Рішення

від 15.12.2022 по справі 420/14531/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/14531/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Норлент Компані» до Головного управління ДПС в Одеській області (відокремлений підрозділ Державної податкової служби України) про визнання протиправним та скасування рішення від 15.09.2022 року №197751,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Норлент Компані» (надалі - позивач) до Головного управління ДПС в Одеській області (відокремлений підрозділ Державної податкової служби України) (надалі - відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.09.2022 року №197751 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.03.2020 р. вперше у відношенні позивача було прийняте Комісією ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №40886 про відповідність критеріям ризиковості платника податку. 08.09.2022 р. в електронному вигляді позивачем було подане повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку ТОВ «Норлент Компані» разом із зазначеною кількістю відсканованих первинних документів. Після подання повідомлення та копій первинних документів Комісією Головного управління ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийняте рішення від 15.09.2022 року №197751 про відповідність ТОВ «Норлент Компані» критеріям ризиковості платника податку. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою від 17.10.2022 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/14531/22 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

Ухвалою від 12.12.2022 року суд відмовив у задоволенні заяви представника відповідачів про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

До канцелярії Одеського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС в Одеській області (відокремлений підрозділ Державної податкової служби України) надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що ТОВ «Норлент Компані» імпортує та реалізує в транзит труби сталеві. На митній території України труби було придбано у ТОВ «Отера Групп», якого внесено до переліку ризикових платників податку 05.02.2020 року рішенням №19153, товар не прослідковується по ланцюгу постачання. З урахуванням отриманих від платника податків інформації та копій відповідних документів разом з Повідомленням від 08.09.2022 року №1 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято оскаржуване рішення від 15.09.2022 року №197751 про відповідність ТОВ «Норлент Компані» критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості. Проаналізувавши наданий «Норлент Компані» на розгляд комісії пакет документів разом з Повідомленням від 08.09.2022 року №1, встановлено, що підприємством не було надано документів, що підтвердили б наявність власних або орендованих офісних та складських приміщень, про що зазначалось у первісному рішенні від 11.03.2020 року №40886.

До канцелярії Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, яка обґрунтована тим, що у своєму відзиві на позовну заяву відповідач не зазначає даних щодо податкових накладних, які не пройшли процедуру реєстрації і зумовили розгляд питання про відповідність чи невідповідність критеріям ризиковості платника податку у відношенні ТОВ «Норлент Компані». Крім того, в оскаржуваному рішенні не зазначено про неподання документації про власні чи орендовані складські чи офісні приміщення. Більш того, вказуючи про необхідність надання доказів оренди певних приміщень, відповідач не враховує, що у період взаємовідносин з ТОВ «Отера Груп» у позивача не було необхідності у зберіганні товару, оскільки товар зі складу ТОВ «Отера Груп» направлявся безпосередньо до складів покупців ТОВ «Норлент Компані». Отже, з огляду на надання позивачем вичерпних письмових пояснень щодо руху товарів по взаємовідносинам з ТОВ «Отера Груп» випливає, що дані правовідносини не передбачали наявності у ТОВ «Норлент Компані» приміщень для зберігання товару.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ «Норлент Компані» є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, громадських формувань та фізичних осіб підприємців 09.03.2017 р. за номером 10731020000033729.

Позивач є платником податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 411999726585.

Основним видом економічної діяльності підприємства є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля. Крім того, серед видів діяльності Товариства є 46.74 Оптова торгівля металічними виробами, водопровідним та опалювальним обладнанням та інвентарем.

Юридична адреса ТОВ «Норлент Компані» вул. Грецька,44, м. Одеса.

11.03.2020 р. вперше у відношенні позивача було прийняте рішення Комісією ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №40886 про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування прийнятого рішення №40886 від 11.03.2020 р. (в його резолютивній частині в графі «підстава») було зазначене наступне: «пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку». У графі «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)» було зазначено наступне: «В ході аналізу інформаційно-аналітичних баз ДПСУ отримано податкову інформацію, що СГ імпортує, а також реалізує в транзит труби сталеві. На митній території України труби придбано у СГ, який здійснює ризикову діяльність: ТОВ «Отера Груп» код 42215657 та не прослідковується по ланцюгу постачання. Платником не надано 20-ОПП, не встановлено наявність власних та/або орендованих офісних та складських приміщень. На підприємстві зареєстровані 2 найманих працівника, неможливість здійснення господарської діяльності у задекларованих обсягах наявною кількістю трудових ресурсів».

08.09.2022 р. в електронному вигляді позивачем було подане повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку ТОВ «Норлент Компані» разом із зазначеною кількістю відсканованих первинних документів.

