Рішення

від 01.12.2022 по справі 240/21462/22

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 року м. Житомир справа № 240/21462/22

категорія 111030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

з участю секретаря судового засідання Маленької Ю.О.,

представника відповідача Байдали І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Коростенський щебзавод" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправнними та скасування податкових повідомлень рішень,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 26.11.2021 № 00117610715 та № 00117650715.

В обґрунтування позову зазначає, що з підстав того, що під час підготовки висновків акту перевірки використовувались неперевірені дані і вони формувались на основі необґрунтованих припущень; контрагентів позивача не було перевірено належним чином на всіх ланках ланцюга господарських операцій; вказуючи про неможливість встановлення джерел походження товарів, відповідач не бере до уваги надані позивачем первинні документи і не пробує встановити джерела походження товарів, провівши зустрічні звірки контрагентів; рішення від 10.08.2022 про розгляд скарги на спірні рішення (вх. від 04.01.2022) позивач отримав тільки 18.08.2022, а тому, відповідно до ст. 56 ПК України скарга вважається повністю задоволеною.

Ухвалою від 27.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відповідач подав відзив на позов (а.с.143-155), в якому просить відмовити в задоволені позовних вимог, вказуючи, що перевіркою встановлена неможливість ТОВ "Техгорпостач" і ТОВ "Промгорпостач" поставити позивачу відповідні товари.

Позивач відповіді на відзив не подав, явку свого представника ні в підготовче, ні в судове засідання не забезпечив, подавав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с.156-159,160-161,188, 223-225).

В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, зазначаючи, що перевіркою встановлено неможливість самостійного виробництва відповідних запчастин контрагентами позивача по ланцюгу постачання та фактичну відсутність придбання відповідних ТМЦ по ланцюгу постачання (відсутність реального походження запчастин).

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази у сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно висновків акту від 25.10.2021 №10532/06-30-07-15/01374567 "Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з додатковою відповідальністю "Коростенський щебзавод", код за ЄДРПОУ 01374567, номер телефону +38(041)426-61-00, електронна адреса schebzavod@ukr.net з питань дотримання вимог податкового, валютного, iншого законодавства та законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.10.2017 року по 30.06.2021 року" (а.с.15-75), перевіркою встановлено порушення позивачем, крім іншого,

"1. п.44.1 ст.44, пп. 134.1.1. п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), п. 11 положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99р. № 318 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за № 27/4248, в результаті чого заниження податку на прибуток на загальну суму 250847,00 грн., в тому числі:

за 2019 рік на 7350,00 грн.;

за І квартал 2020 року на 211824,00 грн.;

за Півріччя 2020року на 237039,00 грн.;

за Три квартали 2020року на 240268,00 грн.;

за 2020рік на 240268,00 грн.;

за Півріччя 2021року на 3229,00 грн.

2. п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання з ПДВ до сплати на суму 516863,00 грн., в тому числі:

за червень 2019 року на суму 182543,00 грн.;

за жовтень 2019 року на суму 205117,00 грн.;

за листопад 2019 року на суму 129203,00 грн."

Позивачем були подані заперечення від 08.11.2021 на вказаний акт (а.с.82-91), розглянувши які, відповідач листом від 25.11.2021 (а.с.92-95) повідомив, що висновки за результатами перевірки (акт від 25.10.2021 №10532/06-30-07-15/01374567) залишаються без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі акту від 25.10.2021 №10532/06-30-07-15/01374567 Головним управлінням ДПС у Житомирській області прийняті 26.11.2021 податкові повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання:

- № 00117610715 (а.с.76-78) - за платежем податок на додану вартість на 568549,00 грн (516863,00 грн - за податковим зобов`язанням, 51686,00 грн - за штрафними санкціями);

- № 00117650715 (а.с.79-81) - за платежем податок на додану вартість на 251582,00,00 грн (250847,00 грн - за податковим зобов`язанням, 735 грн - за штрафними санкціями).

На вказані податкові повідомлення-рішення позивач подав до контролюючого органу скаргу (вх. № 231/6 від 04.01.2022), розглянувши яку Державна податкова служба України прийняла рішення про результати розгляду скарги від 10.08.2022 № 8983/6/99-00-06-01-01-06 (а.с.96-99), яким спірні рішення залишала без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач подав до суду цей позов.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України ).

Відповідно до спірних рішень, визначена в них сума грошових зобов`язань обґрунтовується тим, що ТДВ "Коростенський щебзавод":

- віднесено до складу податкового кредиту ПДВ по взаємовідносинах із контрагентами, стосовно яких встановлено неможливість самостійного виробництва відповідних запчастин та фактичну відсутність придбання відповідних ТМЦ по ланцюгу постачання (відсутність реального походження запчастин), в результаті чого занижено податкове зобов`язання з ПДВ на загальну суму 5168863 грн;

- до складу витрат (собівартості) реалізованої продукції частково віднесена вартість запчастин отримання яких відображено від контрагентів, стосовно яких встановлено неможливість самостійного виробництва відповідних запчастин та фактичну відсутність придбання відповідних ТМЦ по ланцюгу постачання (відсутність реального походження запчастин), в результаті чого занижено занижено нарахування та сплату податку на прибуток на загальну суму 250847,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 25.10.2021 №10532/06-30-07-15/01374567, висновки про порушення ТДВ "Коростенський щебзавод" податкового законодавства стосуються взаємовідносин з ТОВ "Техгорпостач", код за ЄДРПОУ 42679330, та ТОВ "Промгорпостач", код за ЄДРПОУ 42208571, - придбання запчастин в 2019 році, і ці господарські операції відображались в податковій та фінансовій звітності, бухгалтерському обліку. З акту вбачається, що позивачем на перевірку по взаємовідносинам з ТОВ "Техгорпостач" і ТОВ "Промгорпостач" надавались договори, видаткові, податкові, товарно-транспортні накладні; в акті не вказується на неправильність бухгалтерського обліку, відсутність первинних документів або недоліки наданих документів по взаємовідносинам з ТОВ "Техгорпостач" ТОВ "Промгорпостач"; зазначається лише, що ТДВ "Коростенський щебзавод" до перевірку не надано документів, що підтверджують якість та походження запчастин (сертифікатів якості, сертифікатів походження на товар), а відсутність сертифікату якості (походження) продукції не дає можливості ідентифікувати придбаний товар, встановити виробника придбаного товару, зазначеному в оформлених документах по ланцюгу постачання від контрагентів постачальників до ТДВ "Коростенський щебзавод".

Відповідно до акту перевірки від 25.10.2021 №10532/06-30-07-15/01374567, контролюючим органом перевірявся згідно баз даних АІС "Податковий блок" ТОВ "Техгорпостач" і ТОВ "Промгорпостач" і їх контрагенти по ланцюгу постачання запчастин, придбаних позивачем, проводився аналіз цих ланцюгів з використанням бази даних "Єдиний реєстр податкових накладних", і за результатами проведеного аналізу встановлено безпідставне формування податкового кредиту по податкових накладних виписаних ТОВ "Техгорпостач" і ТОВ "Промгорпостач", які не можуть розглядатися в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки не мають статусу юридично значимих; відповідач вважає, що ТОВ "Техгорпостач" і ТОВ "Промгорпостач" було створено штучну видимість здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувались дійсним рухом активів у процесі виконання операцій саме з цими контрагентами.

Таким чином, у ході проведеного аналізу неможливо встановити кінцевого виробника товарів та дослідити ланцюги постачання по вищезазначеним постачальникам, в зв`язку із чим встановлено нереальність придбання ідентифікованих товарів та послуг, введення в обіг яких (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального походження цих товарів та послуг (відсутнє дійсне формування активу) у попередніх ланках ланцюга його продажу.

Свідок ОСОБА_1 показав, що він приймав участь в перевірки позивача, яким надавались первинні документи на підтвердження придбання запчастин до гірнично-добувальній, гірнично-перерабної діяльності у ТОВ "Техгорпостач" і ТОВ "Промгорпостач"; ніяких недоліків, розбіжностей в цих первинних документах та даних бухгалтерського обліку встановлено не було; порушень у веденні позивачем бухгалтерського обліку встановлено не було; Придбані запчастини використовувались позивачем в своїй господарській діяльності; відповідач зробивши аналіз даних АІС "Податковий блок", "Єдиний реєстр податкових накладних", по ланцюгу постачальників ТОВ "Техгорпостач" і ТОВ "Промгорпостач" не зміг встановити походження придбаних у них позивачем запчастин , а позивач документи, які підтверджують якість та походження придбаних запчастин позивач на перевірку не надав; зустрічних перевірок з ТОВ "Техгорпостач" і ТОВ "Промгорпостач" під час перевірки позивача не проводилось.

Тобто досліджені докази свідчать про те, що позивачем на перевірку надавались всі необхідні первинні та зведені облікові документи документи, що підтверджують господарську операцію купівлі запчастин у ТОВ "Техгорпостач" і ТОВ "Промгорпостач" та використання цих запчастин позивачем в своїй господарській діяльності; висновки ж відповідача про порушення позивачем податкового законодавства, за яки йому спірними рішеннями було збільшено грошові зобов`язання, ґрунтуються на тому, що контролюючому органу не вдалося встановити, звідки у постачальників позивача ТОВ "Техгорпостач" і ТОВ "Промгорпостач" взявся товар (запчастини), який вони йому продали.

При цьому відповідачем суду не надано доказів, які б свідчили, що позивач не отримував у ТОВ "Техгорпостач" і ТОВ "Промгорпостач" ці запчастини і надані ним на перевірку первинні документи на підтвердження цих операцій не є належними та недостатніми.

Слід зауважити, документи, що підтверджують якість та походження запчастин (сертифікатів якості, сертифікатів походження на товар), відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не відносяться до первинних документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 22 листопада 2022 року по справі № 600/2482/21-а

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.п.198.1-198.3 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, за правилами п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що для віднесення платником податку до податкового кредиту суми податку на додану вартість необхідно, в тому числі, підтвердити відповідними бухгалтерськими документами факти отримання товару та його оплати, а також наявність мети отримання товару, пов`язаної із подальшим використанням отриманих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг). Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Під час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів встановлення порушення позивачем національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку при формуванні податкового кредиту не на підставі податкової накладної зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних. Доказів того, що на час здійснення господарських операцій контрагенти позивача не були зареєстровані в ЄДР та як платники ПДВ, і не мали право на здійснення господарської діяльності у встановленому порядку, відповідачем суду не надано.

Таким чином, враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач не доказав, як то передбачено ч. 2 ст. 77 КАС України правомірність спірних рішень, а тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 4962 грн належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Коростенський щебзавод" (вул. Каштанова, 3, м. Коростень, Житомирська обл., 11500, код 01374567) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Ю.Тютюника,7, м. Житомир, 10003, код 44096781) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 26.11.2021 № 00117610715 та № 00117650715.

Стягнути на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Коростенський щебзавод" судові витрати в розмірі 4962 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк

Повне судове рішення складене 13 грудня 2022 року