Постанова

від 30.11.2022 по справі 280/6371/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 280/6371/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

секретар судового засідання Рівна В.В.

за участю представника позивача Вітюка В.В.,

представника відповідача Корольова О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.07.2021 року (головуючий суддя Кисіль Р.В.)

в адміністративній справі №280/6371/19 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Мотор-Гарант" до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Мотор-Гарант" (ТДВ «СК «Мотор-Гарант»), звернувся 20.12.2019 до суду з адміністративним позовом до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0004130504 від 05.12.2019 про донарахування податку на прибуток у розмірі 4 497 523 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1 124 380,75 грн, а всього на загальну суму 5 621 903,75 грн.

Позов обґрунтовано тим, що висновки Акту перевірки, на підставі якого було винесено спірне податкове повідомлення-рішення, є необґрунтованими та хибними, оскільки до об`єкта оподаткування податком на дохід не включаються страхові платежі, страхові внески, страхові премії, що отримуються страховиком за договорами перестрахування, в яких він є перестраховиком як сторона договору (вхідне перестрахування). Крім того, об`єкт оподаткування податком на дохід не зменшується на страхові платежі, страхові внески, страхові премії, перераховані страховиком до перестраховиків за договорами перестрахування (вихідне перестрахування). Також є хибним висновок податкового органу щодо фіктивності правочинів з ТДВ «СК «Хортиця». На момент укладення правочину з ТДВ «СК «Хортиця» та вчинення господарських операцій зазначена фінансова установа була зареєстрована належним чином, та мала ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг. Сама по собі наявність кримінальних проваджень, без обвинувачених вироків суду, жодним чином не може свідчити про фіктивність здійснення операцій. В зв`язку з чим вважає, що хибним твердження відповідача про фіктивність господарських операцій та, як наслідок, недійсність угод, є лише суб`єктивною думкою відповідача, яка не має свого фактичного підтвердження.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.07.2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0004130504 від 05.12.2019, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, в частині збільшення Товариству з додатковою відповідальністю «Мотор-Гарант» грошового зобов`язання з податку на прибуток страхових організацій в загальній сумі 5 596 025грн., з яких за основним зобов`язанням 4 476 820грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 119 205грн.

У задоволенні інших позовних вимог (на суму ППР - 20 703грн.) - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог мотивоване тим, що сама по собі наявність будь-якого судового рішення, в якому згадується перевіряємий суб`єкт господарювання або його контрагент не може бути безумовною підставою для прийняття негативного рішення відносно цього суб`єкта господарювання, оскільки значення має які саме факти встановлені вказаним судовим рішенням. Вказав, що для контролюючого органу під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (статті 83 ПК України). Відповідачем не надано до матеріалів адміністративної справи №280/6371/19 вироків по зазначеним кримінальним провадженням. Наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагентів по ланцюгу господарських відносин (несплата податків, притягнення до відповідальності) не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов`язань позивачу, оскільки ТДВ «СК «Мотор-Гарант» не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами. Жодна норма законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба. Із Акту перевірки не вбачається жодного доказу щодо наявності зловживання зі сторони ТДВ «СК «Мотор-Гарант». Зауважив, що ліцензії Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, видані ТДВ «СК «Хортиця» були анульовані розпорядженням про анулювання ліцензії від 07.12.2017 року №4460 - на підставі власної заяви ТДВ «СК «Хортиця» від 04.12.2017 за №04/12-01. На момент вчинення позивачем, протягом періоді часу із 2016 року по 3-й квартал 2017 року, господарських операцій з ТДВ «СК «Хортиця», ліцензії на провадження страхової діяльності та свідоцтво про реєстрацію фінансовою установою не були анульовані. В Акті перевірки не спростовується наявність у позивача первинних документів, які стали підставою для формування витрат по взаємовідносинам з ТДВ «СК «Хортиця» у 2016 році, та які надані позивачем до позову. Відносно здійснення позивачем оплати премій на користь ТДВ «СК «Хортиця» суд вказав, що факт оплати погоджених в ковер-нотах перестрахувальних премій на суму 45544116,06 грн. в Акті перевірки відповідачем не спростовується. Відповідач в Акті перевірки не ставить під сумнів правильність оформлення наданих позивачем первинних документів по господарських операціях з ТДВ «СК «Хортиця». Доводи Контролюючого органу, що діяльність позивача при здійсненні страхових внесків не була спрямована на отримання доходу та не мала намір одержати економічний ефект, нормативно та документально не підтверджуються. Відносно господарських відносин позивача з продажу ОСОБА_1 простих іменних акцій ПАТ «Мотор-Банк», слід зазначити, що ціна продажу акцій, які є предметом цивільно-правових угод, в тому числі і договору купівлі-продажу, встановлюється за згодою сторін і не залежить ні від ціни випуску (номінальної вартості), ні від курсової ціни (що склалася на фондовому ринку). Вказав, що В Акті перевірки щодо відображення ТДВ «СК «Мотор-Гарант» доходу від операції з продажу акцій за ціною, яка не є справедливою, відсутнє посилання на підставі яких документів податковий орган прийшов до такого висновку. А отже, твердження відповідача ґрунтується лише на припущеннях. Відносно договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «Новий Оберіг» (код ЄДРПОУ 32498608) та ТОВ «Южний термінал» (код ЄДРПОУ 32368175), то висновки Акту перевірки, відносно зменшення сум від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, вказаній у декларації позивача в результаті господарських операцій ТДВ «СК «Мотор-Гарант» із ТОВ «Новий Оберіг» та ТОВ «Южний термінал» документально та нормативно не підтверджується. Помилкове відображення позивачем в додатку ЦП до декларації за 2017 рік доходів та витрат від придбання та продажу часток у статутних капіталах ТОВ «Новий Оберіг» та ТОВ «Южний термінал» не свідчить про зменшення позивачем сум від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а є лише свідченням іншого порушення щодо правильності складання податкової звітності. Це твердження відповідає висновку експерта №7562 від 14.04.2021 за результатами проведеної економічної експертизи в адміністративній справі №280/6371/19. В даному випадку висновок експерта щодо вищевикладеного підтверджується матеріалами справи, наданими сторонами доказами та враховується судом. Таким чином, За відсутності встановлених порушень законодавства з боку ТДВ «Мотор-Гарант», ГУ ДПС у Запорізькій області безпідставно поклало відповідальність на даного платника податків - позивача у справі. Отже, вищезазначені твердження відповідача, викладені в Акті перевірки, є хибними та необґрунтованими, відтак дійшов висновку про наявність підстав для скасування спірного податкового повідомлення рішення в цій частині.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, серед іншого вказує, що підставою для висновків про порушення податкового законодавства стало те, що перестраховик ТДВ «СК «Хортиця» було створено з метою прикриття незаконної діяльності та для надання СПД реального сектору економіки послуг з мінімізації податкових зобов`язань з податку на прибуток, всі кошти які надходили від застрахованих осіб в адресу ТДВ «СК «Хортиця» виводилися з її рахунків та в подальшому здійснювалося їх обготівкування під виглядом купівлі цінних паперів, фактично страхові ризики, які страхували клієнти ПрАТ «СК «Мотор-Гарант» за участі перестрахувальника ТДВ «СК «Хортиця» ніколи не наставали, а фактично націлені на завищення валових витрат. Первинні документи по відносинам із ТДВ «СК «Хортиця» не можливо вважати первинними документами, а тому у ПрАТ «СК «Мотор-Гарант» відсутні підстави для їх відображення у бухгалтерському обліку та такі документи не враховуються при розрахунку об`єкта оподаткування з податку на прибуток. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову позивачем не оскаржується.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав. Просить скасувати оскаржене рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник повивача проти апеляційної скарги заперечив. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ТДВ «СК «Мотор-Гарант» має відповідні ліцензії на надання послуг у сфері страхування.

