Постанова

від 13.12.2022 по справі 320/9439/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/9439/22 Суддя першої інстанції: Терлецька О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Беспалова О.О. та Глущенко Я.Б.,

при секретарі - Ткаченко В.В.,

за участю:

представника позивача: - Храпача О.В.,

представника відповідача: - Іващенка А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів» до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2022 року, позивач - Публічне акціонерне товариство «Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів» звернувся до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправними дій.

Разом із позовною заявою позивачем було подано клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі, в якому позивач просив вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії розпорядження ГУ ДПС у Київській області від 12.09.2022 року № 483-р про анулювання ліцензії 02/06-21 на зберігання пального №10170414201900056, терміном 11.11.2019 року по 11.11.2024 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів» від 12.10.2022 № 320/9439/22 про забезпечення позову - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивачем - Публічним акціонерним товариством «Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким вжити заходи забезпечення позову.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було не повно досліджено обставини, що мають значення для справи, не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

07 листопада 2022 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 49196, від Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого відповідач повністю заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою, наголошує, що твердження скаржника про те, що суд встановив очевидну протиправність дій податкового органу в частин законності підстав для призначення та проведення фактичної перевірки та наявності законних підстав для недопуску працівників контролюючого органу до перевірки є такими, що не відповідають змісту ухвали.

21 листопада 2022 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 51746, від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до змісту якої відповідач, фактично визнавши порушення при призначенні перевірки і оформленні оскаржуваного наказу на її проведення, самостійно усунув відповідні недоліки і видав новий наказ від 20.10.2022 року. Втім, під час проведення нової перевірки контролюючим органом було зазначено наступне порушення - зберігання пального без ліцензії (після дати її протиправного анулювання контролюючим органом), що є предметом даного позову та підтверджує необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст.. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Так, приймаючи рішення про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що спосіб забезпечення позову, про який просить заявник, можливий винятково за умови висновку суду про протиправність оскаржуваного рішення і передбачає фактичне вирішення судової справи в обхід процедури розгляду позовної заяви адміністративним судом, визначеної Кодексом адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, забезпечення позову про яке просить позивач на зазначеній в заяві підставі не відповідає принципу законності, який слідує зі ст.7 КАС України, а тому не може бути судом застосоване.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає вказаний висновок суду першої інстанції необґрунтованим, з огляду на наступне.

Статтею 150 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи (частина перша статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, позов, згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» зазначено, що суд, при розгляді заяв про забезпечення позову має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів звертає увагу, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, суд у кожному випадку повинен встановити, виходячи з конкретних доказів, чи є хоча б одна з зазначених обставин у наведеній нормі, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За своєю суттю інститут забезпечення і адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Так, на обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивачем було зазначено, про очевидну протиправність винесеного контролюючим органом рішення, що, серед інших доводів позивача підтверджено також в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 року у справі № 320/8201/22. Позивачем наголошено, що для анулювання ліцензії мають бути ті ж самі підстави, що й для застосування адміністративного арешту, а саме - законні підстави для проведення перевірки та відсутність законних підстав для відмови в її проведенні.

Відмовляючи у вжитті заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що спосіб забезпечення позову, про який просить заявник, можливий винятково за умови висновку суду про протиправність оскаржуваного рішення і передбачає фактичне вирішення судової справи в обхід процедури розгляду позовної заяви адміністративним судом, визначеної Кодексом адміністративного судочинства України, що не відповідає принципу законності, який слідує зі ст.7 КАС України.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 року у справі № 320/8201/22 судом, серед іншого було встановлено наступне «наказ на проведення фактичної перевірки від 01.09.2022 № 597-п за своїм змістом не відповідає імперативним вимогам пункту 81.1 статті 81 ПК України, а саме: у наказі не зазначено найменування та реквізити суб`єкта, який перевіряється, об`єкта, перевірка якого проводиться, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. При цьому витяг з додатку до наказу ГУ ДПС у Київській області від 01.09.2022 № 697-п не містить підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та не скріплений печаткою контролюючого органу.

Крім того судом установлено, що перевірка проведена на підставі доручення у вигляді листа ДПС України від 05.07.2022 № 6524/7/99-00-09-03-02-07 щодо необхідності здійснення заходів щодо організації контрольно-перевірочної роботи (фактичних перевірок), згідно додатку, в якому зазначено ПрАТ «Переяславський ЕКХП».

На думку суду, підставою для прийняття наказу про проведення фактичної перевірки стала не отримана/наявна інформація про можливі порушення законодавства, з їх викладенням, а доручення керівного орану про здійснення заходів щодо організації контрольно-перевірочної роботи (фактичних перевірок), що не передбачено статтею 80 ПК України.

Суд констатує, що лише у судовому засіданні з`ясовано підставу для призначення фактичної перевірки ПрАТ «Переяславський ЕКХП», а саме досліджено доручення ДПС України, відповідно до якого встановлено, що платник податків потратив в уточнений перелік суб`єктів господарювання, які не зареєстровані платниками акцизного податку та отримали протягом календарного року (за період з 01.01.2021 по 31.12.2021) пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії).

Суд вважає, що зазначений у витязі з наказу період перевірки на підставі статті 102 ПК України і недоведення до платника податків фактичної мети перевірки не відповідають нормам податкового законодавства України і є порушення прав такого платника.»

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У той же час, згідно абз. 14 ч.52 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі відмови, без законодавчих підстав, від доступу представника контролюючого органу до проведення перевірки відповідно до вимог статей 80, 81 Податкового кодексу України, на підставі акта, складеного посадовими (службовими) особами податкового органу, який засвідчує факт відмови.

Колегія суддів вважає доцільними доводи позивача щодо посилання на факти, викладені в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 09.09.2022 року у справі № 320/8201/22, адже остання засвідчує факт правомірності відмови Публічного акціонерного товариства «Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів» у допуску до перевірки посадових осіб відповідача, що виключає можливість застосування санкції, передбаченої абз. 14 ч. 52 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Також, колегією суддів враховано, що посадовими особами відповідача, станом на дату розгляду даної справи видано новий наказ на проведення перевірки позивача від 20.10.2022 року, в ході проведення якої контролюючим органом було зазначено наступне порушення - зберігання пального без ліцензії (після дати її анулювання контролюючим органом), що є предметом даного позову, з огляду на що, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів» - задовольнити, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою вжити заходи забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241, 242, 310, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів» - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року - скасувати.

Заяву Публічного акціонерного товариства «Переяславський експериментальний комбінат хлібопродуктів» про забезпечення позову - задовольнити.

Зупинити дію розпорядження Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 12.09.2022 року № 483-р про анулювання ліцензії 02/06-21 на зберігання пального №10170414201900056, терміном 11.11.2019 року по 11.11.2024 року.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді О.О.Беспалов

Я.Б.Глущенко

Повний текст виготовлено 13 грудня 2022 року.