Постанова

від 22.11.2022 по справі 910/20769/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 910/20769/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,

розглянувши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" з ринку, до якої приєдналося Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-переробне підприємство "Рибний світ"

до: 1) Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста",

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Держзакупівлі.Онлайн",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Космо Плаза",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

про визнання недійсними електронних торгів в частині та визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав.

У судове засідання з`явилися представники: позивача - Слуцька Н. С., Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" - Матюшко В. В., Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - Мартян О. В.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-переробне підприємство "Рибний світ" (далі - ТОВ "ВПП "Рибний світ") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" (далі - ПАТ Український професійний банк"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Держзакупівлі.Онлайн" з вимогами про:

- визнання недійсними відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулися 15.01.2020, з реалізації лоту № GL18N614755 (ідентифікатор аукціону UA-EA-2020-01-09-000001-b) в частині продажу майнових прав щодо нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Героїв Сталінграду, 31-Д, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., які є відмінними від права власності;

- визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, від 24.02.2020 № 80/7-1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В. та зареєстрований в реєстрі за № 211, укладений між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону від 15.01.2020 № UA-EA-2020-01-09-000001-b.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ "Український професійний банк" неправомірно включено до пулу власних активів, реалізованого ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на відкритих торгах (аукціоні), оформлених протоколом електронного аукціону №UA-EA-2020-01-09-000001-b від 15.01.2020, майнові права щодо нерухомого майна, розташованого за адресою: вул. Героїв Сталінграду, 31-Д, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., які є відмінними від права власності, та протиправно укладено за результатами торгів договір купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна від 24.02.2020 № 80/7-1, які є відмінними від права власності, оскільки всі права на спірне нерухоме майно належать позивачеві та останнім продаж спірного майна з ПАТ "Український професійний банк" не погоджувався.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, постановою Правління Національного банку України від 30.04.2015 № 293/БТ ПАТ "Український професійний банк" віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів та запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку. На період віднесення ПАТ "Український професійний банк" до категорії проблемних запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку та призначено куратором ПАТ "Український професійний банк" службовця Національного банку України Хаснуліна Вячеслава Альбертовича. Зокрема, заборонено ПАТ "Український професійний банк" використовувати для розрахунків у національній валюті прямі кореспондентські рахунки. Зобов`язано під час здійснення особливого режиму контролю здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України (крім операцій за розрахунками з міжнародними платіжними системами, Українською міжбанківською платіжною системою (УкрКарт), згідно з укладеними договорами та за правочинами щодо цінних паперів за кореспондентським рахунком у ПАТ "Розрахунковий центр".

05.05.2015 між ПАТ "Український професійний банк" (продавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Космо Плаза" (далі - ТОВ "Космо Плаза") (покупець) укладено договір купівлі-продажу будівлі, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О. В., зареєстрований в реєстрі за № 902, умовами якого передбачено, що продавець продає та передає у власність покупця, а покупець купує та приймає у власність від продавця будівлю комерційно-торгівельного комплексу (літ. "В-2, В'-2"), що знаходиться за адресою: вул. Героїв Сталінграду, 31-Д, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., та сплачує за неї визначену грошову суму.

Будівля має загальну площу 4 080,2 кв. м та розташована на земельній ділянці загальною площею 2,1827 га, кадастровий номер 1210100000:02:267:0086.

Відповідно до п. 2 вказаного договору відчужувана будівля належить продавцю на підставі іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л. Л. 28.09.2007 за реєстровим № 1055, договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л. Л. 09.10.2007 за реєстровим № 1304, договору про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л. Л. 29.05.2008 за реєстровим № 3891, зареєстрованого Комунальним підприємством "Дніпровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпровської обласної ради" 19.01.2010, реєстраційний номер: 32900848.

Право власності на будівлю зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 629745212101, номер запису про право власності 9560293, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності під індексним номером 37096044, виданим 05.05.2015 державним реєстратором на нерухоме майно - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О. В.

Згідно з п. 3 договору продаж вчинено за 48 000 000,00 грн, які покупець сплатить продавцю повністю до 29.05.2015 шляхом перерахування коштів на рахунок продавця № НОМЕР_1 у ПАТ "Український професійний банк", ідентифікаційний код - 19019775. Зазначена ціна відповідає волевиявленню сторін.

