Рішення

від 22.04.2019 по справі 640/20897/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2019 року м. Київ № 640/20897/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

при секретарі судового засідання Вовк І.Р.,

за участю представників:

позивача - адвоката Халупка М.Ю.,

відповідача - Кучерявого О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-реставраційне підприємство "СОФІЯ" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з позовом, в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (т. 5 а.с. 58, 59), просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 20.09.2018 №№1250261514, 1251261514, 1252261514, 1253261514 і від 04.12.2018 №1525261514 з підстав помилковості висновків перевірки і порушення відповідачем строків давності при проведенні перевірки та при застосуванні штрафних санкцій до порушень, які, як він вважає, не відносяться до періоду, за який проводилася перевірка.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові, посилаючись на результати перевірки.

Під час розгляду справи представники сторін підтримали свої вимоги і заперечення, які зазначені ними у заявах по суті справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що відповідач провів документальну планову виїзну перевірку позивача за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, оформлену актом від 28.08.2018 №569/26-15-14-01-04/31454891 (т. 1 а.с. 31-70).

Позивач подав заперечення на акт перевірки (т. 1 а.с. 87-97), з урахуванням яких відповідач листом від 17.09.2018 вніс виправлення до висновків перевірки (т. 1 а.с. 98-103).

На підставі акта відповідач виніс податкові повідомлення-рішення від 20.09.2018:

- №1249261514, яким позивачу збільшено податок на прибуток на 3378554 грн. (не є предметом оскарження);

- №1250261514, яким позивачу збільшено ПДВ на 1484219 грн.;

- №1251261514, яким до позивача застосовано штраф у сумі 4757,10 грн.;

- №1252261514, яким позивачу зменшено від`ємне значення ПДВ на 89096 грн.;

- №1253261514, яким до позивача застосовано штраф у сумі 170 грн.

Позивач подав скаргу, за результатами розгляду якої рішенням ДФС від 29.11.2018 №38760/6/99-99-11-04-01-25 частково задоволено скаргу та скасовано податкове повідомленн-рішення №1249261514 у частині нарахування податку на прибуток у сумі 648 грн. і штрафних санкцій на суму 162 грн., а інші залишені без змін (т. 1 а.с. 116-126).

За наслідками адміністративного оскарження відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 04.12.2018 №1525261514, яким позивачу збільшено податок на прибуток на 3378744 грн. (т. 5 а.с. 60).

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів і стосуються правомірності вказаних податкових повідомлень рішень.

Згідно із ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється форму-вання показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п. 44.1).

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2).

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3).

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України (у редакції, чинній до 31.12.2016) було визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України (у редакції, чинній з 01.01.2017) було визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно із ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6).

Згідно із ст.ст. 3, 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується податкова звітність. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, визнання витрат, які враховують для визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, і визначення податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням платником товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та здійснюється на підставі належно оформлених первинних документів і податкових накладних.

Перевіркою встановлено, що позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "МАРВЕЛ СТИЛЬ у грудні 2017р. січні 2018р. і з ТОВ "МАРІУПОЛЬ ПРОМБУД" у грудні 2017р. щодо виконання останніми проектних робіт на користь позивача.

У пп. 20 п. 3.1.1.1 акта перевірки відображені договори на проведення проектних робіт:

- №2/54.17-130 від 15.11.2017 та №2/54.17-132 від 15.11.2017, укладені між позивачем (Замовник) і ТОВ "МАРВЕЛ СТИЛЬ" (Підрядник), зміст цих договорів і складені на їх виконання акти здачі-приймання робіт, податкові накладні;

- №2/54.17-42 від 15.09.2017, №2/54.17-43 від 15.09.2017, №2/54.17-115 від 30.10.2017, №2/54.17-117 від 02.11.2017 укладені між позивачем (Замовник) і ТОВ "МАРІУПОЛЬ ПРОМ-БУД" (Підрядник), зміст цих договорів і складені на їх виконання акти здачі-приймання робіт, податкові накладні.

Станом на 31.03.2018 дебіторська чи кредиторська заборгованість щодо ТОВ "МАРВЕЛ СТИЛЬ" відсутня, а щодо ТОВ "МАРІУПОЛЬ ПРОМБУД" обліковується кредиторська забор-гованість у сумі 2228013 грн.

В акті відповідач зазначив наявну у нього податкову інформацію про вищевказаних контрагентів, щодо яких у періоді взаємовідносин з позивачем: - відсутня інформація про офіс-ні, складські приміщення, виробничі потужності, автомобільний транспорт; - відсутня затратна частина на оренду офісних та складських приміщень, оплату комунальних послуг, послуг теле-фонного зв`язку та інтернету, оплату логістичних послуг, прибирання та інших витрат, необхідних для ведення фінансово-господарської діяльності; - відсутні достатні трудові ресурси для здійснення господарської діяльності в задекларованих обсягах, що свідчить про формування схемного кредиту для третіх осіб.

Також, в акті відповідач зазначив, що згідно з Єдиним реєстром податкових накладних ТОВ "МАРВЕЛ СТИЛЬ" у грудні 2017р. - січні 2018р. придбавало проектні роботи у ТОВ "ЕЛЬМОНДО", а ТОВ "МАРІУПОЛЬ ПРОМБУД" у грудні 2017р. придбавало послуги на проведення проектних робіт у ТОВ "РИБА ТОРГ", хоча згідно з укладеними з позивачем договорами Підрядники зобов`язувались виконувати роботи власними силами і засобами.

Також, в акті відповідач зазначив ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 25.06.2018 №752/12686/18, Шевченківського районного суду м. Києва від 11.05.2018 №761/16956/18, Бабішкінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.12.2017 №200/21306/17, згідно з якими судом розглядались процесуальні клопотання.

У підсумку відповідач, зазначивши в акті наявність у ТОВ "МАРВЕЛ СТИЛЬ", ТОВ "МАРІУПОЛЬ ПРОМБУД", ТОВ "ЕЛЬМОНДО" і ТОВ "РИБА ТОРГ" ознак нереальності здійснення операцій, дійшов висновку про не підтвердження факту надання ТОВ "МАРВЕЛ СТИЛЬ" і ТОВ "МАРІУПОЛЬ ПРОМБУД" послуг по проектуванню на користь позивача, тому правочини вчинені без мети настання правових наслідків, а відтак позивач неправомірно завищив свої витрати на 15015796 грн. і податковий кредит з ПДВ на 1078575 грн., внаслідок чого занизив податок на прибуток на 2702843 грн. і ПДВ на 989479 грн. та завищив від`ємне значення з ПДВ на 89096 грн.

Суд зазначає про належну правосуб`єктність ТОВ "МАРВЕЛ СТИЛЬ", ТОВ "МАРІУ-ПОЛЬ ПРОМБУД", які були зареєстрованими господарюючими суб`єктами, платниками ПДВ.

Суд зазначає про те, що перевіркою не встановлено відсутність первинних документів по взаємовідносинах між ними і позивачем, ведення яких покладається на позивача для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток і ПДВ, тому висновки про порушення позивачем вимог ст. 44 ПК України є безпідставними.

Разом з цим, наявність укладених між позивачем і названими контрагентами господарсь-ких договорів і складених на їх виконання первинних документів, а також виписаних податко-вих накладних, (т. 2 а.с. 247-251; т. 3 а.с. 1-130) не є достатніми доказами на підтвердження фактичного виконання ТОВ "МАРВЕЛ СТИЛЬ", ТОВ "МАРІУПОЛЬ ПРОМБУД" проектних робіт на користь позивача.

