Рішення

від 24.11.2022 по справі 183/7047/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 183/7047/21

Провадження № 2/183/1651/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2022 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

з участю секретаря судового засідання Дем`яненкоА.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Сівацького А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Новомосковськ Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок 777» про відшкодування матеріально та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня2021 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що він є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . 29червня2021року сталося залиття квартири позивача внаслідок аварійної ситуації, а саме в результаті зривання різьби на патрубку стояка водопостачання до першої запірної арматури в його квартирі, про що свідчить акт, складений ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 29червня2021року. При цьому заступник керівника по господарчій частині ОСББ «Затишок 777» КолосО.Є. від відпису вказаного акту відмовився, про що також було складено акт. Усні та письмові звернення до відповідача про складення відповідного акту про залиття залишились без відповіді.

У зв`язку із залиттям квартири було пошкоджено майно позивача, чим спричинено матеріальних збитків та завдано моральну шкоду.

З метою визначення вартості матеріальних збитків позивач звернувся до ПП"Новомосковське бюро експертної оцінки", вартість проведення оцінки пошкоджень склала 1700,00 грн. Відповідно до Звіту ПП "Новомосковське бюро експертної оцінки" від 30липня2021 року ймовірна ринкова вартість матеріального збитку від пошкодження оздоблення та меблів приміщень житлової квартири, вчиненого внаслідок залиття, за адресою: АДРЕСА_1 , без урахування ПДВ склала 31 996,00 грн., тобто з урахуванням вартості проведення оцінки, загальний розмір спричинених позивачеві збитків становить 33696,00 грн.

У зв`язку з чим, з метою відновлення свого порушеного права, посилаючись на норми ЦК України, позивач звернувся до суду із цим позовом та просить стягнути з відповідача на його користь 38 696,00 грн. матеріальної та моральної шкоди, спричиненої внаслідок залиття належної йому квартири та вирішити питання стосовно судових витрат.

Не погоджуючись із пред`явленим позовом, 28 січня2022 року відповідач подав суду відзив на позовну заяву, у якому посилався на те, що, оскільки жоден акт залиття квартири не був підписаний в присутності представника ОСББ «Затишок777», відповідач вважає, що факт залиття квартири АДРЕСА_2 , яка належить позивачу, не є належним чином зафіксованим, а також не доведена обставина, що затоплення зазначеної квартири сталося саме з вини ОСББ «Затишок777». Крім того, відповідальною особою за спричинені збитки є власник квартири, оскільки залиття сталося за межами експлуатаційної відповідальності ОСББ та управителя, в частині мережі водопостачання, за яку був відповідальний власник квартири. Також відповідач зазначив, що витрати на оплату складеного звіту щодо оцінки вартості майнових збитків, не відносяться до судових витрат.

Ухвалою судді від 13жовтня2021року позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків.

Ухвалою суду від 29 листопада2021 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання і відкрито провадження у справі (а.с.139). Усною ухвалою суду від 05 квітня 2022 року було задоволено клопотання позивача про виклик та допит свідків (а.с. 189). Ухвалою суду від 24 листопада 2022року у судовому засіданні було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про «поновлення підготовчого засідання», залишено без розгляду заяву про допит свідків на підставі ч.2 ст.126ЦПК України, відмовлено у клопотанні про допит свідка ОСОБА_8 .

Під час підготовчого засідання 16червня2022року на питання суду щодо необхідності призначення судових експертиз як щодо встановлення причин залиття квартири позивача, так і щодо завданої залиттям розміру матеріальної шкоди, сторонами, які представлені у цій справі адвокатами, відповідних клопотань заявлено не було.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Вишневський А.Є. заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача адвокат Сівацький А.М. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, вислухавши вступне слово та пояснення представників позивача та відповідача, допитавши свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , дослідивши зібрані письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з установлених у судовому засіданні таких обставин.

Відповідно дост. 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, зазначений уст. 16 ЦК України, зокрема відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди.

Згідно з положеннями ч. 1ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом установлено, що позивач ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 26січня2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області РіхтерН.В., зареєстрованого в реєстрі за №19, є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 111812939 від 26 січня2018року, наданими суду у засвідчених позивачем копіях (а.с. 78-80, 81-82). Зазначена квартира розташована на четвертому поверсі дев`ятиповерхового будинку, що підтверджується відповідним технічним паспортом, виготовленим станом на 03 жовтня2016року та наданим суду у засвідченій позивачем копії (а.с. 129-132).

ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «ЗАТИШОК 777» створено у червні 2016 року власниками квартир у будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та здійснено державну реєстрацію юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з ч.4 ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Пунктом 4, п. 5 Розділу І Статуту ОСББ «Затишок 777» передбачено, що Об`єднання набуває статусу юридичної особи з моменту його державної реєстрації у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном Об`єднання, що належать об`єднанню як юридичній особі, від свого імені виступає учасником правовідносин, набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та І відповідачем у суді. Об`єднання не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників, і як і співвласники не несуть відповідальності за зобов`язаннями Об`єднання.

Відповідно до п. 1, п. 3 Розділу ІІ Статуту ОСББ «Затишок 777» метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Завданням та предметом діяльності Об`єднання є, зокрема забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Нормою ст. 319 ЦК України передбачено, що власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Положеннями ч. 4, ч. 5 ст. 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства тощо.

Водночас, за змістом положень ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з положеннями п. 1 ч.2 цієї статті, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди",розглядаючипозови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

29 червня 2021 року сталось залиття належної позивачеві квартири АДРЕСА_2 , внаслідок аварійної ситуації, а саме: в результаті зривання різьби на патрубку стояка водопостачання до першої запірної арматури у цій квартирі. Цей факт було встановлено шляхом огляду квартири позивача та складанням акту від 29 червня 2021 року за участі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Зазначений акт огляду квартири АДРЕСА_2 від 29червня2021року було підписано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Заступник керівника з господарчої частини ОСББ «ЗАТИШОК 777» КолосО.Є. від підпису вказаного акту відмовився, про що було складено відповідний акт від 29червня2021року за підписом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Як зазначено стороною позивача і підтверджено показаннями допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , відповідач на усне звернення позивача відмовився від складання відповідного акту про залиття.

У зв`язку з тим, що представниками відповідача не було складено жодних актів, позивач звернувся до відповідача з цього приводу письмово, що підтверджується заявою від 07липня2021року та поштовою квитанцією 5120602361180 з описом вкладення у цінний лист. Проте представниками ОСББ не було складено жодних актів за фактом залиття квартири позивача. У зв`язку з цим, 07 липня 2021 року був складений акт обстеження стану квартири АДРЕСА_2 після затоплення внаслідок аварії, що мала місце 29 червня 2021 року у квартирі АДРЕСА_4 . Цей акт був складений і підписаний комісією у складі власника квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_9 , власника квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_10 , власника квартири АДРЕСА_7 ОСОБА_5 , власника квартири АДРЕСА_8 ОСОБА_11 , власника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_2 .

Відповідно до складеного 07липня2021року акта установлено, що у квартирі АДРЕСА_4 затоплено кухню, тамбур, передпокій, велику кімнату, меншу спальню, ванну кімнату. Пошкоджено килимові покриття на кухні, в спальні та у великій кімнаті. У великій кімнаті пошкоджено ламінат. Також пошкоджено нижні планки меблів у передпокої та в маленькій спальні, дверні лиштви у ванній кімнаті. Наявна фотофіксація пошкоджень.

Голова ОСББ «ЗАТИШОК 777» ОстроуховаО.В. від підписання цього акту відмовилась, про що є відповідне застереження в цьому акті та підписи двох свідків власника квартири АДРЕСА_6 ОСОБА_10 та квартири 125 ОСОБА_9 .

Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, передбачено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, який повинен встановлювати причини залиття, зокрема чи залиття спричинено унаслідок несправності внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення та з`ясування питання чи не було це наслідком недбалості осіб, мешканців квартир або інші обставини, що могли спричинити залиття. Форма вказаного акта встановлена в додатку № 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

В Акті про залиття обов`язково описується що трапилося і які наслідки (що залите, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено, чітко зазначається причини залиття (несанкціоноване втручання мешканців квартири у роботу системи (заміна радіаторів, трубопроводів, вентилів, рушникосушарок тощо), незадовільне технічне обслуговування систем, передчасний вихід з ладу радіаторів опалення, трубопроводів, вентилів, гнучких підводок та ін.).

Тобто, факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність. У такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи підписувати складений акт відмовилися та зазначити причини такої відмови.

Основною метою при складанні акту залиття квартири є встановлення причин залиття, та осіб, відповідальних за спричинену шкоду.

Відповідно до п. 7, п. 12 "Правил користування приміщеннями житлових будинків", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 24 серпня 2006 року № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний: дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; проводити за власні кошти ремонт квартири (наймач (орендар) - згідно з договором найму (оренди); забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.

Пунктом 4 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року №690, установлено, що утримання внутрішньобудинкових систем у багатоквартирному будинку здійснюється відповідно до Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, затвердженого Мінрегіоном.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 серпня 2018 року № 219, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2018 року за №1074/32526, затверджено Порядок обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води (надалі - Порядок).

Пунктами 1, 2 указаного Порядку передбачено таке: цей Порядок визначає механізм обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення тапостачання гарячоїводи багатоквартирногожитлового будинку,забезпечення їхналежного функціонування,технічного обслуговування та ремонту з метою надійного та безпечного падання споживачам відповідних комунальних послуг. Дія цього Порядку поширюється на управителів або інших осіб, уповноважених співвласниками багатоквартирного будинку па виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, а також виконавців комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення з ними споживачами індивідуальних договорів про надання такої послуги з використанням та обслуговуванням внутрішньобудинкових мереж.

Таким чином зазначений порядок поширює свої дії на спірні правовідносини.

При цьому, відповідно до абзацу 4 пункту 3 Порядку встановлено, що точка приєднаннявнутрішньобудинкової системиводопостачання тасистеми постачаннягарячої водибагатоквартирного будинкудо житлового(нежитлового)приміщення - перша запірна арматура на відгалуженні від стояків у межах приміщення (запірна арматура не належить до внутрішньобудинкової системи).

Судом установлено, що аварійна ситуація в квартирі позивача сталась в результаті зривання різьби на патрубку стояка водопостачання до першої запірної арматури, тобто до точки приєднання - на відгалуженні від стояків, що являються невід`ємною частиною внутрішньобудинкової системи водопостачання. Зазначена обставина відповідачем не спростована і доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Пунктами 4-8 зазначеного Порядку передбачено: обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку (далі - внутрішньобудинкові системи) здійснюється виконавцем та включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації. Обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками). Виконавець забезпечує функціонування та підтримку в робочому стані елементів внутрішньобудинкових систем відповідно до заданих параметрів і режимів роботи. Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку складається з комплексу робіт, спрямованих на підтримку справності елементів системи чи заданих параметрів та режимів роботи обладнання внутрішньобудинкових систем за допомогою огляду, налагодження, регулювання і випробування систем, заміни швидкозношуваних елементів, заправки витратними матеріалами, змащення тощо, та не включає обслуговування вузлів комерційного обліку. Поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку складається з комплексу робіт, що спрямовані на систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей інженерного обладнання. Поточний ремонт має проводитися з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію в періодах між капітальним ремонтом.

Згідно з абзацом 2 пункту 3 Порядку виконавець - юридична або фізична особа - підприємець, уповноважена співвласниками на виконання робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води (усіх разом або окремо конкретної), управитель або виконавець комунальної послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення у разі укладення споживачами з ним індивідуальних договорів про надання такої послуги та обслуговування відповідних внутрішньобудинкових мереж.

За змістом пп. 1 п. 22 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідновлення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року за № 630, точкою розподілу, в якій здійснюється передача послуг з водопостачання холодної та гарячої води від виконавця споживачеві у багатоквартирному будинку єводорозбірні крани (душова сітка).

Отже, за встановлених судом обставин, саме відповідач є особою, на яку покладений обов`язок забезпечення функціонування та підтримки в робочому стані елементів внутрішньобудинкових систем відповідно до заданих параметрів і режимів роботи, а також здійснення комплексу робіт з технічного обслуговування та проведення поточного та капітального ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового приміщення) протягом усього періоду їх експлуатації.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Таким чином цивільне законодавство у деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Оскільки судом установлено, що саме відповідач є особою, на яку покладений обов`язок забезпечення функціонування та підтримки в робочому стані елементів внутрішньобудинкових систем відповідно до заданих параметрів і режимів роботи, а також здійснення комплексу робіт з технічного обслуговування та проведення поточного та капітального ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового приміщення) протягом усього періоду їх експлуатації, то він повинен докладати зусиль для того, щоб не порушити права інших осіб, не завдати їм шкоди, що витікає з вимог ч.2 ст.13 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року у справі№ 6-20355св15.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу (Постанова Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 569/14230/15-ц (провадження № 61-7934св18).

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. А згідно зі ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.ч. 1, 6, 7 ст. 81 ЦПК України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд ураховує, що форма актів від 29червня2021року та 07 липня2021року не в повній мірі відповідає формі, установленій у додатку № 4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76. Разом з тим, зміст цих Актів оцінюється судом в їх сукупності, з урахуванням акту від 29червня2021року про те, що «замісник керівника по господарчій частині» ОСОБА_8 відмовився від підписання акту, а також в сукупності з показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , наданими ними у судовому засіданні, які були присутні під час установлення причини залиття, усунення наслідків аварії та обстеження пошкоджень квартири, завданих її залиттям. Також судом ураховується відсутність будь-якої відповіді відповідача на усне та письмове звернення позивача щодо підписання складених або складання відповідного акту.