У подальшому ТОВ "Космо Плаза" відчужило нерухоме майно на користь позивача шляхом укладення договору купівлі-продажу будівлі від 05.05.2015 року між ТОВ "Космо Плаза" (продавець) та ТОВ "Виробничо-переробне підприємство "Рибний світ" (покупець), відповідно до якого продавець продає та передає, а покупець купує та приймає у власність від продавця будівлю комерційно-торговельного комплексу (літ. "В-2, В'-2"), що знаходиться за адресою: вул. Героїв Сталінграду, 31-Д, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., та сплачує за неї визначену грошову суму.

Будівля має загальну площу 4 080,2 кв. м та розташована на земельній ділянці, загальною площею 2,1827 га, кадастровий номер 1210100000:02:267:0086.

Відповідно до п. 2 договору відчужувана будівля належить продавцю на підставі договору купівлі-продажу будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О. В. 05.05.2015, зареєстровано в реєстрі за № 902. Право власності на будівлю зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 29745212101, номер запису про право власності 9561107, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності під індексним номером 37099569, виданим 05.05.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О. В.

Згідно з п. 3 вказаного договору продаж вчинено за 20 836 000,00 грн, які покупець сплатить продавцю повністю до 08.05.2015 шляхом перерахування коштів на рахунок продавця № НОМЕР_2 у ПАТ "Український професійний банк", ідентифікаційний код - 19019775.

Матеріали справи містять судові рішення у справі № 904/1939/18 за позовом ПАТ "Український професійний банк", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Український професійний банк" до: (1) ТОВ "Космо-Плаза", (2) ТОВ "ВПП "Рибний світ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Комарницької О. В., про визнання недійсним нікчемного правочину, визнання недійсним договору і застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, а також у справі № 904/5918/20 за позовом ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" до ТОВ Космо Плаза" та ТОВ "ВПП "Рибний світ" про визнання фіктивним договору, витребування будівель, стягнення заборгованості.

Зі змісту вищезазначених рішень вбачається наступне.

28.05.2015 постановою Правління Національного банку України № 348 ПАТ "Український професійний банк" віднесено до категорії неплатоспроможних, внаслідок чого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.05.2015 № 107, яким розпочато з 29.05.2015 процедуру виведення ПАТ "Український професійний банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

На виконання наказу тимчасової адміністрації ПАТ "Український професійний банк" від 29.05.2015 № 26/ТА "Про перевірку договорів в ПАТ "Український професійний банк" уповноваженою комісією здійснено перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, за наслідками якої виявлено вчинені банком нікчемні правочини (договір).

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з перевірки договорів (інших правочинів) від 28.08.2015 № 55 до нікчемних правочинів віднесено - договір купівлі-продажу будівлі, укладений між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Космо Плаза" та нотаріально посвідчений 05.05.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О. В., за реєстровим № 902, предметом якого є: будівля комерційно-торговельного комплексу (літ. "В-2, В'-2"), загальною площею 4080,2 кв. м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграду, 31-Д та розташована на земельній ділянці площею 2, 1827 га, кадастровий номер 1210100000:02:267:0086.

Повідомленням від 29.04.2015 № 01-10/925 уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ "Український професійний банк" Пантіною Л. О. повідомлено ТОВ "Космо Плаза" про нікчемність договору купівлі-продажу будівлі від 05.05.2015 згідно з положеннями статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та заявлено вимогу протягом десяти днів повернути у власність ПАТ "Український професійний банк" будівлю комерційно-торговельного комплексу (літ. "В-2, В'-2") загальною площею 4 080,2 кв. м, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграду, 31-Д, та розташована на земельній ділянці площею 2, 1827 га, кадастровий номер 1210100000:02:267:0086; звільнити добровільно вказане приміщення, розірвати усі укладені договори оренди, суборенди тощо, протягом 10 днів повернути (за актом приймання-передачі) приміщення, усі ключі, пульти та всю технічну документацію, а також документи, пов`язані з правом володіння та користування вказаною будівлею.

28.08.2015 Правлінням Національного банку України винесено постанову № 562 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Український професійний банк", на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб згідно з рішенням від 28.08.2015 № 158 розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноваженою особою на здійснення ліквідації банку Пантіну Л. О.

В 2018 році ПАТ "Український професійний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Український професійний банк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ "Космо Плаза" та ТОВ "ВПП "Рибний світ" з вимогами про: визнання недійсним нікчемного правочину договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Космо Плаза"; визнання недійсним - договору купівлі-продажу, укладеного між ТОВ "Космо Плаза" та ТОВ "ВПП "Рибний світ"; застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом: скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ "ВПП "Рибний світ" на будівлю комерційно-торговельного комплексу (літ. "В-2, В'-2"), загальною площею 4080,2 кв. м за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Героїв Сталінграду, 31-д; скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Космо Плаза" на будівлю комерційно-торговельного комплексу (літ. "В-2, В'-2"), загальною площею 4080,2 кв. м за адресою: вул. Героїв Сталінграду, 31-Д, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., та розташована на земельній ділянці площею 4080,2 кв. м, кадастровий номер 1210100000:02:267:0086 (номер запису про право власності 9569525, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21104647 від 05.05.2015, державний реєстратор - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Комарницька О. В.), за яким було відкрито провадження у господарській справі № 904/1939/18.

При цьому в обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що договір від 05.05.2015 купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Космо Плаза" є нікчемним з підстав, визначених у пунктах 1, 2, 7, 8 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки, уклавши цей договір у межах річного терміну до дня введення тимчасової адміністрації в ПАТ "Український професійний банк", банк: на порушення вимог, наведених у постанові Правління Національного банку України від 30.04.2015 № 293/БТ "Про віднесення ПАТ "Український професійний банк" до категорії проблемних та запровадження особливого контролю за діяльністю банку", провів розрахунок за договором не через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України, що призвело до ненадходження коштів до банку і свідчить про безоплатність правочину; здійснив відчуження власних активів, що не призвело до підвищення ліквідності чи платоспроможності банку, натомість стало безпосередньою причиною приведення останнього до неплатоспроможності, а також унеможливило виконання позивачем своїх зобов`язань перед іншими кредиторами; уклав спірний договір з пов`язаною особою, відтак, оскільки спірний договір укладено з порушенням вимог нормативно-правового акта Національного банку України (у цьому випадку постанови Національного банку України № 293/БТ), згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) такий договір є недійсним.

Окрім цього, позивач зазначив, що оскільки укладений між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Космо Плаза" договір від 05.05.2015 є нікчемним, то у ТОВ "Космо Плаза" не було правових підстав на відчуження придбаної за таким правочином нерухомості на користь ТОВ "ВПП "Рибний світ", у зв`язку з чим договір купівлі-продажу від 05.05.2015, який укладений між ТОВ "Космо Плаза" та ТОВ "ВПП "Рибний світ", також має бути визнано недійсним і, як наслідок, мають бути застосовані відповідні наслідки такої недійсності (нікчемності).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 у справі № 904/1939/18 позов було задоволено повністю. За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2019 скасоване та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ "Український професійний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Український професійний банк" відмовлено повністю.

У подальшому постановою Верховного Суду від 02.09.2020 касаційну скаргу ПАТ "Український професійний банк", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Український професійний банк", залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у справі № 904/1939/18 залишено без змін.

Суд касаційної інстанції зазначив, що визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону, отже, позовна вимога банку в даній справі про визнання недійсним нікчемного правочину - договору від 05.05.2015, укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Космо Плаза", не може бути задоволена, оскільки позивач просив застосувати неналежний спосіб захисту. Верховний Суд також погодився з висновками суду апеляційної інстанції, який, скасовуючи рішення місцевого господарського суду, дійшов висновку про відсутність у цьому випадку передбачених законом підстав для застосування наслідків недійсності нікчемного договору від 05.05.2015, оскільки банком не було доведено безоплатності вчиненого сторонами спірного договору купівлі-продажу. Окрім того, як зазначено в постанові касаційної інстанції, посилання на те, що ТОВ "ВПП "Рибний світ" не є добросовісним набувачем, в ході розгляду цієї справи не знайшли підтвердження.

Окрім цього, ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовними вимогами до ТОВ "Космо Плаза" та ТОВ "ВПП "Рибний світ" про визнання фіктивним договору купівлі-продажу від 05.05.2015, укладеного між ТОВ "Космо Плаза" та ТОВ "Рибний Світ"; витребування від ТОВ "Рибний світ" будівлі комерційно-торговельного комплексу (літ. "В -2, В'-2"), загальною площею 4080,2 кв. м; стягнення з ТОВ "Космо Плаза" суми за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу від 05.05.2015, суму збитків внаслідок інфляції у розмірі 1 386 400 грн та 3 % річних у сумі 720 822,82 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ТОВ "Космо Плаза" не було в повному обсязі виконано зобов`язання з оплати за договором купівлі-продажу будівлі від 05.05.2015, укладеним між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Космо Плаза", тобто не в повному обсязі сплачено за відчужене майно грошові кошти у розмірі 8 000 000,00 грн, тому спірне нерухоме майно підлягає витребуванню у відповідача 2 - ТОВ "Рибний світ" та стягненню несплаченої суми на користь позивача як правонаступника ПАТ "Український професійний банк".

