Рішення

від 14.12.2022 по справі 541/2577/22

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2577/22

Номер провадження 2/541/839/2022

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 грудня 2022 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі: головуючої судді Шатілової Л.Г., за участю секретаря судового засідання Гуриної В.М., розглянувши в залі суду в м. Миргороді цивільну справу в порядку загального провадження в підготовчому судовому засіданні за позовом ОСОБА_1 до Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

18 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою в якій просила визнати за нею право приватної власності на земельну ділянку площею 4,3832 га (кадастровий номер 5323284600:0:006:0092), цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області і належала ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підтвердження позовних вимог вказувала , що ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Остапівка Миргородського району померла ОСОБА_2 . 23.10.2021 року рішенням Зінківського районного суду Полтавської області встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_1 , що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Остапівка Миргородського району Полтавської області. Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до спадкової маси якої входить право на земельну частку (пай) розміром 4,01 в умовних кадастрових гектарах в землях колективної власності КСП «ім.Ульянова». На дану земельну ділянку ОСОБА_2 був виданий сертифікат ПЛ 0077066 на земельну частку (пай) №1013 розміром 4,01 в умовних кадастрових гектарів. Сертифікат на земельну частку (пай) було втрачено, у зв`язку з чим позивач не може реалізувати свої спадкові права, тому просить суд задовольнити її вимоги.

В ході розгляду справи позивач змінила предмет позову і просила суд визнати за нею право на право на земельну ділянку площею 4,3832 га (кадастровий номер 5323284600:0:006:0092), цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області і належала ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ПЛ №0077066 від 20.12.1999 року, зареєстрований за №588 в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай). Попередні позовні вимоги просила залишити без розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 , та її представник- адвокат Тараненко С.О. не з`явилися, адвокат надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримали в повному обсязі (а.с. 42).

Представник відповідача Комишнянської селищної ради Миргородського району в судове засідання не з`явився. Установа надіслала заяву, в якій заперечень проти задоволення позовної заяви ОСОБА_1 не висловила, справу просила розглянути без участі їхнього представника (а.с.48).

Відповідно до ч. 3ст. 200 ЦПК Україниза результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у разі визнання позову відповідачем.

З огляду на викладене, суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, а тому розгляд справи проводить в даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Остапівка Миргородського району померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.6). Після її смерті спадщину прийняла ОСОБА_1 , що встановлено рішенням Зінківського районного суду Полтавської області від 23.10.2021 року (а.с.37-39). Після смерті ОСОБА_2 залишилась спадщина, зокрема право на земельну частку (пай) колишнього КСП «ім.Ульянова», розташованого на території Остапівської сільської ради Миргородського району площею 4,01 в умовних кадастрових гектарів, яке належало померлій на підставі сертифікату серії ПЛ №0077066 від 20.12.1999 року, оригінал якого було втрачено (а.с. 10-12, 17). Згідно копії листа відділу №2 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області встановлено, що відповідно до списку прийнятих земельних ділянок, який знаходиться у Проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Остапівської сільської ради Миргородського району Полтавської області (Книга ІІ), номер земельної частки (паю), що належить ОСОБА_2 -1013 (підпис про прийняття земельної ділянки відсутній). Відповідно до даних ДЗК вищевказаній земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 5323284600:00:006:0092, дані щодо власника відсутні (а.с.14). Згідно з витягом з газети «Миргород-наш дім» в редакції від 27.05.2021 року №21-22, втрачений сертифікат на право на земельну частку (пай) КСП «ім.Ульянова», розташованого на території Остапівської сільської ради Миргородського району, серія ПЛ №0077066 від 20.12.1999 року, зареєстрований за №588 виданий на ім`я ОСОБА_2 - вважати недійсним (а.с.17). Приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Наконечна Н.П. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку розміром 4,01 га, що знаходиться на території Остапівської сільської ради Миргородського району, у зв`язку з відсутністю документу що підтверджує право власності на земельну ділянку померлої ОСОБА_2 (а.с.18).

Згідно пунктів 1, 4, 5Прикінцевих та перехідних положень ЦК України(в редакції 2003 року) цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року і застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.

Відповідно до п.1постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7роз`яснено, що відносини спадкування регулюються правиламиЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правилаЦК УРСР, у тому числі щодо прийняття спадщини.

Таким чином, оскільки спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , то судом застосовуються положенняЦивільного Кодексу УРСР(в редакції 1963 року).

Відповідно достатті 525 ЦК УРСР(в редакції 1963 року), часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений встатті 21 цього Кодексу.

Відповідно дост. 527 ЦК УРСР 1963 рокуспадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Статтями529,530 ЦК УРСРв редакції 1963 року, передбачено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти, дружина і батьки померлого.

Відповідно дост. 549 ЦК УРСРв редакції 1963 року, визнається, що спадкодавець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Згідно з нормами ст. 25 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" та ст. 3 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" від 10 листопада 1994 року № 666/94 право на земельну частку (пай) може бути об`єктом спадкування.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" визначено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, зокрема й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Пленум Верховного Суду України у п. 11 своєї постанови "Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року роз`яснив, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно з п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

У зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу, а саме сертифікату на земельну частку (пай), позивач не може реалізувати своє право на спадкування після померлої ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 1 першого Протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенції) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права.

Згідно зі ст. 8 Конвенції, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Неналежне оформлення майнових прав за особою й неможливість їх успадкування внаслідок цього має розцінюватися як невиправдане втручання в приватну сферу особи, є порушенням її прав, які потребують захисту в судовому порядку, а тому ефективним способом захисту, який є адекватним змісту порушеного права і не суперечить закону, є саме визнання права власності на спірне майно за позивачем в порядку спадкування за законом.

За таких обставин, права позивача ОСОБА_1 , як спадкоємця за законом , є порушеними і підлягають судовому захисту шляхом визнання такого права.

В зв`язку з тим, що позивач не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст.13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно з ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.529,549 ЦК УРСР 1963 року,ст.ст. 141, 200, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом право на право на земельну частку (пай) розміром 4,01 в умовних кадастрових гектарах колишнього КСП ім.Ульянова, яка розташована на території Комишнянської селищної ради Миргородського району Полтавської області і належала ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ПЛ №0077066 від 20.12.1999 року, зареєстрований за №588 в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Полтавського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Тараненко Сергій Олександрович, адреса АДРЕСА_2 .

Відповідач: Комишнянська селищна рада Миргородського району Полтавської області, юридична адреса: смт.Комишня Миргородський район Полтавська область, вул. Миру, 84, код ЄДРПОУ 04381536.

Суддя: Л. Г. Шатілова