Щодо заперечень відповідача про те, що акти про залиття та обстеження стану квартири, надані позивачем, не є належними, суд зазначає те, що у своїй сукупності Акт від 29червня2021 року та Акт від 07 липня2021 року, а також показання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , надані ними у судовому засіданні, які були присутні під час установлення причини залиття, усунення наслідків аварії та обстеження пошкоджень квартири, завданих її залиттям, дають підстави дійти висновку про вину відповідача, оскільки іншого ним не доведено і на відповідача покладено обов`язок забезпечення функціонування та підтримки в робочому стані елементів внутрішньобудинкових систем відповідно до заданих параметрів і режимів роботи, а також здійснення комплексу робіт з технічного обслуговування та проведення поточного та капітального ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового приміщення) протягом усього періоду їх експлуатації. Доказів відсутності вини у затопленні квартири позивача відповідачем суду не надано.

При цьому суд, дотримуючись принципу правової визначеності, керується усталеною судовою практикою, зокрема постановами Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 201/658/16-ц та від 19 лютого 2020 року у справі № 369/8037/17, у яких касаційний суд відхиляє посилання позивача на те, що акти, у яких зафіксовано причини та наслідки залиття, складені не у день залиття та не відповідають формі, що передбаченаПравилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, не є належними та допустимими доказами. При цьому касаційний суд в своїх постановах указує на те, що обов`язкового складання актів безпосередньо у момент залиття зазначені Правила не вимагають.

Отже, суд приходить до висновку про те, що будь-яких доказів на спростування зазначених в акті відомостей про подію залиття, причини, вину відповідача та обсяг пошкоджень, відповідач не надав, клопотання про призначення судової експертизи щодо встановлення причин залиття чи вартості заподіяної шкоди, після з`ясування судом думки учасників процесу щодо необхідності призначення будь-якої судової експертизи у підготовчому засіданні 16червня2022року, у якому представник відповідача брав участь, представник відповідача не заявив, а тому доводи представника відповідача щодо неналежності та недопустимості наданих позивачем доказів, відхиляються. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди обґрунтовані.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку від пошкодження оздоблення та меблів приміщень житлової квартири, вчиненого внаслідок залиття за адресою: АДРЕСА_1 , від 30липня 2021року, складеного оцінювачем суб`єкта оціночної діяльності ПП "Новомосковське бюро експертної оцінки", ймовірна ринкова вартість матеріального збитку від пошкодження оздоблення та меблів приміщень житлової квартири, вчиненого внаслідок залиття за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами оцінки складає 31996,00грн., без ПДВ. При цьому суд ураховує, що відповідачем не було заявлено клопотання про проведення відповідної судової експертизи з метою оцінки заподіяної шкоди, а тому суд виходить з дійсності розміру таких збитків.

Отже, суд вважає, що позивачем повністю доведено розмір матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття його квартири в розмірі 31996,00грн., і те, що шкода йому була спричинена з вини відповідача, а тому саме ця сума повинна бути стягнута з останнього на користь позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за проведення оцінки майна ПП "Новомосковське бюро експертної оцінки" позивач поніс витрати у розмірі 1700,00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією № 434815 від 20 липня2021 року, наданою суду у засвідченій позивачем копії, а тому ця сума підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивача як матеріальна шкода.

Разом з тим, статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пунктах 5, 9 постанови від 31березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керується, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Судом установлено, що внаслідок залиття з вини відповідача належної позивачеві на праві приватної власності квартири, останньому було завдано матеріальну шкоду, в результаті чого йому завдана також і моральна шкода, оскільки залиття призвело до пошкодження належного йому майна, що зумовило моральні переживання, завдало душевних страждань, з огляду на незручності проживання в пошкодженій квартирі, потребу у здійсненні ремонту та залучення коштів для відновлення стану квартири, унаслідок чого позивач відчував емоційну напругу, нервозність, переживання, порушився його звичайний ритм життя, що негативно вплинуло на психоемоційний стан.

Тому, з урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи характер порушення прав позивача та глибину його душевних страждань, факт того, що вина відповідача у залитті квартири 29 червня2021 року доведена, суд приходить до висновку, що необхідно задовольнити вимоги позивача та стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок 777» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок 777» на користь ОСОБА_2 33696 грн. на відшкодування майнової шкоди, 5000грн.відшкодування моральної шкоди, а всього 38696(тридцять вісім тисяч шістсот дев`яносто шість тисяч) грн. 00коп.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок 777» на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 00коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_9 ;

- відповідач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Затишок 777», код ЄДРПОУ 40561010, 51200, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Горького, буд.2.

Повне рішення суду у зв`язку з відключенням електропостачання у суді складено та підписано 12грудня2022року.

Суддя Г.Є. Майна