Ухвала

від 11.07.2022 по справі 757/16442/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/16442/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів ДБР Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів ДБР, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту, -

ВСТАНОВИВ:

до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів ДБР Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів ДБР, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно вилучене 04-06.07.2022 за результатами проведення обшуку у приміщеннях, які розташовані за адресою: аул. Закревського Миколи, 34-Е, зареєстрованого на праві власності за ОСОБА_4 , що використовується службовими особами ТОВ «ВІКТРУМ» (ЄДРПОУ 41745014), ТОВ «ШТЕРТАБАКО» ГДРПОУ 41760760), ТОВ «ІНТРО ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 42874472), ТОВ «ВЕКТОР ЛД» (ЄДРПОУ 41868452), ТОВ «КИЇВ МАРКЕТ СОЛЮШН» -ГДРПОУ 39931708), ТОВ «КОРДВАНС» (ЄДРПОУ 42738516),ТОВ «ФАБЕРІК Г3УП» (ЄДРПОУ 44055394), ТОВ «НЕВОЄВІТ» (ЄДРПОУ 44089182), ТОВ «ГРАДУС-Т» (ЄДРПОУ 38746437), ТОВ «АРТВЕГА СИСТЕМ» (ЄДРПОУ 13312926), ТОВ «КОРВЕТ КОРП» (ЄДРПОУ 43319020).

Вказане клопотання обґрунтовує тим, що ГСУ ДБР здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022000000000414 від 21.06.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами Державної податкової служби України, які, з метою одержання неправомірної вигоди, умисно не вживають заходів відповідного правового реагування стосовно окремих комерційних структур, що спричинило тяжкі наслідки.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Право на справедливий судовий розгляд, передбачене ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини передбачає повагу до принципу верховенства права. Одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду і встановлені ним факти та обставини носять обов`язковий характер (рішення «Салов проти України» від 06.09.2005). Окрім того, щодо преюдиціальності судових рішень, які набрали законної сили, Верховний Суд України, як найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції, неодноразово висловлювався про обов`язковість прийняття судом, що розглядає справу, тих доказів та фактичних даних, які раніше були встановлені судовим рішенням у будь-якій іншій справі, що набрали законної сили.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти російської федерації», Постанови Європейського Суду від 24.03.2005 по справі «Фрізен проти російської федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Ухвалою слідчого судді від 04.07.2022 було надано дозвіл на проведення обшуку у приміщеннях, які розташовані, за адресою: м. Київ, вул. Закревського Миколи, 34-Е, зареєстрованого на праві власності за ОСОБА_4 , що використовується службовими особами ТОВ «ВІКТРУМ» (ЄДРПОУ 41745014), ТОВ «ІНТЕРТАБАКО» (ЄДРПОУ 41760760), ТОВ «ІНТРО ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 42874472), ТОВ «ВЕКТОР ЛД» (ЄДРПОУ 41868452), ТОВ «КИЇВ МАРКЕТ СОЛЮШН» (ЄДРПОУ 39931708), ТОВ «КОРДВАНС» (ЄДРПОУ 42738516), ТОВ «ФАБЕРІК ГРУП» (ЄДРПОУ 44055394), ТОВ «НЕВОСВІТ» (ЄДРПОУ 44089182), ТОВ «ГРАДУС-Т» (ЄДРПОУ 38746437), ТОВ «АРТВЕГА СИСТЕМ» (ЄДРПОУ 43312926), ТОВ «КОРВЕТ КОРП» (ЄДРПОУ 43319020), з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення та майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, за період з 2021 року по 04.07.2022, а саме виявлення та вилучення: речей, предметів, бухгалтерських та інших документів, пов`язаних з фінансово-господарською діяльністю ТОВ «ВІКТРУМ» (ЄДРПОУ 41745014), ТОВ «ІНТЕРТАБАКО» (ЄДРПОУ 41760760), ТОВ «ІНТРО ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 42874472), ТОВ «ВЕКТОР ЛД» (ЄДРПОУ 41868452), ТОВ «КИЇВ МАРКЕТ СОЛЮШН» (ЄДРПОУ 39931708), ТОВ «КОРДВАНС» (ЄДРПОУ 42738516), ТОВ «ФАБЕРІК ГРУП» (ЄДРПОУ 44055394), ТОВ «НЕВОСВІТ» (ЄДРПОУ 44089182), ТОВ «ГРАДУС-Т» (ЄДРПОУ 38746437), ТОВ «АРТВЕГА СИСТЕМ» (ЄДРПОУ 43312926), ТОВ «КОРВЕТ КОРП» (ЄДРПОУ 43319020) між собою та іншими суб`єктами господарської діяльності, у тому числі фізичними осібами-підприємцями, які використовувались для здійснення протиправної діяльності, оригіналів та копій договорів, додатків до них, специфікацій, документів бухгалтерського, податкового обліку, фінансово-господарської діяльності, в т.ч. документи, які свідчать про дійсні об`єми здійснення реалізації та придбання товарно-матеріальних цінностей, документів складського обліку, акти ревізій та інвентаризацій, відомості щодо залишку товарно-матеріальних цінностей на складських приміщеннях, реєстраційні, установчі та звітні документи; документи про функціонування банківських рахунків; підроблені (фіктивні) документи фінансово-господарської діяльності, в тому числі які відображають здійснення псевдо-розрахункових операцій щодо отримання товарно-матеріальних цінностей; документи та знаряддя створення мнимих фінансових операцій; чорнових записів та зіпсованих документів, блокнотів, робочих зошитів, документів з вільними зразками почерку, підписів, вказаних осіб та підконтрольних їм співробітників та відбитків печаток; печаток та штампів СГД, електронно-обчислювальної техніки, яка використовувалась задля вчинених вказаних кримінальних правопорушень (виготовлення «фіктивних документів в електронному вигляді), мобільних засобів зв`язку, які використовувалися та використовуються з метою координації злочинних намірів та контролю за учасниками (співучасниками) злочинної схеми, програмного забезпечення щодо управління банківськими рахунками та електронних носіїв інформації з документами та реквізитами підприємств, зовнішні носії інформації, які містять відомості про фінансово-господарські операції вищезазначених підприємств та фізичних осіб.

Під час обшуку були вилучені речі, які не входили до переліку речей, визначених ухвалою слідчого судді від 04.07.2022, а саме було вилучено тютюнові вироби. Вилучені речі були визнані речовими доказами.

Разом тим, прокурором в клопотанні не наведено достатніх та допустимих доказів, які підтверджують, що вилучені речі мають значення для встановлення обставин досудового розслідування в даному кримінальному провадженні. Надані суду матеріали не свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Сам факт винесення постанови про визнання речовим доказом у провадженні, не є достатньою підставою для накладення арешту, оскільки фактично вилучене майно не набуло ознак речового доказу.

Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що при розгляді клопотання не встановлено достатніх та допустимих доказів для безспірного висновку про наявність підстав, які б виправдовували доцільність накладення арешту на тимчасово вилучене майно, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає необхідним відмовити в задоволенні клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 167, 170, 172,173 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора прокурора першого відділу процесуального керівництва другого управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях органів ДБР Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням органів ДБР, нагляду за його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту відмовити.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_5 ОСОБА_6