Згідно плану-графіка документальних перевірок на 2019 рік на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.77.1, 77.4 ст.77 Податкового кодексу України ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну планову виїзну перевірку ТДВ «СК «Мотор Гарант», за результатами якої встановлено порушення вимог п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.140.5.3 п.140.5 ст.140, п.п.141.2.1, п.п.141.2.3, п.п.141.2.4, п.п.141.2.5 п.141.2 ст.141 Податкового кодексу України, ст.9 Закону України від 16.07.99 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.7, п.9 МСБО 18 «Дохід», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8218644 грн., у тому числі, внаслідок включення до складу доходу у вигляді чистих зароблених премій по рядку 2010 (ф2), вартості страхових премій, переданих в перестрахування ТДВ «СК «Хортиця», яке створено з метою прикриття незаконної діяльності та для надання послуг СПД реального сектору економіки з мінімізації податкових зобов`язань з податку на прибуток.

Позивач не погодився з висновками, складеного за результатами документальної планової виїзної перевірки, Акту від 29.05.2019 №319/08-01-14-04/31154435 подав на нього заперечення від 12.06.2019 №407 (вх.№46442/10 від 12.06.2019).

В ході розгляду заперечень відповідачем з`ясовані обставини, не досліджені в ході перевірки та об`єктивний розгляд яких був неможливий без проведення перевірки.

У зв`язку з цим, керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТДВ «СК «Мотор-Гарант» з питань, що викладені у запереченнях від 12.06.2019 №407 (вх.№46442/10 від 12.06.2019) до акта про результати документальної планової виїзної перевірки ТДВ «СК «Мотор-Гарант» від 29.05.2019 №319/08-01-14-04/31154435 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2018.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт №116/08-01-05-04/31154435 від 28.11.2019 (Акт позапланової перевірки), відповідно до висновків якого, встановлено порушення позивачем пп.44.1, 44.2 ст.44 р. II, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134 р., пп.140.5.3 п.140.5 ст.140, пп.141.2.1, 141.2.3, 141.2.4, 141.2.5 п.141.2 ст.141 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України від 16.07.99 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.7, 9 МСБО 18 «Дохід» в результаті чого знижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 8218 644 грн., у тому числі: 1 квартал 2016 року - 1291626 грн., півріччя 2016 року - 3721121 грн., три квартали 2016 року - 5317016 грн., 2016 рік - 8197941 грн., 1 квартал 2017 року - 0,0 грн., півріччя 2017 року - 20703 грн., три квартали 2017 року - 20703 грн., 2017 рік -20703 грн. (а.с. 15-50 т. 1).

Не погодившись з висновками Акту позапланової перевірки позивачем були подані заперечення на вказаний акт податкової перевірки до ГУ ДПС у Запорізькій області, які залишені без розгляду.

На підставі висновків Акту позапланової перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0004130504 від 05.12.2019, яким було донараховано податок на прибуток у розмірі 4 497 523 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 1 124 380,75 грн., всього на загальну суму 5 621 903 грн. 75 коп.

Позивач вважає протиправним зазначене податкове повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV, норми Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року №1300/27745.

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Матеріалами справи підтверджується, що згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТДВ «СК «Мотор-Гарант» (ЄДРПОУ 31154435) зареєстровано 05.09.2000; дата запису: 25.10.2004 року; номер запису: 11031200000001323.

Індивідуальний податковий номер 311544308245.

Відповідно даних реєстру платників ПДВ на офіційному сайті ДПС України, позивач з 07.08.2008 є платником податку на додану вартість.

ТДВ «СК «Мотор-Гарант» перебуває на обліку як платник податків в ГУ ДПС України у Запорізькій області, Олександрівська державна податкова інспекція (Шевченківський район м. Запоріжжя).

Дані про взяття на облік як платника податків: 14.09.2000, номер запису про взяття на облік - 218 (згідно даних ЄДР).

Дата взяття на облік позивача як платника єдиного внеску: 14.09.2000; реєстраційний номер платника єдиного внеску: 08024-02724.

Місцезнаходження (юридична адреса) ТДВ «СК «Мотор-Гарант»: вулиця Вересаева, буд. №3 у м.Запоріжжя, 69068.

Згідно з п. 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У відповідності до положень п.86.10 статті 86 ПК України в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника.

Слід зазначити, що сам факт будь-якого правопорушення має бути підтверджено виключно допустимими доказами. Аналогічні зауваження є справедливими і щодо форми та змісту окремого акту (довідки) перевірки дотримання.

Акт перевірки має відповідати вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року №1300/27745 (Порядок №727).

Згідно положень пунктів 3-5 розділу II Порядку №727, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавстві, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставин фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань держави митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно підпункту 1 пункту 5 розділу III Порядку №727, у висновку акта (довідки) документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в якості порушень, які стали підставами для прийняття податкового повідомлення-рішення №0004130504 від 05.12.2019, в Акті позапланової перевірки зазначено, що (а.с. 26 т.1):

«Перестраховик ТДВ «СК «Хортиця» не несло відповідальність за передані ПрАТ «СК «Мотор-Гарант» ризики, оскільки було створено з метою прикриття незаконної діяльності;

….ТДВ «СК «Хортиця» всі кошти, які надходили від застрахованих осіб в адресу ТДВ «СК «Хортиця», - виводилися з її рахунків та, в подальшому, здійснювалося їх обготівкування під виглядом купівлі цінних паперів;

…..фактично страхові ризики, які страхували клієнти ПрАТ «СК «Мотор-Гарант», за участі перестрахувальника ТДВ «СК «Хортиця» ніколи не наставали, а фактично націлені на завищення валових витрат;

…..будь-які розумні економічні причини - ділова мета по операціям ПрАТ «СК «Мотор-Гарант» із ТДВ «СК «Хортиця» відсутні».

Також в Акті позапланової перевірки відповідачем зазначено, що (а.с.22, 23 т.1):

наявні відомості в Єдиному державному реєстрі судових рішень України інформації (ЄДРСР) у відношенні ТДВ «СК «Хортиця», а саме ухвали від 24.05.2018 року Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/18490/18 - в якій вказано, що СУ ФР Офісу великих платників податків ДФС в рамках досудового слідства у кримінальному провадженні №32017100110000110 від 20.12.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 статті 205 КК України, встановлено, що невстановленими особами створено та придбано з метою прикриття незаконної діяльності ряд суб`єктів підприємницької діяльності, які використовуються підприємствами реального сектору економіки, зокрема на фондовому ринку України, а також створили та придбали ряд суб`єктів підприємницької діяльності, зокрема ТДВ «СК «Хортиця» (код ЄДР 33836688), які придбають послуги з перестрахуванню із рядом інших страхових компаній;

наявні відомості в ЄДРСР у відношенні ТДВ «СК «Планета», а саме ухвали від 02.11.2016 року Солом`янського районного суду м. Києва у справі №760/17456/16-к - в якій вказано, що СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснює досудове слідство у кримінальному провадженні №32016100020000009 від 25.01.2016 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч.3 статті 212 КК України, щодо групи осіб, які протягом 2014-2015 років, використовуючи реквізити підприємства ПрАТ «СК «Планета» (код ЄДРПОУ 34478784) з метою сприяння в ухиленні від сплати податків легально діючим суб`єктам господарювання та подальше конвертації безготівкових грошових коштів у готівку. Також встановлено, що ПрАТ «СК «Планета» здійснює діяльність на страховому ринку. Фактично вказана діяльність полягає в переведенні безготівкових коштів в готівку для ряду підприємств та організацій м. Києва, - з метою ухилення від оподаткування з податку на прибуток підприємств, - шляхом використання особливостей діяльності на страховому ринку. Також слідством встановлено, що кошти, які клієнти перераховують на адресу ПрАТ «СК «Планета» під виглядом страхових платежів в подальшому фактично знімаються готівкою та передаються підприємствам реального сектору економіки - замовникам протиправних операцій посадовими особами вищевказаними особами, - за вирахуванням відсотку надання протиправної послуги. На даний час ПрАТ «СК «Планета» (код ЄДРПОУ 34478784) призупинила свою діяльність та з метою приховання злочину розпочато процедури її ліквідації, однак замість неї на даний час послуги щодо ухилення від сплати податків та обготівкування грошових коштів надає ТДВ «Страхова компанія «Хортиця» (код ЄДРПОУ 33836688), яка підконтрольна тим же особам.

Надаючи оцінку зазначеним висновкам акту позапланової перевірки, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що з огляду на вищевказані в Акті позапланової перевірки твердження, слід врахувати, що сама по собі наявність будь-якого судового рішення, в якому згадується суб`єкт господарювання, що перевіряється або його контрагент не може бути безумовною підставою для прийняття негативного рішення відносно цього суб`єкта господарювання, оскільки значення має які саме факти встановлені вказаним судовим рішенням.

