Рішення

від 14.12.2022 по справі 640/19349/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2022 року м. Київ № 640/19349/22

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «АСПЕКТОРГ» про стягнення заборгованості.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Головного управління ДПС у м. Києві (далі також - ГУ ДПС у м. Києві, позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «АСПЕКТОРГ» (далі також - ТОВ «АСПЕКТОРГ», відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з рахунків відповідача у банках, що обслуговують такого платника суму податкового боргу у розмірі 11 560, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100) у розмірі 11 560, 00 грн, внаслідок несплати в установлений законодавством строк узгоджених грошових зобов`язань.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2022 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Крім того, ухвалою суду від 09 листопада 2022 року, зокрема, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).

Зазначена ухвала суду направлялась відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві, а також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проте не була вручена відповідачу із позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Положеннями п. 5 ч. 6 статті 251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням наведених процесуальних норм, ухвала суду від 09 листопада 2022 року вважається врученою ТОВ «АСПЕКТОРГ».

Відповідачем в ході розгляду справи не надано суду відзиву на позовну заяву чи інших заяв по суті справи, з яких можливо встановити його ставлення до заявлених позовних вимог, так само не надано витребувані судом ухвалою від 09 листопада 2022 року докази.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «АСПЕКТОРГ» (код ЄДРПОУ 40044200) знаходиться за адресою: 04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграду, будинок 20-А та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Оболонському районі Головного управління ДПС у м. Києві.

ГУ ДПС у м. Києві прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 09 грудня 2019 року № 0374100411, яким до відповідача застосовано штраф за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 340, 00 грн;

- від 01 лютого 2018 року № 0070981201, яким до відповідача застосовано штраф за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 10 200, 00 грн;

- від 09 січня 2018 року № 0018521213, яким до відповідача застосовано штраф за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 020, 00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення контролюючого органу були направлені платнику податків, проте повернулись до податкового органу із зазначенням: «за закінченням терміну зберігання».

Згідно п. 4 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України 28 грудня 2015 року № 1204 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за № 124/28254, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 09 грудня 2019 року № 0374100411, від 01 лютого 2018 року № 0070981201, від 09 січня 2018 року № 0018521213 вважаються врученими ТОВ «АСПЕКТОРГ», в розумінні вимог зазначеного Положення.

ГУ ДПС у м. Києві приймалась податкова вимога форми «Ю» від 13 грудня 2017 року № 124613-17, якою сума заборгованості відповідача визначена на рівні 1 609, 00 грн.

Вказана податкова вимога направлялась на адресу відповідача, проте була повернута позивачу із позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пункту 6 розділу IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року № 610 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 липня 2017 року за № 902/30770 (далі також - Порядок), у разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином, податкова вимога від 13 грудня 2017 року № 124613-17 вважається врученою ТОВ «АСПЕКТОРГ».

Згідно даних податкового органу, станом на дату звернення до суду з цим позовом, за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 11 560, 00 грн.

Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум грошових зобов`язань обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Відтак, враховуючи, що сума грошових зобов`язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення їй податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги чи погашення податкового боргу у розмірі 11 560, 00 грн суду не надано.

Таким чином, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених грошових зобов`язань у розмірі 11 560, 00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, податковими повідомленнями-рішеннями, довідкою про наявність податкового боргу та обліковою карткою такого платника податків.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. статті 20 ПК України).

У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 41.4 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 ПК України).

При цьому, нормами діючого КАС України не врегулювано питання розгляду позовних заяв про стягнення податного боргу з платників податків.

У той же час, як було зазначено вище, положеннями пп. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, беручи до уваги наведене, з метою забезпечення належної правової реалізації визначених законом повноважень позивача на звернення до суду з такими вимогами, суд дійшов висновку про задоволення даного позову шляхом стягнення податкового боргу.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ ВП 44116011) до товариства з обмеженою відповідальністю «АСПЕКТОРГ» (04210, місто Київ, проспект Героїв Сталінграду, будинок 20-А; код ЄДРПОУ 40044200) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «АСПЕКТОРГ» у банках, що обслуговують такого платника податків на користь Головного управління ДПС у м. Києві податковий борг у розмірі 11 560, 00 грн (одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят гривень).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Суддя П.В. Вовк