Рішення

від 06.12.2022 по справі 380/12940/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року справа №380/12940/22

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша В.М. розглянув за правилами загального провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційного підприємства Жерех» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії-

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційного підприємства Жерех» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 19.07.2022 року № 7080698/38243238 про відмову в реєстрації податкової накладної №51 від 31.03.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №51 від 31.03.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТзОВ «ТКП Жерех»;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 19.07.2022 року № 7080699/38243238 про відмову в реєстрації податкової накладної №55 від 30.04.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №55 від 30.04.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТзОВ «ТКП Жерех».

В обґрунтування позову зазначено, що не зважаючи на дотримання позивачем усіх вимог щодо формування та реєстрації податкової накладної, її не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних з незалежних від позивача обставин. Вказане свідчить про протиправність рішення відповідача 1 про відмову в реєстрації податкової накладної, необхідність його скасування та для відновлення порушених прав позивача зобов`язання відповідача 2 зареєструвати податкові накладні, складені позивачем.

Ухвалою суду від 20.09.2022 року суддя відкрив загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначив підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 22.11.2022 суд перейшов до розгляду справи по суті.

Відповідачі позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що оскаржувані рішення прийняті правомірно, оскільки надані платником податку документи не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію та такі не надавалися при прийнятті рішення.

Вказує, що оскаржуваними рішеннями комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових, відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних зупинена, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 68.20.12-00.00, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Вказує також, що згідно з даними повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, позивач не надав на розгляд Комісії документи які надав вже до позовної заяви. Враховуючи зазначене, у ГУ ДПС у Львівській області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, а тому такі є правомірними. Просить суд відмовити в задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Частинами 1, 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неприбуття у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частинами 1, 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

У разі неприбуття у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, у зв`язку з неприбуттям у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, фіксування судового засідання не здійснювалось, справа № 380/12940/22 розглянута в письмовому провадженні.

Розглянувши позов, відзив на позовну заяву, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційне підприємство Жерех», зареєстроване як юридична особа з 30.05.2012 року. Видами діяльності згідно КВЕД, зокрема, є: 47.11-: Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 77.33 Надання в оренду офісних машин і устаткування, у тому числі комп`ютерів; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.62 Роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

01.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційне підприємство Жерех» (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-виробнича компанія «Львівхолод» (код ЄДРПОУ 01553681) (Суборендар) було укладено Договір суборенди частини приміщень (далі - Договір), відповідно до умов якого Орендар передає Суборендарю у строкове платне користування частину нежитлового приміщення площею 19,7м.кв., а саме приміщення згідно технічного паспорту №7,8 за адресою: м.Львів, вул.Наукова,51. (п.1.1. Договору).

ТзОВ «ТКВ «Жерех» укладено договір про постачання електричної енергії №52817 від 23.12.2013, на виконання умов якого відповідно до отриманого рахунка - акту від ПАТ «Львівобленерго» за березень, квітень 2022 проведено розрахунок комунальних послуг по суборендарях за спожиту електроенергію на загальну суму 96926,10 грн.

Позивачем розраховано вартість комунальних послуг за березень та квітень 2022 року для ТзОВ «ТВК «Львівхолод» в сумі 69924,91 грн. (за березень 2022 року) та 65166,89 (за квітень 2022) та, відповідно, сформовано акти виконаних робіт: №ОУ-0000004 від 31.03.2022 року (за березень 2022 року) та №ОУ-0000005 від 30.04.2022 року (за квітень 2022 року).

Посадовою особою ТзОВ «ТКВ «Жерех» допущено механічну помилку в датах складання актів. На прохання ТзОВ «ТВК «Львівхолод» (листи №1139/1 від 31.03.2022 та №1139/2 від 29.04.2022 додаються) помилки в даті актів було усунуто: попередні акти були визнані помилковими та, відповідно, скеровані інші акти.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційне підприємство Жерех» у відповідності до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, було складено та подано на реєстрацію наступні податкові накладні:

№55 від 30.04.2022 року на загальну суму 65166,89 грн., в т.ч. ПДВ 10861,15 грн.

Згідно отриманих в електронній формі квитанцій від 06.07.2022 року №9112843756 та №9112844758 про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА». Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК від 31.03.2022 №51 та 30.04.2022 №55 в ЄРПН зупинена. «Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 68.20.12-00.00 відсутні у таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

За результатами отриманої квитанції 15.07.2022 року позивачем направлено на адресу органу ДПС повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо №51 від 31.03.2022 року на загальну суму 69924,91 грн. в т.ч. ПДВ 11654,15 грн.;

податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, в якому надано пояснення та скеровано копії документів, що розкривають зміст операцій, вказаних у податкових накладних, реєстрація яких зупинена.

Комісією Головного управління ДПС у Львівській області було прийнято: рішення від 19.07.2022 року № 7080698/38243238 про відмову в реєстрації податкової накладної №51 від 31.03.2022 року;

рішення від 19.07.2022 року № 7080699/38243238 про відмову в реєстрації податкової накладної №55 від 30.04.2022 року.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, 30.06.2022 позивачем подано скаргу №1 на рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 19.07.2022 № 7080698/38243238 про відмову в реєстрації податкової накладної №51 від 31.03.2022 та скаргу №2 на рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 19.07.2022 № 7080699/38243238 про відмову в реєстрації податкової накладної №55 від 30.04.2022 із проханням скасувати рішення комісії контролюючого органу та зареєструвати дані податкові накладні.

Однак, рішеннями від 12.08.2022 року:

№31313/38243238/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №51 від 31.03.2022 року та №31326/38243238/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №55 від 30.04.2022 року вищезазначені скарги залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкових накладних - без змін.

Вважаючи рішення комісій регіонального та центрального рівнів контролюючого органу такими, що порушують права позивача, останній звернувся до суду за їх захистом.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі ПК України).

Згідно підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165 (набрання чинності, відбулась 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Судом встановлено із квитанцій від 14.07.2021, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №17 від 30.06.2021, слугувало те, що податкова накладна відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Водночас, на момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165.

Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Відтак, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначених у податкових накладних/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Відтак, квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкових накладних в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «Про електронні довірчі послуги» та «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вже було встановлено судом, що в межах своєї господарської діяльності, позивачем (орендар) укладено договір суборенди частини приміщень від 01.06.2020 з ТзОВ «Львівхолод» (суборендар). Предметом за цим договором є обов`язок позивача передати суборендарю у строкове платне користування частину нежитлового приміщення площею 19,7 м.кв., а саме приміщення згідно технічного паспорту №7,8 за адресою: м.Львів, вул. Наукова, 51.

Відповідно до п.2.4 договору, витрати на електро, тепло і водозабезпечення не входять у вартість орендної плати і відшкодовуються суборендарем окремо на підставі виставленого орендарем рахунку. Розрахунок вартості використаних суборендарем комунальних послуг проводиться у відповідності до тарифів, які встановлені постачальниками таких послуг. У випадку відсутності обліку по електро, газо, водо, постачанню орендованих площ суборендарем оплачується фіксована ціна нарахована відповідно до потужностей обладнання (електроенергія) яке знаходиться на орендованій площі і відшкодування за опалення (від метражу приміщення).

Дослідивши наявні матеріали суд зазначає, що позивачем подано до контролюючого органу повідомлення з поясненнями та копіями документів на підтвердження здійснення господарської операції, документи щодо спроможності здійснювати господарську діяльність за податковою накладною, реєстрацію якої було зупинено.

Згідно з витягом з бази даних відповідачів у формі скрін-шоту «Журнал розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПК/РК» підтверджується, що позивачем надано документи, зі змісту яких можливо встановити зміст господарських операцій, за якими складено податкові накладні, а також подання позивачем документів, за нібито-неподання яких позивачу відмовлено у реєстрації відповідних податкових накладних.

Так, судом встановлено, що до повідомлення про надання пояснень щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку ТОВ «Торгово-комерційне підприємство Жерех» було долучено документи, на підставі яких можливо встановити реальність господарської операції.

Вказане свідчить про те, що у даному випадку, жодним чином не здійснювався аналіз наданих позивачем документів на предмет їх належності, а також не враховано надані платником податків пояснення.

Таким чином, правових підстав для винесення оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не існувало.

Суд також звертає увагу на той факт, що форма рішення про реєстрацію відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток до Порядку №520) визначає обов`язок комісії регіонального рівня у графі «відмова у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням документів» підкреслити серед переліку документів ті документи, які не надані платником податків.

Оскаржуване рішення взагалі не містить жодних підкреслень у даній графі.

Тобто, відповідач 1 формально зазначив причини для відмови у реєстрації податкової накладної з посиланням на увесь перелік документів, який визначений формою рішення, який, на думку контролюючого органу, не наданий платником податків, що є недопустимим.

Оскаржуване рішення відповідача 1 не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02 липня 2019 року у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

Суд критично оцінює доводи відповідача 1 щодо надання більшої кількості документів до позову, ніж до пояснень, які скеровані відповідачам разом із повідомленнями про надання пояснень, з огляду на те, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Своєю чергою, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх, з позиції суду, документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації таких.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до ст. 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01.07.2003, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Як встановлено судом, відповідачем 1 зазначених вище принципів при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано не було, що свідчить про його необґрунтованість та безпідставність.

Таким чином, за наведених вище обставин суд дійшов висновку, що рішення № 7080698/38243238 від 19.07.2022 та рішення № 7080699/38243238 від 19.07.2022, яким позивачеві відмовлено у реєстрації податкової накладної, є протиправними та підлягає скасуванню.

З приводу позовної вимоги щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати подану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то варто звернути увагу на таке.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №51 від 31.03.2022 та №55 від 30.04.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН спірних податкових накладних, ознак щодо порушення позивачем вимог законодавства щодо складення податкових накладних немає, відтак є достатні підстави для прийняття рішення про реєстрацію таких.

Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, позовна вимога щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №51 від 31.03.2022 та №55 від 30.04.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в сумі 4962,00 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги повністю, а порушене право позивача протиправними рішеннями Головного управління ДПС у Львівській області та ДПС України при розгляді скарги, тому на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 4962,00 гривні за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційного підприємства Жерех» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 19.07.2022 року № 7080698/38243238 про відмову в реєстрації податкової накладної №51 від 31.03.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №51 від 31.03.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТзОВ «ТКП Жерех»;

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Львівській області від 19.07.2022 року № 7080699/38243238 про відмову в реєстрації податкової накладної №55 від 30.04.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №55 від 30.04.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену ТзОВ «ТКП Жерех».

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційне підприємство Жерех» (79071, м. Львів, вул. Наукова, 51; код ЄДРПОУ: 38243238) з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м.Львів, 79026; код ЄДРПОУ: 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 2480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн., 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-комерційне підприємство Жерех» (79071, м. Львів, вул. Наукова, 51; код ЄДРПОУ: 38243238) з Державної податкової служби України (04053, місто Київ, пл. Львівська, будинок 8; код ЄДРПОУ: 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 2480 (дві тисячі чотириста вісімдесят) грн., 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.12.2022.

Суддя Сакалош В.М.