Так, в ухвалі від 24.05.2018 року Шевченківського районного суду Києва у справі №761/18490/18 лише згадується не сам позивач, а його контрагент, який наряду з іншими можливо причетний до незаконної фінансово-господарської діяльності іншого суб`єкта господарювання.

При цьому, обставини, викладені в описовій частині ухвали від 24.05.2018 року Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/18490/18 стосуються розгляду слідчим суддею клопотання старшого слідчого з ОВС четвертого відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР Офісу великих платників податків ДФС Шеіна Д.К., про тимчасовий доступ до речей і документів, які перебувають у володінні ПрАТ «Автомобільна група «ВІПОС» (код ЄДРПОУ 24581332) та є припущенням, здійсненим в ході досудового розслідування.

Також, в ухвалі від 02.11.2016 року Солом`янського районного суду м. Києва у справі №760/17456/16-к згадується не сам Позивач (ТДВ «СК «Мотор-Гарант»), а його контрагент ТДВ «СК «Планета», який наряду з іншими можливо причетний до незаконної фінансово-господарської діяльності іншого суб`єкта господарювання.

Зокрема, обставини, викладені в описовій частині ухвали від 02.11.2016 року стосуються розгляду слідчим суддею клопотання старшого слідчого 2-го ВРКП СУ ФР ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві Удовиченка Д.Г., погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури №9 м. Києва Петрунею Р.А. - про тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні у ТОВ «Нова Сталь» (код ЄДРПОУ 36367823), а саме документів по взаємовідносинам з ТДВ «СК «Авангард» (код ЄДРПОУ 36319252) та є припущенням, здійсненим в ході досудового розслідування.

Слід також зазначити, що ЄДРСР містить 19 ухвал Солом`янського районного суду м. Києва у справі №760/17456/16-к (суддя Бобровник О.В.), датованих 02.11.2016 року, а із Акту позапланової перевірки чітко та однозначно не вбачається яка саме ухвала від 02.11.2016 застосована Податковим органом для обґрунтування своїх припущень та висновків.

При цьому колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України;

- судові рішення;

- податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (ст.83 ПКУ).

Водночас слід взяти до уваги, що матеріали справи №280/6371/19 не містять вироків по зазначеним кримінальним провадженням.

Відповідно до норм ч.2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 року №3262-ІV усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» (№3262-ІV) визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 ЗУ №3262-ІV).

Судом першої інстанції досліджено ЄДРСР щодо наявності вироків (станом на час винесення спірного податкового повідомлення-рішення) та встановлено:

- у кримінальному провадженні №32017100110000110 будь-які вироки - відсутні; в ЄДРСР наявні 26 ухвал Шевченківського районного суду Києва (суддя Юзькова О.Л.), ухвалених протягом 2018 року;

- у кримінальному провадженні №32016100020000009 будь-які вироки - відсутні; в ЄДРСР наявні 43 ухвали Солом`янського районного суду м. Києва (суддя Бобровник О.В., Агафонов Є.А.), ухвалених протягом 2016 року.

Згідно довідки ТДВ «СК «Гарант-Мотор» від 21.10.2020 за вих. №1211 по кримінальному провадженню №32017100110000110 та №32016100020000009, за підписом директора О.В.Зикіна, - посадовим особам ТДВ «СК «Мотор-Гарант» підозри не повідомлялися та до кримінальної відповідальності вони не притягувалися. Факти вчинення злочинів до теперішнього часу не підтверджено.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, за відсутності вироку, неможливе встановлення складу злочину або кримінального правопорушення, натомість, застосовуючи матеріал досудового розслідування, податковий орган (відповідач), презюмуючи істинність викладених в них відомостей, підмінив поняття «інформація» та «факт».

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст.78 КАС України).

Отже, лише висновки про наявність або відсутність складу злочину в діях певної особи, які викладаються у вироку суду, мають преюдиціальний характер для адміністративного суду та не вимагають доказування.

Відтак, сама наявність кримінальних проваджень (про які вказано в Акті позапланової перевірки від 28.11.2019 року) не є беззаперечним аргументом для визнання операцій ТДВ «СК «Мотор-Гарант» із ТДВ «СК «Хортиця» такими, що позбавлені будь-яких розумних причин, ділової мети, а лише потребує додаткової перевірки наявності чи відсутності дефектності наданих позивачем документів у підтвердження або спростування відповідних фактів.

Також, сама по собі наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, безвідносно до зібраних у рамках такого кримінального провадження доказів, що підтверджують вину особи, не може бути підставою для автоматичного спростування реальності усіх фінансово-господарських операцій з платником податків, у відношенні до якого здійснюються заходи кримінально-процесуального характеру.

Досудове розслідування відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Кримінального процесуального кодексу України - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Таким чином, в силу приписів кримінального - процесуального законодавства України матеріали, отримані при проведенні досудового розслідування за фактом створення і діяльності фіктивних підприємств є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, а наявність порушеної кримінальної справи, до моменту прийняття судом вироку не засвідчує наявність або відсутність в діях особи складу злочину.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи є не доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом.

Слід взяти до уваги, що в постанові Верховного Суду від 17.01.2018 року у справі №826/1244/13-а, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, a тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та позбавлення його права сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією. Будь-яка неправомірна діяльність контрагента не впливає на результати діяльності суб`єкта господарювання і не може бути підставою для притягнення до відповідальності платника податків, оскільки відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Наявність кримінального провадження, в якому не винесено обвинувального вироку або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, які набрали законної сили, в силу приписів частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції) не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Зазначена правова позиція викладена зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.04.2018 року (справа №820/2638/17), від 15.05.2018 року (справа №815/423/17), від 16.05.2018 року (справа №2а-0870/12052/11), від 31.07.2018 року (справа №818/515/14), від 31.07.2018 року (справа №815/3725/13-а), від 08.11.2018 року (справа №826/15028/17), від 24.12.2020 року (справа №280/1911/19), від 04.02.2021 року (справа №813/418/17) та інших.

Наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагентів по ланцюгу господарських відносин (несплата податків, притягнення до відповідальності) не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов`язань позивачу.

Отже, ТДВ «СК «Мотор-Гарант» не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами.

При цьому, слід врахувати, що жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку.

Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема висновками ЄСПЛ у справі «Булвес» АД проти Болгарії».

Висновками судової практики України та практики ЄС (справі «Булвес» АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України») є те, що суб`єкт господарювання не повинен нести відповідальність за наслідки невиконання контрагентом його обов`язків щодо дотримання податкового законодавства.

Добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретним суб`єктом господарювання, вони повинні застосувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Оскільки із Акту перевірки не вбачається жодного доказу щодо наявності зловживання зі сторони ТДВ «СК «Мотор-Гарант», то відсутні підстави для висновку про порушення норм податкового законодавства позивачем (ТДВ «СК «Мотор-Гарант»).

Приписами статті 35 Закону України «Про страхування» передбачено, що державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників. Державний нагляд за страховою діяльністю на території України здійснюється Уповноваженим органом та його органами на місцях.

Як передбачено пунктами 2 та 4 ч. 1 статті 36 Закону України «Про страхування», основними функціями Уповноваженого органу є: видача ліцензій страховикам на здійснення страхової діяльності та проведення їх перевірок відповідності виданій ліцензії, проведення перевірок щодо правильності застосування страховиками (перестраховиками) та страховими посередниками законодавства про страхову діяльність і достовірності їх звітності.

Контроль за додержанням Ліцензійних умов здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг шляхом проведення виїзних та безвиїзних перевірок (інспекцій) відповідно до «Правил проведення перевірок (інспекцій) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг», затверджених 27.11.2012 розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №2422, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.02.2013 року за №211/22743 (втратив чинність на підставі Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 27.06.2017 року №2865).

Вказані Правила діяли на час господарських взаємовідносин між позивачем та ТДВ «СК «Хортиця».

Таким чином, на стадії отримання ліцензії(-й) та в подальшому контроль за діяльністю страхових компаній здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).

Водночас, під час складання Акту позапланової перевірки від 28.11.2019, відповідачем не зроблено посилань на наявність у нього результатів перевірок Нацкомфінпослуг ТДВ «СК «Хортиця», виявлених порушень в діяльності такого товариства.

Уповноважений орган видає страховикам ліцензію на провадження конкретних видів страхування в порядку, встановленому законодавством України (ч.1 ст.38 ЗУ «Про страхування»).

Пунктами 2, 4 ч.1 статті 37 Закону України «Про страхування» передбачено, що уповноважений орган має право:

- проводити перевірку щодо правильності застосування страховиками законодавства України про страхову діяльність і достовірності їх звітності за показниками, що характеризують виконання договорів страхування, не частіше одного разу на рік призначати проведення за рахунок страховика додаткової обов`язкової аудиторської перевірки з визначенням аудитора, видавати приписи страховикам про усунення виявлених порушень вимог законодавства про страхову діяльність, а у разі їх невиконання зупиняти чи обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень або приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєстру страховиків (перестраховиків).

Слід зауважити, що ліцензії Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, видані ТДВ «СК «Хортиця» були анульовані розпорядженням про анулювання ліцензії від 07.12.2017 року №4460 - на підставі власної заяви ТДВ «СК «Хортиця» від 04.12.2017 за №04/12-01.

При цьому, на момент вчинення позивачем, протягом періоді часу із 2016 року по 3-й квартал 2017 року, господарських операцій з ТДВ «СК «Хортиця», ліцензії на провадження страхової діяльності та свідоцтво про реєстрацію фінансовою установою не були анульовані.

В Акті позапланової перевірки не спростовується наявність у позивача первинних документів, які стали підставою для формування витрат по взаємовідносинам з ТДВ «СК «Хортиця» у 2016 році, та які містяться в матеріалах справи (надані позивачем до позову).

Аналіз зазначених обставин дає підстави для висновку, що контролюючим органом не дотримано вимог податкового законодавства щодо формування податкового повідомлення-рішення.

Щодо оцінки здійснення позивачем оплати премій на користь ТДВ «СК «Хортиця», колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що факт оплати погоджених в ковер-нотах перестрахувальних премій на суму 45 544 116,06 грн. в Акті позапланової перевірки відповідачем не спростовується (а.с.19, 22 т.1).

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Презумпція сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презюмується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Верховний Суд в постанові від 21.05.2019 у справі №826/11026/15 зазначив, що податковий орган лише перевіряє реальність операцій з придбання товарів/ послуг, наявність у платника належним чином оформлених первинних документів на підтвердження факту понесення витрат за цими операціям, без оцінювання доцільності таких послуг, їх ефективності, впливу змістового наповнення таких операцій на результат діяльності платника, а визнання під час перевірки податковим органом нікчемними правочинів знаходиться за межами здійснення ним контролю дотримання податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція також викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 28.04.2021 року у справі №440/1005/19, від 22.04.2021 року у справі №1.380.2019.004239, від 20.10.2021 року у справі №400/1898/20 та інших.

За наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право та повинні звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність, а не класти власний висновок в основу податкового правопорушення та визначати на цій підставі грошове зобов`язання (висновок, викладений у постанові Верховного суду від 19.02.2019 по справі №П/811/3205/15).

Відповідач в Акті перевірки не ставить під сумнів правильність оформлення наданих позивачем первинних документів по господарських операціях з ТДВ «СК «Хортиця».

Доводи контролюючого органу, що діяльність позивача при здійсненні страхових внесків не була спрямована на отримання доходу та не мала намір одержати економічний ефект, нормативно та документально не підтверджуються.

Відносно господарських відносин позивача з продажу ОСОБА_1 простих іменних акцій ПАТ «Мотор-Банк», слід зазначити, що ціна продажу акцій, які є предметом цивільно-правових угод, в тому числі і договору купівлі-продажу, встановлюється за згодою сторін і не залежить ні від ціни випуску (номінальної вартості), ні від курсової ціни (що склалася на фондовому ринку).

Зазначене правова позиція також узгоджується з практикою Верховного Суду та роз`ясненнями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, згідно яких, ринкова ціна акції може бути вищою або нижчою за її номінальну вартість.

Купівля-продаж акцій здійснюється за ціною, встановленою в договорі.

При визначенні фінансового результату до оподаткування враховуються різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (п. 141.2 ст.141 ПКУ).

В Акті позапланової перевірки щодо відображення ТДВ «СК «Мотор-Гарант» доходу від операції з продажу акцій за ціною, яка не є справедливою, відсутнє посилання на підставі яких документів податковий орган прийшов до такого висновку. А отже, твердження відповідача ґрунтується лише на припущеннях.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується.

Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити.

У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами.

Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи.

Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Натомість, в даному випадку висновки відповідача не ґрунтуються на належних та достатніх доказах.

Відносно договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «Новий Оберіг» (код ЄДРПОУ 32498608) та ТОВ «Южний термінал» (код ЄДРПОУ 32368175), слід зазначити наступне.

Висновки Акту перевірки, відносно зменшення сум від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, вказаній у декларації позивача в результаті господарських операцій ТДВ «СК «Мотор-Гарант» із ТОВ «Новий Оберіг» та ТОВ «Южний термінал» документально та нормативно не підтверджується.

При цьому, помилкове відображення позивачем в додатку ЦП до декларації за 2017 рік доходів та витрат від придбання та продажу часток у статутних капіталах ТОВ «Новий Оберіг» та ТОВ «Южний термінал» не свідчить про зменшення позивачем сум від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а є лише свідченням іншого порушення щодо правильності складання податкової звітності.

Це твердження відповідає висновку експерта №7562 від 14.04.2021 за результатами проведеної економічної експертизи в адміністративній справі №280/6371/19.

Також відповідно до висновку №7562 від 14.04.2021, за результатами проведеної економічної експертизи в адміністративній справі №280/6371/19, висновки акту ГУ ДПС у Запорізькій області №116/08-01-05-04/31154435 від 28.11.2019 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань, що викладені у запереченнях від 12.06.2019 року №407 до акта про результати документальної планової виїзної перевірки ТДВ «СК «Мотор Гарант» від 29.05.2019 №319/08-01-14-04/31154435 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, в частині донарахування податкових зобов`язань, нормативно та документально не підтверджуються.

Згідно з ч.1 ст.108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

В даному випадку висновок експерта підтверджується матеріалами справи, та наданими сторонами доказами, тому обґрунтовано врахований судом першої інстанції.

За приписами ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Позиція ЄСПЛ щодо захисту прав суб`єктів господарювання від незаконних дій контролюючого органу полягає у наступному:

Рішення по справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03):

«...при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом»; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими» (п. 53).

Утім наведені в Акті перевірки висновки базуються лише на припущеннях відповідача та не підтверджені належними і допустимими доказами.

Рішення по справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції» (заява №36985/97):

«...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав для призначення податкових штрафів має саме податкове управління» (п. 110).

Рішення по справі «Інтерсплав проти України» (заява №803/02):

«... у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку» (п. 38).

Однак, матеріалами справи підтверджується що відповідач не довів належними доказами правомірність прийняття ним податкового повідомлення-рішення №0004130504 від 05.12.2019.

За відсутності порушень податкового законодавства з боку позивача (ТДВ «Мотор-Гарант»), відповідачем (ГУ ДПС у Запорізькій області) безпідставно поклало відповідальність за порушення податкового законодавства на позивача.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено правомірність і правильність відображення фінансового результату на суму 115019грн. в бухгалтерському обліку підприємства, тому податковим органом правомірно встановлено заниження позивачем податкового зобов`язання у 2017 році у розмірі 20 703грн. (від суми 115 019грн.), отже в цій частині податкове повідомлення-рішення №0004130504 від 05.12.2019 не підлягає скасуванню.

Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову позивачем не оскаржувалось, тому апеляційний перегляд в цій частині не здійснювався.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження відповідача, викладені в Акті позапланової перевірки, є необґрунтованими, що свідчить про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення №0004130504 від 05.12.2019 в сумі 5 596 025грн. (основне зобов`язання 4 476 820грн., штрафні (фінансові) санкції 1 119 205грн.).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права, свободи та інтереси позивача захищені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

З огляду на результати розгляду справи розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.07.2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 30.11.2022 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 30.11.2022.

В повному обсязі постанова виготовлена 07.12.2022.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова