Постанова

від 14.12.2022 по справі 140/14362/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року

м. Київ

справа №140/14362/21

адміністративне провадження № К/990/28273/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 140/14362/21

за адміністративним позовом Приватного підприємства «ЛЮБОДАР» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області та Державної податкової служби України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Обрізка І. М., Судової-Хомюк Н. М., Шинкар Т. І.) від 16 вересня 2022 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. Приватне підприємство «ЛЮБОДАР» (далі - ПП «ЛЮБОДАР») звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області від 04 листопада 2021 року № 3328449/39226192 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 10 березня 2021 року, № 3328450/39226192 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 09 квітня 2021 року, № 3328451/39226192 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 07 травня 2021 року та № 3328452/39226192 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 28 травня 2021 року; зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні подані ПП «ЛЮБОДАР» № 1 від 10 березня 2021 року, № 2 від 09 квітня 2021 року, № 2 від 07 травня 2021 року та № 6 від 28 травня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

2. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року позов задоволено.

3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 16 березня 2022 року Головне управління ДПС у Волинській області надіслало через «Електронний суд» апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

3.1 23 березня 2022 року зазначену апеляційну скаргу було зареєстровано у Восьмому апеляційному адміністративному суді.

4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2022 року витребувано справу із суду першої інстанції.

5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору та надано десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме, подання документу про сплату судового збору.

6. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2022 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.

7. 15 червня 2022 року Головне управління ДПС у Волинській області повторно подало апеляційну скаргу.

8. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 295, 295 КАС України та надано десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: подання документу про сплату судового збору; подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку.

9. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, скаржником було надіслано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги з підстав неможливості сплати судового збору у встановлений строк.

10. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з дня отримання копії зазначеної ухвали.

11. 02 вересня 2022 року до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшло повторне клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги з підстав неможливості сплати судового збору у встановлений строк.

12. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору відмовлено, у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

13. Не погоджуючись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року, Головне управління ДПС у Волинській області та Державна податкова служба України звернулися до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просять зазначену ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

14. Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

15. Ухвалою Верховного Суду зазначену справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

16. Станом на момент розгляду справи відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив.

IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

17. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції посилався на невиконання відповідачем вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме, неподання відповідачем клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин такого пропуску.

17.1 Крім того, апеляційним судом було відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, оскільки такий строк вже продовжувався скаржнику через відсутність коштів для його сплати.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. У поданій касаційній скарзі скаржники посилаються на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та, як наслідок, незаконність прийняття рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.

19. Скаржники зазначають про те, що апеляційним судом не було враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15 травня 2020 року у справі № 820/1212/17 (провадження № К/9901/931/20), від 01 квітня 2021 року у справі № 140/8457/20, від 18 березня 2021 року у справі № 2340/4758/19 та від 13 липня 2022 року у справі № 140/8960/21.

20. Також скаржники зазначають про те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції було отримано 14 лютого 2022 року, а первинну апеляційну скаргу подано 16 березня 2022 року у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні.

21. Скаржники зауважують, що факт пропуску строку на апеляційне оскарження та необхідність поновлення такого строку є необхідною умовою для реалізації права на повторне звернення до адміністративного суду з апеляційною скаргою після повернення первісної апеляційної скарги.

22. Крім того, при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржники просять врахувати той факт, що у даному випадку подання повторної апеляційної скарги має розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та постановленими цілями та відповідає принципу юридичної визначеності з огляду на передбачену чинним законодавством можливість для поновлення строку на апеляційне оскарження в межах річного строку.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із наступного.

24. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

25. Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

26. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

27. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

28. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

29. Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

30. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

31. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

32. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

33. При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

34. Також колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

35. Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:

- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;

- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).

36. До поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, крім цього, має інші недоліки, і ці недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунуто, зокрема й не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для його поновлення, необхідно застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

37. Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі N 640/3393/19.

38. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

39. Згідно матеріалів цієї справи, повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлене тим, що податковий орган не надав докази сплати судового збору.

40. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2022 року повторну апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статей 295, 295 КАС України та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору та подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення.

41. На виконання вимог зазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, скаржником було надіслано клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги з підстав неможливості сплати судового збору у встановлений строк.

42. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів з дня отримання копії зазначеної ухвали.

43. На виконання вимог зазначеної ухвали скаржником було повторно подано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору ідентичного змісту.

44. Розглянувши заявлене клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору та відмовляючи у його задоволенні, суд апеляційної інстанції зауважив, що якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то відсутність фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати. Крім того, враховуючи ту обставину, що судом вже продовжувався строк для усунення такого недоліку апеляційної скарги, підстав для продовження терміну сплати судового збору скаржнику немає.

45. Водночас відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд зауважив, що оскільки скаржник не заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та не наводить жодних поважних підстав для такого поновлення, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

46. Отже, у межах встановленого строку недоліки апеляційної скарги скаржником усунуто не було: документ про сплату судового збору не надано, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не заявлено.

47. Відтак правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

48. Ураховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оскарженого рішення і погоджується з його висновками у цій справі.

49. При цьому, доводи касаційної скарги також не спростовують вищенаведених висновків про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

50. Крім того, колегія суддів зауважує, що судова практика, на яку посилаються скаржники у касаційній скарзі, є нерелевантною обставинам цієї справи.

V. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

51. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

52. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

53. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

VI. Висновки щодо розподілу судових витрат

54. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

55. Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області та Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2022 року у справі № 140/14362/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов