємця із спадкодавцем (а.с.9).

З довідок №331 від 15.04.2015 року та №315 від 14.07.2015 року, виданих Виконавчим комітетом Скелівської сільської ради Старосамбірського району Львівської області відомо, що земельна ділянка під будинком, який належав ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 по АДРЕСА_1 , приватизована. ОСОБА_1 дійсно проживала разом з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і вела спільне господарство (а.с.12-13)

Згідно частини другої статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у пункті 21 постанови від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив судам, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Тлумачення вказаних норм права дає підстави для висновку, що для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів, а саме: 1) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; 2) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю.

Статтею 3 СК України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

В пункті 6 рішення Конституційного Суду від 03.06.1999 №5-рп/99 зазначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.08.2018 року у справі №644/6274/16-ц (провадження №14-283цс18), та Верховним Судом у постановах: від 21.03.2019 у справі №461/4689/15-ц (провадження №61-43735св18); від 10.10.2019 у справі №520/8495/17 (провадження №61-7058св19); від 17.10.2019 у справі №712/1294/17 (провадження №61-34351св18); від 09.01.2020 у справі №186/421/17 (провадження №48280св18); від 09.06.2021 року у справі №346/5702/18 (провадження №61-17111св20).

Відповідно частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показала, що вона проживає в с.Скелівка Самбірського району Львівської області і є сусідкою ОСОБА_1 . Дід ОСОБА_2 мав інсульт. Заявниця ОСОБА_1 здійснювала за ним догляд і проживала разом з ним з 1993 року. ОСОБА_2 був одруженим, дітей не мав. Його дружина померла в 1994 році.

Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показала, що вона проживає в с.Скелівка Самбірського району Львівської області. Заявниця ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 з 1997 року. Він був завжди чистий, помитий і нагодований. Дітей у ОСОБА_5 не було.

Будучи допитаним в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що він проживає в с.Скелівка Самбірського району Львівської області. Заявниця ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_2 з 1997 року. Дружина ОСОБА_2 померла орієнтовно в 1995 року.

У суду немає підстав ставити під сумнів показання свідків і таких доказів суду не надано. Дані свідчення підтверджуються змістом наведених вище достовірних документів.

В інший спосіб підтвердити факт проживання зі спадкодавцем є неможливо.

Зважаючи на встановлені обставини справи та наведені правові положення, суд дійшов висновку про доведеність факту спільного проживання заявниці з померлим ОСОБА_2 однією сім`єю в період з 01.01.2005 року до дня смерті ОСОБА_2 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215, ч.2 ст.256 ЦПК України, на підставі ст.ст.1200, 1221, 1268, 1270, 1286, 1299 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01.04.2005 року по 08.04.2015 року, за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Ю.П.Пошивак