Постанова

від 14.12.2022 по справі 620/1295/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/1295/20 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.

за участю секретаря судового засідання: Матвєєвої С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради (Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року (справу розглянуто у порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Комунального некомерційного підприємства «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради (Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради) про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року позивач, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:

- застосувати заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації основної будівлі А4-6, будівлі корпусу променевої діагностики A-3, будівлі корпусу променевої діагностики А-4 Комунального некомерційного підприємства «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради за адресою: вул. Шевченка, 160, м. Чернігів, Чернігівська область.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з`ясовано обставини справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач вказує, зокрема, що судом першої інстанції не було враховано факту часткового усунення виявлених порушень та не підтверджено необхідності застосування крайнього заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Комунального некомерційного підприємства «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради про застосування заходів реагування та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 08 липня 2020 року.

06 липня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло спільне клопотання Комунального некомерційного підприємства «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради та Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про зупинення провадження у справі для примирення сторін строком на шість місяців.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2020 року провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Комунального некомерційного підприємства «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради про застосування заходів реагування - зупинено до 08 січня 2021 року.

13 липня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, в якому позивач вказує, що вважає доводи відпочідача безпідставними та просить рішення про застосування заходів реагування залишити без змін.

Повістками-повідомленнями учасників справи було повідомлено про призначення питання про поновлення провадження у справі № 620/1295/20 на 16 лютого 2021 року.

Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду 16 лютого 2021 року провадження у справі № 620/1295/20 було поновлено.

У відкритому судовому засіданні 16 лютого 2021 року представником відповідача було подано заяву про долучення додатків до справи та заміну сторони по справі.

Протокольною ухвалою апеляційним судом було задоволено клопотання відповідача, замінено відповідача Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради на належного відповідача - Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради.

Також, у відкритому судовому засіданні 16 лютого 2021 року представником відповідача було подано спільне клопотання Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради та Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про зупинення провадження у справі для примирення сторін строком на три місяці.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради про застосування заходів реагування - зупинено до 30 травня 2021 року.

Повістками-повідомленнями учасників справи було повідомлено про призначення питання про поновлення провадження у справі № 620/1295/20 на 08 вересня 2021 року.

06 вересня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло спільне клопотання Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради та Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про зупинення провадження у справі для примирення сторін до 01 березня 2022 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради про застосування заходів реагування - зупинено до 01 березня 2022 року.

18 листопада 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про поновлення провадження у справі, в якому вказано, що між позивачем та відповідачем примирення не досягнуто у зв`язку з неусуненням порушень, що стали підставою звернення для суду.

Повістками-повідомленнями учасників справи було повідомлено про призначення питання про поновлення провадження у справі № 620/1295/20 та розгляд справи на 14 грудня 2022 року.

30 листопада 2022 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання представника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду засобами особистого зв`язку через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року задоволено клопотання представника Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У відкрите судове засідання суду апеляційної інстанції 14 грудня 2022 року з`явився представник позивача (в режимі відеоконференції).

Представник відповідача до суду апеляційної інстанції не з`явився, будучи належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною другою статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов`язкова, колегія суддів на місці ухвалила проводити розгляд справи за відсутності представників сторін, які не з`явились.

Протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду 14 грудня 2022 року провадження у справі № 620/1295/20 було поновлено.

Представник Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області просив залишити оскаржуване рішення без змін та відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Представник позивача вказав, що як на дату початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну 24 лютого 2022 року, так і станом на даний час відповідачем не усунуто більшу частину порушень, вказаних в акті, зокрема, таких суттєвих, як відсутність системи протипожежного захисту - системою пожежної сигналізації та системою керування евакуюванням людей.

Наголошуючи на існуванні триваючих порушень, які продовжують становити ризик для життя і здоров`я людей, представник позивача також вказав, що будівля відповідача була пошкодженя в результаті артилерійського обстрілу, наразі відповідач там не здійснює господарську діяльність.

Так представник позивача зазначив, що на їх адресу надійшов лист від відповідача, в якому останній зазначив про пошкодження будівлі під час артобстрілу, а також те, що наразі не здійснює господарську діяльність.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області проведено перевірку Комунального некомерційного підприємства «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради за адресою: вул. Шевченка, 160, м. Чернігів, Чернігівська область.

За результатами перевірки складено акт перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 13.01.2020 № 46 (а.с. 12), яким встановлено порушення вимог законодавства України, а саме:

1) будівлю корпусу променевої діагностики А-3 не обладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації), чим порушено п. 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.1 табл. А.1. додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги виявити пожежу на ранній стадії її розвитку. Це може призвести до швидкого розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнації будівельних конструкцій будівлі. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

2) будівлю корпусу променевої діагностики А-3 не обладнано системою протипожежного захисту (системою керування евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху), чим порушено п. 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 10 табл. Б.1. додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Відсутність системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху не дає змоги вчасно сповістити людей, які перебувають у будівлі про пожежу та небезпечні її фактори (полум`я, продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

3) двері, які ведуть з коридорів 1-го, 2-го, 3- го, 4-го, 5-го та 6-го поверхів до сходових кліток, експлуатуються зі знятими пристроями для самозачинення, чим порушено п. 2.37. глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні. Пристрої для самозачинення призначені для запобігання проникнення токсичних продуктів горіння до шляхів евакуації (коридорів, сходових клітин, зовнішніх сходів). Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

4) сходові клітки та коридори 1, 2, 3 поверхів будівлі корпусу променевої діагностики не забезпечено евакуаційним освітленням, чим порушено п. 2.31. глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні;

5) приміщення горища в будівлі корпусу променевої діагностики А-3 не відокремлено від інших за призначенням приміщень протипожежними дверима з нормованим класом вогнестійкості, чим порушено п. 22 розділу ІІ, п. 2.3. глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, п.п. 6.2, 6.4, 6.17 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Протипожежні двері призначені для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах із метою запобігання розвитку пожежі до прилеглого приміщення протягом унормованого проміжку часу. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

6) приміщення електрощитової в підвалі будівлі корпусу променевої діагностики А-4 не відокремлено від інших за призначенням приміщень протипожежними дверима з нормованим класом вогнестійкості, чим порушено п. 22 розділу ІІ, п. 2.3. глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, п.п. 6.2, 6.4, 6.17 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

7) приміщення машинного відділення ліфта будівлі корпусу променевої діагностики А-3 не відокремлено від інших за призначенням приміщень протипожежними дверима з нормованим класом вогнестійкості, чим порушено п. 22 розділу ІІ, п. 2.3. глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, п.п. 6.2, 6.4, 6.17 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

8) в будівлі корпусу променевої діагностики А-3 пожежні кран-комплекти не укомплектовані важелями для полегшеного відкривання вентиля, чим порушено підпункт 2 пункту 2.2. глави 2 Розділу V Правил пожежної безпеки в Україні;

9) грати на вікнах будівлі корпусу променевої діагностики А-3 виконано такими, що не розкриваються, не розсуваються та не знімаються, чим порушено п. 2.16. глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні. Вимушеною евакуацією називають рух, який людина змушена здійснити аби покинути приміщення чи будівлю через виниклу небезпеку (пожежа, аварія тощо). Вимушена евакуація призводить до збільшення щільності масових потоків та встановлення визначеного ритму руху по шляхах евакуації. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

10) у коридорах 1-го, 2-го та 3-го поверхів будівлі корпусу променевої діагностики А-3 опорядження (облицювання) стін приміщень №№ 33, 86а, 86б, 141а виконано з матеріалів з невизначеними показниками щодо горючості, займистості, димоутворювальної здатності та токсичності продуктів горіння, чим порушено п. 22. розділу ІІ, п. 2.17. глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні. Найбільш небезпечним є рух по шляхах евакуації з приміщень з масовим перебуванням людей, оскільки в даному випадку вони знаходяться в безпосередній близькості до джерела небезпеки (полум`я, дим, продукти горіння). Шляхами евакуації служать холи, проходи, коридори, площадки, сходи, які ведуть до евакуаційного виходу та забезпечують безпечний і досить швидкий рух людей. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню продуктів горіння. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

11) у коридорі 1-го поверху на шляхах евакуації будівлі корпусу променевої діагностики А-3 покриття підлоги виконано з матеріалів з невизначеними показниками щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та групи поширення полум`я, чим порушено п. 22. розділу ІІ, п. 2.28. глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню продуктів горіння. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

12) вхід на сходи, які ведуть з підвалу А-п/д до 1-го поверху будівлі корпусу променевої діагностики А-4 виконано не через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря під час пожежі, чим порушено п. 2.23. глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, п. 6.36 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Протипожежний тамбур-шлюз - це об`ємний елемент частини приміщення, відокремлений від інших частин приміщення протипожежними перешкодами та розташований безпосередньо в місцях входу (виходу) з приміщення, сходової клітки, ліфтової шахти. Основним завданням (призначенням) протипожежного тамбур-шлюзу є запобігання поширенню пожежі та її небезпечних чинників (дим і токсичні продукти горіння) за межі приміщення або в середину приміщення, сходової клітки, ліфтової шахти. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню продуктів горіння. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей.

13) основну будівлю А4-6 не обладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації), чим порушено п. 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.1 табл. А.1. додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги виявити пожежу на ранній стадії її розвитку. Це може призвести до швидкого розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнації будівельних конструкцій будівлі. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

14) основну будівлю А4-6 не обладнано системою протипожежного захисту (системою керування евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху), чим порушено п. 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 10 табл. Б.1. додатку Б ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Відсутність системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей в частині системи оповіщення про пожежу та покажчиків напрямку руху не дає змоги вчасно сповістити людей, які перебувають у будівлі про пожежу та небезпечні її фактори (полум`я, продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

15) в основній будівлі А4-6 двері, які ведуть з коридорів 1-го, 2-го, 3- го, 4-го, 5-го та 6-го поверхів до сходових кліток, експлуатуються зі знятими пристроями для самозачинення, чим порушено п. 2.37. глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні. Пристрої для самозачинення призначені для запобігання проникнення токсичних продуктів горіння до шляхів евакуації (коридорів, сходових клітин, зовнішніх сходів). Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

16) приміщення горища в основній будівлі А4-6 не відокремлено від інших за призначенням приміщень протипожежними дверима з нормованим класом вогнестійкості, чим порушено п. 22 розділу ІІ, п. 2.3. глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, п.п. 6.2, 6.4, 6.17 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Протипожежні двері призначені для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах із метою запобігання розвитку пожежі до прилеглого приміщення протягом унормованого проміжку часу. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

17) приміщення електрощитової в підвалі основної будівлі А4-6 не відокремлено від інших за призначенням приміщень протипожежними дверима з нормованим класом вогнестійкості, чим порушено п. 22 розділу ІІ, п. 2.3. глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, п.п. 6.2, 6.4, 6.17 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

18) приміщення вентиляційної в підвалі основної будівлі А4-6 не відокремлено від інших за призначенням приміщень протипожежними дверима з нормованим класом вогнестійкості, чим порушено п. 22 розділу ІІ, п. 2.3. глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, п.п. 6.2, 6.4, 6.17 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

19) приміщення машинного відділення ліфта основної будівлі А4-6 не відокремлено від інших за призначенням приміщень протипожежними дверима з нормованим класом вогнестійкості, чим порушено п. 22 розділу ІІ, п. 2.3. глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, п.п. 6.2, 6.4, 6.17 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

20) в основній будівлі А4-6 пожежні кран-комплекти не укомплектовані важелями для полегшеного відкривання вентиля, чим порушено підпункт 2 пункту 2.2. глави 2 Розділу V Правил пожежної безпеки в Україні;

21) прилади опалення на сходових клітках основної будівлі А4-6 встановлені на висоті менше ніж 2,2 м від поверхні проступів та сходових площадок, чим порушено п. 2.30. глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні. Вимушеною евакуацією називають рух, який людина змушена здійснити аби покинути приміщення чи будівлю через виниклу небезпеку (пожежа, аварія тощо). Одним з етапів евакуації людей є рух людей з найбільш віддалених точок будівлі (приміщення) до евакуаційного виходу з нього. Найбільш небезпечним є рух по шляхах евакуації з приміщень з масовим перебуванням людей, оскільки в даному випадку вони знаходяться в безпосередній близькості до джерела небезпеки (полум`я, дим, продукти горіння). Вимушена евакуація призводить до збільшення щільності масових потоків та встановлення визначеного ритму руху по шляхах евакуації. Шляхами евакуації служать холи, проходи, коридори, площадки, сходи, які ведуть до евакуаційного виходу та забезпечують безпечний і досить швидкий рух людей. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

22) на сходових маршах між 1-м і 2-м, 4-м і 5-м поверхами в сходовій клітці основної будівлі А4-6 встановлено металеву перегородку, чим порушено п. 2.37. глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні. Найбільш небезпечним є рух по шляхах евакуації з приміщень з масовим перебуванням людей, оскільки в даному випадку вони знаходяться в безпосередній близькості до джерела небезпеки (полум`я, дим, продукти горіння). Вимушена евакуація призводить до збільшення щільності масових потоків та встановлення визначеного ритму руху по шляхах евакуації. Шляхами евакуації служать холи, проходи, коридори, площадки, сходи, які ведуть до евакуаційного виходу та забезпечують безпечний і досить швидкий рух людей. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

23) у підвалі основної будівлі А4-6 відсутні вікна розміром не менше ніж 0,75 х 1,2 метри з приямками, чим порушено п. 22. розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.13 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Видалення диму при пожежі здійснюється через віконні прорізи (приямки), розташовані в зовнішніх стінах будівель. Димовидалення необхідне насамперед там, де великий ризик концентрації диму в разі виникнення пожежі та в приміщеннях з підвищеним вмістом небезпечних для здоров`я газоподібних речовин. Основне завдання системи димовидалення - забезпечення умов для безпечної евакуації людей у разі виникнення пожежі в будівлі, а також очищення великих просторів від небезпечних продуктів горіння;

24) біля входу в приміщення насосної станції відсутній напис (табло) «Пожежна насосна станція» з освітленням уночі, чим порушено підпункт 6 пункту 2.3 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні;

25) пожежні насоси у підвалі основної будівлі А4-6 знаходяться у непрацездатному стані, чим порушено п. 2.2. глави 2 розділу ІІІ, підпункт 4 п. 2.3. глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Знаходження в непрацездатному стані внутрішнього протипожежного водопостачання (пожежних насосів) не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації. Викладене вище створює загрозу життю та здоров`ю людей;

26) будівлю гаражу Б-1 не обладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації), чим порушено п. 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.1 табл. А.1. додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги виявити пожежу на ранній стадії її розвитку. Це може призвести до швидкого розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнації будівельних конструкцій будівлі. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

27) працівники підприємства не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання, чим порушено пункт 2 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України;

28) відсутній план евакуації населення. Чим порушено пункт 4 частини 1 статті 20 Кодексу цивільного захисту України.

Враховуючи те, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в Акті перевірки, керуючись ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області звернулось з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що відповідачем не надано доказів усунення у повному обсязі виявлених порушень, зазначених в акті перевірки, що стали підставою для звернення до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Кодексом цивільного захисту України від 02 жовтня 2012 р. № 5403-VI, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 р. № 877-V.

Згідно статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять, зокрема, органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженим Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.

ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

До основних завдань ДСНС України віднесено здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до статті 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки віднесено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

В силу частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Враховуючи норми законодавства та наявні у справі докази, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган при проведенні позапланової перевірки та складанні за її наслідками розпорядчих документів, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Обов`язок держави - захищати життя людини (стаття 27 Конституції України).

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховоного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/4267/16.

Як вбачається з матеріалів справи, після встановлення вказаних вище порушень актом перевірки № 46 від 13 січня 2020 року, 29-30 квітня 2020 року Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області було повторно проведено перевірку Комунального некомерційного підприємства «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради за адресою: вул. Шевченка, 160, м. Чернігів, Чернігівська область.

За результатами повторної перевірки складено акт перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 30.04.2020 № 295, яким знову було встановлено численні порушення вимог законодавства України, всього 20 порушень.

Також в подальшому за результатами повторної перевірки складено акт перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 09.02.2021 № 34, яким знову було встановлено численні порушення вимог законодавства України, всього 16 порушень.

Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що існуючі у відповідача порушення у сфері пожежної і техногенної безпеки, що зафіксовані в акті перевірки від 13.01.2020 № 46, а в подальшому в акті перевірки № 295 від 30.04.2020, від 09.02.2021 № 34 в їх сукупності можуть кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що апелянт не заперечує, що він не усунув повністю всі порушення, які зафіксовано в актах перевірок № 46, № 295, № 34, як і не оскаржував у судовому порядку протиправність дій Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області щодо проведення такої перевірки із встановленими порушеннями у сфері пожежної і техногенної безпеки.

За таких обставин, зупинення до повного усунення порушень експлуатації основної будівлі А4-6, будівлі корпусу променевої діагностики A-3, будівлі корпусу променевої діагностики А-4 Комунального некомерційного підприємства «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради (Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради) є пропорційною та повною мірою реагування з огляду на виявлені порушення, а відтак для збереження безпеки та здоров`я людей, відвідувачів, пацієнтів, працівників комунального підприємства, необхідно зупинити експлуатацію відповідного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 13 січня 2020 року № 46.

Вирішуючи в судовому рішенні питання зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв тощо, суд, в першу чергу, з`ясовує чи є передбачені для цього законом підстави, а отже оцінює надані позивачем та відповідачем докази, встановлює на підставі них факти, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Таким чином, суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які, в свою чергу, підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень - акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, тощо.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що ним було частково усунено деякі порушення, що підтверджується актом повторної перевірки № 295 від 30 квітня 2020 року, а також зазначає, що неусунення відповідачем всіх порушень, визначених в акті перевірки, мають ряд об`єктивних та суб`єктивних причин, на які відповідач жодним чином вплинути не міг, зокрема відсутність бюджетного фінансування, встановлення стислих строків та карантин.

Однак, відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26 березня 2020 року у справі № 520/6694/19.

Так, колегія суддів бере до уваги те, що відповідач не відмовляється від виправлення порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки та те, що Чернігівським обласним центром радіаційного захисту та оздоровлення населення (Комунальним некомерційним підприємством «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради) було усунуто частину порушень, зафіксованих у акті перевірки № 46 від 13 січня 2020 року.

В той же час, усунення частини виявлених порушень не свідчить про відсутність загрози життю та здоров`ю людей та, як наслідок, відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування.

Колегія суддів наголошує, що більша частина порушень (а саме 16 із 28 порушень, встановлених актом), які не є малозначними, а навпаки є такими, що наражають на суттєву небезпеку життя людей, так і не було усунуто, незважаючи на те, що відповідач мав достатній тривалий час після отримання акту планової перевірки № 46 від 13 січня 2020 року до розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Так, кожне з порушень, що залишилися (зазначені вище), є небезпечним, створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність (16 порушень) вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування.

При цьому колегія суддів наголошує, що провадження в суді апеляційної інстанції за клопотаннями сторін декілька разів було зупинено та надано тривалий час сторонам для примирення і усунення відповідачем порушень, сукупно майже два роки.

Оскільки на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, а ті порушення, які залишаються, продовжують створювати загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність наведених порушень вимог протипожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

При цьому, апеляційний суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до апелянта захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в закладі оздоровлення.

Відтак, доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року, а отже не є підставою для його скасування.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до Комунального некомерційного підприємства «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради (Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради) про застосування заходів реагування.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Чернігівський обласний центр радіаційного захисту та оздоровлення населення» Чернігівської обласної ради (Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 15 грудня 2022 року.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна