Ухвала

від 16.11.2022 по справі 757/29339/22-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29339/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1, при секретарі ОСОБА_2, за участю адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛДГРУП» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.08.2022, у рамках кримінального провадження № 12022000000000614,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «БІЛДГРУП» звернулася до слідчого судді з клопотанням в порядку ст. 174 КК України, про скасування арешту, накладеного ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.08.2022 по справі № 757/21918/22-к, в частині на грошові кошти, що знаходяться на батьківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛДГРУП» (код ЄДРПОУ 39484698) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритих у АТ «КІБ» (МФО 322540, юридична адреса: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 6) та арешт на видаткові операції по зазначеним рахункам.

В обґрунтування доводів клопотання адвокат зазначає, що арешт накладено, необґрунтовано та з порушенням приписів ст. 170 КПК України, також посилається на те, що накладений арешт грубо порушує право на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном, а також що при накладенні арешту не було враховано відсутність правової підстави для арешту майна, вказує, що стороною обвинувачення жодних даних з приводу того, що грошові кошти належні підприємству є предметом злочину, або що джерело походження грошових коштів які перебувають арештованими на розрахункових рахунках ТОВ «БІЛДГРУП» отримані незаконним шляхом, не надано, а відтак грошові кошти, належні товариству не відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Крім цього, вказує, що означене товариство не має відношення до розслідуваного кримінального провадження № 12022000000000614, відомості щодо них навіть не внесені до витягу з ЄРДР, жодним службовим чи посадовим особам товариства про підозру у вчиненні будь-якого злочину не повідомлено. Застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження є явно неспівмірним з обмеженням товариства права користування та розпорядження майном, негативно впливає на господарську діяльність. Вищенаведене у своїй сукупності вказує на безпідставність накладення арешту та обумовлює необхідність його скасування.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 вимоги визначені у клопотанні підтримує просить задовольнити.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про розгляд клопотання повідомлений у спосіб та строки, визначені ст. 135 КПК України, причин поважності неявки слідчому судді не повідомив, клопотань про відкладення судового засідання на адресу слідчого судді не надходило.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12022000000000614 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Так, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.08.2022 по справі № 757/21918/22-к, накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на батьківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛДГРУП» (код ЄДРПОУ 39484698) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритих у АТ «КІБ» (МФО 322540, юридична адреса: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 6) та на видаткові операції по зазначеним рахункам.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Із мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 24.08.2022 по справі № 757/21918/22-к вбачається, що підставою накладення арешту на грошові кошти належні Товариствам, в інтересах яких подано клопотання є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадження.

Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.

При цьому, частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладено в тому числі на гроші у безготівковій формі, які знаходяться на банківських рахунках.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується, а прокурором не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, на думку слідчого судді, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства. Тобто, у даному випадку, прокурором порушено права осіб на мирне володіння та користування своїм майном та не дотримано вимоги закону в частині підстав для звернення з клопотанням про накладення арешту на майно.

Слідчим суддею під час розгляду даного клопотання встановлено, що в кримінальному провадженні № 12022000000000614 підозра службовим особам ТОВ «БІЛДГРУП» не пред`являлась.

Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту рахунків заявника взагалі спростовується, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявника належним йому майном, у зв`язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532, 535 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_3 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛДГРУП» про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.08.2022, у рамках кримінального провадження № 12022000000000614 - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.08.2022 по справі № 757/21918/22-к, в частині арешту на грошові кошти, що знаходяться на батьківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛДГРУП» (код ЄДРПОУ 39484698) НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритих у АТ «КІБ» (МФО 322540, юридична адреса: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 6) та арешт на видаткові операції по зазначеним рахункам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1