Ухвала

від 13.12.2022 по справі 640/21844/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/21844/20

У Х В А Л А

13 грудня 2022 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Сорочко Є.О., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2022 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мета-Лімітед" до Головного управління ДПС у м.Києві, Державної податкової служби України, за участю третьої особи - Приватного підприємства "СК-Найс" про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Не погодившись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2022, скаржник подав апеляційну скаргу.

Вимоги до апеляційної скарги, порядку та строків її подання встановлені статтями 295-297 КАС.

Апеляційна скарга не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296, частини другої статті 132 КАС до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

З урахуванням того, що скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції щодо п`яти вимог немайнового характеру, то відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2020 року, судовий збір за подання апеляційної скарги становить 15765,00 грн.

При цьому, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За приписами частини першої статті 133 КАС суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.

При цьому, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас, як вказала Велика палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, у нормах частини другої статті 132 КАС відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених статтею 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору. Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Відтак, не зважаючи на критерії, визначені у статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд справі вирішувати питання відстрочення, розстрочення сплати судового збору для юридичних осіб.

Водночас, як вказав Верховний Суд у в ухвалі від 02.06.2022 у справі № 640/28106/20, від звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати такий збір, а тому висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у справі №0940/2276/18 не можуть бути застосовані до суб`єктів владних повноважень у питаннях щодо сплати ними судового збору. Окрім того, в ухвалі від 19.05.2022 у справі № 340/6875/21 Верховний Суд відхилив посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18, оскільки відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, а не обов`язком.

У свою чергу, щодо оцінки майнового критерію для цілей звільнення/відстрочення/розстрочення сплати судового збору суб`єктам владних повноважень, то суд апеляційної інстанції приймає до уваги висловлену Верховним Судом позицію, що у питаннях сплати судового збору держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж (постанови від 15.05.2018 по справі № 804/2979/17 та від 07.06.2018 по справі № 822/276/17). Якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати (постанова Верховного Суду від 10.09.2018 по справі № 357/12145/16-а).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в том у числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Відтак, оскільки скаржник є суб`єктом владних повноважень, то суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для відстрочення/розстрочення чи звільнення його від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору відсутні.

У відповідності до частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху.

За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без руху та встановити п`ятиденний строк з моменту вручення цієї ухвали протягом якого скаржник має право надати оригінал документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

У разі якщо недоліки апеляційної скарги не буде усунуто, вона буде повернута скаржнику.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 169, 295, 296, 298 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.10.2022 залишити без руху.

Встановити п`ятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали протягом якого скаржник має право надати оригінал документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя Є.О. Сорочко