Постанова

від 12.12.2022 по справі 757/22278/22-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 757/22278/22-ц

номер провадження №22-ц/824/11200/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Потапьонок К.В.,учасники справи: учасники справи: представники апелянтів - зацікавлених осіб Іванов А.О., Коваль О.Л., Трембіч А.Я.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу директора товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМ`ЄР-ЛІГА.» Шахова Віталія Олександровича,

апеляційну скаргу представника громадської спілки «Українська асоціація футболу» Іванова Андрія Олександровича,

апеляційну скаргу представника компанії Eurasian Broadcasting Enterprise Limited Трембіча Андрія Ярославовича

на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 31 серпня 2022 року /суддя Вовк С.В./

у справі за заявою ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред`явлення шляхом:

- заборони Об`єднанню професійних футбольних клубів України Прем`єр-Ліга (код ЄДРПОУ 35851671), Громадській спілці "Українська асоціація футболу" (код ЄДРПОУ 14279566), ТОВ "Прем`єр-Ліга" (код ЄДРПОУ 36086648), ТОВ "УАФ Маркетинг" (код ЄДРПОУ 39874027), Компанії Eurasian Broadcasting Enterprise Limited та іншим особам вчиняти певні дії, а саме: перешкоджати будь-яким чином (в тому числі шляхом подання будь-яких скарг та запитів на блокування доступу) реалізовувати клубам-господарям футбольних матчів команд клубів Об`єднання професійних футбольних клубів України "Прем`єр-Ліга" права на трансляцію зображення та/або звуку відповідного спортивного заходу будь-якими засобами та/або за допомогою будь-яких технологій, до прийняття рішення по суті позову, який буде поданий у відповідності до норми ЦПК України;

- заборони Громадській спілці "Українська асоціація футболу" (код ЄДРПОУ 14279566) та/або її органам застосовувати будь-які санкції (в тому числі, але не виключно, фінансові - у формі зобов`язання здійснити грошовий внесок, та спортивні - у формі позбавлення турнірних очок чи інші можливі санкції, зокрема передбачені п. 46-2 та 20-1 Додатку №2 та 55-1 Додатку №3 до Дисциплінарних правил УАФ) чи вчиняти будь-які інші заходи примусу щодо вільної реалізації клубами-господарями футбольних матчів прав на трансляцію зображення та/або звуку відповідного спортивного заходу будь-якими засобами та/або за допомогою будь-яких технологій, до прийняття рішення по суті позову, який буде поданий у відповідності до норми ЦПК України.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31 серпня 2022 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред`явлення - задоволено.

Заборонено Об`єднанню професійних футбольних клубів України Прем`єр-Ліга (код ЄДРПОУ 35851671), Громадській спілці "Українська асоціація футболу" (код ЄДРПОУ 14279566), ТОВ "Прем`єр-Ліга" (код ЄДРПОУ 36086648), ТОВ "УАФ Маркетинг" (код ЄДРПОУ 39874027), Компанії Eurasian Broadcasting Enterprise Limited та іншим особам вчиняти певні дії, а саме: перешкоджати будь-яким чином (в тому числі шляхом подання будь-яких скарг та запитів на блокування доступу) реалізовувати клубам-господарям футбольних матчів команд клубів Об`єднання професійних футбольних клубів України "Прем`єр-Ліга" права на трансляцію зображення та/або звуку відповідного спортивного заходу будь-якими засобами та/або за допомогою будь-яких технологій, до прийняття рішення по суті позову, який буде поданий у відповідності до норми ЦПК України.

