Рішення

від 14.12.2022 по справі 640/16461/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2022 року м. Київ № 640/16461/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «ІКо»до Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)прозобов`язання вчинити дії,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «ІКо» (позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (відповідач), в якому просить суд:

- зобов`язати Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)зняти арешт та заборону відчуження, накладені на все майно, що належить ТОВ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІКо», ідентифікаційний код 19242255, Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП№37709145 від 23.01.2015 р., та вчинити дії для виключення внесеного на підставі зазначеної Постанови запису про обтяження у вигляді арешту всього майна з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, накладений арешт на майно боржника, як забезпечення реального виконання рішення, після завершення виконавчого провадження втрачає свою правову сутність, є необґрунтованим та таким, що порушує права боржника.

Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позовні вимоги не подано.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, сторонами не заперечується, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2013 у справі № 2а-17776/12/2670 адміністративний позов Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «НВК Фірма «Іко» про стягнення податкового боргу задоволено. Вирішено стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НВК Фірма «Іко» (юридична адреса: 02090, м. Київ, вул. Празька, буд. 24; фактична адреса: 04080, м. Київ, вул. Прикитисько-Микільська, буд. 15, код ЄДРПОУ 19242255) на користь Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва (р/р 34129999700008, одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі міста Києва, ідентифікаційний код 36866872 в Головне Управління Державної казначейської служби України у місті Києві, МФО 820019) суму податкової заборгованості в сумі 2931 (дві тисячі дев`ятсот тридцять одну) грн. 94 коп.

На підставі вказаної постанови видано виконавчий лист № 2а-17776/12/2670 від 27.03.2013.

Супровідним листом від 18.04.2013 № 2778/9/19-1-06 ДПІ у Подільському районі направила до ВДВС Подільського району м. Києва для подальшого виконання вказаний виконавчий лист.

Постановою державного виконавця ВДВС Подільського районного управління юстиції від 26.04.2013 відкрито виконавче провадження №37709145. Запропоновано боржнику - ТОВ «НВК Фірма «Іко» добровільно виконати рішення в строк до 03.05.2013 року.

Вказану постанову державного виконавця супровідним листом скеровано засобами поштового зв`язку на адресу ТОВ «НВК Фірма «Іко».

В подальшому у зв`язку з несплатою у добровільному порядку суми боргу в визначений виконавцем строк, 06.03.2014 державним виконавцем Подільського ВДВС у м. Києві Манасерян А.А. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, якою накладено арешт на рахунки ТОВ «НВК Фірма «Іко», що знаходяться в установах банків:

- код фінансової установи: 380913, назва фінансової установи: АТ «БМ Банк», номер рахунку: 2600601303483, код валюти рахунку: 980;

- код фінансової установи: 380236, назва фінансової установи: АТ «Дельта Банк», номер рахунку: 2600000449, код валюти рахунку: 980;

- код фінансової установи: 32242, назва фінансової установи: Дніпровська філія ПАТ ПІБ В м.Київ, номер рахунку: 26006301331285, код валюти рахунку: 810.

Вказану постанову направлено позивачу (боржнику ТОВ «НВК Фірма «Іко») супровідним листом від 06.03.2014 року.

Надалі, у зв`язку з не виявленням державним виконавцем коштів на рахунках боржника, для реального та повного виконання рішення суду винесено постанову від 23.01.2015 року, якою накладено арешт на все майно боржника - ТОВ «НВК Фірма «Іко».

14.04.2015 державним виконавцем Бабенком О.О. складено Акт б/н, яким зафіксовано, що виходом державного виконавця за адресою боржника ТОВ «НВК Фірма «Іко» м. Київ, вул. Притисько-Микільська, 15 встановлено, що боржника та майна за вказаною адресою на яке може бути звернено стягнення не виявлено.

У зв`язку з відсутністю майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, та вжиттям державним виконавцем всіх заходів щодо розшуку майна боржника, які виявилися безрезультатними, державний виконавець 26.06.2015 виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Відповідно до листа № 30/30 від 30.03.2017 позивач звернувся до ВДВС у Подільському районі м. Києва про зняття арешту з рахунків та нерухомого майна позивача.

У відповідь на вказаний запит ВДВС у Подільському районі м. Києва листом від 03.05.2017 № 37709145 повідомив про не можливість зняття арешту з рахунків та нерухомості позивача, оскільки виконавче провадження № 3709145 повернуто стягувачеві без виконання, а згідно чинного законодавства по завершених виконавчих провадженнях виконавчі дії не вчиняються. Запропоновано звернутися до суду з аналогічною заявою.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2019 у справі №826/7214/17, що набрало законної сили 18.02.2019, суд вирішив:

Звільнити кошти позивача з-під арешту, а саме:

код фінансової установи: 380913, назва фінансової установи: АТ «БМ Банк», номер рахунку: 2600601303483, код валюти рахунку: 980;

код фінансової установи: 380236, назва фінансової установи: АТ «Дельта Банк», номер рахунку: 2600000449, код валюти рахунку: 980;

код фінансової установи: 32242, назва фінансової установи: Дніпровська філія ПАТ ПІБ В м.Київ, номер рахунку: 26006301331285, код валюти рахунку: 810;

Зняти арешт та заборону відчуження з нерухомого майна, належного позивачу, а саме:

- нежитлове приміщення загальною площею 76.3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Спаська, буд. 5 (Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, номер 21080075, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві, 29.04.2014 року);

- нежитлове приміщення загальною площею 33.4 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Спаська, буд. 5 (Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, номер 12901695, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві, 15.11.2013 року);

- нежитлове приміщення загальною площею 35.1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Спаська, буд. 5 (Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, номер 12716327, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві, 13.11.2013 року).

Виключити записи про обтяження майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «ІКо», з Єдиного реєстру заборон відчужень об`єктів нерухомого майна, а саме:

- нежитлове приміщення загальною площею 76.3 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Спаська, буд. 5 (Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, номер 21080075, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві, 29.04.2014 року);

- нежитлове приміщення загальною площею 33.4 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Спаська, буд. 5 (Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, номер 12901695, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві, 15.11.2013 року);

- нежитлове приміщення загальною площею 35.1 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Спаська, буд. 5 (Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, номер 12716327, виданого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві, 13.11.2013 року).

ТОВ «Науково-виробнича комерційна фірма «ІКо» звернулось до Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою щодо зняття арешту з майна.

Листом від 14.09.2020 №ВП№37709145/2 повідомлено, в рішенні суду не зазначено номер виконавчого провадження по якому саме потрібно припинити чинність арешту майна боржника та коштів, Відділом арешти на визначене майно окремо не накладалися, арешт накладався на все майно боржника по ВП №37709145.

Листом від 02.09.2022 ВП №37709145/2 Подільського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) проінформував позивача, станом на 02.09.2022 на повторне виконання виконавчий документ (виконавчий лист №2а-17776/122670, виданий 27.03.2013 Окружним адміністративним судом м. Києва) не надходив.

В той же час зазначено, що припинити чинність арешту майна боржника накладеного постановами від 06.03.2014, 23.01.2015 не має можливості, оскільки виконавче провадження ВП №37709145 повернуто стягувачеві без виконання, а згідно чинного законодавства по завершених виконавчих провадженнях виконавчі дії не вчиняються.

Також повідомлено, виконавче провадження знищено, у зв`язку зі спливом строку зберігання.

З огляду на наявність обтяження на майно позивача, накладеного в рамках виконавчого провадження №37709145, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV (втратив чинність, але діяв на момент відкриття виконавчого провадження).

Статтею 1 Закону № 606-ХІV передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 49 Закону №606-XIV виконавче провадження підлягає закінченню у разі: смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Частиною першою статті 50 Закону №606-XIV було встановлено, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно статті 60 Закону №606-XIV Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт,

належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У разі наявності письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов`язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

У зв`язку з наявністю постанови про арешт майна позивача, останній обмежений в праві розпорядження цим майном.

Водночас, згідно пункту 1 частини 2 статті 18 Закону №1404-VIII (в редакції станом на момент вирішення даної справи) виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Відповідно п.2 ч.1 ст. 37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Частинами 1, 2 статті 40 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Таким чином, з вищенаведеного слідує, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу, державний виконавець відповідно до імперативних вимог ч.1 ст.40 Закону №1404-VIII зобов`язаний зняти арешт, накладений на майно (кошти) боржника, виключити відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників та скасувати інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення.

Однак у матеріалах справи відсутні докази про вчинення таких дій (зняття арешту, накладеного на майно (кошти) боржника, виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників) державним виконавцем при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини (ч.2 ст.59 Закону №1404-VIII).

З матеріалів справи вбачається, що виконавчі дії в межах виконавчого провадження ВП №37709145 не вчиняються, постановою від 26.06.2015 повернуто виконавчий документ стягувачу, станом на 02.09.2022 на повторне виконання виконавчий документ не надходив, а виконавче провадження ВП №37709145 знищено.

При цьому, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2019 у справі №826/7214/17, що набрало законної сили 18.02.2019, встановлено, що заборгованість, яка підлягала до сплати на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2013 № 2а-17776/12/2670 позивачем сплачено, фактично постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2013 року у справі № 2а-17776/12/2670 позивачем виконана в повному обсязі.

Враховуючи вказані обставини, відсутні правові підстави для продовження дії арешту майна позивача.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Оскільки, в матеріалах адміністративної справи відсутні належні докази правомірності існування станом на час розгляду справи накладеного на майно позивача арешту, згідно постанови від 23.01.2015 ВП №37709145, то суд вважає за необхідне відповідно до частини 5 статті 59 Закону № 1404-VIII зняти арешт майна та заборони на його відчуження, накладених на підставі постанови від 23.01.2015 ВП №37709145, виданої відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві.

Суд звертає вагу, що позивачем фактично обрано не належний спосіб захисту порушеного права, адже Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII випадок позивача не належить до підстав зняття арешту державним виконавцем, а надає таке повноваження виключно суду.

Щодо вимог позивача про виключення запису про обтяження з державного реєстру суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 59 ч. 2 ЗУ № 1404-VIII, у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Згідно ч.1 ст. 10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Пунктом 1 ч.2 ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Рішення суду про зняття арешту з майна є підставою для припинення обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, реєстрація чого відноситься до повноважень державного реєстратора.

З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «ІКо» задовольнити частково.

2. Зняти арешт майна товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича комерційна фірма «ІКо» та заборону на його відчуження, накладених на підставі постанови від 23.01.2015 ВП №37709145, виданої відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві.

3. В решті вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя С.К. Каракашьян