Ухвала

від 13.12.2022 по справі 640/28853/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 640/28853/20

адміністративне провадження № К/990/34843/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі №640/28853/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ахава Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ахава Україна» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1866285/35745624 від 25.08.2020; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Ахава Україна» №1 від 20.07.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування датою фактичного надходження податкової накладної - 14.08.2020; визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1823737/35745624 від 11.08.2020, №1848952/35745624 від 18.08.2020, №1811809/35745624 від 06.08.2020; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунки коригування, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Ахава Україна» в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування датою фактичного надходження розрахунків коригування: №3 від 17.07.2020 - 29.07.2020; №2 від 17.07.2020 - 29.07.2020; №4 від 01.06.2020 - 29.07.2020.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2021 позовні вимоги задоволено.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.11.2022 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2021 у справі №640/28853/20.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 09.12.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. Обґрунтовуючи касаційну скаргу відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Судом з`ясовано наступні обставини.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 07.12.2021 (прийнятим за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін) позовні вимоги задовольнив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Копію означеного рішення отримано представником Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України 09.12.2021, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України звернулось до Шостого апеляційного адміністративного суду з метою його оскарження.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31.01.2022 відмовив у задоволенні клопотання контролюючого органу про відстрочення сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України - ненадання доказів, що підтверджують сплату судового збору. При цьому суд визначив апелянту строк впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21.02.2022 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув заявнику, у зв`язку з неусуненням недоліків, які стали підставою для залишення такої відповідно до ухвали від 31.01.2022 без руху.

Користуючись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вдруге 21.06.2022 до суду апеляційної інстанції подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2021 у справі №640/28853/20.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.07.2022 відмовив у задоволенні клопотання контролюючого органу про відстрочення сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України - ненадання доказів, що підтверджують сплату судового збору. Цією ж ухвалою суд визначив апелянту строк впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25.07.2022 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків, а подану ним апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції повернув заявнику, у зв`язку з неусуненням недоліків, які стали підставою для залишення такої відповідно до ухвали від 08.07.2022 без руху.

Втретє 22.08.2022, тобто із значним пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2021 у справі №640/28853/20 та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що вперше контролюючий орган звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою у цій справі в межах визначеного законом процесуального строку на апеляційне оскарження, однак через несплату судового збору, що на той час, було зумовлено відсутністю коштів необхідних для проведення такої сплати, ухвалами суду від 21.02.2022 та від 25.07.2022, раніше подані ним апеляційні скарги було повернуто. Просить врахувати наявність у відповідача процесуального права на подання скарги після її повернення.

15.09.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою відмовив у задоволенні клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору, а подану ним апеляційну скаргу залишив без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України - апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними; пункту 1 частини п`ятої статті 296 цього ж Кодексу - до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Цією ж ухвалою суд визначив скаржнику строк тривалістю у десять днів з моменту отримання даної ухвали впродовж якого особа має право надати обґрунтовану заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї (нього) доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин, а також усунути недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними та не надав належних доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Зокрема, суд зазначив, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги, які повинні бути підтверджені належними доказами.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Натомість, як вказав суд, стверджуючи про неможливість сплати судового збору при поданні апеляційної скарги вперше та вдруге, як підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, скаржник не надав доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі при зверненні до суду апеляційної інстанції втретє.

Обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду, як вказав суд, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення раніше поданої апеляційної скарги заявнику без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Апелянт, як суб`єкт владних повноважень, має діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону та не може отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Також суд зауважив про тривалий проміжок часу між прийняттям судом першої інстанції рішення від 07.12.2021 та зверненням скаржника з апеляційною скаргою втретє 22.08.2022, що, на думку суду, не може вважатись незначним строком пропуску на звернення до суду.

На переконання суду апеляційної інстанції, зазначені відповідачем у клопотанні щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження доводи свідчить виключно про намагання скаржника домогтися безпідставного поновлення судом строку на апеляційне оскарження та нівелювання принципом правової визначеності.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції також врахував, що указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», відповідно до яких Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Отже, лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість твердження апелянта про наявність достатніх правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Тобто, встановивши факт подання відповідачем апеляційної скарги без доказів, що підтверджують сплату судового збору, а також поза межами процесуального строку, визначеного законом для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, без зазначення обставин та надання при цьому доказів, які б підтверджували, що заявник дійсно не міг звернутись з апеляційною скаргою до суду раніше або інших доказів, які дають підстави для поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої відповідачем апеляційної скарги без руху, з визначенням скаржнику строку для виконання у порядку та у спосіб зазначених вище в ухвалі вимог.

Одночасно суд роз`яснив апелянту наслідки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 28.09.2022 апелянт отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2022, що підтверджується відміткою про отримання на супровідному листі.

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, 03.10.2022 до суду від Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору. В обґрунтування клопотання апелянт вказує про відсутність фінансування та введений воєнний стан.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 07.11.2022 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки станом на час спливу встановленого судом апеляційної інстанції процесуального строку, а також та на момент постановлення судом даної ухвали, апелянтом не було виконано вимоги ухвали від 15.09.2022 про залишення апеляційної скарги без руху, зокрема, не подано обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску, якщо такі є, з доданням відповідних доказів на їх підтвердження.

Цією ж ухвалою суд також відмовив у задоволенні клопотання апелянта про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги з огляду на його необґрунтованість.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, у випадку неподання на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 15.09.2022 визначив контролюючому органу достатній строк, впродовж якого особа була наділена правом звернутися до суду апеляційної інстанції з обґрунтованою заявою (клопотанням) про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням у ній (ньому) інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, якщо такі є, з доказами на їх підтвердження, а також усунути недоліки апеляційної скарги в частині надання документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі.

Проте, як встановив суд, Головним управлінням ДПС у м. Києві, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України, у визначений в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху строк, не було реалізовано своє право та не подано заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням інших поважних підстав пропуску такого строку для його поновлення з доказами на їх підтвердження, зокрема будь-яких доказів на виконання вимог ухвали суду в цій частині від скаржника до суду не надходило, у зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, як вказав суд, апелянтом не надано жодних інших пояснень, не повідомлено про існування інших обставин та не наведено жодних істотних причин, які стали підставою пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою крім тих, яким вже надано правову оцінку ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2022 про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, оскільки апелянтом, у встановлений в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху строк, а також на момент постановлення судом ухвали від 07.12.2022 заяву (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших умотивованих причин пропуску такого строку з доказами на їх підтвердження не подано, а підстави наведені відповідачем для поновлення строку апеляційного оскарження ухвалою суду від 15.09.2022 визнано неповажними, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2021 у справі №640/28853/20.

Таким чином, доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації заявником права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Крім того, скаржником у касаційній скарзі не наведено жодних обставин відносно того, що ним вчинялись дії щодо виконання вимог ухвали від 15.09.2022 про залишення апеляційної скарги без руху в межах відведеного судом в цій ухвалі строку, зокрема, в частині подання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску, якщо так є, з доданням відповідних доказів на їх підтвердження.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022 у справі №640/28853/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ахава Україна» до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник