Ухвала
від 08.12.2022 по справі 757/26946/22-к
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 08 грудня 2022 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2022 року та апеляційну скаргу представника ТОВ «Броварський заводобудівельний комбінат» - адвоката ОСОБА_5

за участі:

прокурора ОСОБА_6

представника власника майна ОСОБА_5

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління ДБР ОСОБА_7 та 1) накладено арешт на майно підозрюваної ОСОБА_8 , шляхом заборони їй, її представникам, іншим особам, які діють від її імені, іншим особам, відчужувати та розпоряджатись майном, а саме на кватиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

2) накладено арешт на майно ОСОБА_8 , у вигляді 1,8% майна ТОВ «Броварський ЗБК» код (ЄДРПО 33212226), шляхом заборони учасникам ТОВ «Броварський ЗБК» код (ЄДРПО 33212226), його службовим особам, іншим особам, які діють від їх імені, їх представникам, представникам товариства(у тому числі за довіреністю), іншим особам, відчужувати, розпоряджатись майном, а саме об`єктами нерухомого майна, згідно переліку зазначеного у клопотанні.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник ТОВ «Броварський заводобудівельний комбінат» - адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2022 року, скасувати її у частині заборони учасникам ТОВ «Броварський ЗБК» код (ЄДРПО 33212226), його службовим особам, іншим особам, які діють від їх імені, їх представникам, представникам товариства(у тому числі за довіреністю), іншим особам, відчужувати, розпоряджатись майном, а саме квартирами, нежитловими приміщеннями, підсобними приміщеннями, іншими об`єктами нерухомого майна. розташованих у м. Бровари Київської області, у загальній кількості 91 об`єкт, та в цій частині відмовити у задоволенні клопотання слідчого

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що 06 жовтня 2022 року слідчим суддею клопотання слідчого розглянуто без виклику власника майна, про існування ухвали стало відомо 28 жовтня 2022 року від ГСУ ДБР, апеляційну скаргу подано 02 листопада 2022 року.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованною.

Апелянт зазначає, що арештовані слідчим суддею 91 об`єкти нерухомого майна не є власністю підозрюваної ОСОБА_8 , а належать ТОВ «Броварський ЗБК», також станом на час прийняття оскаржуваної ухвали 28 об`єктів нерухомого майна, на які накладено арешт, відчужено товариством, згідно договорів купівлі продажу, вказане зумовлює фактичну неможливість виконання ухвали та призводить до незаконного застосування заходів забезпечення кримінального правового характеру щодо майна третіх осіб-фізичних осіб-покупців житла.

Крім того, слідчий суддя фактично через арешт належної підозрюваній ОСОБА_8 1,8 % частки в статутному капіталі ТОВ«Броварський ЗБК» наклала арешт на майно самої юридичної особи.

Слідчим суддею, в оскаржуваному рішенні не наведено жодних фактичних даних про те, що арештоване майно є предметом, доказом у кримінальному провадженні.

Окрім того, ТОВ«Броварський ЗБК» не перебуває у статусі юридичних осіб, щодо яких здійснюється кримінальне провадження.

На думку апелянта, арешт майна квартири підозрюваної є достатнім для подальшого можливого забезпечення відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

Зауважує, що розгляд клопотання відбувся з порушенням вимог ч.ч. 1,2 ст. 172 КПК України, оскільки слідчий суддя не мав підстав не викликати представників підприємства у судове засідання.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника ТОВ«Броварський ЗБК» - адвоката ОСОБА_5 , пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження слід поновити та частково задовольнити апеляційну скаргу.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскільки, 06 жовтня 2022 року слідчим суддею розглянуто клопотання слідчого без виклику власника майна чи його представника, копію ухвали не направлено, про існування ухвали апелянту стало відомо 28 жовтня 2022 року, апеляційну скаргу подано 02 листопада 2022 року. У зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягаєпоновленню.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням державного бюро розслідувань.здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 05 вересня 2019 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62019000000001355, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.362, ч.2 ст.366, ч.3,4,5 ст.191, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 у період часу з 18.10.2016 по 16.05.2017, перебуваючи на посаді заступника начальника відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області та начальника відділу обліку платежів та зведеної звітності управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, знаходячись у приміщенні Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 286, зловживаючи своїми службовими повноваженнями, та за пособництва головного бухгалтера ТОВ «Броварський ЗБК» ОСОБА_8 , шляхом складання завідомо неправдивих офіційних документів: висновків на повернення ТОВ «Броварський ЗБК» з бюджету помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені за результатами річного декларування по податку з доходів фізичних осіб, а також подальшої легаліації доходів одержаних злочинним шляхом на рахунки фізичних осіб - ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також коригування податкового номера платника в інформаційно-телекомунікаційній системі, заволоділа коштами Державного бюджету України та місцевих бюджетів в загальній сумі 512 000 гривень.

19 вересня 2022 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 191 КК України.

04 жовтня 2022 рокустарший слідчий Головного слідчого управління ДБР ОСОБА_7 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотання про накладення арешту на майно підозрюваної ОСОБА_8 та її частки у складі майна ТОВ «Броварський ЗБК», згідно переліку зазначеного у клопотанні, з метою забезпечення покарання у виді конфіскації майна,

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2022 року клопотання слідчого задоволено.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Відповідно до вимогст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколудоЄвропейської конвенції з прав людинипередбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Однак, зазначених вимог закону слідчим суддею та слідчим, який звернувся із клопотанням про арешт майна, не дотримано.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Слідчим в клопотанні про арешт майна зазначено, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження до об`єкту нерухомості має на меті необхідність забезпечити в подальшому конфіскацію майна, яквиду покарання.

Разом з цим, суд апеляційної інстанціїприходить до висновку, що слідчим не доведено, а слідчим суддею не перевірено правові підстави для арешту майна належного ТОВ «Броварський ЗБК», можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні та для забезпечення даного кримінального провадження.

З долучених до апеляційної скарги документів, убачається, що 91 об`єкт нерухомого майна, на яке накладено арешт не є власністю підозрюваної ОСОБА_8 ..

Станом на час прийняття оскаржуваної ухвали, 28 об`єктів нерухомого майна, на які накладено арешт, відчужено ТОВ «Броварський ЗБК», згідно договорів купівлі продажу, вказане зумовлює фактичну неможливість виконання ухвали та призводить до незаконного застосування заходів забезпечення кримінального правового характеру щодо майна третіх осіб-фізичних осіб-покупців житла.

У даному випадку слідчий суддя фактично через арешт належної підозрюваній ОСОБА_8 1,8% частки в статутному капіталі ТОВ «Броварський ЗБК» наклала арешт на майно самої юридичної особи. У той же час, будь-якого правового обґрунтування щодо арешту майна підприємства в оскаржуваному рішенні не наведено, жодних фактичних даних про те, що арештоване майно є предметом, доказом розслідуваного кримінального правопорушення оскаржувана ухвала не містить.

Крім того, арешт майна ТОВ «Броварський ЗБК» з мотивів, що одному з його міноритарних учасників оголошено підозру, є неспіврозмірним.

Підозрюваній ОСОБА_8 інкримінується вчинення злочину на суму 510 000 грн., а арештованим є майно підприємства вартістю кілька сотень мільйонів гривень.

Згідно ч. 8 ст. 170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Слідчий суддя в порушення вимог ст. ст. 171, 173 КПК України, не надала оцінку розумності і співрозмірності обмеження права власності товариства завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для його власника.

В оскаржуваній ухвалі слідчим суддею не наведено жодних правових підстав та обґрунтування застосування до ТОВ «Броварський ЗБК» заходу кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна, як виду покарання, не вказано жодного належного доказу вчинення кримінального правопорушення, а також існування необхідності арешту майна і мети накладення арешту на це майно.

Окрім того, ТОВ «Броварський ЗБК» не перебуває у статусі юридичних осіб, щодо якого здійснюється провадження у даному кримінальному провадженні, відтак на майно товариства не може бути накладено арешт з метою конфіскації, як виду покарання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Вказане свідчить про відсутність правових підстав для накладення арешту навказане у клопотанні слідчого майно,власником якого частково є ТОВ «Броварський ЗБК».

У судовому засіданні апеляційної інстанції прокурором надано клопотання про відмову у відкритті провадження за апеляційною скаргою апелянта, з тих підстав, що 21 листопада 2022 року обвинувальний акт направлено до Броварського міськрайонного суду Київської області, підготовче засідання якого призначено на 2023 рік.

Однак, вказане не є підставою для відмови у відкритті провадження, оскільки колегією суддів перевіряється законність прийнятого рішення на момент постановлення ухвали слідчого судді.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду обставинам кримінального провадження.

Враховуючи викладені обставини, які вказують на необ`єктивність судового розгляду, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого.

На думку колегії суддів, накладення арешту на майно, належне безпосередньо підозрюваній ОСОБА_8 , а саме квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , буде достатнім та співмірним заходом забезпечення у кримінальному провадженні.

Керуючись статтями 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представнику ТОВ «Броварський заводобудівельний комбінат» - адвокату ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2022 року та частково задовольнитиапеляційну скаргу.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06 жовтня 2022 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління ДБР ОСОБА_7 та 1) накладено арешт на майно підозрюваної ОСОБА_8 , шляхом заборони їй, її представникам, іншим особам, які діють від її імені, іншим особам, відчужувати та розпоряджатись майном, а саме на кватиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

2) накладено арешт на майно ОСОБА_8 , у вигляді 1,8% майна ТОВ «Броварський ЗБК» код (ЄДРПО 33212226), шляхом заборони учасникам ТОВ «Броварський ЗБК» код (ЄДРПО 33212226), його службовим особам, іншим особам, які діють від їх імені, їх представникам, представникам товариства(у тому числі за довіреністю), іншим особам, відчужувати, розпоряджатись майном, а саме об`єктами нерухомого майна, згідно переліку зазначеного у клопотанні, -скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання старшого слідчогоГоловного слідчого управління ДБР ОСОБА_7 про накладення арешту.

Накласти арешт на майно підозрюваної ОСОБА_8 , шляхом заборони їй, її представникам, іншим особам, які діють від її імені, іншим особам, відчужувати та розпоряджатись майном, а саме на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні в іншій частині клопотання старшого слідчогоГоловного слідчого управління ДБР ОСОБА_7 відмовити.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14

Унікальний номер справи 757/26946/22-к Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15

Провадження 11-сс/824/4413/2022 Доповідач ОСОБА_1 .Категорія ст.170 КПК

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення08.12.2022
Оприлюднено20.12.2022
Номер документу107898187
СудочинствоКримінальне
КатегоріяЗлочини проти власності

Судовий реєстр по справі —757/26946/22-к

Ухвала від 08.12.2022

Кримінальне

Київський апеляційний суд

Юрдига Ольга Степанівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні