Постанова

від 19.10.2007 по справі 11/3355а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/3355а

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА            

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                                                     Справа №  11/3355а

"19" жовтня 2007 р.,  12 год.  00 хв.                                              м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Довганя К.І., при секретарі судового засідання –Захаровій А.Г., за участю представників сторін: від позивача – Мигута Л.П.,  від відповідача – Побережна Н.П., Гарбуз І.Б., Безпрозванна О.В. за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси  справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Шпола-Цукор” до державної податкової інспекції у Шполянському районі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

                                                 ВСТАНОВИВ:

В ході розгляду по справі оголошувалась перерва з 14 по 28 вересня 2007 р.

Заявлено позов про  визнання нечинним податкового повідомлення-рішення відповідача, яким позивачу визначено податкові зобов'язання по податку на додану вартість та застосовано штрафні(фінансові) санкції. В обгрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки в акті перевірки, на підставі якого воно прийняте, перевіряючими необгрунтовано виключено з податкового кредиту позивача суми податку сплаченого в ціні придбаного останнім газу у ТОВ „Газтрейд ЛТД”

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у ньому.

Відповідач у відзиві на позов та його представники у судовому засіданні заперечуючи проти позову, послались на наступні обставини.

Позивач безпідставно включив до податкового кредиту донараховану за спірним рішенням суму податку, оскільки  у відповідності до Закону України „Про державний бюджет України на 2005 р.” операції з придбання ввезеного на територію України природнього газу оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість. Крім того податкові накладні, на підставі яких позивач відніс до податкового кредиту суми податку не відповідають вимогам Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. №198/97-ВР(далі Закон України „Про ПДВ”).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

У період з 22.03. по 04.04.2007 р. посадовими особами відповідача було проведено виїзну позапланову  перевірку позивача з питання правомірності формування податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ “Газтрейд ЛТД” за період з 01.07.2005р. по 30.06.2006р., за результатами якої було складено   Акт № 228/23-31970137 від 1.04.2007 р. (надалі –Акт перевірки № 228/23-31970137).

Перевіряючими зроблено висновок про безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень-жовтень 2005 р. сум податку на додану вартість з операцій придбання природного газу у ТОВ „Газтрейд ЛТД”, виходячи з наступного:

-          такі операції оподатковуються за нульовою ставкою  податку на додану вартість;

          -           податкові накладні, виписані ТОВ „Газтрейд ЛТД” не відповідають вимогам Закону України „Про ПДВ”, оскільки підписані від імені цього товариства неуповноваженою особою та в них відсутні відомості, щодо походження газу.

Вказані обставини були оцінені відповідачем як порушення позивачем вимог п.п.7.2.1, п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про ПДВ”, п.5, п.18 „Порядку заповнення податкової накладної” затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 р., ст. 9 Закону України „Про внесення змін до Закону України „про державний бюджет України на 2005 р.” На підставі Акту перевірки №8-26-209-00373439 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 квітня 2007 року № 0000162301/0 (надалі –Рішення № 0000162301/0), яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 544 791,45 гривень, з яких 363 194,45 гривень –основний платіж, 181 597,00 гривень –штрафні(фінансові) санкції.

З матеріалів справи вбачається, що у періоді, що перевірявся позивач здійснював операції з придбання природного газу у ТОВ „Газтрейд ЛТД” м. Київ на підставі договору від 11.08.2005 р. №21-09-05, додаткових угод б/н від 30.09.2005 р. та від 31.10.2005 р. Виконання договору підтверджується актами прийому передачі газу від 30.09.2005 р. , 31.10.2005 р., виписками банку про проведення розрахунку за придбаний газ.

Крім того на виконання вказаних договорів ТОВ „Газтрейд ЛТД” було видано позивачу податкові накладні від 30.09.2005 р. №9-30/9-1 на суму ПДВ 138245,62 грн. та від 31.10.2005 р. №10-31/27-1 на суму ПДВ 224948,83 грн.

Вказані суми податку позивач відніс до складу податкового кредиту у  вересні та жовтні 2005 р.

Відповідно до п.1.3, статті 1 до Закону України «Про ПДВ»платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п.п.3.1.1. п.3.1. статті 3 зазначеного Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Базою оподаткування ( п 4.1. статті 4 ЗУ «Про ПДВ») є операції з поставки товарів (послуг), яка визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів.

Відповідно до   п.10.1. та 10.2.   статті 10 Закону України «Про ПДВ»особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку є:

а) платники податку, визначені у статті 2 цього Закону;

б) митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону;

в)  у разі якщо сплата податку особами, визначеними у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, розстрочується шляхом надання податкового векселя, - платник податку, який надав такий податковий вексель;

г)   при наданні послуг нерезидентом - його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України;

д)  платники податку, визначені підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, що здійснюють операції з реалізації конфіскованого майна.

Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г" "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.

Пунктом 7.1. статті 7 Закону України «Про ПДВ»передбачено, що поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до п.7.2.3. ст.7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт послуг). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону (п.п 7.2.4. статті 7 ЗУ «Про податок на додану вартість»).

Згідно п.п.7.2.6. статті 7 Закону України «Про ПДВ»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

В той же час Ст. 9 Закону України від 23.12.2004 року № 2285 «Про Державний бюджет на 2005 рік», із змінами, внесеними Законом України від 25.03.2005 року № 2505 «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України»встановлено, що починаючи з 31 березня 2005 року операції з продажу ввезеного природного газу на митній території України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Відповідно до договору від 11.08.2005 р. №21-09-05, додаткових угод б/н від 30.09.2005 р. та від 31.10.2005 р., актами прийому передачі газу від 30.09.2005 р. , 31.10.2005 р., виписок банку про проведення розрахунку позивач сплачував  за придбаний газ його ціну з урахуванням податку на додану вартість. Вказані обставини відповідачем не оспорюються. Разом з тим, доказів того,  що придбаний позивачем у ТОВ „Газтрейд ЛТД” природний газ був ввезений на митну територію України із за кордону відповідач суду не подав.

Судом встановлено, що постачальник газу (Тов „Газтрейд ЛТД”) на момент здійснення господарських операцій та виникнення податкових зобов'язань з ПДВ і видачі податкових накладних позивачу був зареєстрований як платник податку на додану вартість ( свідоцтво платника ПДВ № 37103570), мав податковий індивідуальний номер –316277326501.

Отже, висновок відповідача про оподаткування операцій з придбання позивачем газу за нульовою ставкою ПДВ суперечить підпунктам 6.1.,6.2. статті 6 Закону  України «Про ПДВ»якими визначено, що об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.  Перелік операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ, що наведений в підпункті 6.2. Закону про ПДВ, не включає операцій з продажу природного газу промисловим споживачам.  

Безпідставним , на думку суду, є також твердження відповідача про порушення позивачем  п.п. 7.2.1.,7.2.4., пункту 7.2., підпункту 7.4.5., пункту 7.4  ст. 7 Закону України «Про ПДВ»та п.2, п.5, п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 , виходячи з наступного.

П.п.7.2.1., 7.2.4 пункту 7.2., підпункту 7.4.5., пункту 7.4  ст. 7 Закону України «Про ПДВ»містять наступні приписи:

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку»;

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначені пунктом 6.1 статті 6 або пунктом 8-1.2 статті 8-1 цього Закону, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства, звільнені від сплати податку до бюджету за рішенням суду.

Пункт 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року «Про порядок забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом»визначає обов'язок постачальника газу вказувати належність поставленого газу в тому випадку, коли відбувається реалізація природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України  суб'єктам господарювання від визначеного переліку продавців, а саме НАК «Нафтогаз України», її ДК «Газ України»та ДП «Газ-тепло», підприємствами з газопостачання та газифікації і ЗАТ «Київгазпостач».  Пункт 2 вищевказаної Постанови Кабінету Міністрів не містить вимоги для постачальників газу вказувати відомості про походження газу в конкретних господарських операціях з його продажу, а встановлює перелік всіх джерел для задоволення потреб в природному газу промислових споживачів, в тому числі  лише можливість придбання газу з ресурсів НАК «Нафтогаз України», отриманого за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання  міжнародних договорів України.

Таким чином твердження відповідача про неналежне оформлення податкових накладних, на підставі яких позивач відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ у зв'язку з відсутністю в них відомостей щодо належності та походження  газу  є помилковим, оскільки ці податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України „Про ПДВ”.

Відповідно до п.7.4.5. ст. 7 Закону України «Про ПДВ»:

«Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.»

Твердження відповідача про нечинність укладених в 2005 році договорів та актів приймання-передачі природного газу між позивачем та ТОВ «Газтрейд ЛТД», а також податкових накладних в зв'язку з прийняттям 15.06.2007 року судового рішення про недійсність установчих та реєстраційних документів і свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Газтрейд ЛТД»суд вважає не обгрунтованими, виходячи з наступного.

На момент здійснення господарських операцій та видачі документів на підтвердження правомірності віднесення позивачем до податкового кредиту, сум податку на додану вартість які не визнала податкова інспекція, ТОВ „Газтрейд ЛТД” було в Єдиному державному реєстрі, а також мало свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.

На думку суду, помилковим є висновок відповідача про непідтвердження позивачем права на податковий кредит з огляду на визнання рішенням суду недійсними установчих документів цього підприємства вже після здійснення господарських операцій, за якими ними були видані податкові накладні.

Рішенням суду, на яке посилається відповідач, лише встановлено  невідповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, та не встановлено фактів порушення ним податкового законодавства під час здійсненні господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесенні до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі, як на достовірні. Третя особа не може посилатись на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляло правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Отже право позивача на податковий кредит за спірними господарськими операціями у відповідних податкових періодах слід вважати підтвердженим, тому виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ за спірним рішенням є неправомірним.

Щодо посилання відповідача на висновок почеркознавчої експертизи, проведеної в ході розслідування кримінальної справи №70/63-06, стосовно посадових осіб ДП „Укр-Ресурс”, то суд вважає їх передчасними, оскільки слідство по даній справі не завершене, вирок суду по ній не прий1мався.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що відповідач згідно вимог ст. 71 КАС України не довів суду, що прийняте ним рішення є правомірним і відповідає вимогам чинного законодавства.

На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати.

Керуючись ст.ст.160, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шполянському р-ні від 18.04.2007 р. №0000162301/0

Стягнути з  бюджету  на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Шпола –Цукор”, м. Шпола, Слобідська, 108, код 31970137 -   3,40 грн. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                К.І.Довгань