Заборонено Громадській спілці "Українська асоціація футболу" (код ЄДРПОУ 14279566) та/або її органам застосовувати будь-які санкції (в тому числі, але не виключно, фінансові - у формі зобов`язання здійснити грошовий внесок, та спортивні - у формі позбавлення турнірних очок чи інші можливі санкції, зокрема передбачені п. 46-2 та 20-1 Додатку №2 та 55-1 Додатку №3 до Дисциплінарних правил УАФ) чи вчиняти будь-які інші заходи примусу щодо вільної реалізації клубами-господарями футбольних матчів прав на трансляцію зображення та/або звуку відповідного спортивного заходу будь-якими засобами та/або за допомогою будь-яких технологій, до прийняття рішення по суті позову, який буде поданий у відповідності до норми ЦПК України./а.с. 57-61/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, директор товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМ`ЄР-ЛІГА.» Шахов В.О. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу скасувати, залишивши заяву без задоволення.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що вжиті судом заходи забезпечення не мають під собою передбачених процесуальним законодавством належних підстав. Футбольні клуби (ФК «Динамо» (м. Київ), ФК «Зоря» (м. Луганськ), ФК «Металіст» (м. Харків), СК «Дніпро-1» (м. Дніпро) та ФК «Рух» (м. Львів), у яких заявник «придбав» комерційні (медіа) права на футбольні матчі, не мають жодних комерційних прав (маркетингових та медіа-прав) на такі матчі. Відтак, і заявник не здатен мати жодні комерційні (медіа) права на футбольні матчі, про захист яких він удавано звертається. Відсутні доведені заявником будь-які обставини, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Твердження заявника про те, що комерційні (маркетингові та медіа) права на футбольні матчі (домашні) належать 5-м перерахованим вище футбольним клубам - є безпідставним та помилковим. Усі комерційні права (маркетингові права та медіа-права) на Змагання (спортивний захід у розумінні Закону «Про фізичну культуру та спорт») VBet Ліги сезону 2022/23 на момент подання заявником заяви про забезпечення позову належать (й досі належать) Компанія «Eurasian Broadcasting Enterprise Limited» (Setanta Sports). Тож, за поданою заявником заявою про забезпечення позову заявника суд не мав права вживати такі заходи забезпечення. За позовом учасника одного з футбольних клубів низці законних правовласників наразі заборонено здійснювати свої майнові права, користуватися ними, забороняти іншим особам їх використання, захищати ці права у встановленому законом порядку. Наголошував також, що забезпечення фактично задовольняє позов, протиправно втручаючись у законну діяльність співвідповідачів. Ужиті заходи забезпечення тотожні предмету самого позову. Крім того, вказував, що заявниця як учасниця професійного футбольного клубу є «суб`єктом футболу», спори якого проти Української Асоціації Футболу та Української Прем`єр-Ліги не має права (юрисдикції) розглядати суд загальної юрисдикції. Такі справи підвідомчі виключно органам футбольного правосуддя згідно із статутними правилами УАФ та УЄФА. Заявниця не має у розглядуваній справі права на позов, що є похідним - позов учасника ТОВ «ФК «Динамо» Київ» в інтересах самого ТОВ «ФК «Динамо» Київ» проти УАФ, УПЛ та інших співвідповідачів. Оскаржувані заявницею договори, рішення та пункти статуту, а тим більше скарги співвідповідачів на платформі YouTube жодним чином не здатні порушити права та/або законні інтереси заявниці, як фізичної особи.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник громадської спілки «Українська асоціація футболу» Іванов А.О. також звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу скасувати, залишивши заяву без задоволення.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що розгляд справи не належить до юрисдикції Печерського районного суду м Києва, оскільки такі спори є предметом арбітражного провадження, тому, що позивач є учасником ФК «Динамо» Київ». Судом першої інстанції не враховано, що заборонивши відповідачам вчиняти дії, які прямо передбачені в установчих та інших документах вказаних організацій, судом було здійснено втручання в діяльність громадських організацій, чим порушено вищезгаданий принцип «Належного урядування», вимоги Конституції України, Законів України, загальновизнаних правових принципів та внутрішніх документів УАФ та ПФЛ, під егідою яких відбуваються змагання з футболу. Судом при вирішенні питання про забезпечення позову не враховано, що забезпечення немайнових вимог позивача не допускається, як і не допускається забезпечення вимог у позові, що не підлягає примусовому виконанню. Вирішуючи питання про забезпечення позову у цій справі, суд не пересвідчився, чи існує спір та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не з`ясував обсяг позовних вимог, дані про особу відповідачів, а також відповідність виду забезпечення предмету позову. Незрозуміло, яким чином буде утруднено або чи унеможливлено виконання рішення. Так, як зазначається в заяві про забезпечення, у майбутньому позові позивач буде просити суд визнати недійсними ряд договорів та положень. Факт того, що до товариства можуть бути застосовані санкції за порушення або відповідачами будуть подаватися будь-які звернення або скарги, жодним чином не позбавить можливості виконати гіпотетичне рішення про задоволення вимог позивача. Вказував також, що вимоги заяви про забезпечення позову (заборонити відповідачам вчинення певних дій) та потенційного позову (зобов`язати відповідачів утриматися від вчинення тих самих дій), на забезпечення якого позивач просить вжити заходи про забезпечення, є тотожними, відтак в силу вимог ст. 150 ЦПК України вжиття таких заходів не допускається. Крім того, наголошував, що не може вважатися добросовісною поведінка посадової особи Клубу, яка проявляється у тому, що, спочатку Клуб повідомляє про відсутність заперечень, а потім одна з його засновників приймає рішення про оскарження рішень УАФ, пов`язаних з реалізацією своїх прав, проти якої раніше Клуб не заперечував. Вказував і на процесуальні порушення - нова редакція заяви є за своєю суттю новою заявою про забезпечення позову і не мала розглядатися в межах даної справи. Крім того, така процесуальна дія, як усунення недоліків заяви про забезпечення позову, не передбачена процесуальним законодавством, а суд мав з огляду на положення ч. ю ст. 153 ЦПК України повернути її без розгляду.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник компанії Eurasian Broadcasting Enterprise Limited ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу скасувати, відмовивши у задоволенні вимог заяви про забезпечення позову.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що вжиті судом заходи забезпечення не мають під собою передбачених процесуальним законодавством належних підстав. Футбольні клуби ФК «Динамо» (м. Київ), ФК «Зоря» (м. Луганськ), ФК «Металіст» (м. Харків), СК «Дніпро-1» (м. Дніпро) та ФК «Рух» (м. Львів) не мають жодних комерційних прав (маркетингових та медіа-прав) на такі матчі. Відсутні доведені заявником будь-які обставини, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Мотивувальна частина ухвали не містить належного обґрунтування процесуальних підстав для застосування взагалі будь-якого заходу забезпечення, що саме по собі порушує засади правової визначеності як вимоги верховенства права та є самостійною підставою для скасування ухвали. Вказував, що усі комерційні права (маркетингові права та медіа-права) на змагання (спортивний захід у розумінні Закону «Про фізичну культуру та спорт») VBet Ліги сезону 2022/23 належать апелянтові - Компанії Eurasian Broadcasting Enterprise Limited. Наголошував, що у матеріалах справи відсутні доведені заявником обставини, які б свідчили, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Забезпеченням позову фактично задовольняється позов, протиправно втручаючись у законну діяльність співвідповідачів. Ужиті заходи забезпечення тотожні предмету самого позову, а суд фактично задовольнив позовні вимоги без розгляду справи та заслуховування другої сторони. Вказував, що суд захищає удаване право «клубів-господарів» (якого у них насправді немає), одночасно суд забороняє здійснювати низці осіб право на захист їх прав, - що саме по собі є неприпустимим обмеженням конституційного права на захист. Наголошував також і на відсутності юрисдикції суду,

оскільки заявниця як учасник професійного футбольного клубу є «Суб`єктом футболу» спори якого не має права розглядати державний суд будь-якої юрисдикції, а сам спір має характер удаваного.

Представник заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся з відзивом на апеляційні скарги, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість їх доводів. Також просив поновити строк для подачі відзиву, що викликано значним обсягом трьох апеляційних скарг.

Апеляційний суд поновлює строк на подачу відзиву з підстав, викладених у клопотанні та приймає до уваги вказаний відзив.

У відзиві заявник вказує на те, що регламентом Чемпіонату України з футболу серед команд клубів Української Прем`єр-Ліги сезону 2022/23, який був затверджений УАФ та УПЛ, чітко визначається, що організатором футбольного матчу є саме клуб-господар. Тому і згідно з попередньою редакцією Закону про спорт повинен був вважатись належним правовласником всіх прав на публічне сповіщення спортивного заходу згідно з законом. За таких умов, аргументація апелянтів щодо передачі прав від УАФ, якими вона не володіє, на користь інших осіб, в тому числі ТОВ "УАФ Маркетинг", ТОВ "Прем`єр-ліга." чи компанії Eurasian Broadcasting Enterprise Limited - є безпідставною, оскільки будь-який правочин щодо відчуження майнових прав, що здійснюється особою, яка не володіє необхідним обсягом права власності (зокрема права розпоряджатись), - є неправомірним. Вказував, що заходи забезпечення позову з одного боку - створюють можливість для ефективної реалізації рішення суду, якщо ним будуть задоволені позовні вимоги, а з іншого боку - жодним чином не наносить шкоди відповідачам. Щодо питання наявності юрисдикції щодо розгляду даного спору, вказував, що воно не стосується законності оскаржуваної ухвали, оскільки дане питання буде вирішуватись судом першої інстанції при розгляді справи по суті, а відтак даний аргумент по своїй природі виходить за межі апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали. В частині посилання на постанову Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 757/25820/20-ц, зазначав, що справа, за результатами розгляду якої була ухвалена зазначена постанова ВСУ, стосувалась оскарження рішення вищого органу управління УАФ (Конгресу УАФ) про виключення одного з членів УАФ - тобто питання внутрішньої діяльності громадської організації. В даному ж випадку, мова йде в першу чергу про захист особистих майнових прав позивача, які порушуються незаконними правочинами, здійсненими відповідачами. Більш того, при розгляді питання чи відноситься спір до внутрішньої діяльності громадської організації, слід враховувати і суб`єктний склад даної справи, а саме що позивачем є не ФК "Динамо Київ", а ОСОБА_1 , яка не є офіційною чи посадовою особою ТОВ "ФК "Динамо" Київ", а є одним з власників (учасників) даного товариства. Вона не є членом УАФ, не є членом жодного органу УАФ чи колективного члену УАФ, та й взагалі не задіяна жодним чином у футболі, окрім як володінням корпоративними правами в ТОВ "ФК "Динамо" Київ". Відповідно, є всі підстави вважати, що зазначене апелянтами рішення Верховного Суду є незастосовним до даної справи, а відтак відсутні будь-які підстави вважати, що даний спір не відноситься до компетенції судів України.

Представник заявниці ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та дату судового розгляду повідомлений належним чином, звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи за станом здоров`я, про що надав медичні документи.

Поставивши на обговорення вказане клопотання, колегія апеляційного суду дійшла висновків про те, що суд створив учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи, з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України, а сторони у справі вже надали свої аргументи, зокрема представником подано відзив на апеляційні скарги, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за його відсутності у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційних скаргах доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, провадження у справі закриттю, на підставі наступного.

Постановляючи оскаржену ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції керувався приписами частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, відповідно до роз`яснень у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із вимогою позову, суд першої інстанції дійшов висновку про доцільність задоволення заяви про забезпечення позову, саме вжиття заходів забезпечення позову, передбачених пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України, як достатніх на даній стадії судового розгляду для забезпечення позову.

Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку порушена юрисдикція спору, а заява в забезпечення майбутнього позову не може бути розглянута у державному суді у порядку будь-якої юрисдикції.

Так, заявницею захищаються її права, як одного з власників (учасників) товариства ФК "Динамо Київ", водночас, апелянтами вказується на те, що футбольні клуби не мають жодних комерційних прав (маркетингових та медіа-прав) на такі матчі.

Як вказує представник заявниці, в даному випадку предметом позовних вимог є, в тому числі, визнання недійсними правочинів, які уклали треті особи, а також визнання недійсними положень внутрішніх (локальних) квазі-нормативних актів УАФ, внаслідок чого порушуються безпосередні права позивача.

Позивач є учасником ТОВ «ФК «Динамо» Київ», яке є професіональним футбольним клубом. В той же час, позивач, як учасник ТОВ "ФК "Динамо" Київ", відповідно до закону має право на отримання частини прибутку від його діяльності. Неправомірне привласнення УАФ «комерційних прав» і подальше розпоряджання ним такими правами на користь інших Відповідачів наносить суттєву шкоду інтересам Позивача як учасника такого товариства. При цьому, застосування неправомірних фінансових санкцій до такого підприємства зменшує загальний прибуток підприємства, який підлягає розподілу між його учасниками.

Водночас, статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також: інші справи.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних, цивільних, кримінальних чи господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із прав та/або інтересів, за захистом яких звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, їх змісту та правової природи.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Тому судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Закон України «Про фізичну культуру і спорт» визначає загальні правові, організаційні, соціальні та економічні основи діяльності у сфері фізичної культури і спорту та регулює суспільні відносини у створенні умов для розвитку фізичної культури і спорту.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» державне управління фізичною культурою і спортом здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, за сприяння відповідно інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» Спортивні федерації (асоціації спілки, об`єднання тощо) (далі - спортивні федерації) - громадські об`єднання фізкультурно-спортивної спрямованості, основними завданнями яких є: забезпечення інтересів членів відповідних спортивних федерацій у сфері спорту, в тому числі сприяння захисту їх соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних та інших інтересів; сприяння розвитку відповідного виду (видів) спорту шляхом участі у розробленні та виконанні відповідних програм; залучення різних груп населення до фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності; сприяння підготовці спортсменів національних збірних команд та забезпечення їх участі в офіційних міжнародних спортивних змаганнях; організація та проведення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів; участь у здійсненні кадрового забезпечення розвитку відповідного виду (видів) спорту; сприяння розвитку міжнародного співробітництва у сфері фізичної культури і спорту.

Спортивні федерації діють на підставі статуту.

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань визначає Закону України «Про громадські об`єднання».

Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи, а Громадська спілка - це громадське об`єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи. Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

За нормами статті З Закону України «Про громадські об`єднання» громадські об`єднання утворюються і діють на принципах, зокрема, добровільності, самоврядності, рівності перед законом.

ГС «УАФ» відповідно до положень її статуту, який затверджено установчими зборами ГС «Федерація футболу України» 16 червня 2017 року, нова редакція якого затверджена XXIII Конгресом ГС «Федерація футболу України» 07 червня 2020 року, є всеукраїнською спортивною національною футбольною асоціацією, яка є членом УЄФА та ФІФА.

УАФ є всеукраїнським громадським об`єднанням фізкультурно-спортивного спрямування, організацією зі статусом юридичної особи, створеною відповідно до законодавства України. Є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (стаття 1 розділу II Статуту).

Відповідно до статті 49 розділу XI Статуту ГС «УАФ» органами здійснення правосуддя УАФ є:

- Контрольно-дисциплінарний комітет - орган першої інстанції;

- Апеляційний комітет - орган другої інстанції.

Органи здійснення футбольного правосуддя вирішують усі внутрішні спори між УАФ, її членами та іншими особами, які задіяні або працюють у футболі.

Юрисдикція та процесуальні дії органів здійснення футбольного правосуддя визначаються Дисциплінарними правилами УАФ, затвердженими Виконавчим комітетом.

Відповідно до частини третьої статті 51 розділу XI Статуту ГС «УАФ» апеляційний комітет уповноважений розглядати апеляції на рішення Контрольно-дисциплінарного комітету відповідно до чинних на той момент Дисциплінарних правил УА Ф.

Згідно зі статтею 52 розділу XI Статуту ГС «УАФ» палата з вирішення спорів УАФ - незалежна, утворена згідно з вимогами ФІФА інстанція з розгляду та вирішення спорів, що виникають між суб`єктами футболу. ПВС УАФ має виключну компетенцію розглядати та вирішувати спори, пов`язані з діяльністю у професійному футболі, зокрема:

- між професіональними клубами та футболістами, а також між професіональними клубами та тренерами, які стосуються питань працевлаштування і контрактних спорів, що виникають із трудових правовідносин:

- між професіональними клубами з питань виконання трансферних зобов`язань та виплати механізму солідарності;

- між професіональними клубами та аматорськими клубами або дитячо-юнацькими спортивними закладами з питань визначення розміру та виплати компенсації за підготовку футболістів.

Статтею 53 розділу XI Статуту ГС «УАФ» визначено, що порядок оскарження рішень органів здійснення футбольного правосудця та Палати з вирішення спорів УАФ визначається Дисциплінарними правилами УАФ.

Рішення Апеляційного комітету УАФ та ПВС УАФ с остаточними та обов`язковими для виконання. Вони можуть бути оскаржені лише в Спортивному арбітражному суді у м. Лозанна (Швейцарія) у порядку, передбаченому цим Статутом, Дисциплінарними правилами УАФ, Регламентом ПВС УАФ та Кодексом Спортивного арбітражного суду (м. Лозанна, Швейцарія).

Відповідно до статті 54 розділу XI Статуту ГС «УАФ» спортивний арбітражний суд (м. Лозанна, Швейцарія) має виключну компетенцію розглядати всі спори в межах діяльності ФІФА та УЄФА. а також апеляції на рішення Апеляційного комітету УАФ. як орган останньої інстанції. Спортивний арбітражний суд (м. Лозанна. Швейцарія) не приймає апеляції на рішення щодо відсторонення від участі в чотирьох матчах або терміном до трьох місяців.

Тобто статутом громадської спілки визначено спеціальних суб`єктів, яким громадське об`єднання підпорядкувало вирішення усіх внутрішніх спорів, а саме: органи здійснення футбольного правосуддя: Контрольно-дисциплінарний комітет як орган першої інстанції, Апеляційний комітет як орган другої інстанції; рішення Апеляційного комітету можуть бути оскаржені лише в Спортивному арбітражному суді м. Лозанна (Швейцарія) у порядку, передбаченому Статутом. Дисциплінарними правилами та Кодексом Спортивного арбітражного суду.

Спір буде стосуватись комерційних прав (маркетингові права та медіа-права) на Змагання (спортивний захід у розумінні Закону «Про фізичну культуру та спорт») VBet Ліги сезону 2022/23.

Беручи до уваги наведене та враховуючи суть спірних правовідносин, втручання держави у діяльністю найвищого органу управління громадської спілки шляхом здійснення судового контролю за прийнятими рішеннями, суперечить принципу самоврядності громадських організацій, закріпленому у статті 3 Закону України «Про громадські об`єднання», а тому, спір не може бути розглянутий у державному суді у порядку будь-якої юрисдикції.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 01 червня 2022 року у справі № 757/25820/20-ц.

Аналогічні за змістом правові висновки висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 826/4734/16 та Верховним Судом у постановах від 20 листопада 2019 року V справі № 757/11542/17-ц, від 08 квітня 2021 року у справі N° 757/1148 7/17-ц.

Таким чином, спір між ФК «Динамо Київ», учасницею якого є заявниця, не може бути розглянутий у державному суді у порядку будь-якої юрисдикції. За розгляд державним судом такого спору статутами міжнародних асоціацій (УЄФА та ФІФА) передбачені санкції до національної Федерації (держави), яка допустила такий розгляд.

Крім того, заявник у відзиві на апеляційну скаргу наголошував, що предметом позовних вимог є, в тому числі, визнання недійсними правочинів, які уклали треті особи, а також визнання недійсними положень внутрішніх (локальних) квазі-нормативних актів УАФ, внаслідок чого порушуються безпосередні права позивача. Стверджує, що саме питання приналежності комерційних прав на футбольні матчі тому чи іншому суб`єкту буде ключовим питанням розгляду справи по суті судом першої інстанції, наголошуючи, що єдиними законними правовласниками цих прав були та є саме футбольні клуби - господарі поля, тобто клуби, які організовують конкретний футбольний матч, що додатково підтверджує позицію щодо відсутності повноважень у суду щодо розгляду такої категорії справ.

Доводи відзиву щодо того, що питання наявності юрисдикції щодо розгляду даного спору не стосується законності оскаржуваної ухвали, оскільки дане питання буде вирішуватись судом першої інстанції при розгляді справи по суті, а відтак даний аргумент по своїй природі виходить за межі апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали, відхиляються з огляду на те, що заява про забезпечення позову подається з урахуванням правил юрисдикції та підсудності справи.

Крім того, 09.12.2022 р. у справі №757/24923/22-ц за позовом ОСОБА_1 до Громадської спілки «Українська асоціація футболу», Об`єднання професіональних футбольних клубів України «ПРЕМ`ЄР-ЛІГА», Товариства з обмеженою відповідальністю «УАФ МАРКЕТИНГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМ`ЄР-ЛІГА.», Компанії Eurasian Broadcasting Enterprise Limited про визнання недійсними договорів та інших актів, - провадження закрито.

Відповідно до ст. 377 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині є:

1. Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати.

Керуючись ст.ст. 377, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу директора товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМ`ЄР-ЛІГА.» Шахова Віталія Олександровича, апеляційну скаргу представника громадської спілки «Українська асоціація футболу» Іванова Андрія Олександровича, апеляційну скаргу представника компанії Eurasian Broadcasting Enterprise Limited Трембіча Андрія Ярославовича на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 31 серпня 2022 року - задовольнити частково.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 31 серпня 2022 року - скасувати, закривши провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції розподілити наступним чином:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМ`ЄР-ЛІГА.» 2481 /дві тисячі чотириста вісімдесят одну/ грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь громадської спілки «Українська асоціація футболу» 2481 /дві тисячі чотириста вісімдесят одну/ грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь компанії Eurasian Broadcasting Enterprise Limited 2481 /дві тисячі чотириста вісімдесят одну/ грн.

Дані сторін: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;

Об`єднання професійних футбольних клубів України «Прем`єр-Ліга» (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 7-А, ЄДРПОУ 35851671);

Громадська спілка «Українська асоціація футболу» (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 7-А, ЄДРПОУ 14279566);

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМ`ЄР-ЛІГА» (01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 23-Б, ЄДРПОУ 36086648);

Товариство з обмеженою відповідальністю «УАФ МАРКЕТИНГ» (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 7-А, ЄДРПОУ 39874027);

Компанія Eurasian Broadcasting Enterprise Limited (23b Maddle Row, Chipping Norton Oxfordshire, England 0X7 5NH).

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: