Рішення

від 01.12.2022 по справі 366/1363/22

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/1363/22

Провадження № 2/366/432/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 грудня 2022 року смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області, у складі:

головуючого судді Гончарука О.П.,

за участю секретаря судового засідання Євтушенко В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивідбну справу за позовною заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі свого представника за довіреністю ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Іванківської селищної ради Київської області (07201, Київська область Вишгородський район смт. Іванків вул. Івана Проскури,7, код ЄДРПОУ 04054911), третя особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про визнання незаконним і скасування рішення Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області та визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора ЦНАП Іванківської селищної ради Київської області про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до Іванківської селищної ради Київської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання незаконним і скасування рішення Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області та визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора ЦНАП Іванківської селищної ради Київської області про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, у якій просить суд: скасувати рішення Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області від 10.09.2021 року №VIII-14/1802 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_3 »; скасувати рішення державного реєстратора ЦНАП Іванківської селищної ради Київської області про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222080304:01:003:0052 за ОСОБА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2465947832100); визнати право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222080304:01:003:0052 за Іванківською територіальною громадою Вишгородського району Київської області в особі Іванківської селищної ради (ЄДРПОУ 04054911).

В обґрунтування позовної заяви зазначив, що позивач з народження та на даний час проживає в с. Леонівка Вишгородського району Київської області (територія Іванківської ОТГ), має там нерухоме майно, яке належить їй на праві приватної власності. 09.12.2020 року рішенням Блідчанської сільської ради Іванківського району Київської області позивачу було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , а також рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Вказані земельні ділянки розміщені поруч, їх розділяє лише проїжджа частина АДРЕСА_4 , вона користується ними все життя. 10.06.2021 року випискою із погосподарської книги №5 на 2016-2023 рр. було підтверджено, що за позивачем дійсно рахуються ці дві земельні ділянки. Однак при розробці проекту землеустрою щодо відведення їй у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства було з`ясовано, що 24.09.2021 року вказана земельна ділянка перейшла у власність ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_5 . З витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 10.09.2021 рішенням Іванківської селищної ради №VIII-14/1802 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_4 гр. ОСОБА_3 . 24.09.2021 було здійснено реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222080304:01:003:0052 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». 24.10.2021 року у телефонній розмові із ОСОБА_3 , з яким позивач дійсно знайома, оскільки він народився і виріс по сусідству, повідомив, що влітку 2021 року надавав довіреність на ім`я ОСОБА_4 для приватизації земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_4 з правом реєстрації права власності на вказану земельну ділянку. В той же час ОСОБА_3 їй повідомив, що не подавав у 2020-2021 роках будь-яких заяв до Блідчанської сільської ради для отримання рішення щодо відведення земельних ділянок у власність або встановлення (відновлення) їх меж в натурі (на місцевості). Так як позивач зрозуміла, що заяву від імені ОСОБА_3 могли підробити, тому 25.10.2021 року звернулась до відділення поліції №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області із заявою про вчинене кримінальне правопорушення, а 25.10.2021 року відомості, які буди викладені заяві позивача, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021116180000107 за ознаками вчинення кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, розпочато досудове розслідування, що підтверджується Витягом з ЄРДР. У вказаному кримінальному провадженні позивач є потерпілою. 01.09.2022 року в ході ознайомлення із матеріалами вказаного кримінального провадження позивачем було отримано копії протоколів допитів свідків ( ОСОБА_3 , фізичної особи-підприємця, сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_5 , старости Блідчанського старостинського округу Пап`ян Наталії Олександрівни). Крім цього, було з`ясовано, що заява від імені ОСОБА_3 , зареєстрована за №Ш-138.2 від 12.11.2020 року про надання йому дозволу на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є підробленою, а підписи від імені ОСОБА_3 в Технічній документації із землеустрою виконані третьою особою, навіть не ОСОБА_3 (це підтверджено висновком експерта від 13.05.2022 року №СЕ-19/111-21/55284-ПЧ).

Ухвалою суду від 06 вересня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання 12 жовтня 2022 року о 09:30 год.

02 вересня 2022 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява, відповідно до якої позов підтримують в повному обсязі, просить розглядати справу без її участі.

22 вересня 2022 року до суду від Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача, відповідно до якого просять розглянути справу, призначену на 12 жовтня 2022 на 09:30 год. без представника Іванківської селищної ради, прийняти рішення на розсуд суду та про результати розгляду повідомити Іванківську селищну раду.

11 жовтня 2022 року до суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшло клопотання, відповідно до якого просять розгляд підготовчого судового засідання, призначеного на 09:30 12 жовтня 2022 року розглянути без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримують, не заперечують проти закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до розгляду.

Ухвалою від 12 жовтня 2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду в судове засідання на 25 жовтня 2022 року 14:30 год.

24 жовтня 2022 року від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи Рішення Блідчанської сільської ради Іванківського району Київської області за № VII-51/442 від 09.12.2020 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ». Також у своєму клопотанні просять розгляд справи проводити без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримують, покладаються на розсуд суду.

26 жовтня 2022 року до суду від Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача, відповідно до якого просять розглянути справу, призначену на 25 жовтня 2022 року без представника Іванківської селищної ради, прийняти рішення на розсуд суду та про результати розгляду повідомити Іванківську селищну раду.

В судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи судом повідомленні вчасно.

Представник позивача ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про розгляд справи без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримують.

Відповідач Іванківська селищна рада звернулися до суду із листом, в якому зазначили, що покладаються на вирішення справи на розсуд суду та просять суд розглядати справу без участі представника селищної ради.

Третя особа ОСОБА_3 відзиву, заяв та клопотань до суду не надіслав.

На підставі ч. 2 ст.247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Статтями1,2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За правилами ст.ст. 15,16 ЦК України, ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 09.12.2020 року рішенням Блідчанської сільської ради Іванківського району Київської області за № VII-51/442 ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно Виписки із погосподарської книги № 5 на 2016-2023 роки від 10.06.2021 року за ОСОБА_1 рахуються земельні ділянки, площа яких становить 0,42 га, з яких: 0,22 га призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та 0,20 га для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області № VII-14/1802 від 10.09.2021 року затверджено розроблену ФОП ОСОБА_5 ОСОБА_3 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , площею 0,1604 га.

З Інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 24.09.2021 було здійснено реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222080304:01:003:0052 відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що 25 жовтня 2021 року було відкрито кримінальне провадження № 12021116180000107 за ч. 1 ст. 358 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: «невідома особа внесла завідомо неправдиві відомості до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_4 гр. ОСОБА_3 ».

Висновком експерта № СЕ-19/111-21/55284-ПЧ від 13.05.2022 року встановлено, що підписи від імені ОСОБА_3 по всій технічній документації виконанні не ОСОБА_3 , а іншою особою.

На підставі ухвали слідчого судді Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П. від 29.10.2021 року на земельну ділянку з кадастровим номером № 3222080304:01:003:0052, яка належить ОСОБА_3 та розміщена в адміністративних межах с. Леонівка Вишгородського району Київської області накладено арешт, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.

Статтею 15 Цивільного кодексу Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 299/857/19.

Здійснюючи право на судовий захист, звертаючись до суду, особа повинна вказати суб`єктивне бачення порушеного права чи охоронюваного інтересу та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 678/326/17.

Відповідно дост. 125 ЗК Україниправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

У п.1 ч.1ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"зазначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З п. ґ) ч.1ст. 81 ЗК Українивбачається, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підстав виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Згідност. 152 ЗК Українидержава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ч. 1ст. 154 ЗК України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов`язки чи обмеження

Відповідно до п. 16Перехідних положень ЗК Українигромадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

За змістомст. 182 ЦК Україниправо власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною і здійснюється відповідним органом в порядку, встановленому законом.

Відповідно дост. 126 ЗК Україниправо власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно дост. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зістаттею 3 Закону № 1952-IVоднією з основних засад державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження та внесення відомостей до Державного реєстру виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем надано належні, допустимі та достатні докази на підтвердження того, що спірна земельна ділянка, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 площею 0,1604 га, кадастровий номер 3222080304:01:003:0052, яка була передана ОСОБА_3 на підставі Рішення Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області за № VIII-14/1802 від 10.09.2021 року є частиною земельної ділянки, яка була передана у власність ОСОБА_1 на підставі Рішення Блідчанської сільської ради Іванківського району Київської області за № VII-51/442 від 09.12.2020 року «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ». Також позивачем надані документи щодо відкриття кримінального провадження по факту внесення невідомою особою завідомо неправдивих відомостей до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_4 гр. ОСОБА_3 та Висновок експерта, в якому встановлено, що ОСОБА_3 не підписував Технічної документації, а тому підлягають до задоволення позовні вимоги в частині скасування рішення Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області від 10.09.2021 року №VIII-14/1802 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_3 ».

Таким чином, між сторонами виник спір з приводу прийняття рішення Іванківською селищною радою «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж спірної земельної ділянки в натурі (на місцевості), на підставі якого було здійснено державну реєстрацію права власності за третьою особою ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, на яку 09.12.2020 року рішенням Блідчанської сільської ради Іванківського району Київської області ОСОБА_1 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у її власність позивача.

Статтею 79-1 ЗК Українивизначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Згідно статей14,41 Конституції Україниправо власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

У разі прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність одночасно вирішується питання про надання земельної ділянки у власність (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 по справі № 816/1920/17; постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2020 по справі № 587/2121/18).

Так, відповідно до ч. 2ст. 78 Земельного кодексу Україниправо власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до вимог частини другоїстатті 116 ЗК Українинабуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 125 цього Кодексувизначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З 01 січня 2013 року у зв`язку з набранням чинностіЗУ «Про Державний земельний кадастр», державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються, а право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно доЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»шляхом внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тому, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюєЗакон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

При цьому як свідчить інформація із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право приватної власності на спірну земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 60619781 від 28.09.2021 року, ОСОБА_6 , Іванківська селищна рада. Підставою для державної реєстрації зазначено:рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: VII-14/1802, виданий 10.09.2021, видавник: Іванківська селищна рада; відомості з ДЗК, серія та номер: 49892326, виданий 24.09.2021, видавник: Державний земельний кадастр.

При цьому Іванківською селищною радою не було надано суду документів, на підставі яких була проведена державна реєстрація права приватної власності ОСОБА_3 .

Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Так, у відповідності до п. 1ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формах рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

Згідно зіст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбаченіКонституцієюі законами України, та керуються у своїй діяльностіКонституцієюі законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Організація та діяльність органів місцевого самоврядування регулюєтьсяЗаконом України «Про місцеве самоврядування в Україні»(розділ II). Тому ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування правозастосовного та юрисдикційного змісту приймаються на основіКонституціїі законів України, а самі ці органи як носії публічної влади є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами (частина першастатті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

За приписами п. 34ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України"до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, зокрема, відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У відповідності дост. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з приписами ч. 3ст. 152 ЗК Українизахист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 ЗК України).

Відповідно доглави 16 ЦК Україниправочин може бути визнано недійсним з підстав, визначених законом. У разі визнання недійсним правочину може бути визнано недійсними і правовстановлюючий документ, який посвідчує право власності на майно.

Підпунктом в) пункту 18 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 16 квітня 2014 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснено, що вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що з 01 січня 2002 року відповідно достатті 125 ЗК Україниправо користування земельною ділянкою виникало після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а з 2 травня 2009 року у відповідності ізЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об`єднання земельних ділянок» від 5 березня 2009 року №1066-УІправо власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зіст. 393 Цивільного кодексу Україниправовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч. 1ст. 21 Цивільного кодексу Українисуд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до пункту 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідностіКонституціїабо законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Аналіз положень вказаних норм законодавства свідчить про те, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що прийняте Іванківською селищною радою рішення № VІІІ-14/1802 від 10.09.2021 року порушує приписиЦК України, оскільки суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси позивача.

У частині 1статті 190 Цивільного кодексу Українизазначено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки, а положення Глави 23 Загальні положення про власність і Глави 29 Захист права власності передбачають поняття та правові механізми захисту права власності на майно у наведеному значенні.

Концепція майна в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а відтак і майном. До таких активів може відноситися право оренди (рішення у справі Іатрідіс проти Греції від 25.03.1999, заява №311107/96, п.54).

З аналізу вказаних положень вбачається, що майном є, в тому числі, і майнові права (наприклад, право власності та право користування майном - оренда), а відтак, від неправомірних посягань національним законодавством охороняється право власності не лише на саму річ, як об`єкт матеріального світу, а й на майнові права, які полягають, зокрема, у володінні та користуванні даною річчю.

За таких обставин право позивача підлягає захисту шляхом скасування рішення державного реєстратора ЦНАП Іванківської селищної ради Київської області про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222080304:01:003:0052 за ОСОБА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2465947832100), оскільки останній незаконно заволодів вищевказаною земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 3ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомоїстатті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Згідно зіст. 392 Цивільного кодексу Україниособа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права); 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 з урахуванням положень частини першої статті15та статті392 ЦКвласник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Стаття 153 Земельного кодексу України гарантує недоторканість права власності на земельну ділянку.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно ч. 1 ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Земельного кодексу України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси його континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в межах, визначених Конституцією України. Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності (п. «б» ч. 1 ст. 80 ЗК України).

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності (ч.1, п.а ч.2 ст. 83 ЗК України).

Ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (1950 року), що ратифікована Україною Законом України від 17.07.1997 року, передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно ч.2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 345 Цивільного кодексу України, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Таким чином, вимоги повивача про визнання права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222080304:01:003:0052 за Іванківською територіальною громадою Вишгородського району Київської області в особі Іванківської селищної ради (ЄДРПОУ 04054911), підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд, дослідивши всі обставини справи, оцінивши зібрані та надані суду докази в їх сукупності, дійшов до висновку про правомірність позовних вимог, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, суд відносить понесені позивачем судові витрати по даній справі, за її рахунок.

Керуючись ст. ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в особі свого представника за довіреністю ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Іванківської селищної ради Київської області (07201, Київська область Вишгородський район смт. Іванків вул. Івана Проскури,7, код ЄДРПОУ 04054911), третя особа: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ) про визнання незаконним і скасування рішення Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області та визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора ЦНАП Іванківської селищної ради Київської області про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку задовольнити.

Скасувати рішення Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області від 10.09.2021 року №VIII-14/1802 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_3 ».

Скасувати рішення державного реєстратора ЦНАП Іванківської селищної ради Київської області про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222080304:01:003:0052 за ОСОБА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 2465947832100).

Визнати право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222080304:01:003:0052 за Іванківською територіальною громадою Вишгородського району Київської області в особі Іванківської селищної ради (ЄДРПОУ 04054911).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.П. Гончарук