Постанова

від 15.12.2022 по справі 480/6319/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2022 р.Справа № 480/6319/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т

представник позивача Каравай О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА", Управління Держпраці у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.11.2021, головуючий суддя І інстанції: Н.В. Савицька, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 25.11.22 року по справі № 480/6319/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА"

до Управління Держпраці у Сумській області

про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Сумській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Управління Держпраці у Сумській області по проведенню в період з 17.06.2021 по 24.06.2021 інспекційного відвідування ТОВ "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА";

- визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Сумській області від 24.06.2021 про усунення виявлених порушень законодавства про працю №СМ2388/207/АВ/П, виданий на підставі акта перевірки суб`єкта господарювання від 24.06.2021 №СМ2388/207/АВ/П.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано припис Управління Держпраці у Сумській області від 24.06.2021 про усунення виявлених порушень законодавства про працю №СМ2388/207/АВ/П в частині вимоги про оформлення трудових відносин з ОСОБА_1 .

У задоволенні інших вимог - відмовлено.

Стягнуто на користь ТОВ "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА" (вул. Заливна, буд. 35, кв.26, м.Суми, 40034, код ЄДРПОУ 42521760) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Сумській області (вул. Горького, буд. 28 Б, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 39857622) судовий збір у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення в цій частині та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що оскільки рішення про здійснення управління підприємством безпосередньо засновником без нарахування заробітної плати не приймалось на загальних зборах та відповідні зміни до Статуту підприємтва чи інших установчих документів не внесені, то відповідно відносини, які виникли при виконанні засновником функцій директора є трудовими, а не корпоративними. Отже, оскаржуваний припис про усунення виявлених порушень в частині вимоги про оформлення трудових відносин з ОСОБА_1 є правомірним.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення в цій частині та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що відповідач при прийнятті наказу про проведення позапланового інспекційного відвідування та при фактичному здійсненні останнього вийшов за межі своїх повноважень наданих йому Законом, оскільки стаття 6 Закону містить вичерпний перелік підстав для проведення позапланових перевірок контролюючими органами зазначеними в частині четвертій статті 2 Закону і серед вищевказаних підстав відсутня така підстава, як проведення позапланової перевірки Держпрацею на підставі службової записки. Крім того зазначив, що фактично, приймаючи рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування припису Управління Держпраці у Сумській області від 24 червня 2021 р. про усунення виявлених порушень законодавства про працю № СМ2388/207/АВ/П, судом зобов`язано позивача примусово працевлаштувати ОСОБА_2 , яка вже була працевлаштована та не мала бажання змінювати місце роботи, та ОСОБА_3 , яка теж не виявила бажання до укладення трудового договору з позивачем, про що також є заява у матеріалах справи, та яка не була досліджена судом.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення в частині відмови в задоволенні позову, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення в цій частині та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача надав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 17.06.2021 по 24.06.2021 інспекторами праці Управління Держпраці у Сумській області Чортенко Вікторією Анатоліївною та ОСОБА_4 (т. 1 а.с.7,8) проведено інспекційне відвідування ТОВ "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА", за результатами якого складено акт від 24.06.2021 №СМ2388/207/АВ (т. 1 а.с. 9-13).

Також, 24.06.2021 посадовими особами Управління Держпраці у Сумській області складено припис про усунення виявлених порушень №СМ2388/207/АВ/П, яким зобов`язано директора ТОВ "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА" усунути порушення, встановлені актом інспекційного відвідування (а.с.16-17).

У зв`язку із неможливістю особистого вручення примірника акта керівнику ТОВ "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА" або уповноваженій ним особі два примірники акта та два примірники припису направлено об`єкту відвідування для підпису рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення, на наступний робочий день після проведення інспекційного відвідування, засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення (№4002202782113) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 , про що зроблено відповідну відмітку в акті та приписі (т. 1 а.с.66).

Позивач отримав два примірники акту інспекційного відвідування та припису про усунення виявлених порушень 29.06.2021 та, відповідно до вимог пункту 23 Порядку № 823, направив до Управління 30.06.2021 зауваження до акта перевірки та підписані примірник акта і припису (т. 1 а.с.14-15).

За результатом розгляду вищезазначених зауважень інспекторами праці листом від 05.07.2021 №23/04-28/2021/7197 надано позивачу відповідь (т. 1 а.с.140-141).

Непогодившись із діями відповідача по проведенню інспекційного відвідування та приписом, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування припису Управління Держпраці у Сумській області від 24.06.2021 про усунення виявлених порушень законодавства про працю №СМ2388/207/АВ/П в частині вимоги про оформлення трудових відносин з ОСОБА_1 , виходив з того, що будь-які порушення норм чинного законодавства про працю з боку позивача відсутні, а наведені відповідачем в акті інспекційного відвідування висновки щодо наявності порушення з боку позивача в частині неоформлення трудових відносин з директором є безпідставними та необґрунтованими, а тому спірний припис в цій частині є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо скасування припису Управління Держпраці у Сумській області від 24.06.2021 про усунення виявлених порушень законодавства про працю №СМ2388/207/АВ/П в іншій частині, суд першої інстанції виходив з того, що припис відповідача в частині зобов`язання директора Товариства оформити трудові відносини із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є обгрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Управління Держпраці у Сумській області по проведенню в період з 17.06.2021 по 24.06.2021 інспекційного відвідування ТОВ "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА", суд виходив з того, що під час прийняття рішення про проведення інспекційного відвідування Управління керувалося не положеннями ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а нормами Порядку № 823.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" №877-V від 05.04.2007 року.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі - Положення №96) передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп. 6 п. 4 Положення № 96).

Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (пп. 5 пункту 6 Положення №96).

Пунктом 7 Положення № 96 встановлено, що Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Управління Держпраці у Сумській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Отже, відповідач у справі є суб`єктом владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції щодо реалізації державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України від 05 квітня 2007 р. № 877-ІV "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877) заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема Законом України від 8 вересня 2004 р. №1985-ІV "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 811947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" та Законом України від 08.09.2004 № 1986 "Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві".

Відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону № 877 заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Згідно ч. 1 п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823 (далі - Порядок № 823) заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

З огляду на зазначене, не відповідають дійсності твердження позивача щодо не передбачення законом інспекційного відвідування як форми заходу.

Пунктом 5 Порядку № 823 передбачено підстави для проведення інспекційного відвідування.

Так, підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 823 як підставу для проведення інспекційного відвідування передбачено рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Підпунктами 1, 2, 3, 4-7 пункту 5 Порядку № 823 визначено джерела інформації, а саме:

1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

4) рішення суду;

5) повідомлення посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;

6) інформація:

ДПС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб`єкта господарювання;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилася на 20 і більше відсотків;

- фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) інформація профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлені у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою (ч. 2 ст. 7 Закону № 877).

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону № 877 у посвідченні (направленні) на проведення заходу, зокрема, зазначається підстави для здійснення заходу.

Зі змісту наказу та направлення на проведення інспекційного відвідування вбачається, що інспекційне відвідування позивача проводилось за рішенням начальника Управління Держпраці у Сумській області відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку № 823, за результатами аналізу інформації, отриманої із джерел, доступ до яких не обмежений законом, а саме: службової записки начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів В.А.Чортенко від 11.06.2021 318-26/04/1277 (т. 1 а.с.63, зворотній бік).

Вказані обставини були також підтверджені допитаною у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_5 .

У подальшому, на підставі отриманої інформації, Управлінням видано наказ про проведення інспекційного відвідування № 576 від 14.06.2021 та направлення № 516 від 14.06.2021 на проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання.

Так, у направленні на проведення інспекційного відвідування № 516 від 14.06.2021 зазначено про те, що інспекційне відвідування проводиться на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку №823. Відповідно до виданого направлення контролю підлягають питання щодо дотримання трудового законодавства в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками.

Відтак, твердження представника позивача про те, що у направленні відсутнє посилання на підставу проведення інспекційного відвідування не відповідає дійсності.

Вказане направлення та посвідчення працівників Управління Держпраці у Сумській області були пред`явлені директорові ТОВ "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА", що підтверджується відеофіксацією інспекційного відвідування (т. 1 а.с.146), переглянутою судом під час розгляду справи по суті.

Згідно частини 5 статті 2 Закону № 877 зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Тобто, положення вищезазначеної статті містять виключний перелік статей та їх частини, які Управління обов`язково враховує під час своєї діяльності.

Таким чином, під час прийняття рішення про проведення інспекційного відвідування Управління керувалося не положеннями ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а нормами Порядку № 823.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає необгрунтованими доводи позивача щодо проведення заходу державного контролю, тип та форма якого не передбачена законами України; неналежності підстави для проведення інспекційного відвідування.

Пунктом 16, 17 Порядку № 823 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Другий примірник акта залишається в інспектора праці.

Системний аналіз наведених вище положень дає підстави дійти висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи щодо притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.

Під час розгляду справи судом встановлено, що у період з 17.06.2021 по 24.06.2021 на підставі наказу № 576 від 14.06.2021 про проведення інспекційного відвідування (а.с. 7) та направлення № 516 начальником відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Чортенко В.А. та головним державним інспектором Кучеренком Д.Ю. Управлінням Держпраці в Сумській області було проведено інспекційне відвідування ТОВ "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА", за результатами якого складено акт від 24.06.2021 №СМ2388/207/АВ (т. 1 а.с. 9-13).

Під час проведення інспекційного відвідування встановлено, що директором ТОВ "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА" Караваєм Олександром Івановичем допущено до виконання робіт ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 без оформлення трудового договору, що є порушенням ч.4 ст.24 КЗпП України.

24.06.2021 представниками Управління Держпраці в Сумській області було складено припис про усунення виявлених порушень №СМ2388/207/АВ/П та визначено строк для усунення недоліків до 23.07.2021(а.с.16-17).

Позивач стверджує про протиправність оскаржуваного припису про усунення виявлених порушень, оскільки вважає, що Управлінням було порушено процедуру його винесення, з посиланням зокрема на те, що припис було винесено не після подання позивачем зауваження 29.06.2021.

Судова колегія не погоджується із такими аргументами позивача з огляду на наступне.

Згідно із пунктом 23 Порядку № 823 у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.

Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.

Отже, у разі якщо акт інспекційного відвідування неможливо особисто вручити об`єкту відвідування, то припис складається одночасно з актом, який складається в останній день інспекційного відвідування, та два його примірники направляються об`єкту відвідування рекомендованим листом не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після закінчення інспекційного відвідування та одночасно з направленням двох примірників акту.

Враховуючи те, що в даному випадку акт інспекційного відвідування не був підписаний позивачем в останній день інспекційного відвідування, тобто 24.06.2021, а виникли обставини, які унеможливили особисте вручення акта позивачеві 24.06.2021, то інспектори праці діяли відповідно до вимог пункту 23 Порядку № 823.

Також суд зауважує, що відповідно до пункту 18 Порядку № 823 якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

У зв`язку з тим, що в останній день інспекційного відвідування неможливо було вручити акт позивачеві, то відповідно позивач не зміг підписати акт із зауваженнями.

У той же час, позивач скористався своїм правом на подання зауважень (пункт 18 Порядку № 823) та надіслав до Управління заперечення 30.06.2021. Управлінням була надана письмова відповідь на зауваження позивача листом від 05.07.2021 №23/04-28/2021/7197.

Отже, інспекторами праці не було порушено право позивача на надання зауважень щодо викладеної в акті інспекційного відвідування інформації.

Стосовно зауважень позивача щодо направлення акту та припису не рекомендованим листом з повідомленням, а відправленням Укрпошта експрес, то суд зазначає, що, як пояснила представник відповідача у судовому засіданні суду першої інстанції, зазначена помилка при відправленні листа була допущена співробітником АТ «Укрпошта». Незважаючи на зазначену обставину акт та припис були відповідно отримані позивачем, а тому суд погоджується з доводами відповідача про те, що відсутні жодні негативні наслідки для останнього та вказане не може свідчити про протиправність дій з боку Управління.

З приводу встановлених під час проведення інспекційного відвідування порушення позивачем вимог четвертої статті 24 КЗпП України, суд зауважує наступне.

Частиною 1 статті 21 КЗпП України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Частиною 3 статті 24 КЗпП України передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, нормами частин 1, 3 статті 24 КЗпП України встановлено два окремі юридичні факти, з якими пов`язується виникнення трудових правовідносин - укладення трудового договору і фактичний допуск працівника до роботи.

За змістом абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відтак, за правилами КЗпП України допуск працівника до роботи без укладення трудового договору забороняється і порушення цієї заборони тягне за собою відповідальність для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують відповідну найману працю, у вигляді штрафу, в розмірі, встановленому частиною 2 статті 265 КЗпП України.

При цьому, логіко-граматичне тлумачення норми статті 24 КЗпП України дає підстави для висновку, що порушення вимог частини 2 цієї статті матиме місце за умови встановлення факту неукладення трудового договору між такою особою і працівником та/або неповідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за умови фактичного виконання працівником трудових функцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.12.2019 по справі № 540/9431/18-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Також взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється. Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

При цьому, виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Вказані правові висновки викладені в постанові Верховного суду від 24.10. 2019 по справі № №804/6962/17.

Так, судом встановлено, що інспекційне відвідування позивача проводилось за адресою здійснення діяльності ТОВ "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА": м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 25, кабінет 203.

У ході інспекційного відвідування 17.06.2021 за вищезазначеною адресою перебували, проводячи перевірку знань з питань охорони праці за дистанційною формою, наступні працівники: директор ТОВ ОСОБА_1 та викладач ОСОБА_2 .

Так, ОСОБА_2 , 17.06.2021 під час інспекційного відвідування повідомила інспекторам праці, що являється викладачем Товариства, що зафіксовано відповідними відеозаписами та підтверджено нею під час її допиту у судовому засіданні суду першої інстанції як свідка.

У ході інспекційного відвідування директором ТОВ ОСОБА_1 були надані письмові пояснення, в яких останній зазначив, що для перевірки знань з питань охорони праці був залучений представник Товариства - ОСОБА_2 на підставі договору про надання послуг від 16.06.2021 №2/21.

Згідно договору про надання послуг від 16.06.2021 №2/21 (т. 1 а.с.72) Замовник (ТОВ в особі директора Каравая О.І.) доручає Виконавцю (фізична особа ОСОБА_2 ) 17.06.2021 провести зайняття з питань охорони праці та перевірку знань слухачів ТОВ.

Листом щодо участі у роботі комісії з перевірки знань від 16.06.2021 №143 до Управління Держпраці у Сумській області, директор ТОВ Каравай О.І. просить включити до складу комісії представників ТОВ Каравая Олександра Івановича та ОСОБА_2 .

Відносно наданого договору слід зазначити наступне: у самому договорі не зазначено який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її обсягу, крім того предметом договору є проведення зайняття з питань охорони праці та перевірку знань слухачів ТОВ, які мають ознаки трудових відносин.

Фактично, предметом договору передбачено виконання трудової функції за професією "викладача" (код за Класифікатором професій ДК 003:2010 - 23). Договір укладено на виконання роботи, яка спрямована на формування знань, інших компетентностей здобувачів освіти. Предмет договору передбачає виконання особою роботи, яка реалізує основний вид діяльності ТОВ - Код КВЕД 85.59 Інші види освіти, н. в. і. у.

Зазначені факти підтверджують виконання ОСОБА_2 саме трудової функції, а не надання певного виду послуги, що має бути чітко визначеного договором цивільно-правового характеру згідно з вимогами Цивільного кодексу України.

Таким чином, виконання вищевказаних робіт є саме процесом трудової діяльності, та не передбачає отримання певного матеріального результату, що притаманно саме трудовим відносинам.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26.09.2018 по справі № 822/723/17 зазначив "За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт."

Пунктом 6 Порядку №823 передбачено, що під час підготовки до проведення інспекційного відвідування інспектор праці може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування, зокрема шляхом проведення аналізу наявної (доступної) інформації про стан додержання об`єктом відвідування законодавства про працю.

Документи, одержані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування, що містять інформацію про порушення об`єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування.

Так, інспекторами праці були опрацьовані листи ТОВ до Управління Держпраці у Сумській області, а саме: у листі щодо участі у роботі комісії з перевірки знань від 15.05.2021 №139 директор ТОВ просить включити до складу комісії викладачів ТОВ ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Згідно листа Управління Держпраці у Сумській області про дистанційну перевірку знань від 25.05.2021 №5868/18-27/06/2021/4619 за №139 від 15.05.2021 - ОСОБА_3 включена до екзаменаційної комісії на 26.05.2021 з 13-00 (дистанційно), як представник навчального центру, які беруть участь в роботі комісії. Та згідно протоколу засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці № 01/05/21 від 26.05.2021, що підтверджується особистими підписами у зазначених вище протоколах ОСОБА_3 .

Під час розгляду справи по суті, представник відповідача зауважила, що в ході інспекційного відвідування директором Товариства відносно ОСОБА_3 документів, що підтверджують наявність трудових відносин не надано.

Представник позивача ОСОБА_1 пояснив суду, що допуск ОСОБА_3 до проведення перевірки знань слухачів, зокрема у травні 2021 року, здійснювався на підставі договору про надання послуг.

Однак на неодноразову пропозицію суду надати вказаний договір ОСОБА_1 повідомив, що вказаний договір відсутній і не зберігся, зазначивши що у нього немає обов`язку його зберігати.

Допитати ОСОБА_3 як свідка під час розгляду справи по суті не виявилося за можливе через тривалу хворобу останньої.

Судом також встановлено, що станом на момент проведення інспекційного відвідування за даними Пенсійного фонду України кількість працевлаштованих ТОВ "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА" - 0 осіб, а останній актуальний звіт по ЄСВ за формою Додаток 4 був поданий страхувальником за грудень 2020 року, що підтверджується доданою Інформацією з порталу ПФУ, яка додана до матеріалів інспекційного відвідування та матеріалів справи.

Так, у грудні 2020 року було проведено 2 перевірки знань з питань охорони праці, де приймали участь як члени комісії викладачі ТОВ "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА" ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а саме: 7 грудня 2020 року згідно протоколів засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці: № 014/02/20, № 06/07/20, № 07/03/20, №05/04/20, №04/17/20, №012/05/20, №01/14/20, №03/06/20, що підтверджується особистими підписами у зазначених вище протоколах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ; 21 грудня 2020 року згідно протоколів засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці: № 02/08/20, № 01/15/20, № 04/18/20, № 11/08/20, № 07/04/20, №05/04/20, що підтверджується особистими підписами у зазначених вище протоколах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

У такий самий спосіб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були залучені до перевірки знань з питань охорони праці, де приймали участь як члени комісії викладачі ТОВ "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА" протягом жовтня та листопада 2020 року.

Таким чином, фактично у грудні 2020 року директором ОСОБА_1 було допущено до виконання робіт на користь Товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_2 без оформлення трудових відносин.

Допитана під час розгляду справи по суті судом першої інстанції у якості свідка ОСОБА_2 повідомила суду, що була залучена до перевірки знань з питань охорони праці, де приймала участь як член комісії, на підставі договорів про надання послуг, які у неї також не збереглися.

Крім цього, згідно отриманих документів, директором Товариства листом від 09.07.2020 №105 було надано інформацію щодо перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб ТОВ та копії посвідчень про проходження курсу та перевірки знань з питань охорони праці, а саме: директор - ОСОБА_1 , викладач - ОСОБА_2 (в посвідченні № НОМЕР_1 зазначена посада - викладач, місце роботи ТОВ "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА" ), викладач - ОСОБА_3 (у посвідченні № 14 зазначена посада - викладач, місце роботи ТОВ "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА").

Також, слід зазначити, що директор ТОВ ОСОБА_1 , 17.06.2021 під час інспекційного відвідування отримав від інспекторів праці вимогу про надання документів (т. 1 а.с.69-70), на виконання якої 18.06.2021 ОСОБА_1 були надані копії наступних документів: виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- громадських формувань, наказ про прийняття на роботу ОСОБА_1 , договір про надання послуг ОСОБА_2 , письмові пояснення керівника, в яких зазначив, що станом на момент інспекційного відвідування згідно штату наявна 1 посада - директор.

Вказані обставини не заперечувалися сторонами під час розгляду справи.

При цьому, штатні розписи, що діяли протягом 2020-2021 років Товариства не були надані. Документи, що підтверджуються наявність штатних посад для навчання згідно вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці 26.01.2005 №15 відсутні. Разом з тим, згідно додатку 4 до пункту 5.1 зазначеного Типового положення навчання за темою 4 проводиться фахівцями, що мають спеціальну (пожежно-технічну) освіту та стаж роботи за фахом не менше 5 років, навчання за темою 6 проводиться лікарем з гігієни праці, навчання за темою 7 проводиться фахівцями з медичною освітою.

Управлінням Держпраці у Сумській області був надісланий запит до ГУ ДПС у Сумській області для отримання інформації про використання найманої праці позивачем, а також для отримання інформації щодо надходження до органів ДПС початкових та скасовуючих повідомлень про прийом працівників на роботу.

Так, у відповідь на запит від ГУ ДПС у Сумській області надійшла інформація, відповідно до якої 05.10.2018 №84035 відносно ОСОБА_1 подавалося "Початкове" повідомлення про прийняття на роботу працівника, з датою початку з 05.10.2018. Проте 07.12.2018 №59044415 відносно ОСОБА_1 надійшло "Скасовуюче" повідомлення. Також, була надана інформація, що ТОВ у 2021 році звітність за найманих працівників не подавалася, а в 2020 році звіти по єдиному внеску подавалися за ОСОБА_1 без зазначення нарахування заробітної плати або будь-яких інших виплат, останній поданий звіт з нарахуванням ОСОБА_1 - березень 2020 року.

Крім, того Управлінням Держпраці у Сумській області був надісланий запит до ГУ ПФУ в Сумській області, для отримання інформації щодо сплати єдиного внеску (далі - ЄСВ) на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ТОВ "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА" відносно працівників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

У відповідь на запит від ГУ ПФУ в Сумській області надійшла інформація, що з жовтня 2018 року по березень 2021 року було проведено наступні нарахування ЄСВ відносно:

ОСОБА_1 , проведено нарахування ЄСВ за березень, квітень, травень та вересень 2019 року (база для нарахування - заробітна плата);

ОСОБА_2 , проведено нарахування ЄСВ за січень, лютий 2019 року (база для нарахування - заробітна плата). Крім, цього за листопад та грудень 2018 року проведено нарахування ЄСВ - база нарахування - винагорода ЦПХ;

ОСОБА_3 , відсутня інформація про сплату ЄСВ на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З урахуванням встановлених у справі обставин та вищезазначеного, а також враховуючи допуск ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до проведення перевірки знань слухачів без надання договорів про надання послуг, як під час проведення інспекційного відвідування, так і на вимогу суду, відповідачем обгрунтовано зроблено висновок про те, що починаючи з вересня 2019 року та станом на момент проведення інспекційного відвідування позивачем до робіт, зокрема до проведення занять з питань охорони праці та перевірку знань слухачів ТОВ "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА", допускаються особи ( ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ) без належного оформлення трудових відносин.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що припис відповідача в частині зобов`язання директора Товариства оформити трудові відносини із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є обгрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню.

Суд також зауважує, що посилання відповідача у додаткових поясненнях на те, що фізичні особи за цивільно-правовим договором не можуть бути допущені позивачем до виконання робіт підвищеної небезпеки, декларацію на виконання яких має позивач, не були спростовані позивачем.

З приводу керівництва підприємством його засновником, укладання трудового договору з директором та нарахування і виплати йому заробітної плати, то суд зазначає наступне.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців керівником ТОВ "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА" є ОСОБА_1 (т. 1 а.с.6), який, згідно Статуту Товариства є єдиним його засновником та учасником (а.с.19, зворотній бік).

Згідно наказу ТОВ "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА" №1 від 05.10.2018 "Про прийняття на роботу ОСОБА_1 " прийнято ОСОБА_1 на посаду директора ТОВ "НЦОП "Безпека" з 05.10.2018 з посадовим окладом згідно зі штатним розписом (т. 1 а.с.71).

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що з 05.10.2018 здійснює керівництво підприємством (виконання функцій директора) та є його єдиним засновником, заробітну плату він не отримував з 2020 року.

Таким чином, ОСОБА_1 одночасно є бенефіціарним власником (засновником) ТОВ "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА" та здійснює управління підприємством.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність висновку відповідача про те, що засновник підприємства, який виконував обов`язки директора повинен працювати на підставі трудового договору та мав отримувати заробітну плату як найманий працівник.

Згідно ч.1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України, заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами.

У пункті 2 рішення Конституційного суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 (справа № 1-13/2013) зазначено, що згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці Про захист заробітної плати №95 ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін заробітна плата означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 Кодексу і частині першій статті 1 Закону, як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Таким чином, під заробітною платою, що належить працівникові необхідно розуміти усі виплати на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем.

У рішенні Конституційного суду України від 12.01.2010 №1-рп/2010 (справа №1-2/2010) зазначено, реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Таким чином, можна зробити висновок, що відносини, які виникають при виконанні засновником, у даному випадку ОСОБА_1 , функцій директора підприємства без укладання трудового договору є корпоративними, а отже відсутній обов`язок укладати трудовий договір, нараховувати та сплачувати заробітну плату.

Крім того, безпідставним є і твердження представника відповідача про те, що, у порушення вимог ч.4 ст.24 КЗпП України, директором підприємства не подано повідомлення до відповідного центрального органу виконавчої влади про прийняття його на роботу, з огляду на наступне.

Відповідно до постанови КМУ №413 від 17.06.2015 "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації є відомості, отримані органами Державної податкової служби з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Тобто, окремого повідомлення про прийняття на роботу керівника підприємства не вимагається. Представником відповідача доказів протилежного до суду не надано.

Таким чином, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність будь-яких порушень з боку позивача норм чинного законодавства про працю, а наведені відповідачем в акті інспекційного відвідування висновки щодо наявності порушення з боку позивача в частині неоформлення трудових відносин з директором є безпідставними та необґрунтованими, а тому спірний припис в цій частині є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Северянін та інші проти України"(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені апелянтом аргументи, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відтак, відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 року по справі№ 480/6319/21 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

З урахуванням того, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, колегія суддів вважає, що відсутні в розумінні ст.139 КАС України правові підстави для розподілу судових витрат по даній справі.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Навчальний центр охорони праці "БЕЗПЕКА" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Сумській області залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 по справі № 480/6319/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. КалиновськийСудді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 15.12.2022 року