Крім того, позивач зазначав, що договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна між відповідачами є фіктивним, оскільки кінцевим беніфіціарним власником та керівником обох відповідачів є одна й та сама особа, реалізація майна відбулась за ціною, значно нижчою від ціни, за яку майно було придбано у ПАТ "Український професійний банк", та безоплатність договору зі сторони ТОВ "Рибний світ".

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2021 у справі № 904/5918/20, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.09.2021, у задоволенні позовних вимог ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, господарські суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" не є правонаступником ПАТ "Український професійний банк", також відсутні ознаки нікчемності договору купівлі-продажу від 05.05.2015, укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Космо Плаза", і відсутні підстави недійсності договору купівлі-продажу від 05.05.2015, укладеного між ТОВ "Космо Плаза" та ТОВ "Рибний світ", що встановлено судами у справі № 904/1939/18, яка має в цій частині преюдиційне значення. Крім того, позивачем не доведено, що між відповідачами було укладено фіктивний правочин.

Під час розгляду справи № 910/20769/20 суд встановили, що згідно з рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.12.2019 № 3093 про затвердження умов продажу активів (майна) на платформі електронної торгової системи ProZorro.Продажі за посиланням https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2020-01-09-000.001-b було виставлено на продажу на відкритих торгах (аукціоні) пул активів ПАТ "Український професійний банк" в складі лоту № GL18N614755, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, дебіторської заборгованості, майнових прав за дебіторською заборгованістю, нерухомості, майнових прав на нерухомість, бланків простих векселів, бланків переказних векселів та основних засобів, початкова ціна лоту 41 441 591, 98 грн, проведення торгів призначено на 15.01.2021.

Відповідно до публічного паспорта активу вбачається, що назва активу є майнові права на нерухомість (п. 1.1), право власності зареєстровано за третьою особою (п. 1.6). У разі якщо щодо нерухомого майна існують рішення судів, які набрали законної сили та виконання яких не зупинено, а також у разі відсутності відповідного запису щодо реєстрації права власності за банком у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, таке майно виставляється на продаж як "майнові права".

Згідно з інформацією електронної торгової системи ProZorro.Продажі 15.01.2020 відбулися електронні торги (аукціон), результати яких було оформлено протоколом № UA-EA-2020-01-09-000001-b, згідно з яким переможцем визначено ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" з ціною продажу лоту (пулу активів), який складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з суб`єктами господарювання та фізичними особами, дебіторської заборгованості, майнових прав за дебіторською заборгованістю, нерухомості, майнових прав на нерухомість, бланків простих векселів, бланків переказних векселів та основних засобів в розмірі 9 117 150,24 грн.

За результатами вказаних електронних торгів (аукціону) з продажу пулу активів ПАТ "Український професійний банк" (№ лоту GL18N614755), що оформлені протоколом від 15.01.2020 № UA-EA-2020-01-09-000001-b, між ПАТ "Український професійний банк" (продавець) та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (покупець) 24.02.2020 укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 80/7-1 щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності (далі - договір № 80/7-1).

Відповідно до п. 1.1 договору № 80/7-1 продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права щодо нерухомого майна - будівлі комерційно-торгівельного комплексу, розташованого за адресою: вул. Героїв Сталінграду, 31-Д (літ. "В-2, В'-2"), м. Дніпро, Дніпропетровська обл., - 4080,2 кв. м, право власності на яке виникло у продавця на підставі іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л. Л. 28.09.2007 за реєстровим № 10055 та усіма договорами про внесення змін, зареєстрованого комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради" 19.01.2010, реєстраційний номер 32900848 та було припинено на підставі договору купівлі-продажу будівлі від 05.05.2015, які є відмінними від права власності та які виникли та можуть виникнути у майбутньому, а саме:

визнання права власності на нерухоме майно;

визнання правочину/рішення щодо припинення права власності продавця недійсним; припинення дії третіх осіб, яка порушує право власності;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав продавця;

відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб;

та інші майнові права, пов`язані із виникненням та припиненням права власності продавця на нерухоме майно, зокрема, але не виключно:

витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння;

оскарження у судовому порядку недійсності/дійсності правочину, за яким припинено право власності на нерухоме майно;

звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах прав та повноважень, на підставі майнових прав, які передбачені законодавством України, включаючи, але не обмежуючись, органів нотаріату, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, суб`єктів державної реєстрації прав, державних реєстраторів;

набуття у власність нерухомого майна, а також інші права, що випливають з майнових прав щодо нерухомого майна, в тому числі ті, які виникнуть в майбутньому у зв`язку із встановленням обставин неправомірності припинення права власності продавця на нерухоме майно, або скасування рішень судів про недійсність правочинів, на підставі яких продавець набув право власності;

отримання грошових коштів/відшкодування вартості нерухомого майна за наслідками недійсності/нікчемності правочинів, на підставі яких право власності на нерухоме майно було набуто продавцем;

інші права, що пов`язані або випливають із правочинів, на підставі яких виникло/існувало право власності продавця на нерухоме майно;

пред`явлення позову про визнання права власності покупця, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, з подальшою реєстрацією права власності за покупцем (далі - майнові права).

Згідно з п.п. 1.2 договору № 80/7-1 покупець сплачує продавцю за майнові права грошові кошти (плату) у розмірі та у порядку, визначених цим договором.

Пунктом 1.3 договору № 80/7-1 передбачено, що майнові права вважаються переданими покупцю з моменту підписання цього договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору № 80/7-1 за продаж майнових прав за цим договором покупець сплачує продавцю грошові кошти у розмірі 395 501,92 грн. Ціна договору сплачена покупцем продавцю у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став покупець.

Згідно з п. 5.6 договору № 80/7-1 останній набуває чинності з дати його підписання уповноваженими особами сторін і нотаріального посвідчення.

Спір у справі, на думку позивача, стосується законності проведення відкритих торгів з реалізації пулу власного активу, результати яких оформлені протоколом від 15.01.2020 № UA-EA-2020-01-09-000001-b, та укладення за їх наслідками договору № 80/7-1 в частині відчуження ПАТ "Український професійний банк" майнових прав на будівлю комерційно-торговельного комплексу (літ. "В-2, В'-2"), загальною площею 4080,2 кв. м, розташованого за адресою: вул. Героїв Сталінграду, 31-Д, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., які порушують право власності позивача на вказане майно.

3. Короткий зміст судових рішень у справі

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 у справі № 910/20769/20 (суддя Селівон А. М.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 (Агрикова О. В. - головуючий суддя, судді Мальченко А. О., Чорногуз М. Г.), позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що за наслідками проведеного електронного аукціону з продажу пулу активів ПАТ "Український професійний банк" до ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на підставі договору купівлі-продажу перейшли майнові права, предметом яких була належна позивачу на праві власності будівля, відтак, обґрунтовано та доведено позивачем наявність в нього як заінтересованої особи правових підстав щодо оспорювання правочинів з реалізації майна в контексті захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів. У той же час, право власності на спірну нерухомість було набуто позивачем, добросовісність якого не спростована, а відповідне майно у встановленому законодавством порядку не витребувано, а тому здійснення процедури реалізації на відкритих торгах майнових прав на таку нерухомість, які є відмінними від права власності, порушує права та законні інтереси ТОВ "ВПП "Рибний світ" як його власника, та ставить його у становище правової невизначеності.

На час проведення оскаржуваних торгів (аукціону) та укладення за їх наслідками договору № 80/7-1 у ПАТ "Український професійний банк" не існувало будь-яких прав на спірну нерухомість, які могли б становити предмет угоди купівлі-продажу. За відсутності судового рішення про застосування наслідків нікчемного правочину - договору купівлі-продажу нерухомого майна від 05.05.2015, укладеного між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "Космо Плаза", та неможливості самостійного застосування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб наслідків недійсності нікчемних правочинів, а також у зв`язку з фактичною наявністю спору про такі наслідки (існування касаційного провадження у справі № 904/1939/18 за позовом ПАТ "Український професійний банк" про визнання недійсним нікчемного правочину, визнання недійсним договору від 05.05.2015 і застосування наслідків недійсності нікчемного правочину), у ПАТ "Український професійний банк" були відсутні правові підстави для поновлення на балансі банку майнових прав на спірну нерухомість та, відповідно, включення їх в пул активу банку при проведенні спірного аукціону. Така правова позиція узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 910/8024/18.

Умовами спірного договору № 80/7-1 підтверджується факт, що на час укладання спірного договору права власності на майно (яке виникло на підставі іпотечного договору) ПАТ "Український професійний банк" припинено на підставі договору купівлі-продажу будівлі від 05.05.2015, тобто сторони спірного договору мали усвідомлювати факт відсутності у банку будь-яких прав на нерухоме майно, та відповідно відсутність у продавця предмета продажу, а тому мали розуміти неможливість набуття покупцем за цим договором майнових прав, оскільки всі права на нерухоме майно належать позивачеві.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та інших учасників судового процесу

4.1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ "Український професійний банк" з ринку звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

До початку розгляду справи надійшла заява ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про приєднання до касаційної скарги.

Підставою касаційного оскарження є пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Заявник вважає, що судами попередніх інстанцій не враховано правових висновків, викладених у постановах Верховного суду України від 02.07.2014 у справі № 6-88цс14, від 04.02.2015 у справі № 6-233цс-14, від 30.11.2016 у справі № 3-1125гс, від 12.10.2016 у справі № 6-1981цс16, від 18.11.2015 у справі № 6-1884цс15; від 29.06.2016 у справі № 6- 370цс16, Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 914/1367/17, від 02.05.2018 у справі №910/10136/17, від 14.05.2018 у справі № 522/19477/16-ц, від 29.05.2018 у справі № 910/14716/17, від 30.05.2018 у справі № 910/15567/17, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 20.06.2018 у справі № 907/643/17, від 09.07.2018 у справі № 369/5388/16-ц, від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 03.04.2019 у справі № 910/9828/17, від 09.04.2019 у справі № 908/1194/18, від 03.09.2019 у справі № 910/14255/18, від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17, від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 19.11.2019 у справі № 924/1014/18, від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 28.01.2020 у справі № 924/1208/18, від 11.02.2020 у справі № 922/1159/19, від 19.02.2020 у справі № 916/1408/19, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 15.05.2020 у справі № 904/3938/18, від 04.06.2020 у справі № 916/1411/19, від 16.06.2020 у справі № 911/1465/19, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, від 08.07.2020 у справі № 910/13840/18, від 01.09.2020 у справі № 907/29/19, від 02.09.2020 у справі № 922/1614/19, від 10.09.2020 у справі № 908/1611/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, від 12.11.2020 у справі № 908/2638/17, від 25.11.2020 у справі № 922/2144/16, від 15.12.2020 у справі № 910/8302/18, від 13.05.2021 у справі № 6393/20, від 21.04.2021 у справі № 904/5480/19, від 27.05.2021 у справі № 910/8072/20 щодо необхідності встановлення порушеного права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, а у разі відсутності факту такого порушення або оспорення та обрання неефективного способу захисту, суд відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Судами також не враховано висновки Верховного Суду України, викладені в постанові від 12.10.2016 у справі № 6-1981цс16, в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 910/10136/17, від 15.12.2020 у справі № 910/8302/18 щодо застосування статей 203, 215 ЦК України стосовно недійсності правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, саме у разі невиконання вимог щодо процедури та порядку проведення торгів.

Крім того, застосовуючи приписи статті 75 ГПК України, суди не взяли до уваги висновки Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №910/8956/15 та від 13.09.2017 у справі № 923/682/16 і Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19, від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16; від 25.04.2018 у справі № 910/24257/16 стосовно основних критеріїв визначення постанов у справах, прийнятих у подібних правовідносинах.

4.2. У відзиві на касаційну скаргу позивач вказує на безпідставність доводів скаржника та просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.3. Спірним питанням, на якому акцентує увагу скаржник, є наявність або відсутність у позивача порушеного права та законного інтересу, за захистом якого ТОВ "ВПП "Рибний Світ" звернувся із позовом у межах справи № 910/20769/20.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

У статті 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес) і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Положення частини 2 статті 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; шляхом укладання правочинів суб`єкти цивільних відносин реалізують свої правомочності, суб`єктивні цивільні права за допомогою передачі цих прав іншим учасникам.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно зі статтею 628 зазначеного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України (чинна редакція) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У статті 215 ЦК України унормовано, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно із статтею 217 зазначеного Кодексу недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Самі по собі дії осіб, зокрема щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, на яку посилається скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження.

5.4. Визначаючи порушене право, за захистом якого звернувся позивач до суду у справі № 910/20769/20, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що оскаржуваний договір, зміст якого ставить під сумнів права позивача як власника майна (за договором купівлі-продажу від 05.05.2015), за рахунок якого бажає задовольнити свої вимоги новий кредитор - ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", порушує законні інтереси позивача, оскільки ставить його у становище правової невизначеності. За наслідками проведеного електронного аукціону до ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" перейшли майнові права, предметом яких була належна наразі позивачу на праві власності будівля, відтак, позивачем обґрунтовано та доведено наявність в нього як заінтересованої особи правових підстав щодо оспорювання правочинів з реалізації майнових прав в контексті захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів. У той же час, беручи до уваги те, що право власності на спірну нерухомість було набуто позивачем, добросовісність якого не спростована, а відповідне майно у встановленому законодавством порядку не витребувано, то здійснення процедури реалізації на відкритих торгах майнових прав на таку нерухомість, які є відмінними від права власності, порушує права та законні інтереси ТОВ "ВПП "Рибний світ" як його власника, та ставить його у становище правової невизначеності.

Верховний Суд вважає зазначені висновки судів помилковими з огляду на таке.

5.5. Правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 42- 44), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.4), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 45- 47).

Отже, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

Вказаний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, прийнятій після подання касаційної скарги.

Як встановили суди попередніх інстанцій, за результатами електронних торгів (аукціону) з продажу пулу активів ПАТ "Український професійний банк" (№ лоту GL18N614755), що оформлені протоколом від 15.01.2020 № UA-EA-2020-01-09-000001-b, між ПАТ "Український професійний банк" та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", 24.02.2020 укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 80/7-1 щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності.

Таким чином, не є ефективним та належним способом захисту у межах справи № 910/20769/20 вимога про визнання недійсними відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулися 15.01.2020.

5.6. Крім того, досліджуючи спірні правовідносини, суди встановили, що на час проведення оскаржуваних торгів (аукціону) та укладення за їх наслідками договору від 24.02.2020 № 80/7-1 у ПАТ Український професійний банк" не існувало будь-яких прав на спірну нерухомість, які могли б становити предмет угоди купівлі-продажу. Зі змісту пункту 1.1 договору № 80/7-1 вбачається, що відчужені права не є у розумінні статей 512, 514 ЦК України правами вимоги майнового характеру, а сторони у спірних правовідносинах фактично не здійснили операцій з купівлі-продажу права вимоги, оскільки такі права не існували на момент укладення спірного договору від 24.02.2020.

У цьому контексті суди попередніх інстанцій правильно врахували правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/11702/18 про те, що під виглядом відчуження майнових прав щодо нерухомого майна фактично має місце продаж права на звернення до суду з позовом або права на застосування способів захисту цивільних прав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 16 і статтями 387, 392 ЦК України, однак відповідні способи судового захисту цивільних прав не можуть бути предметом договору купівлі-продажу майнових прав.

Тому продаж під виглядом відчуження майнових прав щодо нерухомого майна особою, яка фактично не є власником нерухомого майна і майнових прав на нерухоме майно, будь-яких способів захисту відсутнього на момент продажу права власності (зокрема права на звернення до суду з позовом або право на застосування способів захисту цивільних прав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України і статей 387, 392 ЦК України) є незаконними, а отже відповідні способи судового захисту цивільних прав не можуть бути самостійним предметом договору купівлі-продажу майнових прав.

З урахуванням викладеного та змісту пункту 1.1 договору № 80/7-1, Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що відчужені за договором права не є правами вимоги майнового характеру у розумінні статей 512, 514 ЦК України, а тому сторони спірних правовідносин фактично не здійснили операцію з купівлі-продажу будь-якого права вимоги, оскільки на момент укладання спірного договору від 24.02.2020 такі права взагалі не існували у продавця.

Проте, задовольняючи позов у цій частині, суди не врахували таке. Як убачається із матеріалів справи та установлено судами попередніх інстанцій, на підставі договору купівлі-продажу будівлі від 05.05.2015, право власності на нерухоме майно, щодо якого виник спір, відчужено ПАТ "Український професійний банк" ТОВ "Космо Плаза", а в подальшому на підставі договору купівлі-продажу будівлі від 15.05.2015, відповідне право власності було набуто ТОВ "ВПП "Рибний світ". 05.05.2015 право власності на спірну будівлю було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "Космо Плаза", а після укладення договору від 15.05.2015 було зареєстровано за позивачем.