Згідно поданих пояснень позивач у 2018 р. уклав договір з ТОВ «Отера Груп» №5/12 від 05.12.2018 р., за умовами пункту 1.1. якого ТОВ «Отера Груп» (Постачальник) зобов`язувалось поставити (передати у власність) ТОВ «Норлент Компані» (Покупець) в порядку та строки, встановлені даним договором металопрокат труба металева бувша у використанні, діаметром 25-1420 мм. В результаті виконання сторонами умов договору товар був переданий обсягом 318,433 тон, що підтверджується видатковими накладними. За отриманий товар на підставі договору №5/12 від 05.12.2018 року було сплачено грошові кошти у розмірі 6 526 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. Перевезення здійснювалось силами Покупця. До перевезення були залучені наступні перевізники: ТОВ «Титан-Альянс», ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Астра-Трейдінг», ТОВ «Евокс», ТОВ «Спецтранс ВВ», ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Інтар Капітал ЛТД». Товар завантажувався Постачальником за адресами: Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Тургенєва 11 та м. Одеса, вул. Плієва 2. Жодних повноважень щодо перевірки походження товару, правомірності використання складських приміщень Постачальником та кількості співробітників Постачальника у ТОВ «Норлент Компані» немає, разом з тим, як і немає повноважень перевіряти стан дотримання контрагентом вимог трудового законодавства. Товар був реалізований на користь ПП «Укрлектробуд» договір №24/03-2019 від 24.03.2019 . ТОВ «Науково-виробнича фірма «Дріада ЛТД» договір №16/04-2019 від 16.04.2019 року, ТОВ «КП Енергостандарт» договір №27-03/2019 від 27.03.2019, ТОВ «Ренментно-будівельний трест ЧМП» договір №11-03/2019 від 11.03.2019 р., що підтверджуються податковими та товаро-транспортними накладними.

На підставі цих пояснень та копій, поданих згідно додатку, первинних документів, позивач просив виключити ТОВ «Норлент Компані» (код ЄДРПОУ 41199975) з переліку ризикових підприємств у зв`язку з невідповідністю критеріям ризиковості платника податку.

15.09.2022 року Комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копії документів від 08.09.2022 року №1, прийнято рішення №197751 про відповідність платника податку - ТОВ «Норлент Компані» критеріям ризиковості. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

Не погоджуючись із рішенням від 15.09.2022 року №197751 про відповідність ТОВ «Норлент Компані» критеріям ризиковості платника податку, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до п.п.20.1.45 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 ст.61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п.74.1, п.74.3 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац третій п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України).

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами (абзац четвертий п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України ).

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (абзац п`ятий п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України).

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до вимог п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

11.12.2019 року постановою Кабінету Міністрів України № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок №1165).

Як передбачено приписами пунктів 4-5 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно Додатку №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165) затверджені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Як вбачається з матеріалів справи, рішеннями від 15.09.2022 року №197751 ТОВ «Норлент Компані» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям.

Вирішуючи цей спір судом встановлено, що підприємством вживались заходи для доведення перед контролюючим органом відсутності ознак ризиковості ТОВ «Норлент Компані».

08.09.2022 року ТОВ «Норлент Компані» через електронний кабінет платника податків подано Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку за №1. Повідомлення подане з поясненнями (додаток №1), кількість документів, доданих до повідомлення - 84.

Згідно поданих письмових пояснень ТОВ «Норлент Компані» для спростування рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості надало детальні пояснення щодо здійснення господарської діяльності з ТОВ «Отера Груп».

Крім того, представник позивача у відповіді на відзив зазначив, що у період взаємовідносин з ТОВ «Отера Груп» у позивача не було необхідності у зберіганні товару, оскільки товар зі складу ТОВ «Отера Груп» направлявся безпосередньо до складів покупців ТОВ «Норлент Компані».

На підтвердження даної інформації в матеріалах справи наявні відповідні товарно-транспортні накладні, які фіксують маршрут переміщення товарів та відображають суб`єктів господарювання перевізників.

Позивачем надано вичерпні письмові пояснення щодо руху товарів по взаємовідносинам з ТОВ «Отера Груп» з яких випливає, що дані правовідносини не передбачали наявності у ТОВ «Норлент Компані» приміщень для зберігання товару.

Однак, відповідачем не враховані подані ТОВ «ТОВ «Норлент Компані» пояснення та первинні документи, як такі, що спростовують відповідність платника податку критеріям ризиковості, та 15.09.2022 року прийнято рішення №197751 про відповідність ТОВ ТОВ «Норлент Компані» критеріям ризиковості. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд зазначає що пунктом 6 Порядку №1165 визначено порядок виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, а саме:

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Норлент Компані» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку рішеннями від 11.03.2020 року №40886, на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості, не встановлено наявність власних та/або орендованих офісих та складських приміщень та у зв`язку з недостатньою, на переконання контролюючого органу, кількістю трудових ресурсів.

Після цього позивачем надані пояснення на документи для спростування ризиковості.

Однак, у відповідь позивач повторно отримав рішення Комісії від 15.09.2022 року №197751, підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості, подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковасті.

Відповідачем не вказано підстав врахування/неврахування поданих позивачем документів та пояснень, не зазначено яких документів та на підтвердження яких обставин не надано.

Зокрема, контролюючим органом не взято до уваги специфіку діяльності ТОВ «Норлент Компані» та надані ним пояснення, а прийнято оскаржуване рішення від 15.09.2022 року №197751, у якому також не наведено чітких обґрунтувань та мотивів його прийняття.

Суд критично оцінює підставу, зазначену у рішенні, а саме, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

Суд зазначає, що формулювання «подані документи не відображають у повному обсязі» передбачає, що контролюючий орган має уявлення про те, які конкретно документи повинні бути наданий «для відображення у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства». Однак відповідачем у спірному рішення не вказано на жодний документ, який це підтверджував би, але позивачем не наданий. Відповідачем не надано оцінку тим документам та поясненням, які надавались позивачем, не вказано підстав їх неврахування/відхилення.

Відповідач не вказав, які саме документи, достатні для прийняття комісією рішення про виключення позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, той мав надати на розгляд комісії, але не надав.

Разом з тим, позивач з метою спростування сумнівів та доводів контролюючого органу щодо ризиковості його фінансово-господарської діяльності подав документи на підтвердження здійснення господарських операцій, та добросовісності його як платника податку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, позивачем надані до контролюючого органу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснених господарських операцій, а саме: договори поставки, накладні, видаткові накладні, акти здачі прийняття робіт, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.

Суд зазначає, що на розгляд відповідачам позивачем були надані всі необхідні первинні документи, які стосуються даних операцій, що не мали дефекту форми, змісту або походження, та які в силу вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, підтверджують здійснення фінансово-господарських відносин позивача з контрагентом.

Відповідно до п. 65 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" АД проти Болгарії" від 22.01.2009 р. Суд вважає, що загальні інтереси спільноти полягають у підтриманні фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ разом із її сукупністю нормам щодо нарахування ПДВ до сплати, податкових пільг, податкового кредиту та відшкодування ПДВ. Основними елементами підтримання такої стабільності слід визнати повне і своєчасне виконання усіма платниками ПДВ своїх зобов`язань щодо декларування та сплати ПДВ та, в кінцевому результаті, запобігання будь-яких видів шахрайських зловживань у вказаній системі. Щодо цього Суд визнав, що необхідно покладати край спробам зловживання у сфері оподаткування і що з метою попередження таких зловживань може бути розумним передбачати у національному законодавстві вимоги особливої обачливості для платників ПДВ.

У п. (b) "Порушення справедливого балансу між конкуруючими інтересами" Суд відзначив, що необхідно оцінити, чи заходи, вжиті зі сторони держави з метою підтримання фінансової стабільності системи оподаткування ПДВ і викорінення шахрайських зловживань в даній системі, були співрозмірними праву компанії-заявника на мирне користування своєю власністю.

В п. 38 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Інтерсплав" проти України" від 09.01.2007 Суд нагадав, що держави мають широкі межі самостійної оцінки у визначенні того, у чому полягає публічний інтерес, оскільки національний законодавчий орган, реалізуючи соціальну та економічну політику, має широке коло повноважень. Однак такі межі оцінювання не є абсолютними, і їх застосування підлягає перегляду органами Конвенції (див. рішення у справі "Lithgow and Others v. the United Kingdom" від 8 липня 1986 року, Серія А, N 102, стор. 50 - 51, п. п. 121 - 122). На думку Суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідачем зазначених вище принципів дотримано не було.

Окрім того, суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 12 листопада 2019 року у справі № 816/2183/18.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Суд вважає, що в даному випадку контролюючим органом не доведено наявності підстав для віднесення підприємства позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості.

Матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б давали підстави вважати, що відповідач довів правомірність оскаржуваного позивачем рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 15.09.2022 року № 197751 про відповідність ТОВ «Норлент Компані» критеріям ризиковості платника податку.

Вказане рішення не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податку рішення.

Суд приймає до уваги доводи позивача про порушення прав та інтересів ТОВ ТОВ «Норлент Компані» оскаржуваним рішенням, оскільки внесення до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що реєстрація податкових накладних, які подаються на реєстрацію в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, зупиняється і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій з контрагентами - покупцями товарів, робіт, послуг. Окрім того, таке рішення завдає шкоди репутації підприємства.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що рішення від 15.09.2022 року № 197751 про відповідність ТОВ «Норлент Компані» критеріям ризиковості платника податку прийнято Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області необґрунтовано, тобто є таким, що не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які визначені ч.2 ст.2 КАС України, а тому є протиправним та належить до скасування.

При цьому право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначене в нормі пункту 6 Порядку №1165.

Право на звернення до суду також передбачене в затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 по справі №640/11321/20.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позивач навів законні й обґрунтовані підстави, а тому наявні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Норлент Компані» до Головного управління ДПС в Одеській області (відокремлений підрозділ Державної податкової служби України) про визнання протиправним та скасування рішення від 15.09.2022 року №197751 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.09.2022 року №197751 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська, 5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Норлент Компані» (код ЄДРПОУ 41199975; вул. Грецька,44, м. Одеса, 65026) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 15.12.2022 року.

Суддя Г. В. Лебедєва