Рішення

від 14.12.2022 по справі 510/1740/22

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1740/22

Провадження 2/510/1173/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.22 року Ренійський районний суд Одеської області

У складі: головуючого судді - Сорокіна К.В.,

при секретарі - Івановій Н.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду в місті Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на: житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,0820 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5124110100:02:007:00077, що розташована по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 1,71 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5124180500:01:005:0442, що розташована масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 на території Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (колишньої Долинської сільської ради Ренійського району). Свої позовні вимоги мотивує тим, що 15.12.2021 р. між нею та відповідачем, у простій письмовій формі, було укладено договір купівлі продажу житлового будинку АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, площею 0,0820 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5124110100:02:007:00077, що розташована по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 1,71 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5124180500:01:005:0442, що розташована масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 на території Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, який не був посвідчений нотаріально, але було виконано всі суттєві умови договору. Згодом з`ясувалось, що відповідач у встановленому законом порядку не зареєстрував право власності на спадкове майно, яке складається з зазначеного вище майна, тому придбане позивачем майно, було відчужено особою, яка не мала на це право, але у зв`язку з тим, що позивач є добросовісним набувачем, та відсутні підстави для витребування в нього майна, передбачені ст. 388 ЦК України, він просить задовольнити позовні вимоги.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явився, направив до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутності.

Відповідач посправі,у підготовчесудове засіданняне з`явився,направив досуду заявуз проханнямрозглянути справуу йоговідсутність,позовні вимогивизнає вповному обсязі.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: нотаріально не посвідчений договір купівлі продажу від 15.12.2021р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про купівлю житлового будинку АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, площею 0,0820 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5124110100:02:007:00077, що розташована по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 1,71 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5124180500:01:005:0442, що розташована масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 на території Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області; акт приймання-передачі майна за договором купівлі-продажу від 15.12.2021 р.; свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок № 306 від 18.10.1979 р.; свідоцтво про право на спадщину за законом від 29.11.2000 р.; технічний паспорт на житловий будинок по АДРЕСА_1 ; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0820 га, кадастровий номер 51241101000:02:007:0077, власник ОСОБА_3 ; державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,71 га, кадастровий номер 5124180500:01:005:0442, власник ОСОБА_3 ; свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 03.12.2021 р.; свідоцтво про народження ОСОБА_2 , батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_3 ..

Дослідивши надані докази, судом було встановлено, що 15.12.2021 р. позивачка домовилась із відповідачем про купівлю житлового будинку АДРЕСА_1 ; земельної ділянки, площею 0,0820 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5124110100:02:007:00077, що розташована по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 1,71 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5124180500:01:005:0442, що розташована масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 на території Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області. В той же день було укладено відповідний письмовий договір купівлі продажу, який не було посвідчено у нотаріальному порядку, однак сторони домовилися, що протягом десяти днів оформлять договір у нотаріальному порядку, з`явившись до нотаріуса в м. Рені. Сторони домовились про усі суттєві умови договору, крім того, відбулось повне виконання договору, а саме відповідач передав позивачці у власність нерухоме майно, а позивачка передала відповідачу обумовлену суму коштів, що підтверджується відповідним актом приймання-передання, який знаходиться в матеріалах справи. Таким чином, позивачка фактично вступила у володіння даним нерухомим майном, користується ним з 15.12.2021 р.

Проте до теперішнього часу договір нотаріально не посвідчений, оскільки відповідач у передбачений договором строк не з`явився до нотаріуса, при останній зустрічі з відповідачем, ним було повідомлено про те, що він не зможе надати нотаріусу правовстановлюючі документи на майно, державну реєстрацію яких здійснено у встановленому порядку, необхідних для нотаріального посвідчення договору. Як пояснив відповідач, відчужене ним майно належало його матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, шляхом звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі. Інший спадкоємець першої черги ОСОБА_5 звернувся до приватного нотаріуса Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Бондаренко Є.Д. із заявою від 10.11.2021 р., зареєстрованою в реєстрі за № 1901, про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Таким чином ОСОБА_2 прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак не оформив її, у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на майно.

Про існування цих обставин, позивачу нічого не було відомо, оскільки перед оформленням правочину, відповідач завірив позивача, що він є власником нерухомого майна і в нього наявні всі правовстановлюючі документи.

Таким чином, на момент укладання договору, тобто на 15.12.2021 р., відповідач не мав право відчужувати данні об`єкти нерухомості, тому придбане позивачем майно було відчужено особою, яка не мала на це право.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки надані суду документи в повному обсязі підтверджують обставини викладені у позовній заяві.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі продажу повинен бути укладений у письмовій формі і посвідчений нотаріально, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, і недотримання цієї вимоги є підставою для визнання укладеного договору недійсним. Разом з тим, між сторонами була досягнута взаємозгода відносно всіх істотних умов договору, оскільки позивач передав продавцю обумовлену суму, а продавець передав позивачу нерухоме майно та ключі від нього.

Згідно матеріалів справи, сторонами, при укладанні договору купівлі-продажу була досягнута угода по всіх істотних умовах: відповідачу передана обумовлена сума, а позивачу об`єкт нерухомості. Відповідач жодного разу не висував вимог щодо повернення об`єктів нерухомості, не заперечував проти визнання права власності за позивачем, про що свідчить заява, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно дост. 388цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

На підставі ч.1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Частиною 1 ст. 397 ЦК України, передбачено, що володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Згідно ч. 3 ст. 397 ЦК України, фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

Так, позивач набув право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,0820 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5124110100:02:007:00077, що розташована по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 1,71 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5124180500:01:005:0442, що розташована масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 на території Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (колишньої Долинської сільської ради Ренійського району), в порядку ст. 330 ЦК України, як добросовісний набувач, придбавши нерухоме майно у відповідача, який фактично не мав права його відчужувати на той період, оскільки право власності відповідача на нерухоме майно не було зареєстровано у передбаченому законом порядку.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Підстав, які не дозволяють визнання права власності за позивачем, судом не встановлено. Таким чином, суд вважає за можливе визнати за позивачем, як за добросовісним набувачем, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, площею 0,0820 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5124110100:02:007:00077, що розташована по АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 1,71 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5124180500:01:005:0442, що розташована масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 на території Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (колишньої Долинської сільської ради Ренійського району).

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 328, 330, 388, 397 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності на:

-житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 ;

-земельну ділянку, площею 0,0820 га, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер: 5124110100:02:007:0077, що розташована: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, площею 1,71 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 5124180500:01:005:0442, що розташована: масив № НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 на території Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (колишньої Долинської сільської ради Ренійського району).

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя К.В. Сорокін