Статтею 41 Конституції України гарантовано непорушність права власності.

Цивільним кодексом України унормовано, що виключно власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майновим правом, яке він здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317 ЦК України).

Згідно з частиною другої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.Таким чином, за змістом норм статті 334 ЦК України і статей 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" похідні від права власності речові права на нерухоме майно у їх набувача виникають з моменту державної реєстрації таких прав. Отже, з урахуванням змісту наведених положень чинного законодавства, як речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, так і майнові права, відмінні від права власності на нерухоме майно, є правами, нерозривно пов`язаними з нерухомим майном, а тому такі права підлягають державній реєстрації та виникають з моменту відповідної реєстрації. Вказаний правовий висновок викладений у пунктах 52-54 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 13.04.2021 у справі № 910/11702/18.

Отже, на час звернення ТОВ "ВПП "Рибний світ" із позовом у справі № 910/20769/20 право власності на спірне майно на законних підставах перейшло до позивача та було зареєстроване за ним.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 680/214/16 та від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 зроблено висновок про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19 зазначено, що державна реєстрація речових прав виконує важливу функцію інформування третіх осіб про права та обтяження на майно, а у випадках, встановлених законом, з такою реєстрацією пов`язується виникнення прав на нерухоме майно (абзац третій частини 2 статті 331 ЦК України). Хоча державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19, від 02.07.2019 у справі № 48/340, від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

У зв`язку із викладеним відсутні підстави стверджувати, що договір купівлі-продажу майнових прав, які за своєю суттю є речовими правами, похідними від права власності, що підлягають державній реєстрації відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спростовує презумпцію права власності позивача до вчинення такої реєстрації на законних підставах.

У цьому випадку спірне нерухоме майно, якого опосередковано стосується оскаржений правочин, перебуває у власності позивача, його правове становище незмінне, та юридично захищене, а відчужені за оспорюваним договором неіснуючі майнові права, відмінні від права власності, жодним чином не можуть впливати на право власності позивача.

5.7. Щодо захисту законного інтересу позивача, то Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, прийнятій після подання касаційної скарги, зауважила, що позов про визнання правочину недійсним є способом захисту прав позивача, а не способом захисту інтересу у правовій визначеності. Натомість відповідно до практики Великої Палати Верховного Суду інтерес позивача у правовій визначеності може захищатися, зокрема, позовом про визнання права або позовом про визнання відсутності права.

Суд у вказаній постанові зазначив: "Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите (пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).

Отже, за наявності вказаних обставин власник майна не позбавлений права звернутися з вимогою, зокрема, про визнання майнового права, відмінного від права власності, відсутнім і саме такий спосіб захисту міг бути належним та ефективним у спірних правовідносинах. Однак вказане не означає, що позивач зобов`язаний використати цей спосіб захисту, оскільки майнові права, відмінні від права власності, не є майновими правами у розумінні статей 512- 514 ЦК України. Як зазначив Верховний Суд у пункті 5.6 цієї постанови, право позивача є юридично захищеним".

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148).

5.8. З огляду на викладене рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 у справі № 910/20769/20 необхідно скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

5.9. Посилання скаржника на порушення судами норм статті 75 ГПК України Верховний Суд вважає помилковими. Суди застосували приписи частини 4 статті 75 ГПК України про те, що не доказуються при розгляді справи № 910/20769/20 обставини, встановлені рішеннями судів у справах № 904/1939/18 та № 904/5918/20, як такі, що встановлено стосовно особи, яка бере участь у справі, а не як такі, в яких брали участь ті самі особи.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд

6.1. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

У разі коли за результатами перевірки судом касаційної інстанції буде встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмета доказування у цій справі, з`ясовані судом першої або апеляційної інстанції з достатньою повнотою, однак допущено помилки у застосуванні норм матеріального права, у зв`язку з чим висновки судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають цим обставинам, суд касаційної інстанції приймає нове рішення.

6.2. Суд скасовує судове рішення повністю або частково та ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина 1 статті 311 ГПК України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, статтями 311, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" з ринку, до якої приєдналося Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2021 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 у справі № 910/20769/20 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ

Повний текст постанови складений у розумний строк з урахуванням перебування судді Волковицької Н. О. на лікарняному.