Ухвала

від 15.12.2022 по справі 740/4782/22

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/4782/22

Провадження № 2/740/1171/22

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

15 грудня 2022 року м. Ніжин

Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ШевченкоІ.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Ніжинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ніжинської міської ради Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, директор Комунального некомерційного підприємства «Ніжинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ніжинської міської ради Чернігівської області Калініченко Оксана Андріївна, про визнання дій незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,

установив:

ОСОБА_1 подала до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області вказану позовну заяву, в якій заявила такі вимоги: визнати дії відповідача неправомірними та незаконними щодо її звільнення із займаної посади, поновити її на роботі, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, слід зазначити таке.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України п озовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно з п. 1, 10 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ц іна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Усупереч викладеному, позовна заява не містить ціни позову, а позивачем заявлено дві позовні вимоги майнового характеру стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, а також не містить розрахунку суми середнього заробітку.

Відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Згідно із ч. 4ст. 177 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст.5Закону України«Про судовийзбір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Згідно з постановою Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позовів про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою. Тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати, а тому за відповідні вимоги працівники-позивачі повинні сплачувати судовий збір у порядку, встановленому законом. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, в якій погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного Суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі були звільнені від сплати судового збору, а отже вони підлягають оплаті судовим збором.

Отже, за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивачка не звільнена від сплати судового збору і ця вимога підлягає оплаті в установленому Законом України «Про судовий збір» розмірі як за майнову вимогу.

Щодо позовних вимог про визнання дій відповідача неправомірними та відшкодування моральної шкоди, то за ці вимоги позивачка також не звільнена від сплати судового збору, а ці вимоги є відповідно немайновою і майновою, і підлягають оплаті в розмірі, установленому Законом України «Про судовий збір».

Таким чином, з урахуванням заявлених позовних вимог, посилання позивачки на ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу звільнення її від сплати судового збору, є помилковим.

Відповідно до ст.2Закону України«Про судовийзбір» ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України«Про державнийбюджет Українина 2022рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року становить 2481 грн (ст. 7 цього Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивачці необхідно сплатити судовий збір за вказані дві позовні вимоги майнового (середній заробіток, моральна шкода) і немайнового (визнання дій незаконними) характеру. Зокрема, за позовну вимогу немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 992,40 грн. За позовні вимоги майнового характеру, залежно від визначеної позивачкою ціни позову, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992,40 грн).

Судовий збір необхідно сплатити на рахунок для сплати судового збору за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у Черніг.обл/тг м.Ніжин/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37972475; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA718999980313181206000025707; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу -101.

На підтвердження сплати судового збору до суду необхідно подати відповідні документи, що підтверджують таку сплату.

Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачці строк для усунення вищевказаних недоліків у спосіб подання позовної заяви в новій редакції з копіями для всіх учасників справи (відповідача і третьої особи) із зазначенням ціни позову та розрахунку суми середнього заробітку, а також надання підтвердження сплати суми судового збору.

Керуючисьст. 175 - 177, 185 ЦПК України,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху, про що повідомити позивачку і надати їй для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі усунення недоліків у встановлений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду окремо від рішення суду в частині визначення розміру судових витрат.

Суддя І. М. Шевченко