Рішення

від 01.11.2022 по справі 510/1266/22

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1266/22

Провадження № 2/510/1037/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.11.2022 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді - Бошков І.Д.,

за участю: секретаря - Березенко С.П.

розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Відповідач у судове засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутності, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Позивач у судове засідання не з`явилась, направила на адресу суду заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутності та відсутності позивача, на задоволенні позовних вимог наполягала.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копії паспортів сторін та їх і/н; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 4 копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; копія довідки виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 16.06.2022р. № 59; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 008267; копія витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.02.2022р.; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії після смерті ОСОБА_3 від 22.06.2022р.; копія листа Ренійської районної державної нотаріальної контори від 03.10.2022р.; інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 03.10.2022р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_3 . За життя йому належала земельна ділянка площею 2,16 га, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 008267.

Після її смерті відкрилась спадщина на зазначене майно. На випадок смерті ОСОБА_3 не розпорядився належним йому майном, заповіт не залишив. Тому, спадкоємство здійснюється за законом. Спадкоємцями першої черги за законом були: позивач дружина ОСОБА_1 , відповідач син ОСОБА_2 . Інших спадкоємців які б мали обов`язкову долю у спадщині немає. У встановлений законодавством 6-ти місячний строк, сторони не звернулись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Спадкова справа після його смерті не відкривалась. На момент відкриття спадщини, сторони проживали разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , про що свідчить довідка виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 16.06.2022р. № 59. Однак, відповідач на спадщину не претендує, та не заперечує проти того щоб позивач оформила її на своє ім`я. Таким чином, позивач прийняла спадщину та не заявила про відмову від неї.

Враховуючі ці обставини, позивач пізніше звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, однак їй в цьому було відмовлено та державний нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, посилаючись на те, що на спадкове майно відсутні правовстановлюючі документи. Після смерті ОСОБА_3 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Таким чином, позивач прийняла спадщину, що залишилася після померлого ОСОБА_3 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інші спадкоємці на неї не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ч. 1 п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України 2003р. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Оскільки ОСОБА_3 помер у 1992 (тобто до набрання чинності ЦК України 2003 р.), а позивач прийняла спадщину після її смерті, данні цивільні відносини регулюються положеннями ЦК Української РСР 1963р.

Відповідно до ст. 524 ЦК Української РСР 1963р. спадкування здійснюється за законом та за заповітом. Згідно вимог ст. 548 ЦК Української РСР 1963 р. для набуття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина вважається належною спадкоємцю з часу відкриття спадщини. За п. 1, 2 ч.1 ст. 549 ЦК Української РСР 1963 р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він: фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, після смерті ОСОБА_3 позивач як спадкоємець за законом першої черги спадщину прийняла шляхом фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном. Відповідач на спадщину не претендував, не вчинив ніяких дій щодо прийняття спадщини.

Після смерті ОСОБА_3 позивач у передбачений законом строк не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини, але вона фактично прийняла спадщину, оскільки мешкала разом із спадкодавцем, доглядала за ним, отже вважається такою, що прийняла спадщину. Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняла спадщину фактично, оскільки її воля, як спадкоємця за законом, була виражена у її діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном. Відповідач на спадщину не претендує, не заперечує проти того щоб спадщину на своє ім`я оформила позивач.

Таким чином, позивач прийняла спадщину в порядку п. 2 ч. 1 ст. 549 ЦК Української РСР 1963 р., однак, вона не мала змоги оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, із-за відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно, у зв`язку із чим в даний час позивач вимушена звернутися до суду із позовом.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на право на земельну ділянку з підстав прийняття спадщини за законом в порядку п.2 ч.1 ст. 549 ЦК Української РСР 1963 р.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355ЦПК України, ст. ст. 524, 529, 531, 548, 549 ЦК Української РСР 1963р., ст. ст. 15, 328, п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003р., суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на земельну загальною ділянку площею 2,16 га (площею 1,64 га. та 0,52 га кадастрові номери 5124183600:01:001:0075, 5124183600:01:005:0345), розташована на території Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков