Постанова

від 14.12.2022 по справі 640/28978/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 640/28978/20

адміністративне провадження № К/9901/46374/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської ради на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2021 року у складі судді Чудак О.М. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Федотова І.В. (головуючий), суддів: Єгорової Н.М., Сорочка Є.О. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Сервісшина» ЛТД (далі - Товариство) до Київської міської ради, третя особа: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; далі - Департамент), про визнання протиправним та скасування рішення,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:

1. Товариство звернулося до суду з позовом. у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 24.09.2015 №46/1949 «Про затвердження детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі м. Києва» у частині затвердження Детального плану території по вул. Кудряшова, 14-А, Солом`янського району, м. Києва.

Підставами позову позивач зазначає, що порушене ним питання стосується якості оскаржуваного нормативно-правового акта в частині не однозначного тлумачення протягом чотирьох років Департаментом функціонального призначення земельної ділянки по вул. Кудряшова, 14-А, Солом`янського району, м. Києва, що перебуває в оренді Товариства.

При розробленні та прийнятті рішення Київською міською радою не враховано дані Державного земельного кадастру по земельній ділянці по вул. Кудряшова, 14-А, Солом`янського району, м. Києва, що перебуває в їх оренді, вимоги Генерального плану, що грубо порушує норми земельного та містобудівного законодавства. Оскаржене рішення, у частині функціонального призначення земельної ділянки обмежує здійснення позивачем права приватної власності щодо нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці.

Згідно відомостей ДЗК та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:72:143:0003 площею 0,3874 га має цільове призначення: для реконструкції існуючої станції технічного обслуговування під торгівельні та складські будівлі і споруди з подальшою експлуатацією та обслуговуванням.

Водночас, Департамент відмовляє Товариству у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та кожного разу по-різному тлумачить функціональне призначення земельної ділянки по вул. Кудряшова, 14-А у Солом`янському районі м. Києва з посиланням на містобудівну документацію, вказуючи про те, що земельна ділянка переважно відноситься до території зелених насаджень загального користування; земельна ділянка відноситься до території зелених насаджень спеціального призначення, а частково до житлової багатоповерхової забудови; земельна ділянка належить частково до території зелених насаджень загального користування та частково до території багатоповерхової житлової забудови; земельна ділянка належить до території кварталу багатоповерхової забудови.

Наведене не дає можливості Товариству прогнозувати свою поведінку та передбачати її наслідки.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021, позов задоволено.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що на підставі співставлення Детального плану території даної території, рішення відповідача про затвердження якого оскаржується, та відповідної частини Генерального плану м. Києва наявні невідповідності між цими видами містобудівної документації, що є порушенням вимог Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI) з приводу того, що детальний план території має уточнювати положення генерального плану та не повинен йому суперечити.

3. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:

3.1. 24.09.2015 відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким:

внесено до рішення міськради від 13.11.2013 №518/10006 "Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві" зміни і пропозиції: позицію 125 Переліку містобудівної документації для розроблення (оновлення) у місті Києві у 2013-2016 роках (додатка до Програми створення (оновлення) містобудівної документації в м. Києві) викласти у такій редакції: ДПТ в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колів у Солом`янському районі міста Києва (2.1.003; 196,14);

затверджено детальний план території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі міста Києва відповідно до основних техніко-економічних показників, що додаються, з урахуванням рішення міськради від 02.06.2015 №607/1471 "Про визначення переліку земельних ділянок для опрацювання можливості продажу їх (або права оренди на них) на земельних торгах".

3.2. Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.03.2017 №83496315 Товариство є власником нежитлових будівель літ. А, Б, В (не є об`єктом житлової нерухомості), загальною площею 650,7 кв.м., що за адресою: вул. Кудряшова, 14-А, Солом`янський район, м. Київ. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30965593 від 6.08.2016.

3.3. З цієї ж довідки вбачається, що у комунальній власності КМР перебуває земельна ділянка кадастровий номер 8000000000:72:143:0003 площею 0,3874 га з цільовим призначенням: для реконструкції існуючої станції технічного обслуговування під торгівельні та складські будівлі і споруди з подальшою експлуатацією та обслуговуванням.

3.4. З відомостей про актуальну інформацію про державну реєстрацію іншого речового права вбачається, що орендарем земельної ділянки є Товариство на підставі договору про поновлення договору оренди земельної ділянки, серія та номер: 419, виданий 05.04.2016, видавник Дем`яненко Т.М. - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу. Строк дії: 05.04.2026.

3.5. Згідно Витягів Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:72:143:0003 площею 0,3874 за місцем розташування: вул. Кудряшова, 14-А, Солом`янський район, м. Київ від 29.06.2016 №ЗВ-8000356802016 (а.с. 85-89) та від 10.09.2019 №ЗВ-9912666822019 (а.с. 90-95), земля відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; видом використання земельної ділянки визначено - для реконструкції існуючої станції технічного обслуговування під торгівельні та складські будівлі і споруди з подальшою експлуатацією та обслуговуванням. Датою державної реєстрації земельної ділянки є 15.07.2004.

3.6. Згідно договору про поновлення договору оренди земельної ділянки, посилання на який міститься у наведених вище витягах з ДЗК та інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, він укладений між Київською міською радою (Орендодавець) та Товариством (Орендарем) 05.04.2016 (далі - договір оренди 2016 року) на підставі статті 792 Цивільного кодексу України, статті 33 Закону України «Про оренду землі», пункту 6 статті 34 Порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в м. Києві, затвердженого рішенням КМР від 28.02.2013 за №63/9120 (зі змінами і доповненнями, внесеними рішенням КМР від 04.03.2015 за №195/1060) (далі - Порядок), висновку до справи №А-21140 постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування КМР до протоколу №12 від 19.05.2015.

Цим договором оренди 2016 року поновлено на 10 років договір оренди земельної ділянки, укладений між Орендодавцем та Орендарем, посвідчений державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Барановою Т.І. 01.07.2004 за реєстровим номером 2-1666, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу КМР (Київської міської державної адміністрації) 15.07.2004 № 72-6-00175 (далі - договір оренди 2004 року).

У пункті другому договору оренди 2016 року викладено редакцію договору оренди 2004 року, у якій вказано характеристики об`єкту оренди відповідно до цього договору, а саме земельна ділянка з наступними характеристиками:

місце розташування - вул. Кудряшова, 14-А у Солом`янському районі м. Києва;

розмір - 0,3874 (нуль цілих три тисячі вісімсот сімдесят чотири десятитисячних) га;

цільове призначення - для реконструкції існуючої станції технічного обслуговування під торговельні та складські будівлі і споруди з подальшою експлуатацією та обслуговуванням;

кадастровий номер - 8000000000:72:143:0003.

Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

У розділі «Предмет Договору» визначено, що Орендодавець, на підставі пункту 41 рішення Київської міської ради від 18.03.2004 за №125/1335, пункту 6 статті 34 Порядку, висновку до справи №А-21140 постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування Київської міської ради до протоколу №12 від 19.05.2015, передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі - об`єкт оренди або Земельну ділянку), визначену цим Договором.

3.7. Рішенням КМР від 18.03.2004 №125/1335 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» визначено затвердити проект відведення земельної ділянки Товариству для реконструкції існуючої станції технічного обслуговування під торговельні та складські будівлі і споруди з подальшою експлуатацією та обслуговуванням на вул. Кудряшова, 14-А у Солом`янському районі м. Києва.

Передано Товариству, за умови виконання пункту 41.1 цього рішення, у довгострокову оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,39 га для реконструкції існуючої станції технічного обслуговування під торговельні та складські будівлі і споруди з подальшою експлуатацією та обслуговуванням на вул. Кудряшова, 14-А у Солом`янському районі м. Києва за рахунок земель міської забудови.

3.8. У 2019 році Товариство, з метою реалізації свого права оренди земельної ділянки, зверталося до Департаменту з заявами (від 23.08.2019 № 72005-004237586-013-16 та від 24.10.2019 №72054-004436405-013-16) про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки площею 0,3874 га по вул. Кудряшова, 14-А у Солом`янському районі м. Києва для реконструкції існуючої станції технічного обслуговування під житловий комплекс з паркінгом.

За результатом розгляду заяви від 23.08.2019, Департамент листами Товариству відмовив у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта реконструкції існуючого комплексу нежитлових будівель під житловим комплексом з паркінгом у зв`язку з:

поданням неповного пакету документів, який визначено частиною третьою статті 29 Закону №3038-VI, а саме відсутністю: копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копії договору суперфіцію; копії документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згоди його власника, засвідченої в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації), витягу із Державного земельного кадастру;

невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804, земельна ділянка за функціональним призначенням переважно відноситься до території зелених насаджень загального користування.

3.9. Департамент, за результатом розгляду заяви від 24.10.2019, листом від 07.11.2019 №1409 відмовив Товариству у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта реконструкції існуючого комплексу нежитлових будівель під житловим комплексом з паркінгом у зв`язку з:

поданням неповного пакету документів, який визначено частиною третьою статті 29 Закону №3038-VI, а саме відсутністю: копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копії договору суперфіцію; копії документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згоди його власника, засвідченої в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації), витягу із Державного земельного кадастру;

невідповідністю намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки відповідно до детального плану території в межах проспекту Повітрофлотського, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24.09.2015 №46/1949, земельна ділянка за функціональним призначенням переважно відноситься до території зелених насаджень спеціального призначення, а частково до житлової багатоповерхової забудови.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги, заперечень (відзиву) на касаційну скаргу:

4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

4.1. Мотивами в обґрунтування доводів касаційної скарги вказано, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин норми статті 24 Закону №3038-VI. Зокрема не врахували приписів вказаної норми Закону №3038-VI про те, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності чи права користування земельними ділянками, а забудова земельної ділянки здійснюється у межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

4.2. Також відповідач вказує про те, що суди попередніх інстанцій не застосували ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджений наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 №44. Зокрема, щодо встановленого згідно цих норм функціонального призначення і характеру використання території міста.

5. Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021 - без змін. Мотивами зазначає правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та відсутність порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржених судових рішень.

6. Третя особа подала письмові пояснення на апеляційну скаргу, у яких підтримує її доводи та просить задовольнити скаргу, скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Додатково до зазначених підстав касаційної скарги вказує на відсутність порушеного оскарженим рішенням відповідача права позивача у спірних правовідносинах.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. Згідно з частинами першою-третьою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

8. Перевіряючи у межах повноважень, встановлених процесуальним законом, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам, висловленим у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить з такого.

9. Висновки судів попередніх інстанцій про незаконність оскарженого у цій справі рішення Київської міської ради сільської ради ґрунтується на тому, що під час його прийняття були порушені норми Закону №3038-VI, а саме затверджений детальний план території не відповідає Генеральному плану.

10. Відповідно визначальним для правильного вирішення цього спору є з`ясування того, підлягали чи ні застосуванню в регулюванні спірних правовідносин норми статті 24 зазначеного вище Закону та ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затвердженого наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 №44. Якщо підлягали, то чи враховані вимоги цих правових норм під час ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржених судових рішень.

11. Правове регулювання спірних правовідносин унормовувалось Законом №3038-VI у відповідній редакції на час прийняття рішення від 24.09.2015 №46/1949 Київською міською радою.

12. Частинами першою, третьою статті 16 Закону №3038-VI встановлено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Склад, зміст, порядок розроблення та оновлення містобудівної документації на місцевому рівні визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

13. Частиною першою статті 17 цього Закону визначено, що Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі Генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту.

План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

14. Згідно частин першої, третьої-шостої, восьмої статті 19 Закону №3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід`ємною частиною детального плану території.

Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

15. Під час розгляду цієї справи суди попередніх інстанцій встановили, що в детальному плані території, виконаного ТОВ «Проектгенплан», зазначено, що в кварталі 72:143, який розташований між вулицями Митрополита Липківського, Механізаторів і Кудряшова, за останні десятиліття відбувся процес хаотичної забудови території житловими багатоквартирними висотними будинками. Це призвело до деградації структури простору кварталу та загострення існуючого дефіциту об`єктів обслуговування населення. Для виправлення цієї ситуації більшість проектних рішень спрямовані на пошук територій для розміщення дитячих дошкільних установ та загальноосвітніх навчальних закладів. Детальним планом на території кварталу запропоновано будівництво трьох підземних паркінгів орієнтовною місткістю 1250 машино/місць, двох нових дитячих дошкільних установ на 180 та 140 місць, загальноосвітньої середньої школи на 1100 учнів та влаштування озеленених територій. Зазначені заходи потребують виведення шкідливих об`єктів з житлового кварталу та дозволить забезпечити дотримання державних санітарних вимог для існуючого житлового фонду.

При цьому, на сторінці 4 Рецензії від 12.08.2015 відповідності Детального плану містобудівній ситуації, архітектурно-містобудівним вимогам завдання на розроблення проекту у підпункті 2.2 вказано, що крім того, на території кварталу 72:143 пропонується будівництво двох житлових будинків.

У містобудівних умовах та обмеження для ділянок перспективної забудови ДПТ для ділянки №2 у кварталі 72:143 зазначено, що ділянка знаходиться в межах зони дії обмеження по висоті забудови з умов безпеки польотів. Висота житлових будинків по відношенню до зони дії аеродрому становить 223,9 м. Також зазначено, що будівництво нових житлових та громадських об`єктів потребує додаткових інженерних вишукувань: топогеодезичних, геологічних, обстеження існуючих прилеглих будівель і споруд.

Серед графічних матеріалів, у ДПТ, наявний проектний план території, який, у тому числі, визначає функціональне призначення відповідних земельних ділянок згідно врегулювання, яке здійснюється відповідно до такого ДПТ. На вказаному проектному плані земельна ділянка, передана в оренду позивачу, згідно договору оренди земельної ділянки від 05.04.2016, за функціональним призначенням віднесена до зони зелених насаджень загального користування з розташованим на ній підземним паркінгом.

16. Водночас, суди встановили, що за даними Генерального плану міста Києва, у відповідності до містобудівного кадастру міста Києва (https://mkk.kga.gov.ua/map/), земельна ділянка, передана в оренду позивачу, за функціональним призначенням частково віднесена до територій комунально-складських, а частково до територій житлової забудови багатоповерхової. При цьому, в межах земельної ділянки зелені насадження відсутні та відповідними доказами зворотнє не підтверджується.

Також суди дослідили фрагмент схеми функціонального зонування території за чинною містобудівною документацією та встановили, що земельна ділянка, належна позивачу, відноситься до території громадських будівель та споруд, а не до зелених насаджень.

17. Тому суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що ДПТ визначає функціональне призначення території, яка знаходиться в оренді позивача по вул. Кудряшова, 14-А у Солом`янському районі, як зелені насадження загального користування, у той час як згідно даних Генерального плану міста Києва, така територія за функціональним призначенням частково віднесена до територій комунально-складських, а частково до територій житлової забудови багатоповерхової і наявність на такій земельній ділянці зелених насаджень документально не підтверджується.

18. Крім того, судами встановлено, що в містобудівних обмеженнях та умовах землекористування зазначено, що відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 №370/1804, територія за функціональним призначенням належить частково до території зелених насаджень загального користування та частково до території багатоповерхової житлової забудови.

Серед дозволених видів використання території відповідно функціонального призначення зазначено: розташування багатоквартирних житлових будинків, супутніх об`єктів повсякденного обслуговування, некомерційних комунальних об`єктів, а також окремих об`єктів загальноміського значення; призначаються для повсякденного відпочинку населення і включає парки, сквери, сади, бульвари, міські ліси, водойми; призначаються для забезпечення умов охорони існуючих меморіальних комплексів, так і для організації нових в честь пам`ятних подій.

Наведено також можливі для розташування на земельній ділянці будівлі відповідно до Державного класифікатора «Будівлі та споруди» ДК 018-2000: 1122. Будинки з трьома та більше квартирами (будинки багатоквартирні масової забудови, будинки багатоквартирні підвищеної комфортності, будинки житлові готельного типу, житлові комплекси з вбудовано-прибудованими об`єктами обслуговування населення, гуртожитки); 1273. Пам`ятки історичні та такі, що охороняються державою (будівлі меморіального, художнього і декоративного призначення, статуї); 2412. Інші споруди спортивного та розважального призначення (парки відпочинку і розваг).

19. На підставі співставлення Детального плану території даної території та відповідної частини Генерального плану м. Києва суди попередніх інстанцій прийшли до висновку про наявність невідповідності між цими видами містобудівної документації, що є порушенням вимог Закону №3038-VI з приводу того, що детальний план території має уточнювати положення генерального плану та не повинен йому суперечити. Тобто суди констатували порушення відповідачем при прийнятті оскарженого рішення норм статті 19 Закону №3038-VI.

20. При цьому норми статті 24 цього Закону суди попередніх інстанцій під час аналізу нормативного регулювання спірних правовідносин не застосовували. З приводу можливості їх застосування для регулювання спірних правовідносин суд касаційної інстанції зазначає, що даною нормою врегульовано особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності.

Зокрема, частиною другою цієї статті встановлено, що зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.

Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

21. З огляду на предмет спору в цій справі позивач не оскаржує припинення права власності чи права користування земельною ділянкою по вул. Кудряшова, 14-А в Солом`янському районі м. Києва внаслідок затвердження детального плану відповідної території. Відсутній у цій справі також спір про забудову вказаної земельної ділянки. Предметом спору в цій справі є оскарження рішення Київської міської ради від 24.09.2015 №46/1949 «Про затвердження детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі м. Києва» в частині затвердження Детального плану території по вул. Кудряшова, 14-А, Солом`янського району, м. Києва з мотивів невідповідності рішення у цій частині положенням Генерального плану м. Києва, затвердженого рішенням Київради №370/1804 від 28.03.2002.

22. Також у спірних правовідносинах не ставиться питання про надання у користування чи передачу у власність земельної ділянки для здійснення містобудівної діяльності або про зміну цільового призначення земельної ділянки для цієї мети. Тому суд касаційної інстанції зазначає, що у цій справі спірні правовідносини нормами статті 24 Закону №3038-VI не регулюються, а доводи касаційної скарги про не застосування судами попередніх інстанцій під час розгляду справи цієї норми є безпідставними.

23. Щодо доводів касаційної скарги про не застосування під час розгляду цієї справи норм пунктів 2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 5.1., 5.2. та 5.3. ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.041992 №44 суд касаційної інстанції зазначає, що такі норми були обов`язковими для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об`єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень. Відтак, за наявності підстав, вони підлягали застосуванню в спірних правовідносинах.

24. Пункт 2.1. цих норм визначає, що територія міста за функціональним призначенням і характером використання поділяється на сельбищну, виробничу, в т.ч. зовнішнього транспорту, і ландшафтно-рекреаційну, а пункти 2.2., 2.3., 2.4. дають визначення кожному з видів функціонального призначення і характеру використання.

Підпункти 5.1., 5.2., 5.3. норм визначають вимоги до ландшафтно-рекреаційної території та озелененої території міста.

25. Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій не було встановлено порушення відповідачем даних норм під час оцінки правомірності оскарженого рішення відповідача про затвердження детального плану території. Натомість суди встановили, що згідно Генерального плану земельна ділянка по вул. Кудряшова, 14-А у Солом`янському районі м. Києва за функціональним призначенням частково віднесена до територій комунально-складських, а частково до територій житлової забудови багатоповерхової. При цьому, в межах земельної ділянки зелені насадження відсутні. У той же час у детальному плані цієї території вказана земельна ділянка згідно функціонального призначення віднесена до зелених насаджень загального користування. Тому суди прийшли до переконання про невідповідність функціонального призначення спірної території у детальному плані її функціональному призначенню згідно Генерального плану. Ці обставини не свідчать про те, що суди попередніх інстанцій не застосували під час висновку про нормативне регулювання спірних правовідносин норми ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджені наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 р. №44 чи застосували їх не правильно.

26. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, обґрунтованість встановлення яких суд касаційної інстанції не вправі перевіряти згідно статті 341 КАС України, правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема статей 17, 19 Закону №3038-VI, не викликає сумніву. При цьому норми статті 24 цього Закону спірні правовідносини не регулювали, а неправильного застосування норм ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджені наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 №44 не встановлено.

27. Крім того, судом касаційної інстанції не виявлено під час розгляду справи порушення норм процесуального права, передбачених пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, які є обов`язковою підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій. Також не встановлено необхідності врахування висновку щодо застосування зазначених вище норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

28. За наведеного правового регулювання та встановлених фактичних обставин справи суди попередніх інстанцій обґрунтовано прийшли до висновку про протиправність рішення Київської міської ради від 24.09.2015 №46/1949 «Про затвердження детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом`янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом`янському районі м. Києва» в частині затвердження Детального плану території по вул. Кудряшова, 14-А, Солом`янського району, м. Києва та наявності підстав для його скасування.

29. У зв`язку з наведеним, суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно статті 350 КАС України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 327, 345, 349, 350, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року по справі №640/28978/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. М. Шарапа

Судді: О. П. Стародуб

С.М. Чиркін