Постанова

від 14.12.2022 по справі 400/1916/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/1916/22Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Дата і місце ухвалення 03.08.2022р., м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року по справі №400/1916/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Триалос" до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області, про визнання протиправним та скасування рішення зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

10.02.2022 року товариство з обмеженою відповідальністю "Триалос" звернулось до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 4573 від 01.02.2022 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю "Триалос" з переліку платників податку, що відповідають Критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.08.2022 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області №4573 від 01.02.2022 про відповідність товариства з обмеженою відповідальністю "Триалос" критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю "Триалос" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Триалос" судові витрати в розмірі 2481 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Головне управління ДПС у Миколаївській області посилалось на те, що при вирішенні справи суд першої інстанції проявив надмірний формалізм, надавши перевагу ст. 256 КАС України, а не ст. 6, 9 та 44 КАС України, та вирішив справу без належного збору доказів, односторонньо ґрунтуючись тільки на документах, наданих позивачем.

Апелянт зазначив, що незважаючи на те, що від відповідачів не надходили будь-які процесуальні документи: відзиви, клопотання про розгляд справи без їх участі тощо, суд першої інстанції не призначив судового засідання з метою з`ясування доводів, міркувань контролюючого органу та вирішення питання про те, чи всі докази надано.

З огляду на зазначене апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03.08.2022 року та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог товариства.

25.11.2022 року ТОВ "Триалос" подало до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому позивач посилався на те, що приймаючи оскаржуване рішення щодо відповідність товариства критеріям ризиковості, відповідач не вказав нормативно-правового обґрунтування та фактичних підстав прийняття цього рішення, не конкретизував підстав прийняття рішення та яка саме інформація слугувала для висновків про відповідність товариства критеріям ризиковості.

Зважаючи на зазначене позивач просив залишити апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Триалос" зареєстровано в якості юридичної особи, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.02.2021 зроблено запис № 100522100000043395. Основними видом діяльності ТОВ "Триалос" є КВЕД 16.10 Лісопільне та стругальне виробництво.

01.02.2022 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області було прийнято рішення №4573 про відповідність ТОВ "Триалос" критеріям ризиковості за п.8 Критеріїв ризиковості платника податків у зв`язку з наявністю у контролюючих органів податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його до суду першої інстанції.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності винесення оскаржуваного рішення, а тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Триалос», з огляду на наступне:

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року, яка набрала чинності 01 лютого 2020 року, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким в тому числі визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1), повноваження комісії контролюючого органу, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, порядок прийняття рішення комісією тощо (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено, зокрема, наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: п. 8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, Порядком № 1165 встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Колегії суддів вважає, що відповідно до положень Порядку № 1165, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, а після цього контролюючим органом проводиться моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

З огляду на викладене, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що воно прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Таким чином, комісією регіонального рівня прийняте рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, що свідчить про порушення відповідачем Порядку № 1165.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 340/1098/20.

Також, колегія суддів наголошує, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи наведені вимоги Порядку №1165 та КАС України, податковий орган, при розгляді судової справи щодо оскарження рішень про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (п. 8), має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, рішенням від 01.02.2022 року № 4573 позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

При цьому, в оскаржуваному рішенні контролюючий орган у розділі «Податкова інформація», який заповнюється у разі відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, зазначив наступне: «наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». Тобто, в оскаржуваному рішенні лише процитовано п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків, однак, не визначено, яка саме інформація досліджувалась комісією, щодо яких контрагентів позивача, щодо яких господарських операцій, тобто, в рішенні контролюючого органу не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для його прийняття, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові ПН/РК, в яких були зафіксовані такі операції.

Під час розгляду справи в суді відповідачем не надано жодного доказу, який би досліджувався в ході засідань комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що рішення від 01.02.2022 року № 4573 не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 року було відкрито провадження у даній адміністративній справі № 400/1916/22, залучено до участі в статусі другого відповідача по справі №400/1916/22 Комісію з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв,54001, 44104027), визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 14 березня 2022 р. - 11:00 год..

Крім того, вказаною ухвалою суду було встановлено відповідачу строк для подання до суду відзиву з одночасним направленням його копії іншим учасникам справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження, але не пізніше 14.03.2022 року.

Згідно довідок про доставку електронного листа, ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.02.2022 року про відкриття провадження у справі була надіслана одержувачам Головному управлінню ДПС у Миколаївській області та Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області в електронний кабінет та доставлена до електронного кабінету 24.02.2022 року о 08.30 год.

Адміністративний позов по справі був надісланий одержувачу Головному управлінню ДПС у Миколаївській області в його електронний кабінет та доставлений до електронного кабінету 21.02.2022 року о 05:52 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно ч. 4 ст. 44 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

Статтею 159 КАС України визначено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

При цьому Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно ст. 162 КАС України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Частинами 4-6 статті 162 КАС України передбачено, що до відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Статтею 261 КАС України визначено особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні

Так, цією статтею передбачено, що відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1, 3-5, 10 статті 79 КАС України закріплено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Таким чином, з аналізу положень КАС України слідує, що подання відзиву на позовну заяву є правом відповідача, а не його обов`язком, і цим правом відповідач розпоряджається на власний розсуд.

В даному випадку вбачається, що адміністративний позов було отримано Головним управлінням ДПС у Миколаївській області ще 21.02.2022 року, а ухвалу про відкриття провадження у справі 24.02.2022 року. Строк для подачі відзиву був встановлений судом першої інстанції до 14.03.2022 року.

Після отримання документів Головне управління ДПС у Миколаївській області відзив на позовну заяву разом із доказами в обґрунтування своєї позиції до суду першої інстанції не надало.

Колегія суддів враховує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 3). В подальшому строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався згідно Указів Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, від 18 квітня 2022 року № 2593/2022, затвердженого Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженого Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженого Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ.

Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Колегія суддів також враховує, що наказом ДПС від 24.02.2022 року №243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів» було встановлено простій у роботі ДПС та її територіальних органів з метою збереження життя і здоров`я працівників.

Наказом ДПС № 189 від 14.04.2022 року було припинено простій в роботі головних управлінь ДПС у Запорізькій, Київській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Чернігівській областях, Північного та Центрального міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків з 15.04.2022 року, однак п. 2 вказаного наказу надано право керівникам територіальних органів ДПС, у роботі яких припинено простій відповідно до п. 1 цього наказу, з метою забезпечення належної організації роботи, здійснення функціональних повноважень з рахування першочергового гарантування безпечних умов роботи, збереження життя і здоров`я підпорядкованих працівників із дотриманням вимог Кодексу законів про працю України за необхідності запроваджувати простій у роботі структурних підрозділів підпорядкованого територіального органу.

Таким чином, з 15.04.2022 року було припинено простій в роботі головного управління ДПС у Миколаївській області.

В свою чергу, наказом Головного управління ДПС у Миколаївській області від 14.04.2022 року № 7-о було встановлено простій у роботі працівників Головного управління ДПС у Миколаївській області, зазначених у додатку, з 15.04.2022 року. Однак, апелянтом не надано до суду додатку до вказаного наказу, що не дає суду можливості встановити, простій у роботі яких саме працівників встановлено вказаним наказом.

Разом з цим колегія суддів звертає увагу на те, що протягом всього часу з моменту відкриття провадження у справі до моменту розгляду судом першої інстанції справи по суті Головне управління ДПС у Миколаївській області так і не скористалось своїм правом на подання відзиву у справі, а також доказів правомірності оскаржуваного рішення, обґрунтувавши причини неможливості його подання у встановлений судом строк. Також будь-яких клопотань про неможливість надання до суду відзиву на позовну заяву та доказів в обґрунтування своєї позиції, клопотань про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву разом із відповідними доказами, про неможливість надання відзиву у строк, встановлений судом, відповідачем не заявлялось.

При цьому слід зазначити, що рішення у справі було постановлено судом першої інстанції 03.08.2022 року, що свідчить про те, що у відповідачів у справі було достатньо часу для реалізації свого права на подачу відзиву та доказів у підтвердження власної позиції навіть в умовах воєнного стану, однак цим правом вони не скористались. При цьому, колегія суддів вважає, що розгляд в даному випадку справи за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження жодним чином не впливає на можливість реалізації відповідачами свого права на подачу відзиву на позов та доказів у підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного рішення, та ніяк не звужує відповідні права відповідачів, оскільки нормою статті 261 КАС України прямо передбачено право на подачу відповідачем відзиву на позов.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів зазначає, що в апеляційній скарзі відповідач посилаючись на неможливість подання до суду першої інстанції відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, не зазначає, які саме докази в обґрунтування правомірності прийнятого рішення є у нього в наявності та чи є такі докази взагалі, не вказує фактичні підстави для прийняття рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості.

Більш того, апелянтом не було подано і до суду апеляційної інстанції будь-яких доказів в обґрунтування своєї позиції щодо правомірності оскаржуваного рішення з обґрунтуванням підстав не подання цих доказів до суду першої інстанції, як того вимагають положення ст. 308 КАСУ.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги та погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даній справі відповідачем не виконано обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме не доведено суду правомірності прийняття рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості, що є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення із зобов`язанням податкового органу виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеними висновками суду апеляційної інстанції та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зважаючи на те, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Судді: А.Г. Федусик

О.А. Шевчук