Зважаючи на основний вид діяльності ТОВ "МАРВЕЛ СТИЛЬ" (неспеціалізована оптова торгівля) і ТОВ "МАРІУПОЛЬ ПРОМБУД" (будівництво житлових і нежитлових будівель), відсутність відомостей про наявність працівників ТОВ "МАРВЕЛ СТИЛЬ" і дві особи у ТОВ "МАРІУПОЛЬ ПРОМБУД", відомості з Єдиного реєстру податкових накладних про номенкла-туру товарів, які придбавались та постачались ТОВ "МАРВЕЛ СТИЛЬ" (вогнезахисна фарба, тканина з синтетичних ниток, доска, миючі засоби і шампуні, мінеральна вата тощо), суд вважає, що податкова інформація відносно названих контрагентів у своїй сукупності обґрунто-вано вказує на неможливість проведення проектних робіт.

На пропозицію суду позивач додатково подав до суду 04.04.2019 документацію, отрима-ну від названих контрагентів. Вказані документи містять прізвища осіб, які розробили, перевірили і здійснювали контроль.

З огляду на відомості про відсутність у названих контрагентів необхідних трудових ресурсів, суд запропонував представнику позивачу, як Замовнику проектних робіт, з`ясувати і надати до суду додаткові пояснення і докази на підтвердження належності вказаних у проектах осіб до Підрядників і наявності у них необхідної кваліфікації.

Представник позивача вказаних пояснень і доказів не надав.

Разом з тим, при вирішенні справи суд не бере до уваги посилання відповідача в акті на окремі ухвали районних судів, оскільки вони не мають обов`язкового характеру, а зазначені у них обставини не можуть вважатись встановленими і доведеними.

Підсумовуючи, суд зазначає про обґрунтованість висновку відповідача про завищення витрат і податкового кредиту з ПДВ і, як наслідок заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток і ПДВ та завищення від`ємного значення з ПДВ по взаємовідносинам ТОВ "МАРВЕЛ СТИЛЬ", ТОВ "МАРІУПОЛЬ ПРОМБУД", у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення вимог про визнання поправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2018 №1250261514 і №1252261514 та від 04.12.2018 №1525261514.

Згідно з актом перевіркою встановлено подання позивачем декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2018р. з порушенням граничного строку подання, а саме 09.08.2018 (вх. №9166324843), що позивачем не заперечувалось і не спростовувалось у позовній заяві та під час судового засідання.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Зважаючи на подання декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2018р. з порушенням граничного строку подання, а саме 09.08.2018 (вх. №9166324843), суд дійшов висновку про правомірність застосування штрафу, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення вимоги про визнання поправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2018 №1253261514.

Згідно з актом (п. 3.1.2.3) і листом відповідача від 17.09.2018 про внесення виправлень у висновки акта перевірки відповідачем встановлено несвоєчасну сплату позивачем узгоджених грошових зобов`язань з ПДВ у загальній сумі 47571 грн., що позивачем не заперечувалось і не спростовувалось у позовній заяві та під час судового засідання.

Відповідно до п. 126.1 ст. 120 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Зважаючи на несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання сумі 47571 грн., суд дійшов висновку про правомірність застосування штрафу у розмірі 10% у сумі 4751,10 грн., у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення вимоги про визнання поправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2018 №1251261514.

Доводи позивача щодо перевищення відповідачем 1095-денного періоду для проведення перевірки суд відхиляє, оскільки оспорюваними рішеннями у цій частині грошові зобов`язання та/або штрафні санкції не нараховувались.

Крім того, як зазначив відповідач у відзиві, податкова декларація з податку на прибуток №9276282374 подана 28.02.2016, тому на момент проведення перевірки 1095-денний строк не завершився.

Підсумовуючи усе вищевикладене, суд зазначає про відмову у позові.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139, 241-246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-реставраційне підприємство "СОФІЯ" у задоволенні адміністративного позову.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Архітектурно-реставраційне підприємство "СОФІЯ"; 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 13/10, оф. 206/8, код ЄДРПОУ 31454891.

Відповідач: Головне управління ДФС у м. Києві;

04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, встановлені ст. ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана протягом 30 днів з дня складення рішення у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко