Рішення

від 15.12.2022 по справі 600/2905/22-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2022 року м. Чернівці Справа № 600/2905/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Імпорт-Торг Сервіс» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Імпорт-Торг Сервіс» звернулось до суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернівецькій області №2826 від 09 серпня 2022 року про відповідність платника податку на додану вартість приватного підприємства «Імпорт-Торг Сервіс» критеріям ризиковості платника податків;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернівецькій області виключити приватне підприємство «Імпорт-Торг Сервіс» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Позов обґрунтовано тим, що податковий орган протиправно виніс рішення про відповідність платника податку критеріям ризикованості, з огляду на те, що у податкового органу були відсутні передбачені пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку підстави для прийняття спірного рішення. Позивач вважає, що підставою для прийняття вказаного рішення зазначено - інформацію та копію документів №1 від 02 серпня 2022 року, наданих платником податку. В якості податкової інформації в оскаржуваному рішенні зазначено про здійснення ризикових фінансово-господарських операцій з метою формування ймовірно фіктивного податкового кредиту від ризикового СГ («ПП «Сіті Ойл Лтд»). Водночас документи, що надані контролюючому органу 02 серпня 2022 року, підтверджують реальність укладених угод та не дають підстав для висновку про формування фіктивного податкового кредиту.

Вказуючи на протиправність оскаржуваного рішення, позивач зазначає, що податковим органом не вказана інформація, яка стала відомою в процесі поточної діяльності та стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, зазначена податковим органом фраза «здійснення ризикових фінансово-господарських операцій з метою формування ймовірно фіктивного податкового кредиту від ризикового СГ («ПП «Сіті Ойл Лтд»)» не є податковою інформацією. Враховуючи, що жодної податкової інформації не зазначено, з урахуванням надання підприємством податковому органу повного пакету первинних документів стосовно придбання та реалізації товару, наведене ставить під сумнів правомірність спірного рішення. Таким чином, відповідачем не доведено наявності підстав для віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості, а тому рішення про відповідність платника податку критеріям ризикованості підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 23 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше; встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Не погоджуючись з адміністративним позовом, відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області подав до суду відзив, в якому зазначав, що рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків було прийнято після дослідження операції, відображеної у податковій накладній та копій відповідних документів від 02 серпня 2022 року. Так, під час проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання ПП «Імпорт-торг Сервіс» встановлено, що вищевказаний суб`єкт господарювання здійснює оптову торгівлю пальним на основі ліцензії. У ході перевірки також встановлено, що між ПП «Імпорт-торг Сервіс» та ТОВ «СІТІ ОЙЛ ЛТД» укладено договір про поставку нафтопродуктів від 06.06.2022 року Л06/06/1-2022 на підставі якого, згідно накладної віл 22.06.2022 року №20 ПП «Імпорт-торг Сервіс» було придбане паливо дизельне у кількості - 29740,0 л на суму - 1 487,00 тис. грн з ПДВ. Відповідно до товарно-транспортної накладної від 22.06.2022 року №20 пункт розвантаження пального: «IL TERMINAL SA CONSTANTA. ROMANIA», авто IS97BRB, пункт розвантаження пального: м. Чернівці, вул. Салтикова-Щедріна, 18, авто - НОМЕР_1 причіп НОМЕР_2 . Також між ПП «Імпорт-торг Сервіс» та ТОВ «Галагро-Доба» укладено договір про поставку нафтопродуктів від 06.06.2022 року №1/06-2022 на підставі якого, згідно накладної від 23.06.2022 року №РН-0000001, ПП «Імпорт-торг Сервіс» було реалізоване паливо дизельне у кількості - 29740,00 л на суму - 1635,7 тис. грн з ПДВ. Відповідно до товарно-транспортної накладної від 23.06.2022 року №01 пункт навантаження пального: м. Чернівці, вул. Салтикова-Щедріна, 18, авто НОМЕР_1 причіп НОМЕР_3, пункт розвантаження пального: Чернівецька область, м. Вашківці, вул. Базарна, 1. Стосовно пункту розвантаження/навантаження пального згідно вищевказаних товарно-транспортних накладних м. Чернівці, вул. Салтикова-Щедріна, 18 встановлено, що за цією адресою знаходиться багатоквартирний будинок. Також дана адреса є місцезнаходженням (юридичною адресою) ТОВ «Сіті Ойл Лтд». При цьому фактичну перевірку ТОВ «Сіті Ойл Лтд» працівникам Головного управління ДПС у Чернівецькій області не вдалось здійснити, оскільки суб`єкт господарювання відсутній за місцем реєстрації, про що складений відповідний акт. Виходячи з вищевикладеного та задокументованих фактів, ПП «Імпорт-торг Сервіс» придбало в ТОВ «Сіті Ойл Лтд» дизельне пальне та здійснило його реалізацію без фізичної передачі. Відтак, стосовно ПП «Імпорт-торг Сервіс» встановлені ймовірні ризики - відсутні трудові ресурси для здійснення господарської діяльності та здійснення реалізації пального без його фізичної передачі. З урахуванням наведеного, вважаючи, що прийняте стосовно позивача рішення є законним, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Імпорт-торг Сервіс» зареєстроване як юридична особа з 03 серпня 2010 року.

01 червня 2022 року приватному підприємству «Імпорт-Торг Сервіс» видано ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.

Згідно протоколом Загальних Зборів учасників №6 Приватного підприємства «Імпорт-Торг Сервіс» від 15 червня 2021 року директором приватного підприємства «Імпорт-Торг Сервіс» призначено Баранова В.М., який відповідно до наказу №2 від 28 червня 2022 року приступив до виконання своїх посадових обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що 06 червня 2022 року між позивачем («Покупець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Ойл Лтд» («Постачальник») було укладено Договір №06/06/1-2022 на поставку нафтопродуктів, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується у відповідності з узгодженою Сторонами усно або в паперовій формі переданою електронними засобами зв`язку заявкою передавати у власність Покупцю (поставляти) нафто продукти в асортименті, а Покупець зобов`язується приймати Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

07 червня 2022 року позивач перерахував 1550000,00 грн на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Ойл Лтд» в якості оплати за Договором, що підтверджується випискою з банківського рахунку приватного підприємства «Імпорт-торг Сервіс».

22 червня 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Ойл Лтд» були виконані зобов`язання за Договором №06/06/1-2022 від 06 червня 2022 року, а саме: поставлено позивачу нафтопродукти, що підтверджується видатковою накладною №20 від 22 червня 2022 року та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №20 від 22 червня 2022 року.

Згідно товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів №20 від 22 червня 2022 року пунктом навантаження нафтопродуктів зазначено OIL TERMINAL SA CONSTANTA, ROMANIA; пунктом розвантаження - м. Чернівці, вул. Салтикова-Щедріна, 18.

06 червня 2022 року між позивачем («Постачальник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Галагро-Доба» («Покупець») було укладено Договір №1/06/-2022 на поставку нафтопродуктів, згідно з умовами якого постачальник зобов`язується у відповідності з узгодженою сторонами усно або в паперовій формі переданою електронними засобами зв`язку заявкою передавати у власність Покупцю (поставляти) нафтопродукти в асортименті, а Покупець зобов`язується приймати Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до пункту 1 додатку №1 від 23 червня 2022 року до Договору поставки нафтопродуктів №1/06/-2022 від 06 червня 2022 року постачальник навантажує нафтопродукти, а саме: дизпаливо DIESEL 10РМ в пункті навантаження, який знаходиться за адресою: 58000, м. Чернівці, вул. Салтикова-Щедріна, 18.

Пунктом 2 вказаного додатку передбачено, що пункт розвантаження знаходиться за адресою: Чернівецька обл., м. Вашківці, вул. Базарна, 1.

07 червня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Галагро-Доба» здійснило платежі у розмірі 1385000,00 грн та 320000,00 грн на розрахунковий рахунок Приватного підприємства «Імпорт-Торг Сервіс» в якості оплати за Договором №1/06/-2022 від 06 червня 2022 року, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.

23 червня 2022 року позивачем були виконані зобов`язання за Договором №1/06/-2022 від 06 червня 2022 року, що підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) №1 від 23 червня 2022 року.

23 червня 2022 року позивачем складено акцизну накладну №1 форми «П», згідно якої Приватне підприємство «Імпорт-Торг Сервіс» відпустило Товариству з обмеженою відповідальністю «Галагро-Доба» пальне у обсязі 29740 л. .

В подальшому позивачем було складено та подано через електронний кабінет для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) за фактом реалізації пального податкову накладну №1 від 23 червня 2022 року на суму 1635700,00 грн.

Згідно з отриманою позивачем квитанцією № 9128387642 від 15 липня 2022 року, податкову накладну №1 від 23 червня 2022 року було прийнято, але реєстрацію зупинено.

У квитанції вказано наступне: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 23.06.2022 року №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризикованості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

02 серпня 2022 року позивачем через електронний кабінет подано повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, в якому було надано пояснення та копії документів для підтвердження інформації, щодо невідповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку.

09 серпня 2022 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №2826 про відповідність Приватного підприємства «Імпорт-торг Сервіс» критеріям ризиковості платника податку, а саме: пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 02 серпня 2022 року №1. Підставою для прийняття вказаного рішення є податкова інформація щодо здійснення ризикових фінансово-господарських операцій з метою формування ймовірно фіктивного податкового кредиту від ризикового СГ (ПП «Сіті Ойл Лтд»).

Крім цього, дослідженням наявних у справі матеріалів судом установлено, що з 05 липня 2022 року по 14 липня 2022 року Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області проводилася фактична перевірка суб`єкта господарювання Приватного підприємства «Імпорт-торг Сервіс» на підставі наказу №744-к від 04 липня 2022 року за період фінансово-господарської діяльності з 14 липня 2019 року по 14 липня 2022 року з питань здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної з обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального, наявності ліцензій, порядку проведення розрахункових операцій, розрахунків з використанням електронних платіжних засобів, дотримання роботодавцем законодавства з питань укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та контролю за дотриманням вимог законодавства щодо встановлення державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки. Відповідно до акту фактичної перевірки на момент перевірки порушень не виявлено.

Також, відповідно до протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Чернівецькій області №94 від 13 липня 2022 року щодо розгляду суб`єктів господарювання, яких необхідно включити до журналу ризикових платників податків по ПП «Імпорт-торг Сервіс» встановлено ймовірні ризики - відсутні трудові ресурси для здійснення господарської діяльності та здійснення реалізації пального без його фізичної передачі. З огляду на це, запропоновано включити до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ПП «Імпорт-торг Сервіс» за критерієм ризику пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість: «В контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

За таких обставин позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (далі - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За правилами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами першим-третім пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п`ятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до абзацу десятого пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Абзацом тринадцятим пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначено у пункті 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Пунктом 3 Порядку №1246 визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165 (набула чинності з 01 лютого 2020 року), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з вимогами пункту 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У відповідності до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування критеріям ризиковості здійснення операції.

Пунктом 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзац 2 пункту 25 Порядку № 1165).

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

За змістом пункту 40 Порядку №1165 засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.

Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії.

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку N 1165).

Згідно пункту 44 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Відповідно до пункту 46 Порядку №1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

З наявних у цій справі матеріалів судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної слугувало те, що платник податку відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У зв`язку з цим варто зазначити, що на момент формування квитанцій, якими зупинено реєстрацію податкових накладних, такі Критерії визначені додатком 1 до Порядку №1165.

Так, додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, пункт 8 додатку 1 до Порядку №1165 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість містить одну із можливих ознак ризиковості здійснення операцій, якою є те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування

При цьому пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість передбачає можливість визнання підприємства "ризиковим" виключно у випадку наявності податкової інформації щодо ризиковості господарських операцій, зазначених в поданих податкових накладних/розрахунках коригування.

У постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/10988/20 Верховний Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Як встановлено судом, в оскаржуваному рішенні №2826 від 09 серпня 2022 року підставою для прийняття рішення про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку є наявна у контролюючого органу податкова інформація наступного змісту: «здійснення ризикових фінансово-господарських операцій з метою формування ймовірно фіктивного податкового кредиту від ризикового СГ (ПП «Сіті Ойл Лтд»).

Водночас в оскаржуваному рішенні не наведено конкретну інформацію щодо того, яка ж саме операція є ризиковою, в чому суть такої ризиковості, чому вся господарська діяльність товариства є ризиковою.

Суд звертає увагу, що платник податку має бути обізнаний із податковою інформацією, що забезпечить йому право на подання на розгляд комісії регіонального рівня документів, необхідних для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку у відповідності до п. 6 Порядку №1165.

При цьому суд зауважує, що протоколи засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є внутрішніми документами контролюючих органів та відсутні у вільному доступі для платників податку.

Таким чином, не зазначення у рішенні детальної розшифровки податкової інформації позбавляє права платника податків на подання таких документів з метою спростування доводів контролюючого органу щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.

Як видно з оскаржуваного рішення про відповідність Приватного підприємства «Імпорт-Торг Сервіс» пункту 8 Критеріям ризиковості платника податку, таке прийнято з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 02 серпня 2022 року №1.

Водночас відповідачем у ході судового розгляду справи не надано протокол засідання комісії ГУ ДПС у Чернівецькій області за результатами розгляду поданої позивачем інформації та копій відповідних документів від 02 серпня 2022 року №1 згідно пунктів 6 та 44 Порядку №1165.

Поряд з цим в матеріалах справи наявний лише протокол засідання комісії ГУ ДПС у Чернівецькій області №94 від 13 липня 2022 року щодо внесення позивача до журналу ризикових платників податків за пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, відповідно до якого підставою для внесення позивача до такого журналу є наявна в контролюючих органах податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Однак, всупереч наведеному, відповідачем в оскаржуваному рішенні підставою для прийняття даного рішення позначено графу «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 02 серпня 2022 року №1», а не «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом в процесі поточної діяльності», що не відповідає змісту протоколу засідання комісії ГУ ДПС у Чернівецькій області №94 від 13 липня 2022 року.

Таким чином, підстава для віднесення позивача до ризикових платників податку по пункту 8 Критерії ризиковості платника податку, яка зазначена в оскаржуваному рішенні, суперечить підставі віднесення позивача до ризикових платників податку, зазначеної в протоколі засідання комісії ГУ ДПС у Чернівецькій області №94 від 13 липня 2022 року.

Також суд зауважує, що в оскаржуваному рішенні №2826 від 09 серпня 2022 року у графі «Податкова інформація» контролюючим органом не конкретизовано, які ще додаткові документи з урахуванням вже наданої інформації та копій відповідних документів від 02 серпня 2022 року №1 слід надати платнику податків для спростування доводів ГУ ДПС у Чернівецькій області щодо підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків.

Верховний Суд у постановах від 05 січня 2021 у справі №640/11321/20 та у справі №640/10988/20 вказав, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від.р. N -.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Верховний Суд зауважив, що навіть, якщо Порядком № 1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, невиконання відповідачем у цій справі законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18 лютого 2020 по справі №360/1776/19.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім цього, суд вважає, безпідставним висновок податкового органу щодо відсутності у позивача трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності та здійснення реалізації пального без його фізичної передачі, що стало підставою для включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, в протоколі комісії ГУ ДПС у Чернівецькій області № 94 від 13 липня 2022 року податковою інформацією, що підтверджує здійснення реалізації пального позивачем без фізичної передачі є акт №286/ж6/24-13-09-01/43404702 від 06 липня 2022 року відповідно до якого працівниками управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Чернівецькій області не вдалось здійснити фактичну перевірку суб`єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Ойл Лтд», оскільки такий відсутній з місцем реєстрації.

Водночас вказаний акт сам по собі не може слугувати підставою для висновку про здійснення саме Приватним підприємством «Імпорт-Торг Сервіс» ризикової господарської діяльності.

Окрім цього, контролюючий орган прийшов до висновку про відсутність у позивача трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності у зв`язку з неподанням позивачем звіту за формою 4-ДФ за І квартал до контролюючого органу.

Разом з тим, протокол та оскаржуване рішення приймалися відповідачем у липні - серпні 2022 року, тобто у ІІІ кварталі. Відтак, відсутність найманих працівників на період І кварталу 2022 року не може слугувати підставою для висновку про відсутність у позивача трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності.

До того ж, відповідачем, згідно змісту його відзиву та доданих до нього доказів, не наведено жодних інших підстав, які підтверджують наявну у податкового органу інформацію щодо відсутності у позивача трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності та здійснення реалізації пального без його фізичної передачі.

Враховуючи усе вищевикладене, перевіряючи оскаржуване рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області на відповідність його критеріям, наведеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що воно прийнято не на підставі закону та є необґрунтованим.

Отже, позов у цій частині підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про зобов`язання Головне управління ДПС у Чернівецькій області виключити його з переліку платників податку на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, то така також підлягає задоволенню, оскільки, по суті, є похідною від попередньої вимоги.

Водночас суд враховує, що пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

З урахуванням встановлених обставин справи та висновків суду про те, що оскаржуване рішення №2826 від 09 серпня 2022 року про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню, то, враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, визначені статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головне управління ДПС у Чернівецькій області виключити його з переліку платників податку на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Зазначений спосіб захисту порушених прав платника податку відповідає правовій позиції Верховного Суду у даній категорії справ, що вбачається, зокрема, з його постанов від 05 січня 2021 року у справі №640/10988/20, від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20.

Згідно частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність письмових та електронних доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів обґрунтованість позову, а відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність оскаржуваного рішення. Відтак, позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання даного позову було сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №17 від 18 серпня 2022 року.

За указаних обставин, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2481,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Імпорт-Торг Сервіс» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернівецькій області №2826 від 09 серпня 2022 року про відповідність платника податку на додану вартість приватного підприємства «Імпорт-Торг Сервіс» критеріям ризиковості платника податків.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Чернівецькій області виключити Приватне підприємство «Імпорт-Торг Сервіс» з переліку платників податку на додану вартість, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області на користь Приватного підприємства «Імпорт-Торг Сервіс» судовий збір у розмірі 2481 грн 00 коп., сплачений згідно платіжного доручення №17 від 18 серпня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 15 грудня 2022 року.

Повне найменування учасників справи: позивач - Приватне підприємство «Імпорт-Торг Сервіс» (60300, Чернівецька область, м. Новоселиця, вул. Бессарабська, 28, код ЄДРПОУ 36945765), відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 44057187).

Суддя О.П. Лелюк