Постанова

від 14.12.2022 по справі 280/5895/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 280/5895/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 січня 2022 року (суддя 1-ї інстанції Лазаренко М.С.) в адміністративній справі №280/5895/21 за позовом Приватного підприємства "Чернігівський" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

12.07.2021р. Приватне підприємства Чернігівський звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.03.2021 №00030020902.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність винесеного за результатами проведеної фактичної перевірки оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з підстав відсутності в діях позивача порушень норм чинного законодавства при зберіганні пального. Вказує на те, що ПП Чернігівський в березні 2019 року було введено в експлуатацію бочку причепну для транспортування палива об`ємом 3500 м/куб. Саме в цій причепній бочці обсягом 3500 м3 ПП Чернігівський тимчасово і зберігало придбане пальне. Посилається на те, що зберігання пального у ємностях, встановлених на транспортних засобах не потребує отримання ліцензії па право зберігання пального, оскільки дані резервуари не є нерухомим майном, не мають прив`язки до земельної ділянки (території), не мають своєї адреси, як обов`язкової умови ліцензування зберігання пального згідно із частинами 38, 43 статті 15 Закону №481, що свідчать про необґрунтованість визначення підприємству порушення приписів частин 1, 8, 16 статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 №481/95-ВР. Також звертає увагу на те, що постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 16.02.2021 по справі №314/337/21 було закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно директора ПП Чернігівський на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 КУпАП. З наведених підстав просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 січня 2022 року позов задоволено.

На вказане рішення суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам відповідача та невірно застосовано норми матеріального права. Так в ході перевірки було встановлено факт зберігання ПП Чернігівський з липня 2019 року по грудень 2020 року за адресою: вул. Центральна, 337-а, с. Матвіївка, Вільнянський район, Запорізька область, пального без отримання ліцензії на право зберігання пального, чим порушено частини першу, восьму, шістнадцяту статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального №481/95-ВР від 19.12.1995, зі змінами та доповненнями. Зазначає про відсутність актів інвентаризації пального, книги складського обліку та звіту про рух палива і мастильних матеріалів (бочка-причеп), оборотно-сальдових відомостей, акти списання пального в розрізі дат, проведених робіт та транспортних засобів, в т ч бочки-причіпа. Вказує про відсутність реєстраційних документів на бучку-причеп, для ідентифікації такої як пересувний транспортний засіб.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у задоволенні скарги. Так до 31.03.2020р. не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу за відсутність ліцензії на зберігання пального. Крім того, під час перевірки відповідач не перевіряв податкову звітність підприємства. Реєстраційні документи на бочку-причеп не підлягає отриманню, оскільки така є саморобною.

Справа розглядалась із застосування режиму відеоконференції.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарни, просив її задовольнити.

Інші учасники процесу до суду апеляційної інстанції не з`явились.

Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП Чернігівський 10.02.1999 зареєстроване в якості юридичної особи, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис від 16.01.2009 за №10831200000014552. Видами діяльності підприємства є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами.

З метою здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства, які є обов`язковими при виробництві, обліку, зберіганні та транспортуванні пального; наявності супровідних документів на товар (прибуткових, товарно-транспортних, видаткових та акцизних накладних), виявлення порушень у сфері виробництва і обігу пального, за період діяльності з 01.07.2019 по день закінчення, була проведена фактична перевірка позивача, за результатами якої складено акт №3221/08/01/09/25679553 від 14.12.2020.

Перевіркою встановлено, порушення позивачем вимоги:

- частини першої, восьмої, шістнадцятої статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 №481/95-ВР зі змінами та доповненнями;

- пункту 63.3 статті 63 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями);

- пункту 85.2 статті 85 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями).

Не погодившись із висновками акту фактичної перевірки №3221/08/01/09/25679553 від 14.12.2020, ПП Чернігівський, в порядку, передбаченому пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, було подано відповідні заперечення від 23.02.2021.

Листом №13669/6/08-01-09-02-07 від 05.03.2021 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було повідомлено підприємство про неврахування поданих заперечень та залишення висновків акту фактичної перевірки №3221/08/01/09/25679553 від 14.12.2020 без змін.

На підставі акту перевірки №3221/08/01/09/25679553 від 14.12.2020 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було прийнято податкове повідомлення-рішення №00030020902 від 11.03.2021, згідно якого підприємству було визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 500000,00 грн. за порушення частин першої, восьмої, шістнадцятої статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.1995 №481 /95-ВР.

Не погодившись із визначеними штрафними санкціями ПП Чернігівський звернулося із скаргою від 30.03.2021 до Державної податкової служби України.

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України було прийнято рішення про результати розгляду скарги №14925/6/99-00-06-03-01-06 від 02.07.2021, відповідно якого скаргу підприємства в частині оскарження податкового повідомлення-рішення №00030020902 від 11.03.2021 було залишено без задоволення.

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 11.03.2021 №00030020902, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи позов, дійшов висновку про позивач придбане пальне використовує для власних потреб та зберігає у бочці-причепі, та врахував постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 16.02.2021 по справі №314/337/21, якою було закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно директора ПП Чергінівський на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 КУпАП, та скасував оскаржене рішення відповідача.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції переглядаючи справу доходить наступних висновків.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним, забезпечення його високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом пального на території України врегульовані Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, а також Податковим кодексом України.

Частиною 1 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (далі Закон №481) визначено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років (ч.9 ст. 15).

Ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (ч.31 ст. 15).

Річна плата за ліцензію на право зберігання пального становить 780 гривень (ч.7 ст. 15).

Крім цього, згідно ст.15 Закону №481, для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального (ч.43 ст.15).

У статті першій цього Закону № 481 надано визначення таких термінів:

місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання;

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Однак, Закон № 481 не визначає, що саме розуміється під власним споживанням пального, а так само, під поняттям "споруди", "обладнання", "ємності". При цьому, якщо загальні визначення понять "споруда" та "обладнання" є більш чітко окресленими, то поняття "ємність" таким не є і за загальним правилом охоплює абсолютно усі споруди, обладнання, резервуари чи інші пристрої, які мають щонайменшу місткість, до яких можна віднести і паливні баки автомобілів, обладнання, пристроїв.

Відповідно до підпункту 14.1.6-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;

в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального або спирту етилового, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий, право власності на які переходить від одного суб`єкта господарювання до іншого, вважається іншим акцизним складом пересувним.

Не є акцизним складом пересувним:

транспортний засіб, що використовується суб`єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки;

паливний бак транспортного засобу.

При цьому, відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;

при використанні пального суб`єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб`єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;

б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:

призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;

належать іншим особам;

виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;

в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті "б" цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Таким чином, норми законодавства визначають зокрема такі види діяльності на провадження яких потрібно отримувати відповідні ліцензії, а саме:

1)ліцензію на право оптової торгівлі пальним (за наявності місць оптової торгівлі пальним на кожне місце оптової торгівлі);

2)ліцензію на зберігання пального (на кожне місце зберігання пального);

3)ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (за відсутності місць оптової торгівлі пальним).

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

При цьому законодавством визначено, що до 01.01.2022 суб`єкти господарювання можуть отримати ліцензію на право зберігання пального без надання акта введення в експлуатацію об`єкта або акта готовності об`єкта до експлуатації, або сертифіката, за умови надання копій документів, що підтверджують право власності на такі об`єкти нерухомого майна, які видані в установленому законодавством порядку до 01.01.2014 року; дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки і початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки.

Суб`єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб`єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Таким чином, саме суб`єкт господарювання, що придбаває пальне повинен вжити заходів або щодо отримання відповідної ліцензії, з урахування виду діяльності або зберігання такого для власних потреб, або надати інформацію, заправлення в паливний бак машин, які використовує, механізмів, або надати інформацію про відсутність необхідності отримання ліцензії.

Як свідчать встановлені обставини справи, перевіркою встановлено, що згідно єдиного реєстру податкових накладних та єдиного реєстру акцизних накладних протягом перевіряємого періоду позивач здійснював придбання дизельного палива з пунктом розвантаження: АДРЕСА_1 . (а.с. 8 у т.ч. на звороті)

Відповідачем також встановлено, що позивач має 7 (сім) об`єктів оподаткування сільгосптехніка, та одна одиниця техніки, щодо якої не подано повідомлення форми 20-ОПП.

Враховуючи ємність паливних баків такої техніки, а також неподання позивачем під час перевірки актів інвентаризації пального, книги складського обліку та звіту про рух палива і мастильних матеріалів (бочка-причеп), оборотно-сальдових відомостей, акти списання пального в розрізі дат, проведених робіт та транспортних засобів, в т ч бочки-причіпа, та встановлено, що підприємство зберігало дизельне пальне в ємкості, на яку зазначав позивач, а саме:

- 23.08.2019 ПП ЧЕРНІГІВСЬКИЙ зберігало пальне у кількості, що найменше 1250 літрів;

- 10.10.2019 ПП ЧЕРНІГІВСЬКИЙ зберігало пальне у кількості, що найменше 675 літрів;

- 29.10.2019 ПП ЧЕРНІГІВСЬКИЙ зберігало пальне . кількості, що найменше 675 літрів;

- 06.11.2019 ПП ЧЕРНІГІВСЬКИЙ зберігало пальне у кількості, шо найменше 675 літрів;

- 05.03.2020 ПП ЧЕРНІГІВСЬКИЙ зберігало пальне у кількості, що найменше 1720 л прів;

- 05.05.2020 ПП ЧЕРНІГІВСЬКИЙ зберігало пальне у кількості, що найменше 935 літрів;

- 08.07.2020 ПП ЧЕРНІГІВСЬКИЙ зберігало пальне у кількості, що найменше 1720 літрів;

- 18.08.2020 ПП ЧЕРНІГІВСЬКИЙ зберігало пальне , кількості, що найменше 1705 літрів;

- 11.09.2020 ПП ЧЕРНІГІВСЬКИЙ зберігало пальне у кількості, що найменше 1075 літрів;

- 25.09.2020 ПП ЧЕРНІГІВСЬКИЙ зберігало пальне у кількості, що найменше 1250 літрів;

- 06.11.2020 ПП ЧЕРНІГІВСЬКИЙ зберігало пальне у кількості, що найменше 565 літрів.

Підприємством ліцензії на право зберігання пального не отримувалось.

Посилання позивача на наявність ємності в якій зберігає пальне для власних потреб, не свідччить про відсутність встановленого порушення, враховуючи норми законодавства.

Враховуючи зазначені норми законодавства та фактичні обставини, порушення встановлено вірно, а оскаржене рішення прийнято у відповідності до норм законодавства.

Позивач не заперечуючи факт зберігання пального у резервуарі, зазначає, що до 31 березня 2020 року зберігання пального без наявності відповідної ліцензії не є порушенням.

З приводу таких доводів позивача, суд вказує, що ст. 18 Закону №481/95-ВР визначено, що до суб`єктів господарювання не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального до 31 березня 2020 року без наявності відповідної ліцензії.

Відтак, відсутність ліцензії для зберігання пального до 31.03.2020 не спричиняє наявності підстав для застосування до суб`єкта господарювання штрафу, визначеного ст. 17 Закону №481/95-ВР. У свою чергу, в разі встановлення факту відсутності відповідної ліцензії станом на 01.04.2020 на суб`єкта господарювання накладається штраф. При цьому, положеннями ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР встановлено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень.

Суд звертає увагу, що розмір штрафу є фіксованим та не змінюється в залежності від періоду протягом якого суб`єкт господарювання здійснює зберігання пального без наявності ліцензії.

Також колегія суддів зазначає про помилкове посилання судом першої інстанції на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 16.02.2021 по справі №314/337/21, якою було закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно директора ПП Чергінівський на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 164 КУпАП, як підставу задоволення позову, оскільки така постанова не свідчить про відсутність порушення підприємством, встановленого фактичною перевірко.

Враховуючи наведене, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розподіл судового збору не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 317, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 січня 2022 року в адміністративній справі №280/5895/21 скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 15 грудня 2022 року.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяН.П. Баранник

суддяА.А. Щербак